Ухвала

від 07.03.2017 по справі 904/12072/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

07.03.2017 Справа № 904/12072/16

За заявою : Приватного підприємства "Охоронна Агенція "Тайфун"

про розстрочку виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2017

у справі: за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Явір-2000", м. Полтава

до Приватного підприємства "Охоронна Агенція "Тайфун", м. Нікополь, Дніпропетровська обл.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1, м. Нікополь, Дніпропетровська обл.

про відшкодування матеріальної шкоди у сумі 54 316,00 грн.

Суддя Колісник І.І.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 2 від 20.01.2017, представник; ОСОБА_3, довіреність № 1 від 20.01.2017, представник;

від третьої особи: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

28 лютого 2017 року Приватне підприємство "Охоронна Агенція "Тайфун" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про розстрочку виконання рішення господарського суду від 06.02.2017 року у справі № 904/12072/16 про стягнення з нього на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Явір-2000" матеріальної шкоди у сумі 54 316,00 грн.

Розстрочку виконання вказаного судового рішення відповідач просить надати строком на 12 місяців без запропонованого ним графіка погашення боргу.

Обґрунтовуючи подану заяву, відповідач посилається на те, що станом на 24.02.2017 на його банківському рахунку відсутні грошові кошти, які можливо було б направити на погашення боргу за судовим рішенням.

У якості доказів скрутного фінансового становища заявник подав: копію фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва станом на 01.01.2017; виписку по особовому рахунку Нікопольського відділення ПАТ "Укрсоцбанк" за 23.02.2017, 24.02.2017 з вихідним залишком грошових коштів у сумі 6243,84 грн. та 693,84 грн. відповідно; виписку з особового рахунку АТ "ОТП Банк" з інформацією про відсутність грошових коштів.

При цьому відповідач також зазначає, що примусове виконання судового рішення призведе до арешту рахунків підприємства, блокування будь-яких розрахункових операцій, що негативно вплине на господарську діяльність підприємства (позбавить можливості сплачувати заробітну плату працівникам, виконувати договірні зобов'язання перед клієнтами).

У поданому до суду запереченні позивач просить відмовити в задоволенні заяви відповідача з підстав ненадання ним достатніх та належних доказів щодо наявності об'єктивних, непереборних та незалежних від відповідача обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання судового рішення.

Позивач зазначає, що відсутність грошових коштів на банківському рахунку саме по собі не є підставою для розстрочки виконання судового рішення. Крім того, відсутність грошових коштів на одному банківському рахунку не свідчить про відсутність їх на інших рахунках та не виключає наявності іншого майна, необхідного для погашення боргу.

При цьому позивач також звертає увагу суду, що невиконання протягом 12 місяців рішення суду порушить його матеріальні інтереси.

Ухвалою господарського суду від 28.02.2017 заява відповідача прийнята до розгляду у судовому засіданні, призначеному на 07.03.2017.

Позивач та третя особа своїм правом участі у судовому засіданні не скористалися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України.

У поданому до суду клопотанні від 02.03.2017 позивач просить розглянути заяву відповідача без його участі.

За таких обставин, а також зважаючи на встановлений статтею 121 Господарського процесуального кодексу України скорочений десятиденний строк розгляду заяви про розстрочку виконання судового рішення, неявка представника позивача та третьої особи не перешкоджає розгляду заяви за їх відсутності.

Подана заява задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Стаття 115 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що рішення господарського суду, що набрало законної сили, є обов'язковим на всій території України і виконується у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно з частиною першою статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

За статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній із сторін.

За таких обставин виконання судового рішення є важливою стадією судового процесу у контексті забезпечення міжнародних демократичних стандартів щодо дотримання закріпленого у статті 8 Конституції України принципу верховенства права.

Здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, суд забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Відповідно до підпункту 7.1.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

За змістом пункту 7.2 зазначеної постанови підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються на підставі доказів.

За статтею 33 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Заявником не наведено належних та допустимих доказів прийняття ним заходів щодо виконання судового рішення з використанням усіх можливих правових механізмів.

Визначальним є також і те, що заявником не надано переконливих доказів на підтвердження здатності виконати ним боргові зобов'язання за рішенням суду протягом 12 місяців. Відповідачем не надано жодної інформації стосовно стану розрахунків з боку клієнтів його послуг протягом бажаного для нього періоду розстрочки та не доведено наявності інших можливих джерел надхождення до нього грошових коштів, достатніх для розрахунку з позивачем у справі.

За таких обставин відповідачем не надано доказів, які б свідчили про те, що його скрутний фінансовий стан є винятковим випадком, що робить неможливим або ускладнює виконання судового рішення.

Отже, з підстав та умов надання розстрочки виконання судового рішення вбачається, що безпідставне надання розстрочки без обґрунтування на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує основи судового рішення, позбавляє кредитора можливості у повній мірі захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, у зв'язку з чим воно не може вважатися законним і справедливим.

Враховуючи викладене, правові підстави для надання розстрочки виконання судового рішення відсутні. Однак право відповідача на звернення до суду з черговою аналогічною заявою, обгрунтованою належними та допустимими доказами, чинним законодавством не обмежене і згідно з пунктом 7.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання.

Керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Приватного підприємства "Охоронна Агенція "Тайфун" про розстрочку виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2017 у справі № 904/12072/16 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття - 07.03.2017 та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_4