Постанова

від 06.03.2017 по справі 908/3009/16

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

06.03.2017 справа №908/3009/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: суддів:Малашкевича С. А. Агапова О.Л., Мартюхіної Н.О секретар судового засідання Бірчак К.Є. за участю представників сторін: від боржника: від ліквідатора: від апелянта:не з'явились; не з'явились; Хоміч Ю.Г. - представник за дов.; розглянувши апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову господарського суду Запорізької області від 29.11.2016р. у справі№ 908/3009/16 (суддя: Кричмаржевський В.А.) Боржник Ліквідатор Товариство з обмеженою відповідальністю Інженерний центр Рут , м. Запоріжжя Мірошник І.В. про банкрутство

В С Т А Н О В И В:

Постановою господарського суду Запорізької області від 29.11.2016 року у справі № 908/3009/16 визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю Інженерний центр Рут , м. Запоріжжя, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором ТОВ Інженерний центр Рут призначено Мірошника І.В., відповідне повідомлення оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України, зобов'язано ліквідатора у визначеному законом порядку здійснити ліквідаційну процедуру, надати звіт про виконану роботу та ліквідаційний баланс для затвердження.

Не погодившись з постановою, прийнятою місцевим господарським судом, Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області (далі за текстом - Лівобережна ОДПІ) звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначену вище постанову скасувати як неправомірну, та таку, що прийнята при неповному з'ясуванні обставин, що мають істотне значення для справи, та припинити провадження у справі як таке, що було порушене без достатніх правових підстав.

Мотивуючи апеляційну скаргу, Лівобережна ОДПІ наполягає на тому, що вона, як контролюючий орган, вносить вагомий вклад в реалізацію податкової політики держави по забезпеченню надходжень коштів до бюджетів усіх рівнів, та стверджує, що порушення прав ОДПІ полягає в тому, що у разі ліквідації платника податків за судовим рішенням у справі про банкрутство, вона позбавлена права здійснити перевірку цього платника, що призводить до неможливості виконання функції органів ОДПІ по контролю за правильністю обчислення та сплати податків.

Скаржник зазначає, що сума сплаченого боржником судового збору не відображена в його обліку та проміжному ліквідаційному балансі, рух цих грошових коштів відбувався поза межами процедури ліквідаційної юридичної особи в супереч положень п. 8-10 ст. 111 ЦК України; інвентаризація майна боржника проведена з порушенням вимог Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, та суперечить ч. 4 ст.111 ЦК України; проміжний ліквідаційний баланс не відповідає вимогам ч. 8 ст. 111 ЦК України, оскільки до нього не включено відомості про реально наявне майно Боржника; реєстр кредиторів складений з порушеннями, оскільки вимоги скаржника не включені до проміжного балансу; в порушення ч. 6 ст. 111 ЦК України боржником не повернуто до контролюючого органу свідоцтво платника ПДВ; в порушення вимог ч. 7 ст. 111 ЦК України до скаржника в особі контролюючого органу ані від голови ліквідаційної комісії, ані від ліквідатора не надавались відповідні документи, а тому контролюючий орган позбавлений можливості своєчасно провести перевірку та вразі встановлення порушень законодавства своєчасно звернутись до господарського суду Запорізької області із відповідними вимогами в межах граничного строку для їх пред'явлення; в порушення ч. 10 ст. 111 ЦК України до заяви про порушення справи про банкрутство не додано доказів складання та подання органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітності за останній звітний період.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 26.12.2016р. апеляційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

Ухвалами Донецького апеляційного господарського суду від 08.02.2017р. та від 22.02.2017р. розгляд справи відкладався.

В призначене судове засідання, яке відбувалося в режимі відеоконференції, з'явився лише представник Лівобережної ОДПІ, інші сторони правом на участь у судовому засіданні не скористались, до суду не прибули.

Усі учасники спору були належним чином повідомлені про день, час та місце судового засідання відповідно до вимог статті 98 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що явка сторін судом не визнавалася обов'язковою, колегія суддів, з урахуванням думки представника апелянта, який з'явився в судове засідання, дійшла висновку про можливість розгляду справи без участі зазначених представників.

В судовому засіданні апелянт підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати, провадження у справі припинити.

