Рішення

від 01.03.2017 по справі 916/2741/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" березня 2017 р.Справа № 916/2741/16

За позовом : Приватного підприємства ТОРОС-ГРУП

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ДІМ МЕДИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ-ОДЕСА

про стягнення

Головуючий - Оборотова О.Ю.

Судді - Зайцев Ю.О.

ОСОБА_1

За участю представників сторін:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: ОСОБА_2 - адвокат, на підставі договору про надання правової допомоги.

СУТЬ СПОРУ: 06.10.2016р. Приватне підприємство ТОРОС-ГРУП звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ДІМ МЕДИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ-ОДЕСА про стягнення заборгованості за договором поставки товару з урахуванням штрафних санкцій у сумі 49498,35грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.10.2016р. позовну заяву Приватного підприємства ТОРОС-ГРУП прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №916/2741/16, при цьому розгляд справи призначено в засіданні суду.

11.11.2016р. Приватне підприємство ТОРОС-ГРУП надало до господарського суду Одеської області клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

24.11.2016р. Приватне підприємство ТОРОС-ГРУП надало до господарського суду Одеської області клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

28.11.2016р. Приватне підприємство ТОРОС-ГРУП надало до господарського суду додаткові пояснення по справі.

28.11.2016р. у судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю ДІМ МЕДИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ-ОДЕСА надав клопотання про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять днів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.11.2016р. продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів до 21.12.2016р.

09.12.2016р. Приватне підприємство ТОРОС-ГРУП надало до господарського суду додаткові пояснення по справі.

09.12.2016р. Приватне підприємство ТОРОС-ГРУП надало до господарського суду Одеської області клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

12.12.2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю ДІМ МЕДИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ-ОДЕСА надало до господарського суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства ТОРОС-ГРУП з підстав викладених у відзиві.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.12.2016р. призначено справу №916/2741/16 до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Одеської області.

Згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів та відповідно до рішення зборів суддів господарського суду Одеської області було призначено автоматичний розподіл справи та визначено наступний склад колегії для розгляду даної справи: головуючий суддя Оборотова О.Ю., судді Зайцев Ю.О., Літвінов С.В.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.12.2016р. прийнято справу №916/2741/16 на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Оборотова О.Ю., судді Зайцев Ю.О., Літвінов С.В.; колегіальний розгляд справи призначено на 18.01.2017р. о 15:00.

18.01.2017р. Приватне підприємство ТОРОС-ГРУП надало до господарського суду додаткові пояснення по справі.

20.01.2017р. Приватне підприємство ТОРОС-ГРУП надало до господарського суду клопотання про збільшення позовних вимог, відповідно до якого просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ДІМ МЕДИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ-ОДЕСА суму боргу з урахуванням штрафних санкцій у розмірі 68 976,26грн.

27.01.2017р. Приватне підприємство ТОРОС-ГРУП надало до господарського суду Одеської області клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Розпорядженням керівника апарату суду від 01.02.2017р. та Відповідно до п. 2.3.25. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п. 9.7. рішення зборів суддів господарського суду Одеської області (протокол №17-9/2016 від 20-26.12.2016р.), приймаючи до уваги перебування члена колегії судді Літвінова С.В. з 24.01.2017р. на тривалому лікарняному, на підставі службової записки головуючого судді Оборотової О.Ю., з метою недопущення порушення строку розгляду справи, слід було призначено повторний автоматичний розподіл справи №916/2741/16, для внесення змін до складу колегії суддів, а також визначено наступний склад колегії для розгляду даної справи: головуючий суддя Оборотова О.Ю., судді Зайцев Ю.О., Желєзна С.П.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.02.2017р. прийнято справу №916/2741/14 на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Оборотова О.Ю., судді Зайцев Ю.О., Желєзна С.П.; колегіальний розгляд справи призначено на 14.02.2016р. о 11:00.

