Рішення

від 28.02.2017 по справі 922/403/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2017 р.Справа № 922/403/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судового засідання Семенову О.Є.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ОСОБА_2", м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автолак-Центр", с.Покотилівка Харківської області про стягнення 6984,01грн. за участю представників:

від позивача: ОСОБА_3, довіреність від 31.01.2017

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ОСОБА_2" (далі за текстом - позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автолак-Центр" (далі за текстом - відповідач) про стягнення 6984,01грн, з яких: 3000,31грн. основного боргу, 929,19грн. 36% річних, 2700,28грн. пені, 354,23грн. інфляційного збільшення.

На підтвердження позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №2238-22/2011 від 04.01.2011 в частині оплати отриманого товару.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач наданим йому правом не скористався, представника в судове засідання не направив, відзиву не надав.

Господарським судом перевірено місцезнаходження відповідача. У відповідності до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресою відповідача є: 62458, Харківська область, Харківський район, смт.Покотилівка, пров.УллянівськийАДРЕСА_1. Вказані відомості співпадають з відомостями, зазначеними позивачем у позовній заяві.

За вказаною адресою відповідачу направлялася копія ухвали про порушення провадження у справі, яка до суду у зв'язку із неврученням адресату не поверталася.

Господарський суд вважає за необхідне зазначити, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а у разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи приписи чинного законодавства, судом здійснено належне повідомлення відповідача про час і місце судового засідання у даній справі.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вислухавши представника позивача, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

04 січня 2011 року між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як покупцем, укладено договір поставки №2238-22/2011 (далі за текстом - Договір), за умовами якого постачальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором поставляти покупцю запчастини та експлуатаційні матеріали (далі - товар), а покупець зобов'язався приймати товар та оплачувати його.

Відповідно до пункту 2.1 Договору погодження сторонами кількості, номенклатури, асортименту та їй товару відбувається за їх взаємною згодою шляхом переговорів та фіксується в рахунках на оплату або в накладних про відвантаження, що являються невід'ємними складовими даного договору, без складання специфікацій. Покупець, підписуючи документ про відвантаження (накладна, товарно-транспортна накладна), виявляє згоду на прийняття товару відповідно до попередньої домовленості із постачальником та позбавляється права заявляти претензії щодо невідповідності поставленого товару за кількістю, номенклатурою, асортиментом, ціною попередній домовленості із постачальником, Уповноважуючи певну особу на прийняття товару від постачальника покупець автоматично уповноважує таку особу підписувати відповідні товарно-супровідні документи на товар.

Відповідно до пункту 2.2 Договору товар за домовленістю сторін продається на умовах попередньої оплати або на умовах відстрочення платежу. У разі продажу товару на умовах відстрочення платежу, термін відстрочення платежу зазначається у накладній.

Згідно пунктів 8.2, 8.4 договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2011. Якщо протягом 1-го місяця до закінчення терміну дії даного договору жодна зі сторін не заявить про намір змінити його умови або припинити його дію, договір вважається продовженим на 1 календарний рік і так рік за роком.

В матеріалах справи відсутні докази здійснення сторонами заяв про намір припинити дію Договору, а тому слід вважати, що його було пролонговано на наступні календарні роки.

На виконання умов Договору за період з 24.02.2014 по 10.02.2016 позивачем здійснено поставку товару на загальну суму 4316,88грн., що підтверджується підписаними обома сторонами та скріпленими печатками накладними №KBSI825585 від 26.02.2014 на суму 1573,20грн. зі строком оплати до 08.03.2014, №KBSI828870 від 06.03.2014 на суму 1601,28грн. зі строком оплати до 11.03.2014, №SI0000263078 від 10.02.2016 на суму 1101,24грн. зі строком оплати до 17.02.2016.

Відповідач частково повернув товар позивачу за накладною №ВП-0000002 від 19.02.2014 на суму 1315,74грн. Даний товар отриманий відповідачем 25.02.2014.

Інша частина товару відповідачем не оплачена, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 3001,14грн.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до господарського суду Харківської області з даним позовом, в якому він просить стягнути з відповідача 3000,31грн. основного боргу, 929,19грн. 36% річних, 2700,28грн. пені, 354,23грн. інфляційного збільшення.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи підтверджують факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором на загальну суму 3000,31грн.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав суду доказів погашення даної заборгованості.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3000,31грн. основного боргу є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За умовами пункту 5.3 Договору сторони, на підставі ст. 625 ЦК України, домовились, що у разі прострочення виконання грошового зобов'язання строком більше 30 календарних днів боржник на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 36 відсотків річних від простроченої суми за кожен день прострочення.

Крім того, відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені Договором та Законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно пункту 5.2 Договору в разі простроченого платежу більше 3-х календарних днів, покупець сплачує пеню у розмірі 0.5% від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

На підставі вказаних норм та умов Договору позивач нарахував відповідачу 929,19грн. 36% річних, 2700,28грн. пені та 354,23грн. інфляційного збільшення.

Перевіривши розрахунки вищевказаних сум, суд визнав їх такими, що відповідають обставинам справи та вимогам законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автолак-Центр" (62458, Харківська область, Харківський район, смт.Покотилівка, пров.УллянівськийАДРЕСА_1, код 32548702) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ОСОБА_2", (02222, м.Київ, вул.Закревського, буд.16, код 37141112) 3000,31грн. основного боргу, 929,19грн. 36% річних, 2700,28грн. пені, 354,23грн. інфляційного збільшення, 1600,00грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене в установленому законодавством порядку.

Повне рішення складено 06.03.2017 р.

Суддя ОСОБА_4