Ухвала

від 02.03.2017 по справі 761/4131/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/1075/2017 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 199 КПК Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2017 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

з участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

підозрюваного ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 10 лютого 2017 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах першого відділу управління розслідування кримінальних проваджень Головного слідчого управління фінансових розслідувань Державної фіскальної служби України ОСОБА_9 , погодженого із прокурором відділу процесуального керівництва досудового розслідування і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 та продовжено строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування на 60 днів включно до 10 квітня 2017 року з визначенням застави у розмірі 30000 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що складає 48000000 грн. щодо

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уроженця м. Львів, місце проживання:АДРЕСА_1 ,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.27, ч. 5 ст. 191 КК України.

Згідно ухвали суду першої інстанції, при вирішенні питання про продовження підозрюваному строку тримання під вартою слідчий суддя врахував конкретні обставини справи, що вказують на наявність достатніх підстав вважати обґрунтованою підозру у вчиненні ОСОБА_8 зазначеного кримінального правопорушення, його вік, стан здоров`я, відсутність міцних соціальних зв`язків, необхідність проведення слідчих та процесуальних дій, направлених на завершення досудового розслідування, виконати які не видається за можливе до закінчення попереднього рішення суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 18.02.2017 року, а також наявність ризиків, які стали підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і які на момент розгляду клопотання старшого слідчого про продовження строку тримання під вартою не зменшилися. Так, слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі зазначив, що ОСОБА_8 не має реєстрації місця проживання, офіційно не одружений, належних доказів про перебування у фактичних шлюбних відносинах не надав, дітей не має, у власності чи оренді рухомого чи нерухомого майна не має, офіційно не працевлаштований, відсутні міцні соціальні зв`язки, в разі застосування запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, ОСОБА_8 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків колишніх працівників ПАТ «КБ «Стандарт», перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Крім того зазначив, що беззаперечних даних, які б виключали вказані ризики на час постановлення оскаржуваної ухвали не встановлено.

Разом з тим, слідчий суддя послався на врахування даних про особу підозрюваного та дійшов висновку про доцільність застосування щодо ОСОБА_8 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі, достатньому для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, а саме 30 000 прожиткових мінімумів на одну працездатну особу.

Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_7 подав в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 апеляційну скаргу, в якій, зазначаючи про неповноту судового розгляду, вважаючи ухвалу слідчого судді необґрунтованою, а висновки суду такими, що не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, просить ухвалу скасувати і постановити нову, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання.

Зокрема, захисник зазначає, що повідомлена ОСОБА_8 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.27, ч. 5 ст. 191 КК України, є необґрунтованою, а наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що в діях ОСОБА_8 відсутній склад злочину. Підозрюваний не є спеціальним суб`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК України, оскільки ОСОБА_8 не обіймав в ПАТ «КБ «Стандарт» будь-яку посаду, яка відповідно до Статуту цього банку відноситься до категорії посадових осіб, до його повноважень не входили функції, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських обовязків, а також функції з отримання та володіння у будь-який спосіб майном банку, а тому не відповідає ознакам службової особи.

Крім того, не погоджуючись з наявністю ризиків, захисник зазначає, що ОСОБА_8 до предявлення йому повідомлення про підозру та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, своєчасно зявлявся на виклики слідчого та жодного разу не ухилявся від допитів у якості свідка, а також самостійно прибув до Шевченківського районного суду на судове засідання з вирішення клопотання про обрання запобіжного заходу.

Також апелянт стверджує, що ризики у кримінальному провадженні не зменшились у тому числі завдяки діям сторони обвинувачення, оскільки підозрюваний ОСОБА_8 звертався до слідчого з клопотаннями про надання керівництву Київського слідчого ізолятору дозволів на подальше оформлення його реєстрації за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 та реєстрації шлюбу з ОСОБА_10 , які до цього часу не надані, а тому такі дії оскаржені ним в порядку ст. 303 КПК України. Крім того, всупереч твердженням сторони обвинувачення, ОСОБА_8 не є безробітною особою, а з 18.05.2015 року зареєстрований як Фізична особа-підприємець.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні Управління з розслідування кримінальних проваджень Головного слідчого управління фінансових розслідувань Державної фіскальної служби України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості стосовно якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32014100000000168 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України.

18 жовтня 2016 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у здійсненні розтрати чужого майна шляхом зловживання службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

20 жовтня 2016 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва до підозрюваного ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, з визначенням застави в розмірі 36285 (тридцять шість тисяч двісті вісімдесят п`ять) розмірів мінімальної заробітної плати, що складає 50000730 (п`ятдесят мільйонів сімсот тридцять) гривень та покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

16 грудня 2016 року ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва щодо ОСОБА_8 продовжено строк тримання під вартою до 18 лютого 2017 року з визначенням застави у розмірі 36285 (тридцять шість тисяч двісті вісімдесят п`ять) розмірів мінімальної заробітної плати, що складає 50000730 (п`ятдесят мільйонів сімсот тридцять) гривень.

Постановою першого заступника Генерального прокурора ОСОБА_11 від 15 грудня 2016 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжений до чотирьох місяців, тобто до 18 квітня 2017 року.

