Рішення

від 06.03.2017 по справі 927/64/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

РІШЕННЯ

06 березня 2017 року Справа № 927/64/17

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі",

вул. Глібова, 1, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600

Відповідач: Неприбуткова громадська організація "Агенція розвитку Ніжина",

юридична адреса: вул. Шевченка, 107, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600

адреса орендованого приміщення: вул. Овдіївська, 2 м. Ніжин, Чернігівська область,

16600;

адреса для листування: вул. Шевченка, 22/56, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600

Предмет спору: про стягнення 3183,76 грн.

Суддя Лавриненко Л.М.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність №01-07/1775 від 21.10.2016, представник, була присутня в судовому засіданні 24.01.2017, 09.02.2017, 28.02.2017, 06.03.2017.

Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 28.01.2017, представник, був присутній в судовому засіданні 09.02.2017, 28.02.2017.

Рішення приймається після оголошених в судовому засіданні перерв, з 09.02.2017 по 28.02.2017 та з 28.02.2017 по 06.03.2017, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі" подано позов про стягнення з відповідача - Неприбуткової громадської організації "Агенція розвитку Ніжина" 3183,76 грн боргу, за несвоєчасну оплату спожитої теплової енергії за період з 01.11.2014 по 30.04.2016.

Позивач, у письмових поясненнях №525 зазначає, що письмового договору на постачання теплової енергії між сторонами не укладалось. В рахунках на теплову енергію відображена фраза "договір №741 від 01.10.2014", оскільки програма, за якою ведеться бухгалтерський облік на підприємстві вимагає зазначити номер договору та дату, з якої починається проведення нарахування за надані послуги. Розрахунковим періодом за один календарний місяць є період з 21 числа попереднього місяця по 20 число поточного місяця, в розрахунковому періоді застосовуються при затвердженні два тарифи, один з яких діє з 21 числа попереднього місяця по останнє число попереднього місяця, інший тариф при умові його введення застосовується з 01 числа поточного місяця по 20 число поточного місяця. При цьому тарифи відображаються в рахунках. Кількість теплової енергії по кожному тарифу визначається відповідно до кількості днів дії такого тарифу. Позовна заява з доданими до неї документам направлялась на юридичну адресу відповідача вул. Шевченка, 107, м. Ніжин, оскільки саме ця адреса зазначена в Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також зазначена в договорах оренди приміщення.

Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру щодо державної реєстрації відповідача (ідентифікаційний код 26135080), юридична адреса відповідача: вул. Шевченка, 107, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600. В доданих до матеріалів справи документах (рахунках-фактурах та листах відповідача на адресу позивача) зазначена адреса Неприбуткової громадської організації "Агенція розвитку Ніжина": вул. Шевченка, 22/56, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600. Із наданих до матеріалів справи договорів оренди нерухомого майна від 24.09.2014 та від 25.09.2015 слідує, що адреса орендованого приміщення, за опалення якого позивач просить стягнути з відповідача заборгованість: вул. Овдіївська, 2 м. Ніжин, Чернігівська область, 16600.

Відповідач у поданому відзиві на позов просить відмовити в задоволенні позову про стягнення боргу в сумі 3183,76 грн за несвоєчасну оплату спожитої теплової енергії за період з 01.11.2014 по 30.04.2016 посилаючись на те, що взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії визначаються Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198. Договору про купівлю-продаж теплової енергії укладено не було. Пропозиції відповідача укласти договір з позивачем залишені без розгляду, вимоги відповідача надати розрахунок теплового навантаження орендованого приміщення залишені без задоволення, що дає підстави вважати, що розрахунок теплопостачальною організацією не був проведений. З 30.04.2016 теплопостачання припинено за заявкою власника будівлі по вул. Овдіївська, 2, м. Ніжин. Відповідач також зазначає, що нормами чинного законодавства спростовуються позовні вимоги позивача оплачувати фактично надані послуги на позадоговірних засадах. Крім того, позивачем не надано належних доказів на підтвердження своїх вимог, розрахунок суми боргу за теплову енергію не може вважатись належним та відповідним доказом, оскільки не підтверджується первинним документами бухгалтерського обліку про витрати виконавця послуг, про визначення теплового навантаження, не містить технічного паспорту будівлі та інших показників, які впливають на визначення розміру щомісячної плати за теплопостачання.

