Рішення

від 07.03.2017 по справі 914/54/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.03.2017р. Справа№ 914/54/17

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Трускавецького В.П.,

при секретарі судового засідання Краєвському І.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта в особі Львівської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта , м. Львів, до відповідача:Риківської сільської ради Турківького району Львівської області, с. Риків, Турківський р-н., Львівської обл., про: визнання недійсним рішення Риківської сільської ради №33 від 13.01.2011 р. щодо 9/20 частин будівлі та визнання недійсним свідоцтва про право власності від 11.03.2011 р., виданого головою Риківської сільської ради щодо 9/20 частин будівлі. Представники: позивача:ОСОБА_1 - представник (довіреність №12-138 від 23.12.2016 р.), відповідача:ОСОБА_2 - голова сільської ради.

Присутнім представникам учасників судового процесу права і обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), роз'яснено. Заяв про відвід суду не поступало. Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу учасниками судового процесу заявлено не було.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта в особі Львівської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта до Риківської сільської ради Турківького району Львівської області про визнання недійсним рішення Риківської сільської ради №33 від 13.01.2011 р. та визнання недійсним свідоцтва про право власності від 11.03.2011 р., виданого головою Риківської сільської ради на нерухоме майно за адресою: Львівська область, Турківський район, село Риків, вулиця Зарічна, будинок 26а. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 10.01.2017 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 01.02.2017 р. В судовому засіданні 01.02.2017 р. оголошено перерву до 14.02.2017 р. та до 07.03.2017 р.

Рух справи відображено у попередніх ухвалі та протоколах суду.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач своїми діями порушив право законного володіння, користування та розпорядження майном, зокрема, своїм рішенням №33 від 13.01.2011 р. визнав недійсним та анулював рішення Риківської сільської ради №36 від 27.09.2000 р. про оформлення права власності УДППЗ Укрпошта . Відтак, позивач просить визнати недійсним рішення Риківської сільської ради Турківького району Львівської області №33 від 13.01.2011 р. та визнати недійсним свідоцтво про право власності від 11.03.2011 р. видане головою Риківської сільської ради на нерухоме майно за адресою: Львівська область, Турківський район, село Риків, вулиця Зарічна, будинок 26а.

14 лютого 2017 року до суду за вх.№673/17 позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, згідно з якою позивач просить визнання недійсним рішення Риківської сільської ради №33 від 13.01.2011 р. щодо 9/20 частин будівлі, що належать на праві власності позивачу та визнати недійсним свідоцтво про право власності від 11.03.2011 р. видане головою Риківської сільської ради на нерухоме майно за адресою: Львівська область, Турківський район, село Риків, вулиця Зарічна, будинок 26а щодо 9/20 частин будівлі, що належать на праві власності позивачу.

Відповідно до частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Так, суд розглянувши подану заяву вказує, що подана заява є заявою про зміну предмету, а враховуючи те, що розгляд справи по суті не розпочато, суд приймає таку заяву та розглядає спір з її урахуванням.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позові та заяві про зменшення позовних вимог, крім того надав усні пояснення по суті справи.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, подав копію рішення Риківської сільської ради №99 від 06.03.2017 р., якою затверджено відзив на позовну заяву, в якому вказано, що Виконавчий комітет Риківської сільської ради підтримує позовні вимоги в частині визнання права власності на 9/20 частини будівлі за адресою: вул. Зарічна, 26а, с. Риків, Турківський р-н., Львівська обл.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, суд встановив наступне.

27 вересня 2000 року Рішенням №36 Виконавчого комітету Риківської сільської ради Про оформлення права власності розглянуто відношення Турківського вузла зв'язку та у відповідності до Інструкції про прядок держаної реєстрації об'єктів нерухомого майна та Закону України Про місцеве самоврядування виконком Риківської сільської ради вирішив: 1. Оформити право власності на будинок №131а по вул. Центральній с. Риків за Риківською сільською радою приміщення №3, 4, 5, 6 загальною площею 45,6 кв.м., що становить 11/20 цієї будови. 2. За Турківським вузлом зв'язку приміщення №7, 8, 9 загальною площею 35,7 кв.м., що становить 9/20 цієї будови. 3. Самбірському МБТІ провести реєстрацію та видати свідоцтво про право власності у відповідності до ідеальних часток (оригінал рішення знаходиться в матеріалах інвентаризаційної справи а.с. 6, яку судом витребувано в порядку ст. 65 ГПК України).

24 жовтня 2000 року Самбірським бюро технічної інвентаризації видано Турківському вузлу зв'язку свідоцтво про право власності на 9/20 частин нежитлового будинку в селі Риків Турківського району по вул. Центральній 131-А, на підставі рішення Риківської сільської ради від 27.09.2000 р. №36.

