Постанова

від 27.02.2017 по справі 914/1453/13

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2017 р. Справа № 914/1453/13

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Малех І.Б.

суддів Данко Л.С.

Галушко Н.А.

при секретарі судового засідання Кришталь М.Б.,

розглянувши апеляційну скаргу Гаражного кооперативу № 12 Франківського району м. Львова, б/н від 22.04.2016 р.

на рішення господарського суду Львівської області від 05.04.2016р., суддя Крупник Р.В.

у справі № 914/1453/13

за позовом: Гаражного кооперативу № 12 Франківського району м. Львова, м. Львів

до відповідача-1: Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача-2: Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Департаменту містобудування Львівської міської ради, м. Львів (після зміни найменування - Управління земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради, м. Львів)

до відповідача-3: Департаменту містобудування Львівської міської ради, м. Львів

про: визнання укладеним договору від 12.06.2014р. про "Зміни до договору оренди земельної ділянки" до договору оренди землі від 18.10.2010р.

за участю представників:

від позивача (скаржника) - Коваль П.І. - представник (довіреність б/н від 28.05.2013р.)

від відповідача-1,2,3 - Наконечна О.М. - представник (довіреність №2901-вих.-47 від 17.01.2017р., №2901-вих.-52 від 17.01.2017р., №2901-вих.-34 від 13.01.2017р.)

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Львівської області від 05.04.2016 року в справі № 914/1453/13 в позові Гаражного кооперативу № 12 Франківського району м. Львова до Львівської міської ради, Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Департаменту містобудування Львівської міської ради, м. Львів, Департаменту містобудування Львівської міської ради про визнання укладеним договору від 12.06.2014р. про "Зміни до договору оренди земельної ділянки" до договору оренди землі від 18.10.2010р відмовлено.

В апеляційній скарзі, позивач, просить рішення господарського суду Львівської області від 05.04.2016 року в справі № 914/1453/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити. При цьому, відповідач, вказує, що ухвалою Львівської міської ради від 24.06.2010р. №3655 вирішено затвердити ГК №12 Франківського району міста Львова проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надати земельну ділянку площею 1,56 га на вул. Трускавецькій в оренду на 10 років для будівництва та обслуговування гаражів. На підставі вказаної ухвали, 18.10.2010р. між позивачем та Львівською міською радою було укладено договір оренди землі, відповідно до якого позивачу строком до 24.06.2020р. передано в користування земельну ділянку, площею 1,56 га по вул. Трускавецькій у м. Львові. Згідно договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки складала 3700164,00 грн., орендна плата встановлена в розмірі 111004,92 грн. на рік, що становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Як зазначає представник, на вказаних умовах договір був підписаний гаражним кооперативом поспішно, під тиском посадових осіб Львівської міської ради на вкрай невигідних умовах, зумовлених порушенням чинного на той час законодавства та прав членів кооперативу, в частині завищення нарахування орендної плати за землю на 100000,00 грн. Позивач неодноразово звертався до відповідачів з пропозицією укласти договір про внесення змін до договору оренди землі від 18.10.2010р. Востаннє, пропозиція кооперативу від 12.06.2014р. була відхилена Управлінням природних ресурсів та регулювання земельних відносин (лист від 01.07.2014р. №2403-2вих-637) з надуманих підстав. Посилання Управління на ЗУ "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумові для економічного зростання в Україні", яким внесено зміни до підпункту 288.5.1 п. 288.5. ст. 288 ПК України та встановлено, що річна сума орендної плати за землю не може бути меншою 3% від нормативної грошової оцінки землі, не змінює ні суті, ні принципу нарахування орендної плати в спірних відносинах і частині матеріально-правової вимоги про поновлення оспорюваного права та охоронюваного законом інтересу, яка здійснюється в певній, визначеній законом процесуальній формі. Разом з тим, представник додав, що заперечення відповідачів з приводу заявлених позовних вимог ґрунтувалися виключно на нормативній грошовій оцінці земельної ділянки, котра затверджувалася ухвалою Львівської міської ради від 18.06.2009р. №2712 та яка, згідно постанови Галицького районного суду м. Львова від 18.08.2015р., визнана нечинною та була скасована, з моменту її прийняття, 25.12.2014р. міською радою затверджено нову технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Львова, п. 3 якої визнано такою, що втратила чинність з 01.01.2015р. ухвала від 18.06.2009р. №2712. Відтак, не може бути застосована до спірних правовідносин грошова оцінка, яка затверджувалася ухвалою від 18.06.2009р. №271, однак суд першої інстанції, не врахував наведені вище обставини справи, внаслідок чого прийшов до невірних висновків.

