Рішення

від 26.01.2017 по справі 367/4722/15-ц

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/4722/15-ц

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2017 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Кухленка Д.С.,

при секретарі Токач М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до ОСОБА_1, треті особи Міністерство екології та природних ресурсів України, Національний природний парк Голосіївський про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння ,-

в с т а н о в и в:

До Ірпінського міського суду Київської області надійшов зазначений вище позов, який позивач мотивує тим, Прокуратурою області під час виконання функцій, покладених законодавством на органи прокуратури, встановлені порушення вимог законодавства при відведенні Коцюбинською селищною радою Київської області земельних ділянок громадянам для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Рішенням Коцюбинської селищної ради від 25.12.08 № 2121/25-5 Про затвердження проекту землеустроїв та передачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул. Садовій, 69 в смт. Коцюбинське ОСОБА_2 затверджено проект землеустрою щодо відведення та передачі у приватну власність земельної ділянки площею 0,15 га для вказаних цілей.

На підставі зазначеного рішення ОСОБА_2 видано державний акт серії ЯЖ № 922121 на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3210946200:01:042:0084, площею 0,15 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

В подальшому, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25.06.09, вказану земельну ділянку придбав ОСОБА_1, про що на державному акті серії ЯЖ № 922121 на право власності на земельну ділянку зроблено відмітку про перехід права власності до ОСОБА_1

Вартість земельної ділянки за вказаним договором купівлі-продажу становить 77214,38 грн.

В подальшому, 31.05.11 ОСОБА_1 на придбану земельну ділянку отримав новий державний акт серії ЯЛ № 416221 на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3210946200:01:042:0084, площею 0,15 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Повторним заочним рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 12.05.14 за позовом прокурора м. Ірпеня визнано недійсним рішення Коцюбинської селищної ради від 25.12.08 № 2121/25-5.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 01.10.14 повторне заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 12.05.14 скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним державного акту та прийнято в цій частині нове рішення, яким визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 922121, виданий ОСОБА_2, з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_1 та скасовано його державну реєстрацію.

Вищевказаним рішенням суду встановлено, що спірна земельна ділянка знаходиться поза межами смт. Коцюбинське, оскільки на момент прийняття рішення Коцюбинською селищною радою про надання у власність земельної ділянки першому власнику, межі смт. Коцюбинське у встановленому законом порядку не були визначені та не встановлені, а тому спірне рішення Коцюбинської селищної ради не відповідає вимогам земельного законодавства.

Суд у вказаній справі встановив факт відсутності на час прийняття селищною радою рішення про надання першому власнику земельної ділянки будь-якої містобудівної чи іншої, передбаченої законом документації, яка б встановлювала межі смт. Коцюбинське Київської області, а також на підставі ст.ст. 116, 122, ч. 1 ст. 155, п. 12 розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України дійшов обґрунтованого висновку про перевищення селищною радою повноважень щодо розпорядження землями, які знаходяться за межами населеного пункту, та недійсність такого рішення селищної ради.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України і у справах № 6-67цс14 (постанова від 25.06.14), № 6-22цс15 (постанова від 11.03.15), № 21-195а 14 (постанова від 17.06.14).

Таким чином, для даної справи є преюдиціальним той факт, що приймаючи рішення про передачу земельної ділянки першому набувачу у власність, Коцюбинська селищна рада перевищила свої повноваження та розпорядилась землею, яка не знаходилась у віданні цього органу місцевого самоврядування, тобто, першому власнику земельна ділянка передана у власність неуповноваженим органом.

В подальшому встановлено, що Указом Президента України від 01.05.14 № 446/2014 Про зміну меж національного природного парку Голосіївський , його територію розширено на 6462,62 га за рахунок земель Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень Київзеленбуд .

Згідно пояснювальної записки та проектних матеріалів до вищевказаного Указу Президента, розширення зазначеного заказника відбулось за рахунок лісових земель КП Святошинське лісопаркове господарство , а саме, в тому числі його кварталів 100, 101, 110, 111, 113, 116, 117 Київського лісництва та кварталів 18, 27, 51 Святошинського лісництва.

В той же час, за інформацією КП Святошинське лісопаркове господарство від 14.07.14 № 472 та акту перевірки Державної інспекції сільського господарства в Київській області від 26.01.15 № А8/180 спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3210946200:01:042:0084 відповідно до картосхеми, території перспективної для створення Святошинського-Біличанської філії НПП Голосіївський попереднього функціонального зонування попадає в 111 квартал.

Таким чином, на даний час спірна земельна ділянка розташована на землях природно-заповідного фонду, а саме, національного природного парку Голосіївський .

