Рішення

від 02.03.2017 по справі 917/1885/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2017 Справа № 917/1885/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Полтавської філії ПАТ "Укртелеком", вул. Соборності, 33, м. Полтава, 36000

до Управління соціального захисту населення Пирятинської районної адміністрації Полтавської області, вул. Ярмакова, буд. 41, м. Пирятин, 37000

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1. Фінансове управління Пирятинської районної державної адміністрації Полтавської області, 37000, м. Пирятин, вул. Соборна, 42

2. Управління державної казначейської служби України у Пирятинському районі Полтавської області, 37000, м. Пирятин, вул. Соборна, 41

про стягнення 37 909,76 грн.

С у д д я ОСОБА_1

Представники:

від позивача - ОСОБА_2 (див. протокол);

від відповідача - відсутні (див. протокол);

від третьої особи 1 - відсутні (див. протокол);

від третьої особи 2 - ОСОБА_3 (див. протокол).

02.03.2017 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

Суть спору: Розглядається позовна заява Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Полтавської філії ПАТ "Укртелеком" про стягнення з Управління соціального захисту населення Пирятинської районної адміністрації Полтавської області 37 909,76 грн., з яких 35 770,43 грн. заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах, 493,89 грн. 3 % річних, 1 645,44 грн. інфляційні нарахування.

Позивач підтримує заявлені вимоги, оскільки відповідачем не проведено відшкодування наданих послуг зв'язку пільговим категоріям населення. На виконання вимог суду супровідним листом вх. № 2996 від 02.03.2017 року надав документальні докази.

Відповідач представництво у судове засідання не забезпечив, повідомлений належним чином про дату, час і місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення поштового відправлення вх. № 2236 від 07.02.2017 року). Останній надав суду відзив на позовну заяву № 05-02/1829 від 14.12.2016 року (вх. № 15621 від 16.12.2016 року), згідно якого проти позову заперечує, оскільки (1) сума наданих послуг зв'язку пільговим категоріям громадян не є автоматично "заборгованістю" чи "боргом" та не підлягає відповідному нарахуванню на неї інфляційних втрат та 3 % річних; (2) видатки на відшкодування вартості послуг наданих пільговим категоріям громадян здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів Державного бюджету України (субвенцій з Державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а на 2016 рік відповідні видатки не передбачені.

Третя особа - Фінансове управління Пирятинської районної державної адміністрації Полтавської області - представництво у судове засідання не забезпечила, надала суду заяву вх. № 2844 від 27.02.2017 року про розгляд справи за відсутності представника.

Третя особа - Управління державної казначейської служби України у Пирятинському районі Полтавської області - письмових пояснень по суті спору не надала, присутній у судовому засіданні представник у вирішенні спору покладався на розсуд суду.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у пп. 3.9.2 постанови від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із змінами та доповненнями), у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, належне повідомлення відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання згідно з п. п. 2.6.11, 2.6.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України № 28 від 20.02.2013 р., суд не розцінює неявку останнього як підставу для подальшого відкладення розгляду справи та розглядає спір за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані документальні докази, заслухавши представників сторін та третьої особи (представника відповідача - у минулому судовому засіданні), суд,

встановив :

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" (позивач) є оператором телекомунікацій, який надає телекомунікаційні послуги споживачам відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про телекомунікації", Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2012 року, інших законодавчих актів України.

У період з жовтня 2015 року по грудень 2015 року (включно) Полтавською філією ПАТ "Укртелеком" на пільгових умовах надано послуги зв'язку на загальну суму 35 770,43 грн. окремим категоріям населення Пирятинського району Полтавської області, які включено до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, та на яких поширювались дія п. 19 ч. 1 ст. 12, п. 10 ч. 1 ст. 13, п. 18 ч. 1 ст. 14, п. 20 ч. 1 ст. 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціальні захисту", п. 11 ст. 20, ст. 21 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", п. 6 ч. 1 ст. 6, ч. 3 ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", п. 5 ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", п. 4 ч. 3 ст. 13 Закону України "Про охорону дитинства".

Оскільки розпорядником коштів бюджетного фінансування вищевказаних соціальних пільг Пирятинського району Полтавської області згідно чинного законодавства є Управління соціального захисту населення Пирятинської райдержадміністрації (відповідач), то саме останнім за рахунок державних субвенцій повинно здійснюватись відшкодування понесених позивачем витрат внаслідок надання населенню Пирятинського району послуг зв'язку на пільгових умовах.

