Рішення

від 27.02.2017 по справі 686/13389/16-ц

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/13389/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2017 року Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Козак О.В.,

при секретарі - Слободянюк А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Хмельницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПП Хмельницькліфтбуд про стягнення коштів,

встановив:

В червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПП Хмельницькліфтбуд про стягнення коштів. В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що 13.02.2015 року ним була надана поворотна фінансова допомога ПП Хмельницькліфтбуд в сумі 80000 грн., які були перераховані на банківський рахунок відповідача №26008017023729 в філії ПАТ Укрексімбанк у м.Хмельницькому вхідним платіжним дорученням №00000000019 від 13.02.2015 року. Строк фінансової допомоги за цим договором становить 1 рік. Станом на 23.06.2016 року поворотна фінансова допомога в розмірі 80000 грн. йому не повернута. Його звернення до відповідача щодо повернення коштів та надання документів залишені без реагування і кошти в установлені ст.1049 ЦК України (30днів) строки йому не повернуті. 10.05.2016 року він звернувся із заявою до філії ПАТ Державний експортно-імпортний банк України щодо надання йому копій документів про внесення цих коштів. Однак, у своїй відповіді від 25.05.2016 року банк йому повідомив, що надати копії таких документів немає можливості в зв'язку з виконанням ст.62 Закону України Про банки і банківську діяльність щодо банківської таємниці. Тому позивач просить позов задоволити та стягнути з ПП Хмельницькліфтбуд на його користь суму основного боргу 80000грн.

В судовому засіданні представник позивача подала заяву про збільшення позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 108089,22 грн., з яких: основна сума боргу - 80000 грн.; сума індексу інфляції - 9920 грн.; сума 3% річних - 2380,27 грн.; суми процентів - 15788,90 грн., а також судовий збір в сумі 1080,89 грн., витрати на правову допомогу та витрати представника, пов'язані з явкою до суду в сумі - 6582,98грн. . В обґрунтування вказаних вимог зазначила, що сторони уклали договір поворотної фінансової допомоги на суму 80000грн. від 13.02.2015 року і доказів на який строк укладався вказаний договір немає, тому позивачем 03.11.2015 року була направлена вимога відповідачеві, відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, щодо повернення суми позики на банківський рахунок. Таким чином, строк прострочення повернення позики почався після пред'явлення вказаної вимоги з 03.12.2015 року. Відповідно до ст.ст.1048 та 536 ЦК України позичальник має сплатити позикодавцю проценти на рівні облікової ставки НБУ, а згідно ст.ст. 625, 1050 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, у зв'язку з чим просить позов задоволити. В подальшому представник позивача подала до суду заяву про слухання справи у її відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав в частині стягнення основної суми 80000грн., в задоволенні решти позовних вимог заперечив, оскільки не передбачено нарахування процентів на поворотну фінансову допомогу або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, а щодо стягнення витрат на правову допомогу, то в даному випадку це є відносини представництва і вказані вимоги не підтверджені належними доказами. Також суду пояснив, що дійсно позивачем надавалась поворотна фінансова допомога ПП Хмельницькліфтбуд в сумі 80000 грн. але сам договір було втрачено, у зв'язку з чим, вони не можуть стверджувати щодо строку на який була надана вказана поворотна фінансова допомога. Тому підстав для застосування цивільно-правової відповідальності, передбаченої ст.625 ЦК України, на їх думку у вказаній ситуації немає.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13.02.2015 року ОСОБА_1 надав поворотну фінансову допомогу ПП Хмельницькліфтбуд в сумі 80000 грн., які були перераховані на банківський рахунок відповідача №26008017023729.980 в філії ПАТ Укрексімбанк у м.Хмельницькому, що підтверджується заявою на переказ готівки №1105 від 13.02.2015 року. Факт отримання поворотної фінансової допомоги в судовому засіданні визнано представником відповідача.

В силу вимог ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

За змістом ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з п.14.1.257 ст.14 Податкового Кодексу України поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Поворотній фінансовій допомозі у Цивільному кодексі України відповідає договір позики, особливості укладання якого врегульовані статтями 1046 - 1053 ЦК України.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1047 ЦК України визначено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відтак, письмова форма договору позики з огляду на його реальний характер є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Факт отримання поворотної фінансової допомоги відповідачем, підтверджується заявою на переказ готівки №1105 від 13.02.2015 року.

Разом з тим, договір від 13.02.2015 року, на який посилається позивач до суду надано не було, оскільки його було втрачено, на що вказує відповідач у поданих до суду запереченнях.

Наявність договору на час перерахування позивачем коштів в сумі 80000грн. підтверджується карткою рахунку 3771 за 1 квартал 2015 року та оборотно-сальдової відомістю по рахунку 3771 за 1 квартал 2015 року, наданих ПП Хмельницькліфтбуд , згідно яких ОСОБА_1 за договором позики №2 від 13.02.2015 року переказав на рахунок ПП Хмельницькліфтбуд кошти в сумі 80000 грн..