Враховуючи, що спірна земельна ділянка перебуває у власності ОСОБА_1, витребувати її в порядку ст.388 Цивільного кодексу України можливо лише за позовом розпорядника цієї земельної ділянки на даний час, яким є Кабінет Міністрів України.

Так, до прийняття Коцюбинською селищною радою вже скасованого рішення про надання у власність першому набувачу спірної земельної ділянки, остання належала до земель державної власності виходячи з наступного.

Як вже зазначалось вище, спірна земельна ділянка знаходиться на землях Святошинського лісопаркового господарства, тобто відносилась до земель лісогосподарського призначення.

Згідно інформації Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об'єднання ВО Укрдержліспроект від 08.10.14, спірна територія була лісами ще з радянських часів. Так, на підставі Постанови ЦК КПУ і Ради Міністрів УРСР від 20.06.1956 року № 673 та рішення виконкому Київської міської ради від 07.08.1956 року № 1186 створено Святошинське лісопаркове господарство, яке ввійшло до складу управління земельної зони м. Києва. Загальна площа Святошинського лісопаркового господарства на момент створення становила 14167 га. Згідно розпорядження Київської міської державної адміністрації № 2715 від 17.12.01 на виконання рішення Київської міської ради від 02.10.01 № 59/1493, перейменовано: Київське державне комунальне об'єднання зеленого будівництва Київзеленбуд на Київське комунальне об'єднання зеленого будівництва та експлуатацій Київзеленбуд ; державне комунальне підприємство Святошинське лісопаркове господарство на комунальне підприємство Святошинське лісопаркове господарство . Лісовпорядні роботи проводились в 1945-46, 1952-59, 1969, 1979, 1989, 1999, 2009 роках.

Враховуючи викладене слід зазначити, що спірна земельна ділянка вкрита лісовою рослинністю, про що набувач зобов'язаний був знати, а отже повинен був передбачати можливу приналежність цієї земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення, які відповідно до ст. 84 Земельного кодексу України не можуть передаватись у приватну власність, а отже, і про незаконність її відведення першому власнику.

Крім того, відповідач ОСОБА_1 спірну земельну ділянку придбав у ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу від 25.06.09, який посвідчений нотаріусом Ірпінського нотаріального округу ОСОБА_3 Під час укладання зазначеного договору від імені продавця діяв ОСОБА_4, якому відповідні права були передоручені від ОСОБА_5 (довіреність посвідчена 16.12.08 нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6В.). При цьому, ОСОБА_5 передоручення на ім'я ОСОБА_4 видано ще до прийняття 25.12.2008 року вже скасованого рішення Коцюбинської селищної ради про передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки.

Також, окрім спірної земельної ділянки, ОСОБА_1 аналогічним чином придбав ще 11 земельних ділянок в смт. Коцюбинське в цьому ж масиві, які оспорюються у інших позовах. При цьому, договори купівлі-продажу всіх 12 ділянок посвідчені одним і тим же вищезгаданим нотаріусом ОСОБА_3 упродовж 2-х днів (25.06.2009 та 20.10.2011). Від імені перших власників за передорученням від ОСОБА_5 в 7 випадках діяв ОСОБА_4, ще в 4 - інтереси продавців представляв безпосередньо ОСОБА_5, а ще в 1 випадку першим власником і продавцем був ОСОБА_7, який є родичем представника за передорученням ОСОБА_4 Довіреності від перших власників ОСОБА_5 посвідчені ще задовго (21.06.2008) навіть до початку процедури відведення спірних земельних ділянок (листопад 2008 року) одним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 Передоручення від ОСОБА_5 на ім'я ОСОБА_4 також посвідчені одним і тим же нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 упродовж часу з 15 по 22.12.2008 року ще до прийняття 24-25.12.2008 року вже скасованих рішень Коцюбинської селищної ради про передачу у власність першим власникам земельних ділянок.

Наведені вище обставини придбання ОСОБА_1 спірних земельних ділянок, а саме: оформлення договорів купівлі-продажу у одного і того ж нотаріуса; представництво інтересів перших власників одними і тими ж особами, яким доручення та передоручення оформлялись у одних і тих же нотаріусів; посвідчення довіреностей від імені перших власників з правом продажу спірних земель задовго до початку процедури відведення їх у власність, свідчать якраз про те, що схемні набуття ОСОБА_1 у власність 12 земельних ділянок (у т.ч. спірної) завчасно готувалась та планувалась, а отже доводять його недобросовісність при цьому. Зокрема, в обґрунтуванні створення Святошинсько-Біличанської філії Національного природного парку Голосіївський , яке розроблено за участю Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України та Національоного екологічного центру України, зазначено, що дані ліси мають велике екологічне та рекреаційне значення. Вони відіграють значну роль в Національній та Всеєвропейській екомережах. Територія, що розглядається, характеризується великим видовим різноманіттям рослин і тварин, деякі з них є рідкісними та зникаючими. Отже Святошинсько-Біличанський лісовий масив, розташований між Житомирським та Гостомельським шоссе, є дуже цінною територією у науковому, екологічному, природоохоронному та рекреаційному відношенні.

