Рішення

від 02.03.2017 по справі 909/1181/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2017 р. Справа № 909/1181/16

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Матуляк П. Я. , секретар судового засідання Юрчак С. Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державного підприємства "Кутське лісове господарство", вул. С.Стрільців, 1, смт. Яблунів, Косівський район, Івано-Франківська область,78621

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобалкарпати-еко" вул.Д. Галицького,94, смт. Ворохта, Яремчанської міської ради Івано-Франківської області,78595, вул. Галицька, будинок 67, м. Івано-Франківськ, 76019.

про стягнення заборгованості у сумі 18049,00 грн.

за участю:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 01-3/406 від 26.09.16

від відповідача представники не з"явилися

ВСТАНОВИВ:

державне підприємство "Кутське лісове господарство" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Глобалкарпати-еко" про стягнення заборгованості у сумі 18049,00 грн.

Позовні вимоги мотивовано невиконанням відповідачем прийнятих на себе зобов"язань згідно договору підряду №122 від 02.11.15.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та вказав на неможливість представити суду оригінал спірного договору з огляду на його вилучення слідчим відділу прокуратури Івано-Франківської області, на підтвердження чого подав суду копію ухвали Івано-Франківського міського суду від 08.08.16 у справі №344/9959/16-к та протоколу обшуку від 10.08.16.

Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з"явився, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не подав. Ухвали суду від 28.12.16, 24.01.17 та 16.02.17 з відомостями про дату, час та місце розгляду справи, направлені відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві, та адресою, зазначеною у здійсненому судом витязі з ЄДРЮО, ФО-П та ГФ, повернулись на адресу суду підприємством зв"язку з відміткою "за закінченням терміну зберігання", "за зазначеною адресою не проживає", що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення (вх. номер повідомлення 530/17 від "16" січня 2017 р., невручено ухвалу від 28.12.16 Товариству з обмеженою відповідальністю "Глобалкарпати-еко", причина повернення - за зазначеною адресою не проживає; вх. номер повідомлення 2438/17 від "27" лютого 2017 р., невручено ухвалу від 24.01.17 Товариству з обмеженою відповідальністю "Глобалкарпати-еко", причина повернення - за закінченням терміну зберігання; вх. номер повідомлення 2439/17 від "27" лютого 2017 р. , невручено ухвалу від 16.02.17 Товариству з обмеженою відповідальністю "Глобалкарпати-еко", причина повернення - за зазначеною адресою не проживає).

Згідно з п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" з наступними змінами, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови. Згідно з п.3.9.1 зазначеної постанови, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Станом на 02.03.17 заяв та клопотань від відповідача не надходило.

Враховуючи ту обставину, що відповідача належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи, останнього не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів. У разі неможливості забезпечення явки представника в судове засідання, сторона у справі не позбавлена права надавати свої вимоги і заперечення у письмовому вигляді.

Разом з тим, у відповідності із ст.22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч. 1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» , при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України» ).

При цьому, судом взято до уваги приписи пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вчиненої в Римі 04.11.1950р., ратифікованої Україною 17.07.1997р. (набрала чинності для України 11.09.1997р.), якими гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків, зокрема, цивільного характеру. Одночасно, реалізація "права на суд", передбаченого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., відповідно до практики Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого, згідно із ст.32 Конвенції, поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї, включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Буланов та Купчик проти України» заяви №№ 7714/06, 23654/08 від 09.12.2010р., «Чуйкіна проти України» № 28924/04 від 13.01.2011р.).

Таким чином, незважаючи на те, що відповідач не з'явився в судове засідання, справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

З огляду на викладене, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, без участі відповідача, якого належно повідомлено про час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи з врахуванням положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши представника позивача суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобалкарпати-еко" (Замовник/ відповідач) та Державним підприємством "Кутське лісове господарство" (Підрядник/позивач) укладено Договір підряду про надання послуг з підготовки лісоматеріалів до монтажу №122 від 02.11.15р.

Згідно п. 1.1. Договору, Підрядник зобов"язується надати послуги з підготовки лісоматеріалів до монтажу в Донецькій області, власними силами. Замовник зобов"язується провести оплату виконаних послуг на умовах цього Договору.

Вартість надання послуг погоджена сторонами та складає 18049,00грн.(п.2.1.Договору).

У відповідності до п.п.3.2., 4.2. Договору, датою виконання послуг вважається дата їх прийняття Замовником. Обсяги наданих послуг Підрядник узгоджує з уповноваженим представником Замовника, який впродовж трьох днів перевіряє їх реальність та підписує акт наданих послуг.

Пунктом 4.1. Договору обумовлено, що розрахунок проводиться після виконання всіх послуг протягом 30 днів після підписання акту наданих послуг.

На виконання умов договору позивач, згідно акту прийому-передачі наданих послуг за травень - вересень 2015р. від 20.11.15р. надав відповідачу послуги з підготовки лісоматеріалів до монтажу, на загальну суму 18049,00грн. Зазначений акт підписано сторонами без жодних зауважень та заперечень. Крім того, сторонами у справі підписано акт звірки розрахунків станом на 20.11.15, яким підтверджується факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем за спірним договором на зазначену суму.

Доказів виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов"язань, зокрема, п.4.1.Договору, яким обумовлено порядок здійснення розрахунків, суду не подано. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за даним договором становить 18049,00грн.

З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача направлено претензію №01-3/335 від 10.08.16 з вимогою погасити існуючу заборгованість, яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають зокрема, з Договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов"язковим для виконання сторонами (ст.ст. 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України).

Договір підряду про надання послуг з підготовки лісоматеріалів до монтажу №122 від 02.11.15р., укладений між сторонами, є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).

З правового аналізу змісту даного договору та характеру договірних правовідносин сторін, вбачається, що такий договір за своєю правовою природою є договором підряду, а відтак, до даних спірних правовідносин підлягають застосуванню загальні положення про підряд, врегульовані параграфом 1 глави 61 Цивільного кодексу України.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч.ч.1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України).

В силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Нормою ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Позивачем доведено та документально підтверджено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог.

В силу п.2ст. 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов"язання. Відповідач в судові засідання жодного разу не з"явився, своїми правами, наданим йому ст.ст. 22, 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, будь - яких заперечень проти позову чи доказів належного виконання своїх зобов"язань не надав, доводи позивача не спростував.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача 18049,00грн. обґрунтована, документально підтверджена і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у розмірі 1378,00грн. покласти на відповідача. При цьому суд констатує, що згідно ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду, зокрема, в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Матеріали справи не містять клопотання позивача про повернення зайво сплаченої суми судового збору, відповідно у суду відсутні правові підстави на вчинення дій, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст. 124, 129, 129-1 Конституції України, п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 11, 204, 509, 525, 526, 530, 599, 610-612, 625-629, 837 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України, ст. ст.33, 34, 43, 44, 49, 75, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

задовольнити позов державного підприємства "Кутське лісове господарство" до товариства з обмеженою відповідальністю "Глобалкарпати-еко" про стягнення заборгованості у сумі 18049,00 грн.

Сягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобалкарпати-еко"( вул. Галицька, б.67, м. Івано-Франківськ, 76019, ідентифікаційний код 38335669) на користь державного підприємства "Кутське лісове господарство"(вул.Січових Стрільців, 1, смт.Яблунів, Косівський район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 20562608) 18049,00(вісімнадцять тисяч сорок дев"ять гривень) основного боргу та 1378,00(одну тисячу триста сімдесят вісім гривень) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.03.17

Суддя Матуляк П. Я.