У судовому засіданні 09.02.2017 судом було оголошено перерву до 28.02.2017 о 11:00 год та зобов'язано позивача надати: детальний розрахунок визначення кількості спожитої теплової енергії по кожному місяцю в період з листопада 2014 року по квітень 2016 року; докази, які підтверджують на підставі яких нормативно-правових актів при визначенні теплового навантаження застосовується об'єм будівлі, а не площа; розрахунок теплового навантаження виходячи із площі будівлі.

У судовому засіданні 28.02.2017 суд продовжив розгляд справи після оголошеної перерви.

Позивач у письмових поясненнях №525, посилаючись на п. 2.2.2., 1.3., 2.2.5., 2.2.10. Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні, затверджених Держжитлокомунгоспом України 14.12.1993 КТМ 204 Україна 244-94, зазначає, що теплопостачальна організація повинна перш за все застосувати дані проектної документації яким найбільш за все відповідає об'єм будівлі, так як при його розрахунку визначається не тільки площа, а й висота будівлі, тому така величина найбільш повно та точно відображає визначення величини теплового навантаження на приміщення відповідача. В таблиці 7.1. норми річних витрат теплоти на опалення житлових будов на 1 м 2 загальної площі та на 1 м 3 споруди. В даному випадку площа споживача 10,7*0,409=4,38 Гкал на опалювальний сезон, коли фактично відповідно до існуючих розрахунків споживач споживає близько 1,5 Гкал за опалювальний сезон. Зважаючи на викладене, саме одиниця об'єму повинна застосуватись при розрахунку теплового навантаження для обчислення кількості теплової енергії для відповідача. Жодною нормою КТМ 204 не передбачено визначення кількості теплової енергії за лише звичайною площею приміщення. Крім того, для позивача затверджено тариф із розрахунку за 1 Гкал, а не розрахунку за 1 м 2 опалювальної площі, тому саме об'єм повинен бути застосований і в даному випадку. При умові застосування тарифу за 1 м 2 тільки в цьому випадку позивач має право застосовувати 10,7 м 2 помножено на тариф за 1м 2 .

У судовому засіданні 28.02.2017 суд перейшов до розгляду справи по суті.

Представник позивача виклав позовні вимоги.

Представник відповідача щодо заявлених позовних вимог заперечував та просив суд у позові відмовити.

У судовому засіданні 28.02.2017 представник відповідача заявив усне клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні для надання можливості підготувати та надати суду контррозрахунок визначення розміру теплового навантаження та кількості і вартості спожитої теплової енергії.

Представник позивача залишив вирішення даного клопотання на розсуд суду.

Суд задовольнив клопотання представника відповідача про оголошення перерви та оголосив перерву в судовому засіданні до 06.03.2017 о 11:30 год та зобов'язав: -позивача надати детальний розрахунок визначення кількості спожитої теплової енергії по кожному місяцю в період з листопада 2014 року по квітень 2016 року з урахуванням відповідної кількості днів у місяцях; -відповідача надати контррозрахунок визначення розміру теплового навантаження та кількості і вартості спожитої теплової енергії.

У судовому засіданні 06.03.2017 суд продовжив розгляд справи після оголошеної перерви.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою представника відповідача від 28.02.2017, але повноважного представника в судове засідання не направив, витребуваного судом контррозрахунку визначення розміру теплового навантаження та кількості і вартості спожитої теплової енергії суду не надав.

Представник позивача в судовому засіданні 06.03.32017 підтримав раніше подане клопотання про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволено судом.

Також представником позивача було подано письмове клопотання №525 від 06.03.2017 про залучення до матеріалів справи додаткових документів. Суд клопотання задовольнив, подані документи залучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 06.03.2017 представник позивача надав письмове клопотання про зменшення розміру позовних вимог в частині основного боргу за період з 01.11.2014 по 30.11.2016 з 3183,76 грн до 2306,31 грн, у зв'язку з проведенням нарахування за спожиту теплову енергію в період з 01 числа поточного місяця по останнє число поточного місяця.

Подане позивачем клопотання про зменшення позовних вимог в частині основного боргу за період з 01.11.2014 по 30.11.2016 до 2306,31 грн прийнято судом, оскільки це не протирічить діючому законодавству та не порушує нічиї права та охоронювані законом інтереси, а також є процесуальним правом сторони, відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Інших заяв та клопотань від сторін на час слухання справи до суду не надходило.

Судом враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України» ).

