Рішення

від 06.03.2017 по справі 904/1087/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.03.2017 Справа № 904/1087/17

За позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО", в особі відокремленого підрозділу "Криворізька теплова електрична станція Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго", м. Зеленодольськ, Апостолівський район, Дніпропетровська область

до Відділу освіти Апостолівської районної державної адміністрації, м. Апостолове, Дніпропетровська область

про стягнення 577,29 грн.

Суддя Золотарьова Я.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник (дов. № 273 від 16.12.2016)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО", в особі відокремленого підрозділу "Криворізька теплова електрична станція Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відділу освіти Апостолівської районної державної адміністрації про стягнення 577,29 грн. за договором № К 101 від 06.03.2015, з яких 425,27 грн. основна заборгованість, 152,02 грн. штрафні санкції.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору № К 101 від 06.03.2015 про надання послуг з постачання водяної пари і гарячої води в частині своєчасного та повного розрахунку за надані у грудні 2015 року послуги, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість у сумі 425,27 грн. на яку позивач нарахував пеню у сумі 86,20 грн., 3% річних у сумі 13,25 грн. за загальний період з 11.01.2016 по 11.07.2016 та інфляційні втрати у сумі 52,57 грн. за період із січня 2016 по грудень 2016.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.02.2017 порушено провадження у справі, а розгляд справи призначено на 20.02.2017.

В межах строків встановлених ст. 69 ГПК України, розгляд справи було відкладено з 20.02.2017 на 06.03.2017.

06.03.2017 представник позивача в судовому засіданні, підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням (а.с. 63). Відповідач подав через канцелярію суду клопотання про перенесення судового засідання, в якому просив суд про відкладення розгляду справи в зв'язку з необхідністю надання часу для зібрання матеріалів щодо подачі доказів до суду, в зв'язку з тим, що відповідач перебуває у стані ліквідації.

Розглянувши клопотання відповідача суд не знайшов підстав для його задоволення, виходячи того, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

При цьому, оскільки суд за клопотання відповідача вже відкладав розгляд справи (з 20.02.2017 на 06.03.2017), надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 , 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі Смірнова проти України ).

Перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 17.01.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

06.03.2015 між Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Дніпроенерго" в особі Відокремленого підрозділу "Криворізька теплова електрична станція" Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" (теплопостачальна організація - позивач) та Відділом освіти Апостолівської районної державної адміністрації (споживач - відповідач) укладено договір № К101 про надання послуг з постачання водяної пари і гарячої води (а.с.10-14).

Відповідно до п. 1.1. договору, теплопостачальна організація зобов'язується надавати споживачеві послугу з постачання водяної пари і гарячої води (надалі за текстом - теплову енергію у відповідності з умовами договору), а споживач зобов'язується приймати та своєчасно сплачувати за спожиту теплову енергію за затвердженими тарифами в строки, передбачені цим договором.

Пунктом 1.2. договору узгоджено найменування послуги: 35.30.1 Послуги з теплопостачання (постачання водяної пари) та гарячої води.

Згідно з п. 3.1. договору, за відпущену теплову енергію в межах договірних величин, вказаних у додатках 1а, 1б, 1в, 1г, з врахуванням додатків 1.1а, 1.1б, 1.1в, 1.1г, до цього договору, споживач сплачує теплопостачальній організації за тарифом, що діє, згідно постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг № 710 від 13.06.2014 "Про встановлення тарифів на теплову енергію для потреб бюджетних установ та інших споживачів (крім населення) ПАТ "Дніпроенерго" ВП "Криворізька ТЕС" - 353,28 грн. за 1 Гкал. без ПДВ, з ПДВ - 423,94 грн. (у т.ч. ПДВ - 70,66 грн.).

У разі зміни цін/тарифів на житлово-комунальні послуги теплопостачальна організація не менше ніж за 15 днів до введення їх у дію повідомляє про це споживача з посиланням на рішення відповідних органів.

Ціна цього договору становить 486541,95 грн., у тому числі ПДВ 71090,32 грн. (п. 3.2. договору).

Облік переданої споживачеві теплової енергії проводиться: на послуги опалення будівель шкіл, Апостолівського районного ліцею інтернату та центру позашкільної роботи - розрахунковим способом, (окрім приміщення їдалень, розміщених в школах АРЛІ). Облік теплової енергії на гаряче водопостачання їдалень проводиться за лічильниками, встановленими на системах гарячого водопостачання вище вказаних приміщень. На межі розподілу між теплопостачальною організацією та споживачем встановлюються і пломбуються обмежувальні шайби. Встановлення фланцевого з'єднання і обмежувальних шайб проводиться споживачем за розрахунком теплопостачальної організації в присутності її представника. При самовільному знятті шайби - штраф у розмірі 5-ти кратної вартості теплової енергії, спожитої із вказаним порушенням (включаючи тарифну вартість), тобто як за збільшення теплового навантаження, виходячи з максимальної пропускної спроможності теплопроводів, за період з моменту останньої перевірки, але не більш за термін позовної давності (пункт 4.1. договору).