14.02.2017р. Приватне підприємство ТОРОС-ГРУП надало до господарського суду Одеської області клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

27.02.2017р. Приватне підприємство ТОРОС-ГРУП надало до господарського суду Одеської області клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

У судовому засіданні 01.03.2017р. після виходу колегії суддів з нарадчої кімнати оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

09.01.2015р. між Приватним підприємством ТОРОС-ГРУП та Товариством з обмеженою відповідальністю ДІМ МЕДИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ-ОДЕСА укладено договір поставки № Д009.

Відповідно до умов зазначеного договору Приватне підприємство ТОРОС-ГРУП (Постачальник) взяв на себе зобов'язання в порядку та на умовах, визначених договором поставляти товар, а Товариство з обмеженою відповідальністю ДІМ МЕДИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ-ОДЕСА (Покупець) взяв на себе зобов'язання приймати Товар та оплатити його вартість.

Відповідно пункту 4.3 договору № Д 009 від 09 січня 2015 року зазначено, Покупець зобов'язаний оплатити вартість поставленого товару протягом 90 (дев'яносто) календарних днів з дня отримання товару у розмірі, передбаченому відповідною видатковою накладною на відповідну партію товару.

Згідно до пункту 5.3 Договору № Д 009 від 09 січня 2015 року зазначено, за прострочення Покупцем строків оплати товару, вказаних в цьому Договорі, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно п.2.11. договору, товари, які не реалізовані протягом 12 місяців, відповідають належній якості (не мають фізичних пошкоджень), мають запас терміну придатності до 3 місяців, підлягають поверненню до Продавця.

Пункт 2.12. договору визначає вимоги до накладної про повернення товару а саме:

В накладній на повернення товару повинно бути вказано:

- номер і дата накладної продавця, відповідно до якої повертається товар;

- номенклатура товару, що відповідає наявності товару;

- кількість, що відповідає наявності товару;

- ціна;

- сума;

- товар з ПДВ чи без ПДВ.

Між сторонами підписано акт звірки взаємних розрахунків за 9 місяців 2016р. відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю ДІМ МЕДИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ-ОДЕСА підтверджує наявну заборгованість у розмірі 43784,54грн.

Крім цього, як зазначає представник Приватного підприємства ТОРОС-ГРУП 12.08.2016р. на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю ДІМ МЕДИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ-ОДЕСА була направлена письмова вимога про оплату поставленого товару, яка залишилась без задоволення.

Враховуючи викладені обставини позивач був вимушений звернутись до господарського суду Одеської області за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов до наступних висновків.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 ст. 174 ГК України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, укладений між позивачем та відповідачем договір поставки є підставою для виникнення у сторін за цим договором господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання його сторонами.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж , якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Колегія суддів звертає увагу, що до спірних правовідносин слід застосовувати саме положення про купівлю-продаж, однак з урахуванням можливості повернення товару.

В свою чергу відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Так, у відповідності з ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Позивач, на виконання умов договору, надав відповідачеві товар, однак відповідач лише частково сплатив його вартість та частково повернув товар у відповідності до п.п. 2.11. та 2.12. договору.

Відповідно до відзиву на позовну заяву, Приватне підприємство ТОРОС-ГРУП зазначило, що не визнає позовні вимоги у зв'язку з тим, що товар було повернено позивачу, однак належних та допустимих доказів у розумінні п. 2.12. договору суду надано не було.

Експрес накладна Нової пошти не є належним доказом повернення товару, оскільки неможливо встановити який саме товар було відправлено позивачу, та хто отримав товар, оскільки відповідно до умов договору прийняття товару здійснюється виключно за наявності довіреності на отримання матеріальних цінностей (п.2.6 договору поставки)

Колегія суддів звертає увагу, що матеріали справи містять належні докази повернення товару у розумінні п. 2.12. договору а саме накладні на повернення товару в якій вказано: номер і дата накладної продавця, відповідно до якої повертається товар; номенклатура товару, що відповідає наявності товару; кількість, що відповідає наявності товару; ціна; сума; товар з ПДВ чи без ПДВ на суму 1273,32 грн. Крім цього, дані накладні містять відомості про отримання поверненого товару особою яка має довіреність на отримання матеріальних цінностей.