02 квітня 2008 року Риківською сільською радою Турківського району Львівської області Рішенням №60 Про упорядкування нумерації житлових будинків Риківської сільської ради згідно утворених назв вулиць вирішено, зокрема, що приміщення сільської ради - вул. Зарічна, 26а.

08 червня 2010 року Риківська сільська рада Турківького району Львівської області Рішенням №233 вирішила прийняти звернення до ОСОБА_3 про продаж приміщення 9/20, що займає Риківське поштове відділення зв'язку, яке до 2000 року належало громаді, що знаходить в одному приміщенні адмінбудинку сільської ради. Згідно з прийнятим зверненням депутати Риківської сільської ради просять продати приміщення відділення зв'язку в с. Риків, що займає 9/20 будинку приміщення сільської ради.

13 січня 2011 року Риківська сільська рада Турківького району Львівської області Рішенням №33 вирішила оформити право власності на приміщення адмінбудинку сільської ради, що розміщений по вул. Зарічна, 26а, с. Риків Турківського району Львівської області за Риківською сільською радою. Дане рішення мотивоване тим, що рішення №36 засідання виконавчого комітету Риківської сільської ради від 27.09.2000 року на засіданні виконкому не розглядалось, ніде не зареєстроване, а також вулиці Центральної 131 а в с. Риків не існує, а тому рішення вважають недійсним і таким, що підлягає анулюванню.

14 лютого 2011 року Риківська сільська рада звернулась до Самбірського МБТІ з листом про виготовлення свідоцтва на право власності на приміщення адмінбудинку сільської ради по вул. Зарічна, 26а в с. Риків, Турківського району, Львівської області.

Так, 11.03.2011 року Риківській сільській раді Турківського району Львівської області видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, зокрема, адмінбудівля сільської ради, за адресою: Львівська обл., Турківський р-н., с. Риків, вул. зарічна, 26 а, форма власності комунальна, частка 1/1. (оригінал свідоцтва знаходиться в матеріалах реєстраційної справи а.с. 4, яку судом витребувано в порядку ст. 65 ГПК України).

28 листопада 2016 року Риківська сільська рада листом №151 звернулась до ЦПЗ №3 Львівської дирекції УДППЗ Укрпошта , яким повідомляє, що приміщення у якому знаходиться відділення зв'язку є власністю Риківської сільської ради, та пропонує укласти договір оренди на приміщення відділення зв'язку.

Так, позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання недійсним рішення Риківської сільської ради №33 від 13.01.2011 р. щодо 9/20 частин будівлі, що належать на праві власності позивачу та визнання недійсним свідоцтва про право власності від 11.03.2011 р. виданого головою Риківської сільської ради на нерухоме майно за адресою: Львівська область, Турківський район, село Риків, вулиця Зарічна, будинок 26а щодо 9/20 частин будівлі, що належать на праві власності позивачу.

Відповідач в судове засідання з'явився, подав копію рішення Риківської сільської ради №99 від 06.03.2017 р., якою затверджено відзив на позовну заяву. Згідно з поданим відзивом виконавчий комітет Риківської сільської ради підтримує позовні вимоги в частині визнання права власності на 9/20 частини будівлі за адресою: вул. Зарічна, 26а, с. Риків, Турківський р-н., Львівська обл.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (пункт 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно з частиною четвертою статті 41 Конституції України та частини першої статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним та ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Згідно з частиною десятою статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

У таких справах суд, по-перше, встановлює невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування вимогам закону чи іншим правовим актам, наприклад, рішення прийняте органом, який не мав на це законних повноважень; по-друге, суд встановлює, чи порушуються суб'єктивні цивільні права й охоронювані законом інтереси фізичної або юридичної особи цим рішенням, дією чи бездіяльністю (Лист, Верховний Суд України, від 01.04.2014, "Аналіз практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України").

У пункті 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 року №02-5/35 Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів зазначено, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Так, судом встановлено, що 27 вересня 2000 року Рішенням №36 Виконавчого комітету Риківської сільської ради Про оформлення права власності оформлено право власності на будинок №131а по вул. Центральній с. Риків за Риківською сільською радою приміщення №3, 4, 5, 6 загальною площею 45,6 кв.м., що становить 11/20 цієї будови та оформлено за Турківським вузлом зв'язку приміщення №7, 8, 9 загальною площею 35,7 кв.м., що становить 9/20 цієї будови (оригінал рішення знаходить в матеріалах інвентаризаційної справи а.с. 6).

Однак, 13 січня 2011 року Риківською сільською радою Турківького району Львівської області рішенням №33 Про оформлення права власності на приміщення адмінбудинку сільської ради, що розміщений по вул. Зарічна 26 а Турківського району Львівської області за Риківською сільською радою вирішено оформити право власності на приміщення адмінбудинку сільської ради, що розміщений по вул. Зарічна, 26а, с. Риків Турківського району Львівської області за Риківською сільською радою.