Від Ліквідатора до суду надійшли додаткові пояснення № 2 від 06.03.2017р., в яких останній зазначив, що до нього надійшло повідомлення від засновника підприємства ОСОБА_7 про те, що останнім погашена вся заборгованість перед Державним бюджетом України в повному обсязі, що підтверджується квитанцією № 0.0.718042347.1 від 02.03.2017р. Ліквідатор просить апеляційну скаргу Лівобережної ОДПІ залишити без задоволення, а постанову господарського суду Запорізької області від 29.11.2016р. - без змін.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.

Боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр "Рут", код з ЄДР-39334692, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстроване за адресою: 69068 м. Запоріжжя, вул. Каспійська, 77, учасником якого є фізична особа - ОСОБА_7, і яким прийнято рішення, яке зафіксоване в протоколі №1 від 25 серпня 2016р., про припинення товариства шляхом його ліквідації, головою ліквідаційної комісії призначено ОСОБА_7, строк для заявлення вимог кредиторів встановлено у два місяці з дня внесення відомостей до Єдиного державного реєстру про припинення юридичної особи. Пізніше, протоколом загальних зборів учасників товариства № 6 від 16.11.2016р. призначено особу, відповідальну за ліквідаційну процедуру - ліквідатора Мірошника І.В.

До Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 26 серпня 2016р. внесено запис про прийняття засновником ТОВ "Інженерний центр "Рут" рішення про припинення товариства, та встановлено строк для заявлення кредиторських вимог - до 26.10.2016р.

У встановлений строк із заявою з кредиторськими вимогами № 365 від 01.10.2016р. в розмірі - 119 327,05 грн. до боржника звернувся кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "МАЙСТЕРБУДКИЇВ", код з ЄДР - 39308259, м. Дніпро. Заборгованість боржником визнана і обліковується у відповідній бухгалтерській документації, остання виникла у боржника перед вказаним кредитором з договору № 48 від 03.02.2015р.

Заявлені вимоги боржник включив до реєстру вимог кредиторів, а заборгованість відображена в проміжному ліквідаційному балансі.

В ході досудової ліквідації ліквідаційною комісією проведена інвентаризація майна боржника, за результатами якої встановлена відсутність активів та коштів, про що складено відповідний акт від 04.11.2016р. Проміжний ліквідаційний баланс, сформований у зв'язку із ліквідацією підприємства станом на 04.11.2016р., затверджено рішенням учасників від 04.11.2016р. (протокол № 3 від 04.11.2016р.).

Про свою ліквідацію боржник - ТОВ "Інженерний центр "Рут" повідомив органи державної фіскальної служби, зокрема, Лівобережну ОДПІ м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області, Фонди соціального страхування та інші.

В ході здійснення досудової ліквідації підприємства встановлено, що активів, наявних у підприємства, недостатньо для погашення кредиторських вимог, у зв'язку з цим учасником підприємства прийнято рішення про звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство (протокол загальних зборів № 4).

Приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції дійшов висновку, що у юридичної особи, щодо якої прийнято рішення про ліквідацію, відсутнє майно та грошові кошти для задоволення вимог кредиторів, тому боржник має ознаки критичної неплатоспроможності, що робить неможливим виконання ним своїх зобов'язань перед кредиторами без застосування процедур, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з даним висновком місцевого господарського суду, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон) якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Такий порядок передбачений нормами ст.ст. 104-105, ч. 3 ст. 110, ст. 111 ЦК України, норми яких містять загальні положення про ліквідацію юридичної особи (суб'єкта господарювання).

Особлива процедура, що передбачена ст. 95 Закону, випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

У зв'язку з цим, необхідними передумовами для звернення зі заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку ст. 95 Закону про банкрутство є: оцінка вартості наявного майна боржника ліквідаційною комісією, публікація оголошення згідно з вимогами ст. 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства, складення проміжного ліквідаційного балансу за наслідком проведених ліквідаційною комісією дій в ліквідаційній процедурі та затвердження його компетентним органом юридичної особи боржника.

Згідно з частиною 3 статті 110 Цивільного кодексу України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

За приписами частин 7, 8 статті 111 Цивільного кодексу України, для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам державної податкової служби та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку. До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам державної податкової служби, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Пунктом 11.1 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 22.04.2014 року № 462 із змінами та доповненнями, встановлено, що платник податків зобов'язаний повідомляти контролюючі органи за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов'язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації).