Зважаючи на те, що згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи; враховуючи те, що явка представника відповідача обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, а також приймаючи до уваги, що розгляд справи неодноразово відкладався та в судових засіданнях оголошувались перерви для надання можливості сторонам надати додаткові документи по суті спору, відповідач своїм правом щодо надання контррозрахунку визначення розміру теплового навантаження та кількості і вартості спожитої теплової енергії не скористався, та оскільки 06.03.2017 спливає двох місячний строк розгляду даної справи, встановлений ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, і заяви про продовження строку розгляду спору, в порядку ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, сторонами не було надано, господарський суд вважає за можливим розглянути дану справу за наявними матеріалами справи та додатково наданими документами.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача та відповідача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Приймаючи до уваги, що позивачем було зменшено позовні вимоги в частині стягнення боргу за період з 01.11.2014 по 30.11.2016 до 2306,31 грн, а тому суд розглядає справу з урахуванням поданого позивачем клопотання про зменшення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 202 та ч.1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, правочин може вчинятися усно або в письмовій, електронній формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Згідно з ч.1,2 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Зобов'язанням є різновид цивільного правовідношення, яке може виникати як із договору, так і на інших підставах передбачених цивільним законодавством, але підтвердженням факту отримання послуг, зокрема, є часткова оплата за отримані послуги.

Як свідчать матеріали справи, 24.09.2014 між Ніжинською міською радою (орендодавцем) та відповідачем (орендарем) було укладено договір №40 оренди майна міської комунальної власності, відповідно до п.1.1., 1.2., 10.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає строкове платне користування нежитлове приміщення в будівлі за адресою: м. Ніжин, вул. Овдіївська, 2, у складі частини одноповерхової будівлі, загальною площею 10,7 кв.м. для розміщення офісу громадської організації, при умові виконання зобов'язань, визначених умовами договору оренди, повної та своєчасної сплати платежів і податків. Цей договір діє з 24.09.2014 по 24.09.2015 терміном 1 рік.

Пунктами 1.1., 1.3. акту приймання-передачі в оренду майна міської комунальної власності від 24.09.2014 передбачено, що орендар приймає у строкове платне користування підвальне нежитлове приміщення, розташоване за адресою: вул. Овдіївська, 2, у м. Ніжині, загальною площею 10,7 кв.м. На момент підписання акту визначене майно знаходиться у задовільному стані, забезпечене централізованим електро-, тепло- та водопостачання, підключене до каналізації, а також усі внутрішні електричні і сантехнічні системи та обладнання знаходяться у задовільному стані.

25.09.2015 між Ніжинською міською радою Чернігівської області (орендодавцем), комунальним підприємством Оренда комунального майна (балансоутримувачем) та відповідачем (орендарем) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ніжина №40, відповідно до п.1.1., 1.3., 5.1.6., 10.1. якого орендодавець та балансоутримувач передають, а орендар приймає строкове платне користування нерухоме майно, нежитлове приміщення, загальною площею 10,7 кв.м., розміщене за адресою: м. Ніжин, вул. Овдіївська, 2. Договір переукладається для розміщення офісу громадської організації. Орендар зобов'язаний сплачувати фактичні витрати за користування електроенергією, комунальними послугами, для чого у місячний термін оформити договори з підприємствами-надавачами послуг. Цей договір діє з 25.09.2015 по 25.09.2018.

Додатковою угодою від 10.11.2016 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ніжина від 25.09.2015 №40 на приміщення за адресою: м.Ніжин, вул. Овдіївська, 2, загальною площею 10,7 кв.м., в преамбулі та в тексті укладеного договору вул. Овдіївська,2, в усіх відмінках замінено на вул.Овдіївська, 2А.

Абзацами 2,3 п.5.7. договору №40 оренди майна міської комунальної власності від 24.09.2014 та пунктом 5.1.6. договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ніжина від 25.09.2015 №40 визначено, що орендар зобов'язується сплачувати фактичні витрати за користування електроенергією, комунальними послугами, для чого у місячний термін оформити договори з підприємствами - надавачами послуг.

Відповідно до ст.1 Закону України Про житлово-комунальні послуги , споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги передбачено, що споживач зобов'язаний, зокрема, укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору, а згідно з п.5 ч. 3 ст. 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги - оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Пунктами 1,3 ч. 2 ст. 21 Закону України Про житлово-комунальні послуги визначено, що виконавець зобов'язаний, зокрема, забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, а також підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про теплопостачання , теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу Суб'єкти відносин у сфері теплопостачання - фізичні та юридичні особи незалежно від організаційно-правових форм та форми власності, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, теплосервісні організації, споживачі, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Основним обов'язком споживача теплової енергії, відповідно до ст. 24 Закону України Про теплопостачання , є, зокрема, своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії; додержання вимог договору, та нормативно-правових актів.

