Рішення

від 02.03.2017 по справі 905/111/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.03.2017р. Справа №905/111/17

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Євромирторг , м.Донецьк, код ЄДРПОУ 38033980

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Південно-східна нафтова компанія , м.Донецьк, код ЄДРПОУ 36167852

про стягнення 354735,47 грн

Суддя: Паляниця Ю.О.

Секретар судового засідання: Бикова Я.М.

У засіданні брали участь:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Євромирторг , м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Південно-східна нафтова компанія , м.Донецьк про стягнення заборгованості за договором поставки нафтопродуктів №(Ц)ЕМТ/Р/П/С/1-42 від 28.02.2014р. в загальному розмірі 354735,47 грн, яка складається з суми основної заборгованості - 270372 грн, неустойки - 30289,07 грн, штрафу - 54074,40 грн.

У судовому засіданні 14.02.2017р. представник позивача ОСОБА_1 надав пояснення стосовно того, що заявлена до стягнення сума у розмірі 30289,07 грн фактично є неустойкою у вигляді пені, а спір у справі виник внаслідок невиконання відповідачем умов договору №(Ц)ЕМТ/Р/П/С/1-42 від 28.02.2014р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між учасниками спору було укладено договір поставки нафтопродуктів №(Ц)ЕМТ/Р/П/С/1-42 від 28.02.2014р., внаслідок чого Товариство з обмеженою відповідальністю Євромирторг сплатило на користь відповідача в якості попередньої оплати грошові кошти в сумі 270372 грн за постачання товару, фактичне передання якого відповідач не здійснив.

Відповідач в судові засідання 14.02.2017р., 02.03.2017р. не з'явився, будь-яких пояснень по суті спору не надав, витребуваних судом документів не представив. Одночасно, за висновками суду, Товариство з обмеженою відповідальністю Південно-східна нафтова компанія було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи з урахуванням наступних обставин:

За приписами ст.64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до п.11 листа №01-8/123 від 15.03.2007р. Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

За змістом ч.4 ст.89 вказаного Кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно з інформацією, яка наявна у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача є: 83023, м.Донецьк, вул.Чернігівська, буд.12.

З огляду на те, що відповідач знаходиться на території, на яку не здійснюється пересилання поштової кореспонденції, 20.01.2017р., 20.02.2017р. на офіційному веб-порталі Судова влада України ( dn.arbitr.gov.ua) , у розділі Новини та події суду були розміщені оголошення про дату та час судових засідань у справі №905/111/17, призначених на 14.02.2017р., 02.03.2017р.

Одночасно, судом вчинялись дії, які були спрямовані на встановлення телефонного зв'язку з відповідачем, про що свідчать телефонограми №29 від 19.01.2017р., №121 від 16.02.2017р.

Крім того, ухвали від 16.01.2017р., 14.02.2017р. надсилались на електронну пошту відповідача, посилання на яку наявне у договорі №(Ц)ЕМТ/Р/П/С/1-42 від 28.02.2014р.

Наразі, господарський суд зауважує, що у відповідності до ч.2 ст.2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Статтею 3 вказаного нормативно-правового акту передбачено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - це автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

У ст.4 Закону України Про доступ до судових рішень передбачено, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Отже, з огляду на наведене вище, суд наголошує, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами від 16.01.2017р., 14.02.2017р. у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, посадових осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За висновками суду, незважаючи на те, що сторони у судове засідання, зокрема, 02.03.2017р. не з'явились, справа може бути розглянута за наявними в ній документами у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а відсутність учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Наразі, згідно з ухвалою від 14.02.2017р. присутність сторін у судовому засіданні 02.03.2017р. обов'язковою не визнавалась.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Як свідчать матеріали справи, 28.02.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Південно-східна нафтова компанія (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Євромирторг (покупець) було підписано договір №(Ц)ЕМТ/Р/П/С/1-42 поставки нафтопродуктів, згідно із п.1.1 якого постачальник зобов'язався поставити у власність покупця нафтопродукти: дизельне паливо (продукцію), в асортименті, кількості, в строки, місце поставки, за ціною та з якісними характеристиками, погодженими сторонами у цьому договорі та специфікаціях, які підписуються обома сторонами та є невід'ємними частинами до цього договору.