Дані про прийняте рішення щодо припинення юридичних осіб, відомості щодо яких містяться в Єдиному державному реєстрі, контролюючі органи отримують від державних реєстраторів у порядку взаємного обміну інформацією з реєстрів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, та Центрального контролюючого органу.

Вищезазначені документи, що підтверджують дотримання ліквідаційною комісією всіх вимог ЦК України щодо проведення дій, які передують зверненню до суду із заявою про порушення справи про банкрутство на підставі ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", повинні бути надані до порушення справи про банкрутство.

Як вже зазначалось, 25.08.2016р. учасником ТОВ Інженерний центр РУТ - фізичною особою ОСОБА_7 прийнято рішення, зафіксоване протоколом № 1 від 25.08.016р. розпочати процедуру припинення юридичної особи шляхом ліквідації у добровільному порядку, у зв'язку з незадовільним фінансовим станом, головою ліквідаційної комісії призначено ОСОБА_7 - учасника, строк для заявлення вимог кредиторів встановлено у два місяці з дня внесення інформації про припинення (ліквідацію) до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Представленим витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців підтверджується, що 26.08.2016р. державним реєстратором до ЄДР внесено запис про рішення учасника боржника щодо припинення товариства, та також внесено відомості про строк для заявлення вимог кредиторів - до 26.10.2016р.

Так, у передбачений законом строк із заявою з вимогами до боржника звернулось ТОВ МАЙСТЕРБУДКИЇВ" в сумі - 119 327,05 грн.

За результатами розгляду поданих заяв кредиторів, ліквідатором боржника визнані повністю вимоги на загальну суму119 327,05 грн.

Виявлена кредиторська заборгованість виникла у боржника за договором поставки № 48 від 03.02.2015р.

Ліквідатором ТОВ "Інженерний центр Рут" проведена інвентаризація майнових активів боржника, в результаті якої встановлено відсутність товарно-матеріальних цінностей, основних засобів, грошових коштів, нематеріальних активів, дебіторської заборгованості, що підтверджується відповідними матеріалами справи, а саме: наказ про проведення інвентаризації № 1-11 від 04.11.16р., акт від 04.11.16р. про проведення інвентаризації майна, звіряльна відомість результатів інвентаризації запасів від 04.11.2016р., акт № 1 про результати інвентаризації грошових коштів від 04.11.2016р., акт № 2 інвентаризації наявності грошових документів суворої звітності від 04.11.2016р., акт № 3 інвентаризації наявності фінансових інвестицій від 04.11.2016р., акт інвентаризації розрахунків з дебіторами і кредиторами від 04.11.2016р., акт інвентаризації розрахунків щодо відшкодування матеріальних збитків від 04.011.2016р., протокол інвентаризаційної комісії від 04.11.2016р., інвентаризаційний опис необоротних активів від 04.11.2016р., інвентаризаційний опис запасів від 04.11.2016р., інвентаризаційний опис матеріальних цінностей, прийнятих на відповідальне зберігання від 04.11.2016р., звіряльна результатів інвентаризації необоротних активів від 04.11.2016р., акт інвентаризації дебіторської або кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув і яка планується до списання від 04.11.2016р., довідка до акта інвентаризації розрахунків про дебіторську та кредиторську заборгованості 04.11.2016р., щодо яких строк позовної давності минув 04.11.2016р.

На виконання вимог частини 8 ст.111 ЦК України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, перелік пред'явлених кредиторами вимог кредиторів, результати їх розгляду.

За підсумками роботи був складено проміжний ліквідаційний баланс ТОВ "Інженерний центр Рут" на 04.11.2016, який відповідає встановленим вимогам та відображує кредиторську заборгованість в розмірі 119,3 тис. грн., відсутність активів та дебіторської заборгованості.

Проміжний ліквідаційний баланс затверджено рішенням учасника від 04.11.2016 (протокол № 3 від 04.11.2016).

Також, 04.11.2016р. за результатами проміжного ліквідаційного балансу ліквідатором - учасником вирішено подати до господарського суду заяву про порушення справи про банкрутство згідно з вимогами ст.95 "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (протокол № 4 від 04.11.2016).