Рішенням виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області №243 від 21.10.2014 „Про початок опалювального сезону 2014-2015рр. у місті Ніжині» , ТОВ НіжинТеплоМережі розпочато надання послуг з теплопостачання відповідно до п. 1 рішення, а саме: для інших об'єктів з урахуванням погодних умов та середньодобової температури зовнішнього повітря у м.Ніжині.

Рішенням виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області №92 від 09.04.2015 „Про припинення опалювального сезону на території м. Ніжина» , ТОВ НіжинТеплоМережі подачу теплової енергії припинено з 13.04.2015.

Рішенням виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області №278 від 09.10.2015 „Про початок опалювального сезону 2015-2016рр. у місті Ніжині» , ТОВ НіжинТеплоМережі розпочато надання послуг з теплопостачання, беручи до уваги фактичний стан температури зовнішнього повітря у місті Ніжині (+8 0 С і менше) протягом понад трьох діб, зокрема: у житловому фонді комунальної власності територіальної громади міста Ніжина, кооперативних житлових будинках, будинках об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, приватному житловому фонді, а також у відомчому житловому фонді підприємств, установ та організацій міста з 12.10.2015; рекомендовано керівникам підприємств та організацій міста Ніжина різних форм власності розпочати опалювальний сезон відповідно до п. 1.2. та 1.3. цього рішення з врахуванням температури зовнішнього повітря та температурного режиму в приміщеннях.

Рішенням виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області №92 від 07.04.2016 „Про припинення опалювального сезону на території м. Ніжина» , ТОВ НіжинТеплоМережі подачу теплової енергії припинено з 07.04.2016.

Рішенням виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області №287 від 11.10.2016 „Про початок опалювального сезону 2016-2017рр. у місті Ніжині» , ТОВ НіжинТеплоМережі розпочато надання послуг з теплопостачання, беручи до уваги фактичний стан температури зовнішнього повітря у місті Ніжині (+8 0 С і менше) протягом понад трьох діб: у житловому фонді комунальної власності територіальної громади міста Ніжина, кооперативних житлових будинках, будинках об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, приватному житловому фонді, а також у відомчому житловому фонді підприємств, установ та організацій міста; рекомендовано керівникам підприємств та організацій міста Ніжина різних форм власності розпочати опалювальний сезон відповідно до п. 1.2. та 1.3. цього рішення з врахуванням температури зовнішнього повітря та температурного режиму в приміщеннях.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем в період з 01.11.2014 по 30.04.2016 року здійснювалось постачання теплової енергії в приміщення за адресою: м.Ніжин, вул. Овдіївська, 2 А, загальною площею 10,7 кв.м, яке знаходилось в користуванні відповідача.

Із матеріалів справи слідує, і проти чого сторони не заперечують, що єдиний письмовий договір на постачання теплової енергії в приміщення за адресою: м.Ніжин, вул. Овдіївська, 2 А, загальною площею 10,7 кв.м, між сторонами не укладався.

Статтею 3 Закону України Про теплопостачання визначено, що відносини між суб'єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії безпосередньо регулюються Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198 (далі - Правила), які є обов'язкові для виконання усіма теплопостачальними організаціями незалежно від форми власності, споживачами, організаціями, що виконують проектування, пуск, налагодження та експлуатацію обладнання для виробництва, транспортування, постачання та використання теплової енергії.

Пунктом 23 Правил визначено, що розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межою балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

За період з 01.11.2014 по 30.04.2016 позивачем було поставлено відповідачу теплової енергії на загальну суму 5183,76 грн, а саме: у листопаді 2014 - 0,2705 Гкал, вартістю 280,05 грн; грудні 2014 - 0,3448 Гкал, вартістю 429,64 грн; січні 2015 - 0,3315 Гкал, вартістю 413,01 грн; лютому 2015 - 0,2948 Гкал, вартістю 367,34 грн; березні 2015 - 0,2327 Гкал, вартістю 417,53 грн; квітні 2015 - 0,0821 Гкал, вартістю 126,68 грн; жовтні 2015 - 0,1469 Гкал, вартістю 216,50 грн; листопаді 2015 - 0,2317 Гкал, вартістю 328,80 грн; грудні 2015 - 0,2812 Гкал, вартістю 399,04 грн; січні 2016 - 0,4185 Гкал, вартістю 593,88 грн; лютому 2016 - 0,2600 Гкал, вартістю 354,64 грн; березні 2016 - 0,2444 Гкал, вартістю 333,37 грн; квітні 2016 - 0,0336 Гкал, вартістю 45,83 грн.