Позивачем за даним позовом є Кабінет Міністрів України, який на сьогодні від імені держави є розпорядником спірної земельної ділянки.

Міністерство екології та природних ресурсів України і Національний природний парк Голосіївський зазначені в позові як треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача, у зв'язку з тим, що спірна земельна ділянка розташована на території об'єкта природно-заповідного фонду, що включений до зазначеного Національного природного парку, а останній, в свою чергу, підпорядковується вказаному вище Міністерству, а тому рішення у даній справі вплине на їх права та обов'язки.

Також слід зазначити, що вказані правовідносини стосуються права власності на спірні земельні ділянки та підстав його набуття.

В зв'язку із викладеними обставинами позивач просив витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь держави в особі Кабінету Міністрів України земельну ділянку площею 0,15 га з кадастровим номером 3210946200:01:042:0084 вартістю 77 214,38 гривень; судові витрати по справі покласти на відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, підтвердила обставини, викладені у позовній заяві, просила позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи - Міністерства екології та природних ресурсів України в судове засідання не з'явився, про час дату та місце слухання справи повідомлений належним чином, подав до суду письмові пояснення, в яких позов підтримує в повному обсязі, просить слухати справу без його участі.

Представник НПП Голосіївський в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази по справі, вважає позов таким, що підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

В судовому засіданні було встановлено, що прокуратурою області під час виконання функцій, покладених законодавством на органи прокуратури, встановлені порушення вимог законодавства при відведенні Коцюбинською селищною радою Київської області земельних ділянок громадянам для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Рішенням Коцюбинської селищної ради від 25.12.08 № 2121/25-5 Про затвердження проекту землеустроїв та передачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул. Садовій, 69 в смт. Коцюбинське ОСОБА_2 затверджено проект землеустрою щодо відведення та передачі у приватну власність земельної ділянки площею 0,15 га для вказаних цілей(а.с.10)

На підставі зазначеного рішення ОСОБА_2 видано державний акт серії ЯЖ № 922121 на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3210946200:01:042:0084, площею 0,15 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

В подальшому, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25.06.09, вказану земельну ділянку придбав ОСОБА_1, про що на державному акті серії ЯЖ № 922121 на право власності на земельну ділянку зроблено відмітку про перехід права власності до ОСОБА_1

Вартість земельної ділянки за вказаним договором купівлі-продажу становить 77214,38 грн.

В подальшому, 31.05.11 ОСОБА_1 на придбану земельну ділянку отримав новий державний акт серії ЯЛ № 416221 на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3210946200:01:042:0084, площею 0,15 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Повторним заочним рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 12.05.14 за позовом прокурора м. Ірпеня визнано недійсним рішення Коцюбинської селищної ради від 25.12.08 № 2121/25-5(а.с.18-22).

Рішенням апеляційного суду Київської області від 01.10.14 повторне заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 12.05.14 скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним державного акту та прийнято в цій частині нове рішення, яким визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 922121, виданий ОСОБА_2, з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_1 та скасовано його державну реєстрацію. Вищевказаним рішенням суду встановлено, що спірна земельна ділянка знаходиться поза межами смт. Коцюбинське, оскільки на момент прийняття рішення Коцюбинською селищною радою про надання у власність земельної ділянки першому власнику, межі смт. Коцюбинське у встановленому законом порядку не були визначені та не встановлені, а тому спірне рішення Коцюбинської селищної ради не відповідає вимогам земельного законодавства(а.с.23-25).

Суд у вказаній справі встановив факт відсутності на час прийняття селищною радою рішення про надання першому власнику земельної ділянки будь-якої містобудівної чи іншої, передбаченої законом документації, яка б встановлювала межі смт. Коцюбинське Київської області, а також на підставі ст.ст. 116, 122, ч. 1 ст. 155, п. 12 розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України дійшов обґрунтованого висновку про перевищення селищною радою повноважень щодо розпорядження землями, які знаходяться за межами населеного пункту, та недійсність такого рішення селищної ради.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України і у справах № 6-67цс14 (постанова від 25.06.14), № 6-22цс15 (постанова від 11.03.15), № 21-195а 14 (постанова від 17.06.14).

