Рішення

від 22.02.2017 по справі 908/3485/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 18/161/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2017 справа № 908/3485/16

за позовом Концерну «Міські теплові мережі» (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69057, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, 4)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Тест» (69057, м. Запоріжжя, вул. Антенна,16)

про стягнення 34562,41 грн. основного боргу за договором № 833 від 03.10.2002 р., 3271,11 грн. пені, 1455,63 грн. 3 % річних, 6125,02 грн. втрат від інфляції грошових коштів

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1, дов. № 243/20-19 від 11.07.2016 р.;

від відповідача : ОСОБА_2, директор, протокол № 1 від 29.02.1996 р.;

До господарського суду Запорізької області 27.12.2016 р. звернувся концерн «Міські теплові мережі» з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕСТ» про стягнення 34562,41 грн. основного боргу за договором про постачання та використання теплової енергії № 833 від 03.10.2002 р., 3271,11 грн. пені, 1455,63 грн. 3 % річних, 6125,02 грн. втрат від інфляції грошових коштів.

Ухвалою суду від 29.12.2016 року порушено провадження у справі № 908/3485/16, присвоєно справі номер провадження 18/161/16, судове засідання призначене на 06.02.2017 р. Ухвалою суду від 06.02.2017 р. строк вирішення спору продовжений на п'ятнадцять днів, розгляд справи відкладено на 22.02.2017 р.

Справу розглянуто 22.02.2017 р., оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позові. Вимоги мотивовано наступними обставинами. Позивач на виконання умов договору відпустив відповідачу теплову енергію в період грудень 2014 р. - січень 2015 р., березень 2015 р. листопад 2015 р. - січень 2016 р., березень 2016 р., яка оплачена ним частково, внаслідок чого виникла заборгованість за вказаний період в сумі 34562,41 грн. За неналежне виконання грошових зобов'язань відповідачу також нарахована пеня, 3% річних та інфляційні втрати за період прострочення. Позов обґрунтовано ст.ст. 11, 15, 16, 96, 258, 264, 509, 526, 530, 611, 625, 629 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 193, 230, 232, 276 ГК України, умовами договору №833 від 03.10.2002 р., Законом України Про теплопостачання , від 02.06.2005 р. №2633-IV, Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою КМУ від 03.10.2007 р. № 1198, Законом України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань .

Відповідач в письмовому поясненні зазначив, що суму заборгованості та позовні вимоги в цілому він визнає, однак у зв'язку зі складним фінансовим становищем, внаслідок наявністю дебіторської заборгованості, просить суд розстрочити виконання рішення в частині стягнення 34562,41 грн. основного боргу на 4 місяці шляхом сплати щомісячно рівними частками, починаючи з 1 квітня 2017 р., в частині пені, 3% річних та інфляційних втрат в загальній сумі 10851,76 грн., зазначив, що здійснить оплату до 20 березня 2017 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Концерном «Міські теплові мережі» в особі філії Концерну «Міські теплові мережі» Орджонікідзевського району (теплопостачальна організація, позивач у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю Тест (споживач, відповідач у справі) 03.10.2002р. укладений договір № 833 про постачання та використання теплової енергії, згідно з яким позивач взяв на себе зобов'язання постачати відповідачу теплову енергію на об'єкт теплопостачання, який знаходиться на балансі споживача - окремо розташована будівлі (споруда), а відповідач - оплачувати одержану теплову енергію за встановленими цінами (тарифами) в терміни, передбачені цим договором.

Згідно з п. 3.2.2 договору відповідач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Розділом 6 договору встановлено порядок здійснення розрахунків за теплову енергію. Відповідно до п.п. 6.1, 6.3 усі грошові кошти перераховуються Концерну Міські теплові мережі . Ціни на теплову енергію визначаються органами влади та управління відповідно до вимог чинного законодавства України і можуть змінюватися в період дії договору. Розрахунковим періодом є календарний місяць (п.6.4).

Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, із урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця. Якщо Споживач розраховується за показаннями приладів обліку:

- при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлене та сплачене до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо оплачується Споживачем не пізніше 25-го числа поточного місяця;

- у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, залишок розрахунків визначається за фактично спожиту теплову енергію за показаннями приладів обліку (п.п. 6.5, 6.6).

Згідно з п. 6.7 споживачі, що не мають приладів обліку, розраховуються за кількість фактично спожитої теплової енергії, згідно з договірним навантаженням розрахунковим методом. Термін оплати визначений у п.п. 6.5, 6.6 договору.