Відповідно до пункту 4.5. договору теплопостачальна організація і споживач щомісячно складають акти про відпуск теплової енергії за формою Додатка 5. Споживач, що має прилади обліку теплової енергії, надає теплопостачальній організації щомісячно, за підписом відповідальної особи інформацію про фактичне споживання теплової енергії із вказанням попередніх та теперішніх показів. У разі відсутності інформації від споживача про фактичне споживання теплової енергії, акти про відпуск теплової енергії за минулий місяць складаються по розрахунковому споживанню тепла, вказаному в Додатках 1а, 1б, 1в, 1г, з врахуванням додатків 1.1а, 1.1б, 1.1в, 1.1г до цього договору.

Дата зняття споживачем показів приладів обліку - останнє число розрахункового місяця.

Для підписання акту про відпуск теплової енергії споживач направляє свого представника в теплопостачальну організацію не пізніше 3-го числа місяця, наступного за розрахунковим (якщо теплопостачальною організацією у письмовому вигляді не повідомлена інша дата). Споживач підписує акт і повертає в теплопостачальну організацію не пізніше 4-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

У разі неявки представника споживача в зазначені терміни або необґрунтованій відмові від підписання акту, теплопостачальна організація складає третій екземпляр акту такого ж вмісту. Акт підписується в однобічному порядку і є первинним документом І підставою для проведення розрахунків, формування доходів і дебіторської заборгованості, підтверджує передачу права власності теплової енергії споживачеві.

Споживач, що не має приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначається, як виняток, розрахунковим методом згідно договірних (проектних) навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел теплопостачальної організації і кількості годин (доби) роботи тепловикористовуючих установок споживача в розрахунковому періоді. За відсутності у споживача проекту будівлі (приміщення) договірні навантаження визначаються теплопостачальною організацією згідно з розробленими нормами вжитку теплової енергії на опалювання будівель.

Розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться виключно в грошовій формі відповідно до тарифів, що діють. Можливі інші форми розрахунків, що не суперечать чинному законодавству, з обов'язковим укладанням при цьому додаткових угод (пункт 5.1. договору).

Пунктом 5.10. договору узгоджено, що розрахунки за спожиту теплову енергію проводяться споживачем за фактом відпуску теплової енергії, на підставі рахунку або акту, у строк до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2015 року. Сторони домовилися, що відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України умови цього договору в частині надання послуг теплопостачання застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення і діють з 01.01.2015 року. Сторони домовилися, що відповідно до статті 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" дія договору може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі послуг теплопостачання на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми цього договору, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку (п.11.1. договору).

На виконання умов договору, позивач у грудні 2015 року поставив відповідачеві теплову енергію у кількості 20,3060 Гкал на суму 8609,66 грн., що підтверджується актом про відпуск теплової енергії №187 від 28.12.2015 року (а.с. 36).

Відповідач за поставлену теплову енергію розрахувався частково, на суму 8184,39, в зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 425,27 грн., що і є причиною виникнення спору.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

За умовами пункту 5.10. договору строк оплати є таким, що настав.

Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 425,27 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 8.2.2.4. договору, у випадку порушення строків розрахунків за теплову енергію - пеня не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми, що належить до оплати за кожен день прострочення платежу до дня повного виконання зобов'язання.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 86,20 грн. за період з 11.01.2016 по 11.07.2016 (183 дні прострочення).

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, з урахуванням діючого законодавства, доходить до висновку, що він є вірним, а тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача суми інфляційного збільшення заборгованості в розмірі 52,57 грн. та 3% річних у розмірі 13,25 грн., суд зазначає таке.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тому підставою відповідальності за грошовим зобов'язанням є сам факт порушення зобов'язання, який полягає в неповерненні відповідних грошових коштів у строк, і цей факт є вирішальним для застосування такої відповідальності.

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

У п. 3.2. Постанови Пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року судам роз'яснено, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, суд вважає, що вони відповідають обставинам справи, виконані вірно, в зв'язку з чим позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 3% річних у розмірі 13,25 грн. та інфляційних втрат у розмірі 52,57 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволені позову судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 1, 4-5, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Відділу освіти Апостолівської районної державної адміністрації (53800, м. Апостолове, вул. Визволення, 31 а, код 02142394) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 20, код 00130872) в особі Відокремленого підрозділу "Криворізька теплова електрична станція" Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" (53860, Дніпропетровська область, м. Зеленодольськ, площа Енергетиків, буд. 1, код 38024613) основний борг у розмірі 425,27 грн., 3% річних у сумі 13,25 грн., пеню у сумі 86,20 грн., інфляційні втрати у сумі 52,57 грн., судовий збір у сумі 1600,00 грн., про що видати наказ.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09.03.2017

Суддя ОСОБА_2