Відзивів на дану апеляційну скаргу не надходило.

Представник позивача (скаржника) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив задоволити в повному обсязі: скасувати рішення господарського суду Львівської області від 05.04.2016 року по справі № 914/1453/13 та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Представник відповідачів-1,2,3 в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши наявні в справі докази, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Львівської області від 05.04.2016 року в справі № 914/1453/13 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з наступних підстав.

24.06.2010р. Львівською міською радою прийнято ухвалу №3655, якою гаражному кооперативу № 12 Франківського району міста Львова затверджено проект землеустрою, щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки площею 1,56 га на вул. Трускавецькій в оренду на 10 років для будівництва та обслуговування гаражів.

На виконання вказаної ухвали, 18.10.2010р., між позивачем (Орендар) та Львівською міською радою (Орендодавець) було укладено договір оренди землі (надалі - Договір), відповідно до якого позивачу в строкове, платне користування було передано земельну ділянку по вул. Трускавецькій у м. Львові, площею 1,56 га, кадастровий номер 4610136900:09:001:0045 для будівництва та обслуговування гаражів.

Договір зареєстрований в Управлінні Держкомзему у м. Львові 03.06.2011року, про що в державному реєстрі земель вчинено запис за №461010004000204.

Згідно п. 5, 9 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 3700164,00 грн. Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 111004,92 грн. в рік, що становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Судом встановлено, що під час первинного розгляду даної справи, судом призначалася судово-економічна експертиза, на вирішення якої були поставлені питання: чи правильно здійснений розрахунок суми річної орендної плати ГК №12 Франківського району м. Львова після введення нової грошової оцінки земель у м. Львові та чи враховано в розрахунках річної орендної плати статус кооперативу №12 Франківського району м. Львова. Згідно висновку судово-економічної експертизи №2896 від 29.11.2013р., розрахунок суми річної орендної плати ГК №12 Франківського району м. Львова, з врахуванням нової грошової оцінки земель у м. Львові та ПК України №2755-VI від 02.12.2010р., Положення Львівської міської ради від 26.07.2012р. №1675 документально підтверджується та становить 9301,22 грн. Розрахунок суми річної орендної плати ГК №12 Франківського району м. Львова проведено з врахуванням п. 1 ст. 276 ПК України №2755-VI від 02.12.2010р.

Погоджуючись з розміром орендної плати, підтвердженим висновком експерта та з метою внесення до договору оренди землі змін, в частині розміру орендної плати, позивач 12.06.2014р. звернувся з відповідною пропозицією та проектом змін до договору до Львівської міської ради, про що свідчить лист від 12.06.2014р. №394.