У зв'язку з недостатністю активів для погашення кредиторської заборгованості ТОВ "Інженерний центр Рут , ліквідатор товариства 04.11.2016р. звернувся до господарського суду Запорізької області із заявою про порушення справи про його банкрутство.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.11.2016р. на підставі ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порушено справу про банкрутство ТОВ "Інженерний центр Рут .

Колегія суддів вказує на те, що з проміжного ліквідаційного балансу вбачається, що кредиторська заборгованість боржника становить 119,3 тис.грн., заборгованість по заробітній платі відсутня, боржник не має активів та грошових коштів, достатніх для погашення кредиторської заборгованості.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Інженерний центр Рут" дотримано встановлених законом вимог щодо ліквідації юридичної особи за рішенням власника, про що приведено вище. Також, встановлено неспроможність боржника задовольнити вимоги кредиторів через перевищення пасивів за результатами проміжного ліквідаційного балансу.

Згідно вищенаведеного, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції правомірно встановив наявність ознак неплатоспроможності, та у відповідності до статті 37 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом прийняв постанову про визнання боржника банкрутом і відкрив ліквідаційну процедуру.

Що стосується посилань апелянта на те, що інспекція була позбавлена можливості провести перевірку на підприємстві та здійснювати покладені Податковим кодексом України функції по контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою та своєчасністю сплати податків і зборів до бюджету через ненадання ліквідатором первинних документів податковому органу, то колегія суддів апеляційної інстанції не приймає їх до уваги, у зв'язку з наступним.

Донецьким апеляційним господарським судом встановлено, що в матеріалах даної справи наявне звернення Лівобережної ОДПІ з кредиторськими вимогами в сумі 282,86 грн. до боржника в заяві від 02.12.2016р. № 26402/9/04-64-10-18, яка була надіслана до суду першої інстанції 07.12.2016р., тобто вже після спливу строку, який був визначений боржником для звернення кредиторів з вимогами.

Як вбачається із заяви податкового органа та доданих до неї документів, зазначена сума кредиторських вимог виникла в наслідок несплати узгоджених грошових забов'язань, які виникли на підставі податкової декларації з податку на додану вартість № НОМЕР_1 від 09.08.2016р. терміном сплати 30.08.2016р. у сумі 14 358,00 грн., яка зменшена у зв'язку з самостійною сплатою 26.08.2016р. платіжним дорученням № 7190032 в сумі 14 075,14 грн., тому сума несплаченого боргу становить 282,86 грн.

Донецьким апеляційним господарським судом встановлено, що боржником ТОВ "Інженерний центр Рут було належним чином повідомлено податкові органи про припинення підприємницької діяльності боржника шляхом надіслання Ліквідатором боржника ОСОБА_7 на адресу Лівобережної ОДПІ м. Дніпра заяви за формою 8-ОПП, що дозволяло органам доходів і зборів вчасно провести перевірку платника податків-боржника та заявити грошові вимоги у даній справі про банкрутство при належному виконанні контролюючим органом його обов'язків, передбачених податковим законодавством України. При цьому, обставин оскарження контролюючим органом дій ліквідатора підприємства-банкрута, як до порушення справи про банкрутство так й під час провадження, щодо перешкоджання проведенню позапланової податкової перевірки боржника, ненадання ліквідатором на запит податкового органу первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 29.11.2016 року в графі "Дата надходження від органів Міндоходів, Пенсійного фонду України до державного реєстратора документів (повідомлень, інформації), передбачених Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", у зв'язку із припиненням юридичної особи із зазначенням прізвища, імені та по-батькові посадової особи, яка підписала документ" зазначено: Міндоходи, 17.10.2016р., ОСОБА_8, Пенсійний фонд України - 03.11.2016р., ОСОБА_9

Таким чином, відомості від державного реєстратора про початок та підстави припинення ТОВ "Інженерний центр Рут надійшли до податкового органу 17.10.2016 року в порядку взаємного обміну інформації з реєстрів Державної реєстраційної служби України та Центрального контролюючого органу.

Тобто, у ДПІ були наявні з 17.10.2016 року всі підстави для призначення та проведення позапланової податкової перевірки відносно боржника.