Із аналізу наданого позивачем розрахунку вбачається, що визначення кількості та вартості поставленої відповідачу теплової енергії за період з 01.11.2014 по 30.04.2016 визначалось позивачем розрахунковим методом відповідно до п. 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198 та Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні, затверджених Державним комітетом України по житлово-комунальному господарству 14.12.1993 КТМ 204 Україна 244-94, виходячи із теплового навантаження, нормативної температури внутрішнього повітря у приміщенні, середньофактичної температури зовнішнього повітря у розрахунковому періоді, розрахункової температури зовнішнього повітря для проектування опалення, кількості діб постачання теплової енергії.

Підпунктом 2.2.2. пункту 2.2. Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні, затверджених Державним комітетом України по житлово-комунальному господарству 14.12.1993 КТМ 204 Україна 244-94 визначено, що погодинні витрати теплоти на опалення житлових та громадських споруд приймаються по показникам типових та індивідуальних проектів, за якими збудовані дані об'єкти. При відсутності згаданих вище даних витрати теплоти на опалення допускається приймати по аналогії з типовими або індивідуальними проектами, що найбільше відповідають характеристикам цих споруд.

Теплове навантаження на приміщення за адресою: м.Ніжин, вул. Овдіївська, 2 А, загальною площею 10,7 кв.м, було визначено позивачем в обсязі 0,0009 Гкал/год, відповідно до формули, визначеної в п.2.1.5. Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні, затверджених Державним комітетом України по житлово-комунальному господарству 14.12.1993 КТМ 204 Україна 244-94, виходячи із загального об'єму будівлі, відповідно до технічного паспорту на нежитлову будівлю за адресою: м.Ніжин, вул. Овдіївська, 2 А, та пропорційно площі орендованого відповідачем приміщення (а.с.137-139).

Вказане навантаження також підтверджується наданим позивачем до матеріалів справи розрахунком приєднаного навантаження теплової енергії для споживачів 1,2 та 3 групи по ТОВ НіжинТеплоМережі на плановий 2016 рік, який затверджений Управлінням жилого-комунального господарства та будівництва виконавчого комітету Ніжинської міської Ради (а.с. 186-187).

Розмір середньодобової температури повітря в м.Ніжин за періоди: листопад-грудень 2014, січень-квітень 2015, жовтень-грудень 2015, січень-квітень 2016, який застосовувався при розрахунку, підтверджується довідками Чернігівського обласного центру з гідрометеорології № 05/1692 від 03.11.2014, №05/2005 від 29.12.2014, №05/22 від 05.01.2015, №05/218 від 04.02.2015, №05/322 від 02.03.2015, №05/765 від 27.05.2015, №05/766 від 27.05.2015, №05/1887-5 від 25.12.2015, №05/1887-6 від 25.12.2015, №05/234 від 02.02.2016, №05/381 від 01.03.2016, №05/382 від 01.03.2016, №05/847 від 01.06.2016, №05/1130 від 08.08.2016, копії яких додані до матеріалів справи (а.с.140-146).

Частинами 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України визначено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Вартість спожитої відповідачем теплової енергії в період з 01.11.2014 по 30.04.2016 була визначена, виходячи із тарифів, які були встановлені Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, а саме:

постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг №839 від 27.06.2014 Про встановлення тарифів на теплову енергію для потреб бюджетних установ та інших споживачів (крім населення) ТОВ НіжинТеплоМережі , тарифи ТОВ НіжинТеплоМережі на теплову енергію: для потреб бюджетних установ, для потреб інших споживачів (крім населення) - 1035,32 грн за 1 Гкал (без ПДВ);

постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №586 від 28.11.2014 Про встановлення тарифів на теплову енергію для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення) ТОВ НіжинТеплоМережі , тарифи ТОВ „НіжинТеплоМережі» на теплову енергію: для потреб бюджетних установ, для потреб інших споживачів (крім населення) - 1246,06 грн за 1 Гкал (без ПДВ);

постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №358 від 27.02.2015 Про встановлення тарифів на теплову енергію для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення) ТОВ НіжинТеплоМережі , тарифи ТОВ „НіжинТеплоМережі» на теплову енергію: для потреб бюджетних установ, для потреб інших споживачів (крім населення) - 1794,30 грн за 1 Гкал (без ПДВ);

постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1000 від 31.03.2015 Про встановлення тарифів на теплову енергію для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення) ТОВ НіжинТеплоМережі , тарифи ТОВ „НіжинТеплоМережі» на теплову енергію: для потреб бюджетних установ, для потреб інших споживачів (крім населення) - 1542,97 грн за 1 Гкал (без ПДВ);

постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1417 від 30.04.2015 Про встановлення тарифів на теплову енергію для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення) ТОВ НіжинТеплоМережі , тарифи ТОВ „НіжинТеплоМережі» на теплову енергію: для потреб бюджетних установ, для потреб інших споживачів (крім населення) - 1473,76 грн за 1 Гкал (без ПДВ);

постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2690 від 29.10.2015 Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП , у постанові від 30.04.2015 №1417 Про встановлення тарифів на теплову енергію для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення) ТОВ НіжинТеплоМережі , у п.1 цифри 1473,76 замінено цифрами 1418,07 ;

постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №54 від 28.01.2016 Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП , у постанові від 30.04.2015 №1417 Про встановлення тарифів на теплову енергію для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення) ТОВ НіжинТеплоМережі , в абзацах 2 та 4 п.1 цифри 1419,07 замінено цифрами 1364,02 .

Відповідно до частин першої, другої статті 32 Закону України Про житлово-комунальні послуги плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством.

Частиною 6 ст. 19 Закону України Про теплопостачання визначено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Пунктом 14 Правил передбачено, що споживач зобов'язаний укласти з теплопостачальною організацією договір до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання, а відповідно до п. 40 Правил - вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем щомісячно направлялись на адресу відповідача на оплату спожитої теплової енергії рахунки-фактури №741, а саме: від 30.11.2014 в кількості 0,2289 Гкал на суму 284,38 грн; від 19.12.2014 в кількості 0,341 Гкал на суму 476,84 грн; від 31.01.2015 в кількості 0,3365 Гкал на суму 503,16 грн; за лютий 2015 в кількості 0,3415 Гкал на суму 510,64 грн; від 23.03.2015 в кількості 0,2259 Гкал на суму 434,95 грн; від 27.04.2015 в кількості 0,1587 Гкал на суму 319,24 грн; від 28.10.2015 в кількості 0,0319 Гкал на суму 56,41 грн; від 25.11.2015 в кількості 0,223 Гкал на суму 385,82 грн; за грудень 2015 в кількості 0,2689 Гкал на суму 457,91 грн; від 25.01.2016 на в кількості 0,3734 Гкал суму 635,86 грн; від 24.02.2016 в кількості 0,3187 Гкал на суму 531,58 грн; від 23.03.2016 в кількості 0,2312 Гкал на суму 378,43 грн; за квітень 2016 в кількості 0,1274 Гкал на суму 208,54 грн, копії яких додані до матеріалів справи (а.с.16-28). Факт направлення відповідачу на оплату рахунків підтверджується доданим до матеріалів справи витягом з журналу реєстрації вихідної кореспонденції.

Із матеріалів справи слідує, і проти чого не заперечують сторони, що відповідач в рахунок оплати за спожиту теплову енергію в період з 01.11.2014 по 30.04.2016 сплатив 2000 грн. У підтвердження часткової оплати відповідачем спожитої теплової енергії до матеріалів справи надані копії платіжних доручень: №861347SB від 18.02.2016 на суму 1000,00 грн; №01 від 06.03.2015 на суму 1000,00 грн, призначення платежу: за теплову енергію (а.с.46-47).

З урахуванням вищевикладених обставин суд доходить висновку, що між сторонами склались фактичні правовідносини з купівлі-продажу теплової енергії, відповідно до яких позивач взяв на себе зобов'язання постачати споживачеві (відповідачу) теплову енергію для опалення, а споживач (відповідач) зобов'язувався сплачувати за надані послуги, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача за встановленими тарифами в передбачені терміни, тобто на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих послуг з теплопостачання, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України) - вимагати сплату грошей за надані послуги теплопостачання.