Таким чином, для даної справи є преюдиціальним той факт, що приймаючи рішення про передачу земельної ділянки першому набувачу у власність, Коцюбинська селищна рада перевищила свої повноваження та розпорядилась землею, яка не знаходилась у віданні цього органу місцевого самоврядування, тобто, першому власнику земельна ділянка передана у власність неуповноваженим органом.

В подальшому встановлено, що Указом Президента України від 01.05.14 № 446/2014 Про зміну меж національного природного парку Голосіївський , його територію розширено на 6462,62 га за рахунок земель Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень Київзеленбуд (а.с.26)

Згідно пояснювальної записки та проектних матеріалів до вищевказаного Указу Президента, розширення зазначеного заказника відбулось за рахунок лісових земель КП Святошинське лісопаркове господарство , а саме, в тому числі його кварталів 100, 101, 110, 111, 113, 116, 117 Київського лісництва та кварталів 18, 27, 51 Святошинського лісництва.

В той же час, за інформацією КП Святошинське лісопаркове господарство від 14.07.14 № 472 та акту перевірки Державної інспекції сільського господарства в Київській області від 26.01.15 № А8/180 спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3210946200:01:042:0084 відповідно до картосхеми, території перспективної для створення Святошинського-Біличанської філії НПП Голосіївський попереднього функціонального зонування попадає в 111 квартал(а.с.29).

Таким чином, на даний час спірна земельна ділянка розташована на землях природно-заповідного фонду, а саме, національного природного парку Голосіївський .

Враховуючи, що спірна земельна ділянка перебуває у власності ОСОБА_1, витребувати її в порядку ст.388 Цивільного кодексу України можливо лише за позовом розпорядника цієї земельної ділянки на даний час, яким є Кабінет Міністрів України.

Так, до прийняття Коцюбинською селищною радою вже скасованого рішення про надання у власність першому набувачу спірної земельної ділянки, остання належала до земель державної власності виходячи з наступного.

Як вже зазначалось вище, спірна земельна ділянка знаходиться на землях Святошинського лісопаркового господарства, тобто відносилась до земель лісогосподарського призначення.

Згідно інформації Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об'єднання ВО Укрдержліспроект від 08.10.14, спірна територія була лісами ще з радянських часів. Так, на підставі Постанови ЦК КПУ і Ради Міністрів УРСР від 20.06.1956 року № 673 та рішення виконкому Київської міської ради від 07.08.1956 року № 1186 створено Святошинське лісопаркове господарство, яке ввійшло до складу управління земельної зони м. Києва. Загальна площа Святошинського лісопаркового господарства на момент створення становила 14167 га. Згідно розпорядження Київської міської державної адміністрації № 2715 від 17.12.01 на виконання рішення Київської міської ради від 02.10.01 № 59/1493, перейменовано: Київське державне комунальне об'єднання зеленого будівництва Київзеленбуд на Київське комунальне об'єднання зеленого будівництва та експлуатацій Київзеленбуд ; державне комунальне підприємство Святошинське лісопаркове господарство на комунальне підприємство Святошинське лісопаркове господарство . Лісовпорядні роботи проводились в 1945-46, 1952-59, 1969, 1979, 1989, 1999, 2009 роках(а.с.27-28).

Враховуючи викладене слід зазначити, що спірна земельна ділянка вкрита лісовою рослинністю, про що набувач зобов'язаний був знати, а отже повинен був передбачати можливу приналежність цієї земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення, які відповідно до ст. 84 Земельного кодексу України не можуть передаватись у приватну власність, а отже, і про незаконність її відведення першому власнику.

Крім того, відповідач ОСОБА_1 спірну земельну ділянку придбав у ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу від 25.06.09, який посвідчений нотаріусом Ірпінського нотаріального округу ОСОБА_3 Під час укладання зазначеного договору від імені продавця діяв ОСОБА_4, якому відповідні права були передоручені від ОСОБА_5 (довіреність посвідчена 16.12.08 нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6В.). При цьому, ОСОБА_5 передоручення на ім'я ОСОБА_4 видано ще до прийняття 25.12.2008 року вже скасованого рішення Коцюбинської селищної ради про передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки(а.с.13-16).

