Рішення

від 03.03.2017 по справі 917/10/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2017р. Справа № 917/10/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Юрбізнесгруп" (25014, м. Кіровоград, вул. Валентини Терешкової, 213а, код ЄДРПОУ 35868952)

до Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (39609, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Свіштовська, 3; код ЄДРПОУ 00152307)

про стягнення 800 000,00 грн.

Суддя Ореховська О.О.

За участю представників сторін:

від позивача: не з"явився

від відповідача: ОСОБА_1, довіреність від 27.12.2016р. № 14/03-08

В судовому засіданні 03.03.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суть справи: розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Юрбізнесгруп", м. Кіровоград (далі - по тексту позивач - ТОВ "Юридична фірма "Юрбізнесгруп") до Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", м. Кременчук (далі по тексту - відповідач - ПАТ "Укртатнафта") про стягнення заборгованості в сумі 800 000,00грн. за простим векселем серії АА № 0830469.

Зазначена позовна заява вмотивована тим, що на неодноразові вимоги позивача про сплату заборгованості за векселем серії АА № 0830469 від 22.03.2013р., строк сплати за яким визначено - "за пред"явленням", відповідач платіж за вказаним векселем не здійснив. Таким чином, відповідач має не виконані зобов"язання перед позивачем на суму 800 000,00грн.

У відзиві на позов (вх. № 1487 від 02.02.2017р. - а.с. 30-32) відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Позивач явку свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, повідомлення про вручення позивачу рекомендованого поштового відправлення - копії ухвали суду від 23.02.2017р. в матеріалах справи відсутнє.

Щодо зазначеного поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 3600112794288) господарським судом здійснено заходи для отримання інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта". За результатами вжитих заходів встановлено наявність на офіційному веб-сайті Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" наступної інформації: "Об'єктом поштового зв'язку Кропивницький 14 з індексом 25014 28.02.2017 адресату повідомленого повторно про надходження на його адресу поштового відправлення за номером 3600112794288".

При цьому суд зауважує, що копії ухвал господарського суду Полтавської області у даній справі від 10.01.2017р. про порушення провадження у справі, від 02.02.2017р. та від 23.02.2017р. про відкладення розгляду справи, направлялись позивачу рекомендованою кореспонденцією за адресою, вказаною ним у позовній заяві і яка співпадає з місцезнаходженням боржника - м. Кіровоград, вул. Валентини Терешкової, 213а, згідно даних в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с. 10-14). Копії зазначених ухвал господарського суду Полтавської області у даній справі від 10.01.2017р. про порушення провадження у справі та від 02.02.2017р. про відкладення розгляду справи повернуті підприємством зв"язку до господарського суду з відміткою "За незапитом" (а.с. 26-29, 41-44).

В пункті 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції, зокрема, зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Також, ухвала господарського суду Полтавської області від 23.02.2017 р. по даній справі розміщена в Єдиному Державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua). Відповідно до Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог статті 7 цього Закону. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин. Отже, учасники у справі були обізнані про дату, час та місце проведення судового засідання по даній справі.

Враховуючи те, що судом вжито всі заходи для належного повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи, проте останній не скористався своїм правом, передбаченим ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, тому суд розглядає справу за відсутності представника позивача за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Від позивача та відповідача через канцелярію суду надійшли письмові пояснення по справі (з додатками) (вх. № 3079 від 03.03.2017р. та вх. № 3078 від 03.03.2017р. відповідно).

Зазначені пояснення з доданими до нього документами залучено судом до матеріалів справи.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі та зазначив, що погасити вказану заборгованість відповідач не має можливості у зв"язку зі скрутним фінансовим становищем.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні представника відповідача, суд встановив:

Позивач є держателем простого векселя серії АА № 0830469 номінальною вартістю 800 000,00грн., з датою складання - 22.03.2013р. та строком платежу - "за пред"явленням", виданого відповідачем векселедержателю - ТОВ "Юридична фірма "Юрбізнесгруп".

Оригінал зазначеного векселя був наданий позивачем та залучений до матеріалів справи - а.с. 35).

Матеріали справи свідчать, що простий вексель серії АА № 0830469 видано відповідачем позивачу в рахунок часткового погашення заборгованості за Договором № 674 на надання послуг з переробки нафти від 23.12.1999р. та додаткових угод до нього.

Так, як вбачається з матеріалів справи, 23.12.1999р. між ДП "Укрнафтасервіскомплект" ВАТ "Укрнафта", код ЄДРПОУ 22860476 (за умовами договору - Замовник) та ЗАТ "Укртатнафта", код ЄДРПОУ 00152307 (за умовами договору - Виконавець) (відповідач у справі) укладено Договір № 674 на надання послуг з переробки нафти (а.с. 46-47), відповідно до умов якого Замовник доручив і зобов"язався оплатити, а Виконавець зобов"язався переробити 50,0 тон нафти українських родовищ, наданої Замовником, і передати Замовнику вироблені нафтопродукти в кількості і на умовах, визначених у Договорі.