Проте, всупереч положенням Бюджетного кодексу України, Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субвенцій та компенсацій понесені позивачем витрати внаслідок надання телекомунікаційних послуг за період з жовтня 2015 року по грудень 2015 року (включно) відповідачем відшкодовані не були, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

(1) Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

У відповідності до ст. 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", який визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, встановлено, що пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання визначаються виключно законами України.

Частиною 3 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації" визначено, що телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України. Згідно з п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджені постановою Кабінету міністрів України № 295 від 11 квітня 2012 року визначено, що встановлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред'явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.

Відповідно до ст. 87 Бюджетного кодексу України видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення належать до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України. Видатки на відшкодування вартості послуг наданих пільговим категоріям громадян здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України (субвенцій з державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а саме - головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги (пп. б п. 4 ч. 1 ст. 89 та ст. 102 Бюджетного кодексу України, п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року № 256, якою затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення на рахунок субвенцій з державного бюджету).

Статтею 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" встановлено, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

У Законах України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціальні захисту", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", "Про жертви нацистських переслідувань", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про охорону дитинства" закріплені норми, які реалізують державні гарантії певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовний обов'язок оператора телекомунікацій надавати пільги визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов'язок держави в особі її органів відшкодувати такі пільги.

Таким чином, чинне законодавство України не передбачає обов'язковості укладення договору про відшкодування витрат за надані послуги зв'язку пільговим категоріям громадян, оскільки зобов'язання сторін у даній справі виникають безпосередньо із Законів України і не залежать від їх бажання.

В порушення вищезазначених вимог Бюджетного кодексу України, Постанови № 256, Порядку № 256, а також вимог встановлених Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субвенцій та компенсацій від 11.01.2005 року № 20 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 64 від 25.02.2015 року "Про внесення змін до Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субвенцій та компенсацій"), відповідач не здійснив відшкодування позивачу наданих послуг зв'язку пільговим категоріям населення, в результаті чого станом на 01.01.2016 року утворилася заборгованість в розмірі 35 770,43 грн .

Факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо відшкодування позивачу наданих пільговій категорії населення послуг зв'язку підтверджується оформленими сторонами актами звіряння розрахунків за надані населенню послуги форми "3-пільга", затвердженими наказом Мінпраці України № 83 від 28.03.2003 року. Крім того, поіменні списки абонентів за формою "2-пільга" та розрахунки вартості послуг, наданих пільговикам, щомісячно надавались позивачем у паперовому вигляді та надсилались на електронну адресу відповідача pir_uprav@poltava.ukrtel.net.

Заперечення відповідача проти позову судом відхиляються за наступного.

Відповідач є розпорядником коштів бюджетного фінансування вищевказаних соціальних пільг населення Пирятинського району згідно чинного законодавства і зобов'язаний здійснювати відшкодування понесених позивачем витрат внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям населення за рахунок державних субвенцій. Неналежне фінансування заходів соціального захисту окремих категорій громадян не є підставою для звільнення відповідача від відшкодування вказаних витрат.

Відповідно до п. 1.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р., за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посилання на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 р. відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов'язання, про що, зокрема, зазначено і в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 року по справі № 3-28гс12.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 35 770,43 грн. заборгованості з відшкодування витрат надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

(2) За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до ч. 2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

На підставі вищевикладеного позивачем нараховано відповідачу до стягнення 493,89 грн. 3% річних та 1 645,44 грн. інфляційних.

Заявлені позивачем вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних, суд визнає правомірними та такими, що підлягають задоволенню в межах заявлених сум.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

За викладеного, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст. 43, ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Управління соціального захисту населення Пирятинської районної адміністрації Полтавської області (вул. Ярмакова, буд. 41, м. Пирятин, 37000, код ЄДРПОУ 03195174) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Полтавської філії ПАТ "Укртелеком" (вул. Соборності, 33, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 01186975) на р/р 26003010194903, ПАТ "Альфа-Банк" м. Київ, МФО 300346, код ЄДРПОУ 21560766, отримувач ПАТ "Укртелеком" - 35 770,43 грн. заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах, 493,89 грн. 3 % річних, 1 645,44 грн. інфляційні нарахування та 1 378,00 грн. судового збору.

Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.

Повне рішення складено 06.03.2017 року.

Суддя Г.І.Бунякіна