Також, окрім спірної земельної ділянки, ОСОБА_1 аналогічним чином придбав ще 11 земельних ділянок в смт. Коцюбинське в цьому ж масиві, які оспорюються у інших позовах. При цьому, договори купівлі-продажу всіх 12 ділянок посвідчені одним і тим же вищезгаданим нотаріусом ОСОБА_3 упродовж 2-х днів (25.06.2009 та 20.10.2011). Від імені перших власників за передорученням від ОСОБА_5 в 7 випадках діяв ОСОБА_4, ще в 4 - інтереси продавців представляв безпосередньо ОСОБА_5, а ще в 1 випадку першим власником і продавцем був ОСОБА_7, який є родичем представника за передорученням ОСОБА_4 Довіреності від перших власників ОСОБА_5 посвідчені ще задовго (21.06.2008) навіть до початку процедури відведення спірних земельних ділянок (листопад 2008 року) одним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 Передоручення від ОСОБА_5 на ім'я ОСОБА_4 також посвідчені одним і тим же нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 упродовж часу з 15 по 22.12.2008 року ще до прийняття 24-25.12.2008 року вже скасованих рішень Коцюбинської селищної ради про передачу у власність першим власникам земельних ділянок.

Наведені вище обставини придбання ОСОБА_1 спірних земельних ділянок, а саме: оформлення договорів купівлі-продажу у одного і того ж нотаріуса; представництво інтересів перших власників одними і тими ж особами, яким доручення та передоручення оформлялись у одних і тих же нотаріусів; посвідчення довіреностей від імені перших власників з правом продажу спірних земель задовго до початку процедури відведення їх у власність, свідчать якраз про те, що схемні набуття ОСОБА_1 у власність 12 земельних ділянок (у т.ч. спірної) завчасно готувалась та планувалась, а отже доводять його недобросовісність при цьому. Зокрема, в обґрунтуванні створення Святошинсько-Біличанської філії Національного природного парку Голосіївський , яке розроблено за участю Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України та Національоного екологічного центру України, зазначено, що дані ліси мають велике екологічне та рекреаційне значення. Вони відіграють значну роль в Національній та Всеєвропейській екомережах. Територія, що розглядається, характеризується великим видовим різноманіттям рослин і тварин, деякі з них є рідкісними та зникаючими. Отже Святошинсько-Біличанський лісовий масив, розташований між Житомирським та Гостомельським шоссе, є дуже цінною територією у науковому, екологічному, природоохоронному та рекреаційному відношенні(а.с.37-54)

Позивачем за даним позовом є Кабінет Міністрів України, який на сьогодні від імені держави є розпорядником спірної земельної ділянки.

Міністерство екології та природних ресурсів України і Національний природний парк Голосіївський зазначені в позові як треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача, у зв'язку з тим, що спірна земельна ділянка розташована на території об'єкта природно-заповідного фонду, що включений до зазначеного Національного природного парку, а останній, в свою чергу, підпорядковується вказаному вище Міністерству, а тому рішення у даній справі вплине на їх права та обов'язки.

Також слід зазначити, що вказані правовідносини стосуються права власності на спірні земельні ділянки та підстав його набуття.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 Цивільного процесуального кодексу України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, згідно ст. 13 Земельного кодексу України, до повноважень Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин належить, серед іншого, і розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Компетенція Кабінету Міністрів України визначена ст.ст. 122, 149 Земельного кодексу України.

Зокрема, відповідно до ч. 9 ст. 149 Земельного кодексу України, Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, серед іншого і ліси для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного призначення, крім випадків, визначених частинами п'ятою - восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.

Виходячи з назви глави 7 Земельного кодексу України, землі природно- заповідного фонду відносяться до земель природоохоронного призначення.

Зазначеними вище положеннями Земельного кодексу України визначено, що органом, уповноваженим розпоряджатися спірною земельною ділянкою є Кабінет Міністрів України.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, їхніх посадових і службових осіб.

Стаття 152 Земельного кодексу України визначає, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь- яких порушень його прав на землю.

Згідно ст. 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати майно від добросовісного набувача лише у разі, серед іншого, і якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі.

На підставі ст. ст. 14,19, 121 Конституції України, ст. ст. 16, 388 ЦК України, керуючись ст. ст.10, 11, 60, 61, 208, 212-215, 224-226 ЦПК України суд:

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до ОСОБА_1, треті особи Міністерство екології та природних ресурсів України, Національний природний парк Голосіївський про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння задовольнити.

Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь держави в особі Кабінету Міністрів України земельну ділянку площею 0,15 га з кадастровим номером 3210946200:01:040:0049, вартістю 56475 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 1218 грн.

Рішення може бути оскаржено в установленому законодавством порядку протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Відповідач може подати письмову заяву до Ірпінського міського суду Київської області про перегляд заочного рішення протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя: ОСОБА_9