Крім того, господарським судом Запорізької області на адресу Лівобережної ОДПІ м. Дніпра направлялись всі процесуальні документи по даній справі про банкрутство ТОВ Інженерний центр Рут зокрема: копії ухвал про прийняття заяви ТОВ Інженерний центр Рут про прийняття заяви про порушення справи про банкрутство до розгляду, про порушення справи про банкрутство, постанова про визнання банкрутом.

В апеляційній скарзі Лівобереженої ОДПІ м. Дніпра посилається на наявність у боржника заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), розмір таких претензій складає 282,86 грн.

Водночас Ліквідатором ТОВ "Інженерний центр Рут надано до суду копію квитанції №0.0.718042347.1 від 02.03.2017р. на суму 380,00 грн., як доказ, що свідчить про сплату податкового боргу перед Держаним бюджетом України в повному обсязі.

Також, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити, що перелік функцій державної податкової інспекції, в тому числі функцій контрольно-перевірочної роботи, закріплено в ст. 19 1 Подактового кодексу України.

Організація та проведення документальних фактичних перевірок здійснюються шляхом видачі наказу на проведення, оформлення направлення, посвідчення на перевірку, складенню акту або довідки та повідомлення-рішення, вимоги, інших процесуальних актів податкового органу за результатом призначення та здійснення перевірок.

Документи з питань перевірок, запити, накази, акти, повідомлення про час та місце перевірки та розгляди заперечень надсилаються платникам в порядку встановленому п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України, а саме: документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

З урахуванням вимог п. 20.4 ст. 20, п. 77.4 ст. 77, п. 78.4 ст. 78, 79.2 ст. 79 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України рішення про проведення документальної планової, позапланової та фактичної перевірки може прийматись не тільки керівником органу ДФС, а також його заступником або уповноваженою особою.

При цьому, отримання даних державного реєстратора про внесення до ЄДРПО запису про рішення засновника про припинення в силу п. 78.1.7 ст. 78 Податкового кодексу України є безумовною підставою для проведення позапланової перевірки такого платника податку.

Також, строки проведення позапланових перевірок згідно ст. 78 Подактового кодексу України визначені як максимальні 15 робочих днів та можуть бути продовжені не більш ніж на 10 робочих днів.

Тобто, враховуючи вимоги вищенаведених норм податкового кодексу у Лівобережної ОДПІ м. Дніпра були всі об'єктивні обставини призначити та провести позапланову перевірку боржника у строки визначені Кодексом та застосувати відповідні заходи за порушення податкового законодавства, ненадання документації для перевірки.

Проте, будучи повною мірою обізнаними про проведення ліквідації боржника посадовими та уповноваженими особами фіскальної служби не було прийнято рішення про проведення такої перевірки в межах строків визначених ст. 111 Цивільного кодексу України та ст. 82 Податковго кодексу України.

Будь-яких наказів про проведення перевірок, направлення посвідчень та складення за результатами перевірок актів, довідок, податкових повідомлень-рішень, вимог, та інших процесуальних актів фіскальної служби не оформлено та організацію перевірок не здійснено та до матеріалів справи апелянтом не надано.

При цьому, непроведення податкової перевірки чи неподання первинних документів для проведення перевірки не є тією підставою для незастосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником в разі якщо вартості майна боржника недостатньо для задоволення вимог кредиторів.

Лівобережна ОДПІ м. Дніпра не подала доказів які б підтверджували наявність у боржника будь-якого майна (активів), наявність якого свідчила про достатність задоволення вимог кредиторів та безпідставність здійснення процедури банкрутства відносно боржника.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що податковий орган не був позбавлений фактичної можливості здійснення перевірки та застосування заходів, передбачених положеннями Податкового кодексу України. Не подання та неотримання від боржника документів не позбавляє податковий орган здійснити таку перевірку та оформити її результати належним чином, розрахувати грошові зобов'язання самостійно органом ДПІ за результатами перевірки.

У зв'язку з чим, вказані доводи скаржника не приймаються колегією суддів апеляційної інстанції до уваги як обґрунтовані, оскільки проведення процедури банкрутства суб'єкта підприємницької діяльності згідно приписів чинного законодавства про банкрутство не залежить від факту можливості або неможливості провести перевірку банкрута посадовими особами податкового органу. Взаємовідносини між податковим органом як органом державного контролю та платником податків урегульовані спеціальними нормами Податкового кодексу України, які не залежать від норм Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо інше прямо не зазначено у самому законі.