За умовами п.4.1 договору №(Ц)ЕМТ/Р/П/С/1-42 від 28.02.2014р. загальна вартість продукції, що постачається постачальником, складає суму всіх специфікацій.

Цей договір вступає в силу з моменту підписання обома сторонами та діє до повного виконання сторонами прийнятих зобов'язань по договору (п.8.1 договору №(Ц)ЕМТ/Р/П/С/1-42 від 28.02.2014р.).

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги вказаний вище договір як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм ст.712 Цивільного кодексу України та ст.ст.264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (ст.ст.655-697 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу (ч.1 ст.693 Цивільного кодексу України).

За правилами п.п.3.1, 3.2, 3.3, 3.6, 3.12 договору №(Ц)ЕМТ/Р/П/С/1-42 від 28.02.2014р. строк поставки продукції не повинен перевищувати 3 календарних днів з моменту здійснення попередньої оплати покупцем. Поставка продукції здійснюється партіями в асортименті, якості, за цінами, місцем поставки і строки, узгоджені сторонами в специфікаціях до цього договору. Умови поставки продукції - DDP, згідно Інкотермс 2000 (або DAP, Інкотермс-2010 ). Зобов'язання постачальника вважається виконаним з моменту передачі продукції в розпорядження покупця в обумовленому пункті призначення поставки. Постачальник зобов'язується забезпечити не пізніше 3 календарних днів з моменту здійснення попередньої оплати передачу покупцю продукції, згідно зі специфікацією до цього договору.

За приписами п.4.2 договору №(Ц)ЕМТ/Р/П/С/1-42 від 28.02.2014р. розрахунки за поставлену постачальником продукцію по цьому договору здійснюються покупцем на умовах 100% попередньої оплати протягом 2 банківських днів з дня виставлення рахунку-фактури. Оплата здійснюється на підставі рахунку-фактури шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника із зазначенням в платіжному документі призначення платежу, найменування покупця, його коду ЄДРПОУ, найменування товару, номеру та дати цього договору або номеру та дати виписки рахунку-фактури.

Як свідчать матеріали справи, 23.04.2014р. позивач перерахував на користь відповідача грошові кошти у розмірі 270372 грн в якості попередньої оплати за дизпаливо згідно договору №(Ц)ЕМТ/Р/П/С/1-42 від 28.02.2014р.

Як вказує позивач, відповідач встановлений договором обов'язок щодо поставки товару у передбачений укладеним сторонами правочином строк не виконав, внаслідок чого Товариством з обмеженою відповідальністю Євромирторг заявлено вимоги, зокрема, про стягнення суми попередньої оплати за договором поставки №(Ц)ЕМТ/Р/П/С/1-42 від 28.02.2014р. в розмірі 270372 грн.

Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

За приписами ст.663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як зазначалось, за правилами п.п.3.1, 3.12 договору №(Ц)ЕМТ/Р/П/С/1-42 від 28.02.2014р. строк поставки продукції не повинен перевищувати 3 календарних днів з моменту здійснення попередньої оплати покупцем. Постачальник зобов'язується забезпечити не пізніше 3 календарних днів з моменту здійснення попередньої оплати передачу покупцю продукції, згідно зі специфікацією до цього договору.

Відтак, з урахуванням того, що попередня оплата продукції була здійснена позивачем 23.04.2014р., зобов'язання з поставки товару на суму 270372 грн мало бути виконано не пізніше 28.04.2014р. включно, з урахуванням того, що останній день строку (26.04.2014р.) припадав на вихідний день (ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України).

Проте, за поясненнями позивача, які відповідачем в порядку норм ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростовані, всупереч умовам укладеного договору і положенням ст.ст.526, 662, 663, 693 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, Товариство з обмеженою відповідальністю Південно-східна нафтова компанія поставку товару у відповідності до здійсненої попередньої оплати не виконало.