21.10.2016 позивачем на адресу відповідача (16600, м. Ніжин, вул. Шевченка,107) було направлено претензію з вимогою про сплату заборгованості у розмірі 3183,76 грн, що підтверджується фіскальним чеком від 22.10.2016 та списком №1666 згрупованих відправлень рекомендованих листів, копії яких додано до матеріалів справи.

Відповідач вимогу позивача не виконав і за спожиту теплову енергію в повному обсязі не розрахувався.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення 2306,31 грн заборгованості за спожиту відповідачем теплову енергію за період з 01.11.2014 по 30.04.2016 є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на те, що у нього відсутні зобов'язання щодо оплати за спожиту теплову енергію, оскільки між сторонами не було укладено в письмовій формі договору на постачання теплової енергії, судом до уваги не приймається з наступних підстав:

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України Про житлово-комунальні послуги та Законом України Про теплопостачання .

Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень або будинків та балансоутримувачі, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачами, виконавцями або виробниками послуг.

Згідно зі ст. 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги залежно від функціонального призначення житлово-комунальними послугами є, зокрема, комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Відповідно до ст. 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги , ст.24,25 Закону України Про теплопостачання відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг, в тому числі і щодо постачання теплової енергії, здійснюються виключно на договірних засадах.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити отриману ними теплову енергію. Відсутність письмового договору щодо постачання теплової енергії для опалення само по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов'язку оплати спожитої теплової енергії у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника.

Відповідно, наведені положення нормативно-правових актів необхідно застосовувати в значно ширшому значенні, оскільки вони також розповсюджується і на осіб, які споживають поставлену теплову енергію чи отримують житлово-комунальні послуги без укладення договору на постачання теплової енергії чи надання житлово-комунальних послуг.

За таких обставин зобов'язання відповідача оплатити спожиту теплову енергію виникає на підставі закону з узгоджених дій постачальника і споживача теплової енергії.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання, відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити спожиту теплову енергію в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, є грошовим зобов'язанням.

Відповідно до ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Недійсність договору з постачання теплової енергії у зв'язку з недодержанням юридичними особами письмової форми законом не встановлена, а тому виниклі між сторонами зобов'язання є дійсними і їх виконання повинне здійснюватися у відповідності до норм цивільного законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена постановах Верховного Суду України №6-59цс13 від 30.10.2013; №3-38гс11 від 16.05.2011; №916/3566/13 від 25.11.2014; № 6-582 цс 15 від 18.11.2015; № 6-2864цс від 27.01.2016.

Заперечення відповідача щодо визначення теплового навантаження в розмірі 0,0009 Гкал/год судом також до уваги не приймається, оскільки як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст.34,43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Однак, всупереч наведеним нормам, відповідач не надав належних та допустимих доказів, а також не довів, що позивачем невірно визначено розмір теплового навантаження на площу приміщення 10.7 кв. метрів, яке використовується відповідачем та для опалення якого здійснювалось постачання теплової енергії.

Інші заперечення відповідача також судом до уваги не приймаються, оскільки вони спростовуються встановленими вище висновками суду, щодо обґрунтованості позовних вимог позивача в частині стягнення заборгованості в сумі 2306 грн 31 коп за поставлену відповідачу теплову енергію в період з 01.11.2014 по 30.04.2016.

Оскільки спір виник у зв'язку з неправомірними діями відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та Закону України „Про судовий збір» , з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 1378,00 грн.

Керуючись ст.11,202,205,509,525,526,626 Цивільного кодексу України; ст.173,175, 181,193 Господарського кодексу України; ст. 1,20,21 Закону України Про Житлово-комунальні послуги ; ст.1,3,19 Закону України Про теплопостачання ; ст. 49, 75, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України; ст. 4 Закону України „Про судовий збір» , господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Неприбуткової громадської організації „Агенція розвитку Ніжина» , вул. Шевченка, 107, м.Ніжин, Чернігівська область, 16600; вул. Овдіївська, 2 м. Ніжин, Чернігівська область, 16600; адреса для листування: вул. Шевченка, 22/56, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600 (ідентифікаційний код 26135080; відомості про банківські реквізити відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „НіжинТеплоМережі» , вул. Глібова, 1, м.Ніжин, Чернігівська область, 16600 (р/р 26004300307097 філія - Чернігівське обласне управління АТ „Державний ощадний банк України, МФО 353553, ідентифікаційний код 32750668) 2306,31 грн боргу та 1378,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення підписано 09.03.2017.

Суддя Л.М.Лавриненко