В подальшому сторонами було укладено додаткові угоди до зазначеного Договору № 674 на надання послуг з переробки нафти від 23.12.1999р. (а.с. 48-53).

В результаті неналежного виконання ПАТ "Укртатнафта" зобов"язань за Договором № 674 на надання послуг з переробки нафти від 23.12.1999р. та додаткових угод до нього у ПАТ "Укртатнафта" утворилась заборгованість перед ДП "Укрнафтасервіскомплект" ВАТ "Укрнафта" по відвантаженню нафтопродуктів на загальну суму 1 667 862,53грн.

20.09.2010р. між ДП "Укрнафтасервіскомплект" ВАТ "Укрнафта", код ЄДРПОУ 22860476 ( Первісний кредитор) та ТОВ "Юридична фірма "Юрбізнесгруп", код ЄДРПОУ 35868952 (ОСОБА_2 кредитор) (позивач у даній справі) укладено Угоду про уступку права вимоги (а.с. 54), за умовами якої Первісний кредитор відступає, а ОСОБА_2 кредитор приймає на себе право вимоги, належне Первісному кредитору, і стає кредитором за Договором № 674 від 23.12.1999 р. в частині відвантаження ПАТ "Укртатнафта" (Боржник) на користь Первісного кредитора залишків нафтопродуктів , а саме: 707,667 тон бензину А-76, 10,875 тон бензину А-92, 100,103 тон дизельного палива, 2 666,309 тон мазуту М-100, 51,495 тон палива пічного побутового, 4,138 тон масла М- 14В2, 1,466 масла М-8, 9,007 тон масла М-10В2, 0,7 тон масла ІГА - 32, 3,95, тон масла ІГА - 46, 5,264 тон масла МГД -14М, 16,335 тон масла ІГА - 68, на загальну суму 1 667 862,53грн. За цією Угодою ОСОБА_2 кредитор одержує право замість Первісного кредитора вимагати від Боржника сплати грошової суми в розмірі 1 667 862,53грн. (п. п. 1,2, Угоди).

Відповідно до п. 3 Угоди про уступку права вимоги до ОСОБА_2 кредитора переходить зазначене вище право вимоги Первісного кредитора в обсязі та на умовах , що існували на момент підписання даного договору, в тому числі стягнення санкцій та збитків, заподіяних невиконанням чи неналежним виконанням зобов"зань Боржником.

Також в умовах зазначеної Угоди про уступку права вимоги від 20.09.2010р. сторони погодили, зокрема, наступне:

- З моменту підписання цієї Угоди, незалежно від виконання зобов"язання Боржником ОСОБА_2 кредитору, у Первісного кредитора виникає право вимоги з ОСОБА_2 кредитора сплатити суму в розмірі 833 931,27грн. ОСОБА_2 кредитор зобов"язаний виконати зобов"язання щодо сплати суми 833 931,27грн. Первісному кредитору протягом 10 (десяти) днів з дати підписання доної Угоди та отримання документів по акту приймання - передачі від Первісного кредитора, що підтверджують право вимоги предмету уступки (п. 5,6 Угоди);

- Розрахунки за цією Угодою здійснюються в грошові формі. Грошові зобов"язання визнаються виконаними з моменту надходження грошових коштів на поточний рахунок відповідної Сторони (п. 9 Угоди);

- Первісний кредитор зобов"язаний письмово сповістити Боржника про уступку права вимоги за цією Угодою протягом 5 днів з моменту підписання даної Угоди (п. 10 Угоди);

- Відповідно до ч. 2 ст. 212 Цивільного кодексу України сторони домовились про скасувальну обставину, а саме: в разі, якщо ОСОБА_2 кредитор не виконає свої зобов"язання щодо сплати Первісному кредитору коштів у строки, передбачені в п. 6 даної Угоди, Угода вважається розірваною, а право вимоги за Договором № 674 від 23.12.1999р. таким, що не перейшло до ОСОБА_2 кредитора. Про застосування скасувальної обставини Первісний кредитор невідкладно, але не пізніше 3(трьох) днів письмово повідомляє про це Боржника (п. 13 Угоди);

- Ця Угода набуває чинності з моменту її підписання і дії до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цією Угодою, крім випадку настання скасувальної обставини, передбаченої п. 13 даної Угоди (п. 15 Угоди).

Як вбачається з матеріалів справи ПАТ "Укртатнафта" листом від 15.09.2010р. за № 14/04-963 (а.с. 64) надало згоду на укладання угоди уступки права вимоги, обов"язковість надання якої визначено п. 6.3 Договору № 674 на надання послуг з переробки нафти від 23.12.1999р.