Враховуючи викладене, колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідача з приводу повернення товару на суму 130222,09грн. у зв'язку з недоведеністю.

Крім цього, відповідно пункту 4.3 договору № Д 009 від 09 січня 2015 року зазначено, що Покупець зобов'язаний оплатити вартість поставленого товару протягом 90 (дев'яносто) календарних днів з дня отримання товару у розмірі, передбаченому відповідною видатковою накладною на відповідну партію товару.

Отже, суд прийшов до висновку, що зі спливом 90 днів у Приватного підприємства ТОРОС-ГРУП настало право вимоги оплати проставленого товару, оскільки факт поставки підтверджується належними та допустимими доказами, що власне і не спростовується зі сторони відповідача.

Відповідно до видаткових накладних №№ 1125, 1127, 1480, 1768 Приватне підприємство ТОРОС-ГРУП поставило товар на суму 45 057,86грн. В свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю ДІМ МЕДИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ-ОДЕСА належним чином повернуло товар на суму 1273,32 грн, а тому основна заборгованість за договором поставки складає 43784,54грн.

Враховуючи що акт звірки взаємних розрахунків не є первинним документом, в сукупності з належними та допустимими первинними документами додатково підтверджує розмір заборгованості у сумі 43784,54грн.

Що стосується стягнення пені, п. 5.3. договору передбачено, що за порушення термінів оплати, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, що підлягає оплаті, за кожний день прострочення платежу.

Суд не погоджується з розрахунком позивача, адже Приватним підприємством ТОРОС-ГРУП неправильно визначено кінцеву дату розрахунку пені.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. А тому, враховуючи, що в договорі конкретно не передбачено стягнення пені більше ніж 6 місяців, судом здійснено власний розрахунок.

Враховуючи викладене, за розрахунком господарського суду Одеської області до стягнення підлягає 9389,30 грн. пені.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком господарського суду одеської області 3% річних за прострочення заборгованості кінцевою датою нарахувань яких є 31.12.2016р складає 1464,32грн. а тому вимоги в частині стягнення 3% річних також слід задовольнити частково.

Інфляційні втрати в розмірі 5932,48 грн. кінцевою датою нарахувань яких є грудень 2016р. розраховані вірно, а тому, суд доходить до висновку про правомірність нарахування інфляційних втрат в розмірі заявленому в позовній заяві за прострочення виконання зобов'язань щодо сплати заборгованості за договором поставки.

Таким чином, з огляду на вищенаведені обставини, суд доходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог Приватного підприємства ТОРОС-ГРУП як обґрунтованих та підтверджених належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відтак, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підлягають частковому задоволенню.

Інші наявні у матеріалах справи документи та доводи сторін вищевикладених висновків господарського суду Одеської області не спростовують.

Враховуючи приписи постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 та ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю ДІМ МЕДИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ-ОДЕСА пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33,34,43,44-49,50,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ДІМ МЕДИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ-ОДЕСА (вул. Балківська, буд.120/2, офіс 612, м. Одеса, Одеська область, 65005 код ЄДРПОУ 35405565 п/р. 26000054410558 в ЮЖНЕ ГРУ ПАТ ПриватБанк м. Одеса, МФО 328704) на користь Приватного підприємства ТОРОС-ГРУП (вул. Лісна, буд.1, с. Лісне, Києво-Святошинський район, Київська область, 08122 код ЄДРПОУ 34902211 п/р. 2600910113401, ПАТ „Юнекс Банк» , МФО 322539) суму основного боргу яка становить 43 784,54грн.; суму інфляційних нарахувань, яка складає 5 932,48грн.; суму нарахування 3% річних, яка складає 1464,32 грн. пеню у розмірі 9389,30 та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1210,07 грн.

3. В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 06.03.2017р .

Головуючий суддя О.Ю. Оборотова

Суддя Ю.О Зайцев

Суддя С.П. Желєзна