Листом від 01.07.2014р. №2403-2вих-637 Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Департаменту містобудування Львівської міської ради повідомило позивача про неможливість підписання запропонованих змін, оскільки ЗУ "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" внесено зміни до пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України та встановлено, що річна сума орендної плати за землю не може бути меншою 3% від нормативної грошової оцінки землі. Також ухвалою міської ради від 19.06.2014р. скасовано п. 14.7. ухвали Львівської міської ради від 26.07.2012р. №1675 "Про затвердження Положення про підготовку, організацію, проведення та оформлення купівлі-продажу у власність або надання в оренду земельних ділянок у м. Львові", яким річний розмір орендної плати за землю встановлювався на рівні трикратного розміру земельного податку, обчисленого відповідно до пп. 1 ст. 276 ПК України. Відповідно до наведеного та договору оренди землі, річна сума орендної плати за землю на вул. Трускавецькій з 01.04.2014р. встановлюється на рівні 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Не погоджуючись з вказаною відповіддю Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин, ГК №12 Франківського району м. Львова звернувся до Галицького районного суду м. Львова з позовом до Львівської міської ради про визнання відсутньою компетенції Львівської міської ради щодо дії норм ст. 276.1 ПК України, визнання незаконним і скасування п. 1.1. ухвали Львівської міської ради №3497 від 19.06.2014р. та визнання неправомірною відмову Львівської міської ради від 01.07.2014р. №2403-2-вих.637.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Галицького районного суду м. Львова від 17.02.2015р. у справі № 461/9308/14-а в задоволенні позовних вимог ГУ №12 Франківського району м. Львова відмовлено. Постанова залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2015р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.10.2015р.

Однак, вважаючи встановлений в Договорі розмір орендної плати необґрунтованим та таким, що суперечить законодавству, позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 29.09.2014р., просить, суд, вважати укладеним, підписаний ГК №12 Франківського району м. Львова договір від 12.06.2014р. (надісланий Львівській міській раді у трьох примірниках) про "Зміни до договору оренди земельної ділянки", яким вносяться зміни до п. 9 договору оренди землі від 18.10.2010р., зареєстрованого в Управлінні Держкомзему у м. Львові 03.06.2011р. за №4611010004000204 в частині розміру орендної плати 9301,22 в рік, укладеного орендодавцем - Львівською міською радою з одного боку і орендарем - Гаражним кооперативом №12 Франківського району м. Львова з другого.

Встановивши наведені обставини справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну, ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ст. 15 Закону України "Про оренду землі").

В пункті 5, 9 Договору сторонами погоджено розмір орендної плати на рівні 111004,92 грн. на рік, що становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Попри це позивач вважає, що розмір орендної плати, вказаний в Договорі розрахований невірно, насправді такий складає 9301,22 грн., що в свою чергу підтверджено і висновком судового експерта №2896 від 29.11.2013р., а тому є підстави вважати укладеним договір від 12.06.2014р. про зміни до договору оренди землі від 18.10.2010р., в частині розміру орендної плати, який направлявся Львівській міській раді листом-пропозицією від 12.06.2014р. №394.

Натомість з наведеними твердженнями позивача господарський суд не погоджується, зважаючи на таке.

26.07.2012р. Львівською міською радою прийнято ухвалу № 1675 "Про затвердження Положення про підготовку, організацію, проведення та оформлення купівлі-продажу у власність або надання в оренду земельних ділянок у м. Львові", пп. 14.7.2. п. 4.17. якої було передбачено, зокрема, що орендна плата встановлюється в трикратному розмірі земельного податку, обчисленого, відповідно до підпункту 1 статті 276 Податкового кодексу України для наступних категорій земель: за земельні ділянки під автостоянками, наданими для зберігання особистих транспортних засобів громадян, які використовуються без отримання прибутку гаражними, дачними та садівничими товариствами та кооперативами.

19.06.2014р. Львівською міською радою прийнято ухвалу №3497 "Про внесення змін до ухвал міської ради від 26.07.2012 № 1675 та від 26.12.2013 № 3034", якою внесено зміни у додаток до ухвали міської ради від 26.07.2012 №1675 "Про затвердження Положення про підготовку, організацію, проведення та оформлення купівлі-продажу у власність або надання в оренду земельних ділянок у м. Львові" (зі змінами), скасувавши пункт 14.7.

Відповідно до пп. 14.1.125. п. 4.1. ст. 14 ПК України, нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин;

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться зокрема, в разі визначення розміру земельного податку та визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (ст. 13 Закону України "Про оцінку земель").