Відповідно до п.п. 10.1, 10.2 договір набирає сили з моменту його підписання. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Доказів припинення у встановленому порядку договору № 833 від 03.10.2002 р. суду не надано, отже договір є діючим.

Згідно з п. 4 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Аналогічні приписи щодо застосування Господарського кодексу України встановлені п. 4 Прикінцевих положень цього Кодексу.

Правовідносини сторін виникли у 2002 р. і продовжуються до цього часу, тому суд застосовує норми ЦК України та ГК України, які набрали чинності з 01.01.2004 р.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містять п.п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є - договір.

Відповідно до ч. 1 ст. 275, ч. 6 ст. 276 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Згідно до ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

За приписами ст. 629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як свідчать вивчені матеріали, позивач відповідно до умов укладеного договору поставив відповідачу теплову енергію на суму 43225,57 грн. в період грудень 2014 р. - січень 2015 р., березень 2015 р., грудень 2015 р. - січень 2016 р., березень 2016 р. Позивач направив на адресу відповідача підписані зі свого боку акти приймання-передачі теплової енергії із зазначеними в них обсягами відпущеної теплової енергії за вказані місяці, а також рахунки для оплати спожитої теплоенергії на загальну суму 43255,27 грн., що підтверджується відповідними реєстрами.

В актах приймання-передачі мається примітка, що один примірник акту оформленого належним чином підлягає поверненню теплопостачальній організації. У разі неповернення оформленого акту або ненадання письмових заперечень про підписання акту в установлені договором терміни, акт вважається погодженим.

Відповідач оформлені належним чином підписані акти позивачу не повертав, заперечень щодо їх не підписання не надавав. Отже, акти, підписані з боку теплопостачальної організації, є підставою для здійснення розрахунків.

На адресу відповідача 09.08.2016 р. направлена претензія № 904/05-юр щодо погашення заборгованості за теплову енергію; 08.11.2016 р. на адресу відповідача повторно направлено акти приймання-передачі теплової енергії та рахунки, а також акт звірки взаємних розрахунків за договором № 833 від 03.10.2002 р.

Зобов'язання щодо оплати спожитої у вказаний період теплової енергії відповідач виконав частково. Згідно представлено позивачем розрахунку заборгованість відповідача на час звернення з даним позовом складала 34562,41 грн.

Як встановлено в судовому засіданні, після порушення провадження у даній справі із заявленої до стягнення заборгованості відповідачем сплачено 2500 грн., про що свідчить додана до матеріалів справи банківська виписка від 25.01.2017 р. Таким чином, залишок заборгованості за грудень 2014 р. в розмірі 591,96 грн. сплачений повністю, а заборгованість за січень 2015 р. частково - в розмірі 1908,04 грн. (залишок за січень 2015 р. складає 5343,52 грн.).

У відповідності до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо, зокрема відсутній предмет спору.

Оскільки відповідач здійснив часткову оплату заборгованості під час розгляду справи, провадження в частині стягнення суми 2500 грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст.80 ГПК України внаслідок врегулювання спору в добровільному порядку.

Враховуючи здійснення відповідачем часткової оплати спожитої теплової енергії, за останнім залишилася заборгованість в розмірі 32062,41 грн. за період січень 2015 р., березень 2015 р., грудень 2015 р., січень 2016 р., березень 2016 р. Відповідач не надав суду доказів оплати боргу позивачу в повному обсязі, суму заборгованості визнав. Вимоги про стягнення 32062,41 грн. основного боргу є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3271,11 грн. пені за період з 25.02.2016 р. по 25.10.2016 р., 1455,63 грн. 3% річних за період з 25.01.2015 р. по 20.12.2016 р. та 6125,02 грн. втрат від інфляції за період лютого 2015 р. по грудень 2016 р.

У пункті п. 7.3.3 договору встановлено, що споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію у вигляді пені в розмірі 1% від належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше 100% загальної суми боргу.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як слідує з аналізу вищевказаних норм законодавства та умов договору, для нарахування пені, 3% річних та втрат від інфляції необхідно встановити строк, коли зобов'язання мало бути виконане.

Як вбачається, в розрахунку не вказано початкових дат нарахування пені та 3% річних з огляду на умови договору щодо строків сплати поставленої теплової енергії (п. 6.5. та п. 6.7 договору).