На виконання умов Угоди про уступку права вимоги від 20.09.2010р. ДП "Укрнафтасервіскомплект" ВАТ "Укрнафта" передало ТОВ "Юридична фірма "Юрбізнесгруп" оригінали документів, які підтверджують право вимоги предмету уступки, про що складено відповідний Акт передачі (а.с. 55).

Про відступлення права вимоги Первісним кредитором - ДП "Укрнафтосервіскомплект" ВАТ "Укрнафта" було повідомлено боржника, що підтверджується Повідомленням про відступлення права вимоги від 20.09.2010р. за № 012-662 (а.с 65).

Також матеріали справи свідчать, що на виконання умов Угоди про уступку права вимоги від 20.09.2010р. ТОВ "Юридична фірма "Юрбізнесгруп" перерахувало ДП "Укрнафтасервіскомплект" ВАТ "Укрнафта" в рахунок оплати за уступку права вимоги грошові кошти в сумі 834 000,00грн. згідно наступних платіжних доручень: № 12 від 27.09.2010р. на суму 134 000,00грн.; № 3 від 24.09.2010р. на суму 140 000,00грн. ; № 2 від 23.09.2010р. на суму 140 000,00грн.; № 7 від 24.09.2010р. на суму 140 000,00грн., № 9 від 27.09.2010р. на суму 140 000,00грн.; № 6 від 23.09.2010р. на суму 35 000,00грн.; № 5 від 23.09.2010р. на суму 35 000,00грн.; № 1 від 23.09.2010р. на суму 35 000,00грн.; № 4 від 23.09.2010р. на суму 35 000,00грн. (а.с. 66-70).

Загальні підстави та порядок заміни кредитора у зобов'язанні встановлені ст. 512 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), в силу якої кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку третьою особою.

Відступлення права вимоги є правочином (договором), на підставі якого первісний кредитор передає свої права новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права і зобов'язується або не зобов'язується їх оплатити.

Згідно із ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов"язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд встановив, що перехід прав кредитора іншій особі згідно Угоди про уступку права вимоги від 20.09.2010р. був оформлений у порядку, передбаченому діючим законодавством України.

Як вбачається з матеріалів справи, в рахунок часткового виконання своїх зобов"язань за Договором № 674 на надання послуг з переробки нафти від 23.12.1999р. та додаткових угод до нього відповідач передав, а позивач прийняв простий вексель серії АА № 0830469 на суму 800 000,00грн., емітований відповідачем 22.03.2013р.

Факт отримання векселя позивачем підтверджується Актом прийому - передачі векселів від 22.03.2013р. (а.с. 22).

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" (в редакції чинній на момент видачі простого векселя) цінний папір - документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, що має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов'язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.

Згідно ст. 14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі, крім фінансових векселів, що випускаються у бездокументарній формі у визначеному законодавством порядку.Особливості видачі та обігу векселів, здійснення операцій з векселями, погашення вексельних зобов'язань та стягнення за векселями визначаються законом.

Особливості обігу векселів в Україні, який полягає у видачі переказних та простих векселів, здійсненні операцій з векселями та виконанні вексельних зобов'язань у господарській діяльності визначаються Законом України "Про обіг векселів".

Відповідно до ст.1 Закону України "Про обіг векселів в Україні" (в редакції чинній на момент видачі простого векселя) Законодавство України про обіг векселів складається із Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (далі - Уніфікований закон), з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та із Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів, Закону України "Про цінні папери і фондову біржу", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів", цього Закону та інших прийнятих згідно з ними актів законодавства України.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про обіг векселів в Україні" зобов'язуватися та набувати права за переказними і простими векселями на території України можуть юридичні та фізичні особи.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні" векселі (переказні і прості) складаються у документарній формі на бланках з відповідним ступенем захисту від підроблення, форма та порядок виготовлення яких затверджуються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України з урахуванням норм Уніфікованого закону, і не можуть бути переведені у бездокументарну форму (знерухомлені), крім фінансових векселів, що випускаються у бездокументарній формі. Правила реєстрації випуску та правила обліку фінансових векселів встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України.

Статтею 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі визначено, що простий вексель містить: 1) назву "простий вексель", яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений; 2) безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей; 3) зазначення строку платежу; 4) зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж; 5) найменування особи, якій або за наказом якої повинен бути здійснений платіж; 6) зазначення дати і місця видачі простого векселя; 7) підпис особи, яка видає документ (векселедавець).

Статтею 76 Уніфікованого закону встановлено, що документ, у якому відсутній будь-який із вказаних реквізитів, не має сили простого векселя, за винятком випадків, встановлених цією нормою.

