Рішення

від 23.02.2017 по справі 910/21567/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" лютого 2017 р. Справа № 910/21567/16

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Довганя К.І.., за участю секретаря судового засідання Петрик І.О., за участю представників сторін: позивача - ОСОБА_1 за довіреністю, відповідача - не з'явився, розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФ БОРД» про стягнення 120472,84 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення 120472,84 грн. за договором №481/767/11 на право тимчасового користування місцем для розміщення рекламного засобу, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва від 16.05.2011року, з яких: 91756,44грн.-основного боргу, 13763,47грн.- штрафу 15%, 991,40грн. -3%річних, 3894,18грн. інфляційних та 10067,35 грн. пені.

Позов вмотивовано тим, що відповідач не належним чином виконує умови укладеного сторонами договору на право користування місцем для розміщення рекламного засобу в частині повного та своєчасного розрахунку за користування місцем.

Представник позивача позов підтримав з підстав, заявлених у ньому.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, однак в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Суд вважає можливим здійснювати розгляд справи в порядку ст.. 75 ГПК України за наявними матеріалами.

З матеріалів справи вбачається, що 16 травня 2011 року між Комунальним підприємством Київреклама та Товариством з обмеженою відповідальністю Лайф Борд (відповідач) укладено Договір №481/767/11 на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що |перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва (далі - Договір ).

Регулювання правовідносин пов'язаних з розміщенням зовнішньої реклами у м. Києві здійснюється на підставі: Закону України Про рекламу (далі - Закон),Типових правил розміщення зовнішньої реклами , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 року № 2067 (далі - Типові правила), Порядку розміщення реклами в місті Києві , затвердженого Рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 № 37/6253 (далі - Порядок), цивільним Кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону та п. З Типових правил розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів , що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно Типових правил право тимчасового користування місцем для розміщення об'єктів зовнішньої реклами є платним. Розмір плати за право тимчасового користування місцем для розміщення рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, встановленому органами місцевого самоврядування. а отримані кошти спрямовуються робочим органом до міського бюджету.

На підставі розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) між позивачем та відповідачем було підписано Адресні програми, які є невід'ємною частиною Договору, згідно яких відповідачу надано право на тимчасове користування місцями для розміщення реклами .

Відповідно до п. 1.1 Договору на підставі відповідного наказу дозвільного органу про встановлення пріоритету на місце(-я) для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів), дозволу(-ів) на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці, наданого(-их) на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), відповідачу надається право тимчасового користування місцем(-ями) для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів) (далі - РЗ), що перебуває(-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів, повноваження щодо розпорядження яким(-и) здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва (далі - право тимчасового користування), за умов повного дотримання відповідачем цього Договору та Порядку розміщення реклами в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22 вересня 2011 року № 37/6253, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок), а відповідач зобов'язується користуватися наданим правом тимчасового користування, своєчасно та згідно з умовами цього Договору перераховувати за Право тимчасового користування виключно на поточний рахунок позивача, належним чином, своєчасно та у повному обсязі виконувати свої обов'язки за цим Договором та не зловживати ними.

Пунктами 6.2. Договору зазначено, розмір плати за право тимчасового користування місцем для розміщення об'єктів зовнішньої реклами встановлюється виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) та нараховується позивачем відповідно до вимог та умов цього Договору

Згідно п. 6.6. Договору плата за право тимчасового користування нараховується позивачем та перераховується відповідачем не пізніше 5 числа місяця наступного за звітним, виключно на поточний рахунок позивача, в розмірах, зазначених позивачем в рахунках.

Підставою для нарахування плати за право тимчасового користування місцями та внесення відповідачем відповідної плати є рішення дозвільного органу та/або виконавчого органу Київської зади (Київської міської державної адміністрації) та укладений договір на право тимчасового користування місцями (п. 6.З. Договору).

На час розгляду справи позивачем надано, а Відповідачем не оплачено послуг по Договору на суму 91 756 (дев'яносто одна тисяча сімсот п'ятдесят шість гривень) 44 коп.

Пунктом 7.1. Договору встановлено, що за невиконання чи неналежне виконання своїх обов'язків сторони несуть відповідальність у відповідності до умов Договору та вимог чинного Законодавства.

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки и виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 2, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до частини 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею II цього Кодексу, зокрема із договорів.

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 5.2.З. Договору відповідач зобов'язався не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним, отримувати та сплачувати рахунки за Право тимчасового користування, у тому числі у разі встановлення пріоритету.

Неотримання відповідачем рахунків-фактур від позивача для здійснення оплати, та не оплата за користування місцями для розміщення реклами є порушенням умов укладеного сторонами договору та приписів наведеного вище законодавства.

Крім того, відповідно до п. 6.7. Договору розрахунковим періодом надання Права часового користування та нарахування плати за Право тимчасового користування є календарний місяць.

Факт неотримання рахунку не звільняє відповідача від здійснення плати за право тимчасового користування.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а у разі відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк ін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В порушення зазначених вище пунктів Договору відповідач не здійснив позивачем розрахунків за користування місцями для розміщення реклами. згідно рахунків - фактур відповідно до довідки про стан розрахунків за період з

07.06.2016 по 05.07.2016 на загальну суму 91 756 (дев'яносто одна тисяча сімсот п'ятдесят гривень) 44 коп.

Тому вказана сума боргу підлягає до стягнення на користь позивача.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зазначається, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв го обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, них змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин не звільняється від відповідальності через неможливість виконання зобов'язання і зобов'язаний відшкодувати збитки, невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7.2. Договору, позивач має право застосовувати до відповідача такі санкції: за несвоєчасне або неповне внесення платежів - пеню у розмірі подвійної ставки Національного банку України, яка діяла у термін, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення; індекс інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Відповідно до п. 7.З. Договору, Позивач має право додатково нарахувати боржнику за прострочення внесення платежів за право тимчасового користування, що складає більше 1 місяця штраф у розмірі 15 % простроченої суми.

Беручи до уваги вищевикладене, позивачем відповідно здійснено розрахунок суми заборгованості з урахуванням, пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на момент її сплати, 3 % річних від простроченої суми, інфляційних та штрафу в розмірі 15 від простроченої суми.

Відповідно до цього розрахунку штрафу 15% складає - 13 763 (тринадцять тисяч сімсот шістдесят три гривні) 47 коп., 3% річних складають - 991 (дев'ятсот дев'яносто одна гривня) 40 коп., інфляційне збільшення складає - 3 894 (три тисячі вісімсот дев'яносто чотири гривні) 18 коп., пеня складає - 10 067 (десять тисяч шістдесят сім гривень) 35 коп.

Розрахунок зроблено вірно, а тому ці суми підлягає до стягнення.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені останнім витрати на сплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49,82-85 ГПК України суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФ БОРД» ( бульв. Шевченка, 352, м. Черкаси, код 36425006) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» (Боричів узвіз, 8, м. Київ, код 26199714)- 91756,44грн. основного боргу, 13763,47грн. 15% штрафу, 991,40грн. 3%річних, 3894,18грн. інфляційних, 10 067,35грн. пені та 1807,10грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 06.03.2017р.

СУДДЯ К.І.Довгань