Згідно ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Так, положеннями ст. 269, 270 ПК України визначено, що платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі. Об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

За змістом положень ст. 288 ПК України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Враховуючи те, що ухвалою від 19.06.2014р. №3497 Львівською міською радою скасовано пункт ухвали, який передбачав трикратний розмір земельного податку, обчисленого, відповідно до пп. 1 ст. 276 ПК України за земельні ділянками, які використовуються кооперативами для зберігання транспортних засобів (на застосування якого при визначенні розміру орендної плати в Договорі посилається позивач), беручи до уваги законодавчо встановлений мінімальний розмір орендної плати за земельну ділянку в розмірі 3%, Управлінням природних ресурсів та регулювання земельних відносин було відмовлено в підписанні змін до Договору, які передбачали розмір оренди - 9301,22 грн.

Частиною 3 ст. 35 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В постанові від 17.02.2015р. Галицьким районним судом м. Львова в справі №461/9308/14-а було встановлено правомірність відмови в внесенні змін до договору оренди землі, оскільки зміни, відповідно до вимог законодавства були внесені ухвалою Львівської міської ради від 19 червня 2014 року. Вказана постанова залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2015р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.10.2015р.

Суд зазначає, що встановлена Галицьким районним судом м. Львова у справі №461/9308/14-а відповідність винесення Львівською міською радою ухвали від 19.06.2014р. №3497 закону та правомірність відмови Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин (викладена в листі від 01.07.2014р. №2403-2вих-637) в силу приписів ст. 35 ГПК України є преюдиціальним фактом у даній справі, який підтверджує законність відмови Управління в укладенні договору про внесення змін до Договору оренди землі від 18.10.2010р. та спростовує доводи позивача щодо безпідставності визначення розміру орендної плати в розмірі 111004,92 грн. на рік, що становить 3% від нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки.

Окрім того, провадження в справі № 914/1453/13 зупинялось до набрання законної сили рішенням Господарського суду Львівської області у справі № 914/1399/16.

Рішенням господарського суду від 25.07.2016 р. у справі № 914/1399/16, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.10.2016 р. у справі № 914/1399/16 в позові Гаражного кооперативу № 12 Франківського району м. Львова до Львівської міської ради про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 18.10.2010 р., укладеного між Львівською міською радою та Гаражним кооперативом №12 Франківського району м. Львова - відмовлено. При цьому, суди дійшли висновку, що твердження позивача, щодо відсутності ухвали Львівської міської ради від 18.06.2009 р. "Про затвердження нормативно грошової оцінки земель м. Львова", в зв'язку з визнанням її не чинною в судовому порядку, немає жодного значення, оскільки нормативна грошова оцінка визначалась на підставі діючої на той період ухвали Львівської міської ради від 29.04.1999 р. № 210 "Про затвердження відкорегованої грошової оцінки земель м. Львова", яка на час укладення договору оренди землі була чинна та обов'язкова до виконання згідно ст. 73 ЗУ "Про місцеве самоврядування".

Відтак, покликання позивача на висновок судово-економічної експертизи №2896 по господарській справі №914/1453/13 від 29.11.2013р. судом першої інстанції були правомірно відхилені, оскільки такий складений експертом, виходячи не з 3% розміру орендної плати, а з виходячи з трикратного розміру земельного податку, обчисленого, відповідно до ст. 276 ПК України, який був передбачений ухвалою від 26.07.2012р. №1675 та був скасований ухвалою Львівської міської ради від 19.06.2014р. №3497.

За приписами ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Оскільки, така істотна умова договору про внесення змін до договору оренди землі, як розмір орендної плати погоджений сторонами не був, більше того, в процесі судового розгляду судом встановлено невідповідність запропонованого 12.06.2014р. позивачем порядку обчислення розміру орендної плати та відповідно її розміру вимогам ПК України, підстав для визнання договору укладеним в судовому порядку немає, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд, вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте, з урахуванням всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Львівської області від 05.04.2016 року в справі № 914/1453/13 залишити без змін.

2. Апеляційну скаргу Гаражного кооперативу № 12 Франківського району м. Львова залишити без задоволення.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи направити на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлений 06.03.2017 р.

Головуючий -суддя Малех І. Б.

Суддя Данко Л.С.

Суддя Галушко Н.А.