Ані норми Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ані норми Податкового кодексу України не містять положень про те, що підприємство - банкрут не може бути ліквідоване за рішенням суду та ліквідаційна процедура має бути продовжена у зв'язку з неможливістю проведення перевірки банкрута податковим органом.

Також апелянт заначенає, що проміжний ліквідаційний баланс боржника складений з порушенням положень п.п. 8-10 ст. 111 ЦК України, оскільки сума сплаченого до суду першої інстанції судового збору за подання заяви про порушення справи про банкрутство не відображена в обліку та в наведеному проміжному ліквідаційному балансі скаржника, рух цих грошових коштів відбувався поза межами процедури ліквідації юридичної особи, відсутність у боржника майна, достатнього для покриття судових витрат, виключає можливість здійснення судом провадження у справі про його банкрутство.

Проте, апелянтом не враховано, що згідно протоколу № 5 від 04.11.2016р. учасником товариства прийнято рішення, щодо покриття ним всіх судових витрат (у т.ч. виплату винагороди голові ліквідаційної комісії), відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону Про банкрутство, за рахунок власних заощаджень. Зазначене рішення не суперечить вимогам Закону України Про банкрутство, а також нормам ст. ст. 105, 110, 111 ЦК України.

Також, відповідно до ч. 3 ст. 111 Цивільного кодексу України під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи.

З наявної в матеріалах справи довідки, наданої Лівобережною ОДПІ м. Дніпра про рахунки в банківських (фінансових) установах, які належать ТОВ Інженерний центр Рут , станом на 25.11.2016р. товариство має лише один відкритий рахунок, що не суперечить наведеним нормам законодавства.

Крім того, згідно п. 10 ст. 111 ЦК України до затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

За відомостями податкового органу, остання податкова звітність подавалась боржником 09.08.2016р., а саме податкова декларація з податку на додану вартість за липень 2016р.

Апелянт у своїй скарзі також посилається на те, що боржник, згідно з фінансовим звітом суб'єкта малого підприємства (баланс) на 31.12.2015р., за 2015р. отримав чистий прибуток в розмірі 494900 , що є значно більшим за аналогічний період в порівнянні з попереднім роком, та зазначене свідчить, що підприємство не є збитком, та має достатньо великі показники економічної активності.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає такі посилання Лівобережної ОДПІ м. Дніпра безпідставними, оскільки проміжний ліквідаційний баланс ТОВ "Інженерний центр Рут був складений 04.11.2016 року, тобто, майже за рік після відображення доходної фінансової звітності платником податків.

Відповідно до ст. 33 та ст. 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з частин 1, 6 статті 16 Закону про банкрутство перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, за наслідками проведення якого виноситься ухвала про порушення провадження у справі про банкрутство або відмову у порушенні провадження у справі про банкрутство.

З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції в підготовчому засіданні перевірено наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство за спрощеною процедурою, передбаченою ст. 95 Закону, судом встановлено обставини дотримання ліквідаційною комісією порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Матеріалами справи підтверджено, що боржником дотримані встановлені законом вимоги щодо ліквідації юридичної особи за рішенням учасника, також встановлено неспроможність боржника задовольнити вимоги кредиторів через значне перевищення пасивів над активами за результатами проміжного ліквідаційного балансу.

Таким чином, боржник правомірно та обґрунтовано звернувся до господарського суду, оскільки були наявними підстави для порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Інженерний центр "Рут", код з ЄДРПОУ-39334692, м. Запоріжжя.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що ТОВ "Інженерний центр Рут" було дотримано встановлених законом вимог що до ліквідації юридичної особи за рішенням власника.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків господарського суду Запорізької області, які викладені в постанові від 29.11.2016р., тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова залишається без змін.

Керуючись ст. ст. 91, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову господарського суду Запорізької області від 29.11.2016 року у справі № 908/3009/16 - залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Запорізької області від 29.11.2016 року у справі № 908/3009/16 - залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом 20 днів.

Головуючий С.А. Малашкевич

Судді О.Л. Агапов

Н.О. Мартюхіна