Умовами договору № 833 від 03.10.2002 р. передбачено, що споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, із урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця. Тобто, договором передбачена оплата теплової енергії шляхом внесення авансових платежів за три дні до початку розрахункового періоду. З наданих позивачем розрахунків штрафних і компенсаційних санкцій слідує, що нарахування здійснювалося не у відповідності до умов договору. Крім того, при виконанні розрахунку позивачем не враховано здійснених відповідачем часткових оплат

Таким чином, з наданого розрахунку неможливо зробити висновки щодо того, за який період нарахована пеня, з урахуванням дати виникнення зобов'язання. В судовому засіданні представник позивача не надав обґрунтованих пояснень щодо дати виникнення зобов'язання з оплати спожитої відповідачем теплової енергії.

З огляду на викладене, суд позбавлений можливості перевірити правильність розрахунку позовних вимог в частині стягнення пені, 3% річних та втрат від інфляції.

Статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За загальним правилом обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, зокрема, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору.

Виявленні судом обставини стосовно розрахунку пені, 3% річних та втрат від інфляції, нарахованих за несвоєчасну сплату спожитої відповідачем теплової енергії, перешкоджають розглядові справи в цій частині, але можуть бути усунуті позивачем в майбутньому.

Оскільки позивачем без поважних причин не надано витребуваного судом обґрунтування позовних вимог в частині нарахування 3271,11 грн. пені, 1455,63 грн. 3 % річних, 6125,02 грн. втрат від інфляції грошових коштів, суд залишає позов в цій частині без розгляду.

Відповідачем заявлено клопотання про надання розстрочки виконання рішення про стягнення основного боргу на 4 місяці шляхом сплати щомісячно рівними частками, починаючи з 1 квітня 2017 р. В обґрунтування клопотання заявник вказав, що сплата боргу одним платежем є об'єктивно неможливою, оскільки його фінансове становище є дуже важким. Відповідно до наданої відповідачем довідки ТОВ ТЕСТ знаходиться у скрутному фінансовому становищі, дебіторська заборгованість станом на 20.02.2017 р. складає 49550 грн.

Представник позивача заперечив проти надання розстрочки виконання рішення.

Розглянувши клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення, суд зазначає, що відповідно до ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення має право відстрочити або розстрочити його виконання. За сталою практикою відстрочку або розстрочку може бути надано у випадку наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття відповідних заходів не вимагається, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Суд приймає до уваги факти та доводи, викладені відповідачем та позивачем, дії відповідача, які свідчать про його намір погасити заборгованість, сплату частини заборгованості після порушення провадження у справі, та враховуючи матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, вважає за можливе задовольнити заяву про розстрочку виконання рішення в частині сплати основного боргу в розмірі 32062,41 грн. та розстрочити виконання рішення у даній справі на чотири місяці згідно наступного графіку: 8015,60 грн. - до 20.03.2017 р., 8015,60 грн. - до 20.04.2017 р., 8015,60 грн. - до 19.05.2017 р., 8015,61 грн. - до 20.06.2017 р.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Сума судового збору в частині позовних вимог, які залишено без розгляду та провадження у яких припинено, може бути повернута позивачу у разі звернення з відповідним клопотанням в порядку ст. 7 Закону України Про судовий збір .

Керуючись ст.ст. 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, п. 5 ч. 1 ст. 81, ст.ст. 82-85, п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Тест» (69057, м. Запоріжжя, вул. Антенна, 16, ідентифікаційний код 23787758) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, поточний рахунок №26007301001951 у Філії - Запорізьке обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України« , МФО 313957, ідентифікаційний код 32121458) суму 32062,41 грн. (тридцять дві тисячі шістдесят дві грн. 41 коп.) основного боргу. Розстрочити виконання рішення в частині сплати 32062,41 грн. (тридцять дві тисячі шістдесят дві грн. 41 коп.) основного боргу, шляхом сплати щомісячно рівними частками: 8015,60 грн. - до 20.03.2017 р., 8015,60 грн. - до 20.04.2017 р., 8015,60 грн. - до 19.05.2017 р., 8015,61 грн. - до 20.06.2017 р. Видати наказ .

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Тест» (69057, м. Запоріжжя, вул. Антенна, 16, ідентифікаційний код 23787758) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, поточний рахунок №26007301001951 у Філії - Запорізьке обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України« , МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458) суму 972,87 грн. (дев'ятсот сімдесят дві грн. 87 коп. судового збору. Видати наказ .

4. Провадження справі у частині позовних вимог про стягнення 2500 грн. основного боргу припинити.

5. Позовні вимоги в частині стягнення 3271,11 грн. пені, 1455,63 грн. 3% річних та 6125,02 грн. втрат від інфляції залишити без розгляду.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 07 березня 2017 р.

Суддя В.В.Носівець