10 лютого 2017 року старший слідчий в особливо важливих справах першого відділу управління розслідування кримінальних проваджень Головного слідчого управління фінансових розслідувань Державної фіскальної служби України ОСОБА_9 , за погодженням із прокурором відділу процесуального керівництва досудового розслідування і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про продовження строку тримання під вартою в межах строку досудового розслідування на 60 днів включно до 10 квітня 2017 року.

Це клопотання мотивовано тим, що діями ОСОБА_8 завдано матеріальної шкоди ПАТ «КБ «Стандарт» на суму 476760 215 грн., що є особливо великим розміром так як більш ніж в шістсот разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, а відтак, ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні розтрати чужого майна шляхом зловживання службовим становищем, вчиненої в особливо великих розмірах, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КПК України. На думку сторони обвинувачення, ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшилися і дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, перебуваючи на волі, враховуючи тяжкість покарання у разі визнання його винним, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, здійснювати незаконний вплив на колишніх підлеглих ПАТ «КБ «Стандарт», які є свідками у даному кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Крім того ОСОБА_8 не має реєстрації місця проживання, офіційно не одружений, не має у власності чи оренді нерухомого майна та у період з 14 січня 2016 року офіційно не працевлаштований.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 10 лютого 2017 року дане клопотання старшого слідчого було задоволено та продовжено ОСОБА_8 строк тримання під вартою на 60 днів, а саме до 10 квітня 2017 року включно, з визначенням застави у розмірі 30000 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що складає 48000000 грн. та покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Під час розгляду клопотання про продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_8 під вартою слідчий суддя, всупереч ствердженням захисника, правильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191КК України.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, журналу судового засідання та технічного запису, на основі наданих старшим слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні старшого слідчого, а документи, які містять такі дані, надані до суду разом з клопотанням. Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України. Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_8 до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень в клопотанні старшого слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_8 підозри. Отже, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_8 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів, а тому доводи захисника про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_8 підозри слід визнати безпідставними.

Перевіряючи доводи клопотання старшого слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, всупереч доводам апелянта, дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_8 , тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винним у вчинених кримінальних правопорушеннях, а також з огляду на конкретні обставини кримінального провадження. Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилається старший слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, здійснювати незаконний вплив на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто заявлені у клопотанні ризики з часу застосування щодоОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися та існують на теперішній час. Тому слідчий суддя обґрунтовано вказав, що більш м`які запобіжні заходи не здатні запобігти зазначеним ризикам, а у провадженні необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій, направлених на завершення досудового розслідування, які не видається за можливе виконати до закінчення попереднього рішення суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 18 лютого 2017 року.

В сукупності із вищенаведеними обставинами для вирішення справи у відповідності до вимог закону слідчий суддя врахував дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_8 , а також інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, в тому числі і ті, на які міститься посилання в апеляційній скарзі.

Таким чином, доводи захисника щодо необґрунтованості судового рішення та невідповідність висновкам суду фактичним обставинам справи є непереконливими, оскільки слідчим суддею при розгляді клопотання були повно та об`єктивно досліджені всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою.

У зв`язку з наведеним вище, колегія суддів приходить до висновку, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст. ст. 176 178, 183, 194, 196, 197, 199 КПК України, з урахуванням характеру та ступеню суспільної небезпечності кримінального правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_8 , розміру завданих збитків, конкретних обставин кримінального провадження та даних про особу підозрюваного, при відсутності підстав для зміни запобіжного заходу на більш м`який, продовжив підозрюваному ОСОБА_8 строк тримання під вартою до 10 квітня 2017 року включно, тобто в межах строку досудового розслідування. При цьому визначив останньому альтернативний запобіжний захід у вигляді застави зменшивши її у порівнянні з попередньою та визначивши у розмірі 30000 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що складає 48000000 грн. з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, а тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 без задоволення.

Керуючись ст. ст. 176 178, 183, 194, 196, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 10 лютого 2017 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах першого відділу управління розслідування кримінальних проваджень Головного слідчого управління фінансових розслідувань Державної фіскальної служби України ОСОБА_9 , погодженого із прокурором відділу процесуального керівництва досудового розслідування і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 та продовжено строк тримання під вартою в межах строку досудового слідства на 60 днів включно до 10 квітня 2017 року з визначенням застави у розмірі 30000 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що складає 48000000 грн. щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/1075/2017 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 199 КПК Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2017 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

з участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

підозрюваного ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 10 лютого 2017 року,

ВСТАНОВИЛА:

Враховуючи, що складання судового рішення у формі ухвали вимагає часу, суд, у відповідності до ч. 2 ст. 376 КПК України, обмежується складанням і оголошенням його резолютивної частини, з складанням повного тексту ухвали не пізніше п`яти діб з дня оголошення резолютивної частини судового рішення.

Керуючись ст. ст. 176 178, 183, 194, 196, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 10 лютого 2017 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах першого відділу управління розслідування кримінальних проваджень Головного слідчого управління фінансових розслідувань Державної фіскальної служби України ОСОБА_9 , погодженого із прокурором відділу процесуального керівництва досудового розслідування і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 та продовжено строк тримання під вартою в межах строку досудового слідства на 60 днів включно до 10 квітня 2017 року з визначенням застави у розмірі 30000 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що складає 48000000 грн. щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголосити учасникам провадження о 12 год. 15 хв., 07 березня 2017 року.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4