Дане рішення мотивоване тим, що рішення №36 засідання Виконавчого комітету Риківської сільської ради від 27.09.2000 року на засіданні виконкому не розглядалось, ніде не зареєстроване, а також вулиці Центральної 131 а в с. Риків не існує, а тому вирішено рішення №36 від 27.09.2000 р. вважати недійсним і анулювати.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем порушено законні права та інтереси позивача, зокрема, протиправно позбавлено права власності позивача на 9/20 частин будівлі адмінбудинку сільської ради в с. Риків, вул. Зарічна, 26а, Турківського району, Львівської області. Оспорюване рішення прийняте відповідачем всупереч вимогам закону (порушує права власника), а відтак, вимоги позивача про визнання недійсним рішення Риківської сільської ради №33 від 13.01.2011 р. щодо 9/20 частин будівлі, що належать на праві власності позивачу підлягає до задоволення повністю, а рішення Риківської сільської ради Турківського району Львівської області №33 від 13.01.2011 р. підлягає визнанню недійсним частково та скасування в частині, зокрема щодо 9/20 частин будівлі, що належить на праві власності Українському державному підприємству поштового зв'язку Укрпошта в особі Львівської дирекції Українському державному підприємству поштового зв'язку Укрпошта .

В частині вимоги позивача про визнання недійсним свідоцтва про право власності від 11.03.2011 р., виданого головою Риківської сільської ради на нерухоме майно за адресою: Львівська область, Турківський район, село Риків, вулиця Зарічна, будинок 26а щодо 9/20 частин будівлі, що належать на праві власності позивачу суд враховує, що питання про їх недійсність (незаконність) може вирішуватися із застосуванням способів захисту цивільних прав та інтересів, передбачених п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України, п. "ґ" ч. 3 ст. 152 ЗК України, якщо це призводить до порушення, оспорення або невизнання цивільного права чи інтересу (лист Верховного Суду України від 01.04.2014 р.).

За таких обставин, суд вважає позовну вимогу про визнання недійсним свідоцтва похідною від вимоги про визнання недійсним рішення, на підставі якого таке свідоцтво видане. Крім того, така вимога позивача про визнання недійсним свідоцтва про право власності від 11.03.2011 р., виданого головою Риківської сільської ради на нерухоме майно за адресою: Львівська область, Турківський район, село Риків, вулиця Зарічна, будинок 26а щодо 9/20 частин будівлі, не може розглядатись окремо, адже таке свідоцтво засвідчує право власності на вказаний вище об'єкт з часткою 1/1.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне визнання недійсним та скасувати свідоцтво про право власності від 11.03.2011 р., видане головою Риківської сільської ради на нерухоме майно за адресою: Львівська область, Турківський район, село Риків, вулиця Зарічна, будинок 26а, для надання можливості позивачу та відповідачу зареєструвати окремо свої частки на об'єкт нерухомості за адресою: Львівська область, Турківський район, село Риків, вулиця Зарічна, будинок 26а.

Згідно зі ст.4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

У відповідності до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

В силу вимог ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, положення норм ст.ст. 32, 33, 34, 43 ГПК України, та оцінюючи усі докази, які містяться у матеріалах справи у сукупності, господарський суд дійшов висновку про те, що позивачем подано суду докази, які підтверджують наявність встановлених законом підстав для визнання в частині протиправним та скасування рішення Риківської сільської ради Турківського району Львівської області №33 від 13.01.2011 р. та визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на адмінбудівлю сільської ради від 11.03.2011 р.

Судові витрати на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог. Відтак, з відповідача підлягає до стягнення 2.067,00 грн.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати недійсним частково та скасувати рішення Риківської сільської ради Турківського району Львівської області №33 від 13.01.2011 р. Про оформлення права власності на приміщення адмінбудинку сільської ради, що розміщений по вул. Зарічна 26 а Турківського району Львівської області за Риківською сільською радою в частині визнання права власності на 9/20 частин будівлі, що належать на праві власності Українському державному підприємству поштового зв'язку Укрпошта в особі Львівської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта .

3. Визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності від 11.03.2011 р. видане головою Риківської сільської ради на нерухоме майно Адмінбудівля сільської ради за адресою: Львівська область, Турківський район, село Риків, вулиця Зарічна, будинок 26а.

4. Стягнути з Риківської сільської ради Турківського району Львівської області (адреса: вулиця Зарічна, будинок 26а, село Риків, Турківський район, Львівська область, 82549; ідентифікаційний код 04373382 ) на користь Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта в особі Львівської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта (адреса: вулиця Словацького, будинок 1, місто Львів, Львівська область, 79000; ідентифікаційний код 22336769) 2.067,00 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09 березня 2017 року.

Суддя Трускавецький В.П.