Ухвала

від 06.03.2017 по справі 28/44

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

06 березня 2017 року Справа № 28/44 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Білошкап О.В., суддів -Погребняка В.Я., Поліщука В.Ю., розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної М.А. на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 10.01.2017 у справі № 28/44 за заявою Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" в особі Львівської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" про банкрутство Малого приватного підприємства "Левант", -

В С Т А Н О В И В:

Подана касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної М.А. на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 10.01.2017 у справі № 28/44 Господарського суду Львівської області не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Порядок та розмір справляння судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір" (у редакції Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII, що набрав чинності 01.09.2015).

Частиною 1 статті 4 Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року - 1600 гривень.

Відповідно до п. п. 7 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги на ухвалу суду, на момент звернення з касаційною скаргою, становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що касаційну скаргу подано 25.01.2017 (про що свідчить відбиток поштового штемпеля на конверті, у якому скарга направлена до Львівського апеляційного господарського суду) розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 1 600, 00 грн.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржником не надано доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Разом з тим, скаржник у своїй касаційній скарзі заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору, посилаючись на важке фінансове становище.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Отже, за приписами зазначеної норми, відстрочення сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Отже, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від його сплати є правом, а не обов'язком суду. Такий висновок випливає безпосередньо із змісту наведеної норми, яка, крім того, не містить чіткого переліку обставин майнового стану, який тягне за собою в якості наслідків відстрочення або розстрочення сплати судового збору або звільнення від сплати судового збору. Тому, оцінка майнового стану сторони здійснюється судом на підставі оцінки доказів. Обґрунтування обставин майнового стану сторони, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону. А відтак, сторона повинна навести доводи і надати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

У той же час заявник у порушення вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не надав жодних доказів, які б давали підстави стверджувати про його скрутний матеріальний стан.

З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення клопотання заявника касаційної скарги про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В :

Відмовити Публічному акціонерному товариству "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіній М.А. в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної М.А. на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 10.01.2017 у справі № 28/44 повернути скаржнику.

Головуючий: Білошкап О.В. Судді:Погребняк В.Я. Поліщук В.Ю.