Судом встановлено, що простий вексель серії АА № 0830469 на суму 800 000,00грн. зі строком платежу - "за пред'явленням", складений з дотриманням встановлених спеціальним законодавством вимог щодо його форми та змісту, відтак, вказаний вексель є таким, що має силу цінного паперу.

Стаття 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" визначає, що видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги (крім фінансових векселів)"

На момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як трасат, або векселедавець простого векселя повинні мати перед трасантом та/або особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобов'язання, сума якого має бути не меншою ніж сума платежу за векселем.

У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Відповідно до ст.ст. 16, 17 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, особа, у якої знаходиться вексель, вважається його законним держателем. Законний векселедержатель не зобов'язаний доводити наявність і дійсність своїх прав за векселем, вони вважаються наявними та дійсними. Доведення протилежного - є обов'язком особи, якій пред'явлено вимогу за векселем, якщо вона заперечує проти позову (п.7 Постанови Пленуму Верхового суду України №5 від 08.06.2007р. "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів").

Суд встановив, що позивач є законним держателем простого векселя векселю АА № 0830469 від 22.03.2013р. Внаслідок видачі вказаного векселя було засвідчене безумовне грошове зобов'язання відповідача сплатити грошові кошти в сумі 800 000,00грн. держателю цього векселя.

Згідно ст. 77 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, зокрема, положення щодо індосаменту (статті 11 - 20); строку платежу (статті 33 - 37); платежу (статті 38 - 42); права регресу у разі неплатежу (статті 43 - 50, 52 - 54); платежу у порядку посередництва (статті 55, 59 - 63); копій (статті 67 і 68); змін (стаття 69); позовної давності (статті 70 і 71); неробочих днів, обчислення строків і заборони пільгових строків (статті 72, 73 і 74), тощо.

В силу ст. 33 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі вексель може бути виданий із таким строком платежу:

- за пред'явленням;

- у визначений строк від пред'явлення;

- у визначений строк від дати складання;

- на визначену дату.

Як вже зазначалося вище, простий вексель серії АА № 0830469 вартістю 800 000,00грн. емітований відповідачем зі строком платежу - "за пред"явленням".

Відповідно д ст. 34 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі переказний вексель строком за пред'явленням підлягає оплаті при його пред'явленні. Він повинен бути пред'явлений для платежу протягом одного року від дати його складання. Трасант може скоротити цей строк або обумовити більш тривалий строк. Ці строки можуть бути скорочені індосантами.

Матеріали справи свідчать, що позивачем неодноразово направлялись на адресу відповідача вимоги про оплату векселя ( від 20.03.2014р. № 7/1, від 22.03.2014р. № 8/1, від 20.10.2016р. № 16/1 - а.с. 17-19).

Відповідач платіж за вищевказаним векселем не здійснив. У листах від 23.03.2014р. № 14/02-376 (а.с. 16), від 09.12.2016р. за № 14/11-916 (а.с. 15) відповідач визнав наявність заборгованості за простим векселем серії АА № 0830469, складеним 22.03.2013р., у сумі 800 000,00грн. та повідомив позивача про неможливість погашення вказаної заборгованості.

Станом на дату прийняття рішення доказів на підтвердження здійснення відповідачем платежу за простим векселем АА № 0830469 на суму 800 000,00грн. суду не надано.

Статтями 70 та 78 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі передбачено, що векселедавець по простому векселю зобов"язаний також, як акцептант по переказному векселю, а позовні вимоги, які витікають із переказного векселя проти акцептанта, погашаються по закінченню трьох років з дня настання строку платежу.

Таким чином, позов за векселем до векселедавця простого векселя може бути заявлений протягом трьох років з дня настання платежу незалежно від протесту векселя.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову, що має місце у даній справі, суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Суд встановив, що визнання відповідачем позову не суперечить приписам чинного законодавства, не порушує права та інтереси інших осіб, а тому приймається судом відповідно до ст. ст. 22,78 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що строк виконання грошового зобов'язання настав, заборгованість за векселем відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашена, розмір заборгованості відповідача відповідає фактичним обставинам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 800 000, 00 грн. заборгованості за простим векселем серії серії АА № 0830469 від 22.03.2013 р. є доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.

Понесені позивачем при пред'явленні позову судові витрати з оплати судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2 Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (39609, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Свіштовська, 3; код ЄДРПОУ 00152307) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Юрбізнесгруп" (25014, м. Кіровоград, вул. Валентини Терешкової, 213а, код ЄДРПОУ 35868952) 800 000,00грн. заборгованості за простим векселем серії АА № 0830469 та 12 000,00грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 07.03.2017р.

Примітка: Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Суддя О.О. Ореховська