З метою повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи ухвалою господарського суду від 14.02.2017р. відповідача було зобов'язано, зокрема, надати докази повернення Товариству з обмеженою відповідальністю Євромирторг суми попередньої оплати або належного виконання зобов'язань з поставки товару за договором №(Ц)ЕМТ/Р/П/С/1-42 від 28.02.2014р.

Відповідач вимоги суду не виконав, докази повернення Товариству з обмеженою відповідальністю Євромирторг суми попередньої оплати або належного виконання зобов'язань з поставки товарів за договором №(Ц)ЕМТ/Р/П/С/1-42 від 28.02.2014р., не надав.

Таким чином, приймаючи до уваги, що позивач зобов'язання за договором №(Ц)ЕМТ/Р/П/С/1-42 від 28.02.2014р. виконав належним чином, враховуючи, що відповідачем порушені взяті на себе за договором обов'язки в частині строку їх виконання та у повному обсязі, суд дійшов висновку, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Євромирторг до Товариства з обмеженою відповідальністю Південно-східна нафтова компанія про стягнення попередньої оплати у розмірі 270372 грн є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ст.611 зазначеного нормативно-правового акту у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

В силу норм ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст. 551 Цивільного кодексу України).

Частинами 2, 3 ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

У відповідності до п.п.6.2, 6.3 договору №(Ц)ЕМТ/Р/П/С/1-42 від 28.02.2014р. у разі порушення строків поставки продукції, постачальник сплачує покупцю неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості продукції за кожний день прострочення поставки. У разі порушення строків поставки продукції більш ніж на 30 днів, покупець має право відмовитись від прийняття такої продукції, вимагати повернення сплачених грошових коштів, а також сплати штрафу у розмірі 20% від вартості продукції.

Відтак, позивачем заявлено до стягнення 30289,07 грн пені, яка нарахована за період з 27.04.2014р. по 27.10.2014р., а також 54074,40 грн штрафу у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання більш ніж на 30 днів.

Розрахунок штрафу, здійснений позивачем, є арифметично вірним.

Одночасно, з урахуванням приписів ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування пені за простроченим зобов'язанням відповідача мало здійснюватись в період з 29.04.2014р. по 28.10.2014р.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, з'ясувавши обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку неустойки, здійснивши оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується, суд дійшов висновку, що позовні вимоги стосовно стягнення пені підлягають частковому задоволенню, а саме на суму 30192,77 грн (період з 29.04.2014р. по 27.10.2014р., тобто, в межах визначеного позивачем періоду), з одночасним задоволенням позову в частині стягнення штрафу на визначену позивачем суму (54074,40 грн).

Згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

За приписами п.4.7 постанови №7 від 21.02.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною. У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом.

За таких обставин, з урахуванням того, що спір виник внаслідок неправильних дій Товариства з обмеженою відповідальністю Південно-східна нафтова компанія , судовий збір в сумі 5321,03 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково позовні вимоги (з урахуванням пояснень, які були надані у судовому засіданні 14.02.2017р.) Товариства з обмеженою відповідальністю Євромирторг , м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю Південно-східна нафтова компанія , м.Донецьк про стягнення заборгованості за договором поставки нафтопродуктів №(Ц)ЕМТ/Р/П/С/1-42 від 28.02.2014р. в загальному розмірі 354735,47 грн, яка складається з суми основної заборгованості - 270372 грн, пені - 30289,07 грн, штрафу - 54074,40 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Південно-східна нафтова компанія (83023, м.Донецьк, вул.Чернігівська, буд.12, код ЄДРПОУ 36167852) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Євромирторг (83086, м.Донецьк, вул.Артема, буд.51А, офіс 1103, код ЄДРПОУ 38033980) заборгованість в сумі 270372 грн, пеню - 30192,77 грн, штраф - 54074,40 грн, а також судовий збір в сумі 5321,03 грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

В іншій частині позов залишити без задоволення.

У судовому засіданні 02.03.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 06.03.2017р.

Суддя Ю.О.Паляниця