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно абз.2 ч.1 ст. 1049 ЦК України якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

03.11.2015 року ОСОБА_1 надіслав на адресу відповідача заяву про повернення позики, яка була отримана відповідачем 09.11.2015 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження факту встановлення договором позики №2 від 13.02.2015 року строку повернення позики.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено існування між сторонами правовідносин безстрокової позики.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором та законом.

Сума поворотної фінансової допомоги не повернута відповідачем на вимогу позикодавця повністю, що є порушенням зобов'язання, а тому є заборгованістю, яка підлягає стягненню в судовому порядку.

Враховуючи зазначене, судом достовірно встановлено, що станом на 27.02.2017 року у відповідача перед позивачем існує заборгованість в сумі 80000 грн., у зв'язку з чим, позовні вимоги в частині стягнення основної суми боргу у розмірі 80000 грн., підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог про стягнення індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобовязання, а також трьох відсотки річних від простроченої суми, суд зазначає наступне.

Порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України). У разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом( ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів.

З аналізу вказаних статей вбачається, що доведенню підлягає строк з якого починається прострочення виконання грошового зобовязання.

Як було встановлено вище, між позивачем та відповідачем існують правовідносини безстрокової позики, тому, у відповідності до ст.1049 ЦК України, позика має бути повернута позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це.

Представник позивача посилається на те, що відповідачу було направлено вимоги про повернення боргу 03.11.2015 р., у зв'язку з чим нарахування інфляційних та 3% річних позивач здійснював за період з листопада 2015 року по жовтень 2016 року.

Згідно розрахунку наданого позивачем сума впливу інфляції на основну суму боргу складає 9920 грн. за період з листопада 2015 року по жовтень 2016 року включно, а розмір 3% річних за період з 03.12.2015 року по 28.11.2016 року (362 дні) становить 2380,27грн.

Проте, з врахуванням того, що вимога позивача про повернення суми позики була отримана відповідачем 09.11.2015 року, з врахуванням положень ст.1049 ЦК України позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, отже прострочення зобов'язання щодо повернення позики у відповідача виникло з 09.12.2015 року. А тому, обрахування індексу інфляції та 3% річних слід проводити саме з 09.12.2015 року.

Згідно розрахунку проведеного судом розмір 3% річних за період з 09.12.2015 року по 28.11.2016 року включно становить 2347,40 грн. (80000грн./100х3%)/365х357).

Втрати від інфляції за період з грудня 2015 року по жовтень 2016 року становить 8000грн. (1,007х1,009х0,996х1,01х1,035х1,001х0,998х0,999х0,997х1,018х1,028= 1,10; 80000 х 1,10 = 88000-80000 = 8000грн.).

Отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню основна сума боргу 80000грн., з урахуванням встановленого індексу інфляції 8000грн. та 3% річних в сумі - 2347,40 грн.

Разом з тим, в частині стягнення з відповідача процентів на рівні облікової ставки НБУ, суд приходить до висновку, що вказані вимоги задоволенню не підлягають, з врахуванням положень п.14.1.257 ст.14 Податкового Кодексу України, згідно якого поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню і з ПП Хмельницькліфтбуд на користь ОСОБА_1 слід стягнути заборгованість згідно договору поворотної фінансової допомоги від 13.02.2015 року в сумі 80000 грн. основного боргу, а також суму інфляції - 8000 грн. (за пероід з грудня 2015 року по жовтень 2016 року); 3% річних - 2347,40 грн., а всього 90347,40 грн.. В задоволенні решти позовних вимог, слід відмовити.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідаа на користь позивача пропорційно до задоволених вимог, а саме в сумі 903,51 грн. (108089,17/100=1080,89; 90347,40 грн./ 1080,89=83,59%; 1080,89/100х83,59%).

Щодо витрат пов'язаних з переїздом представника позивача до іншого населеного пункту в сумі 260,58грн. та добових в сумі 1102,40грн., які позивач просить стягнути на його користь, то суд приходить до висновку, що вказані вимоги підлягають частковому задоволенню враховуючи наступне. Згідно ч. 1 ст.85 ЦПК України витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їх представників, а також наймання житла, несуть сторони.

Згідно з ч. 3 ст. 85 ЦПК України граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно Постанови КМУ № 590 від 27.04.2006 року Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту та за наймання житла - стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, її представникові, а також свідкам, спеціалістам, перекладачам та експертам не можуть перевищувати встановлені законодавством норми відшкодування витрат на відрядження.

Відповідно до Постанови КМУ № 98 від 02.02.2011 року Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів сума добових витрат становить 30 грн., а гранична сума витрат на найм житлового приміщення за добу (не більш як) 250 грн.

Матеріали справи містять докази на підтвердження витрат представника позивача пов'язаних з переїздом до іншого населеного пункту в трьох судових засіданнях 05.07.2016 р., 15.09.2016р.,14.11.2016р., що підтверджується проїзними квитками, у зв'язку з чим, розмір витрат, пов'язаних з переїздом представника позивача до іншого населеного пункту, в межах норм відшкодування витрат на відрядження, складають 90 грн. (30грн.х3).

Щодо витрат на правову допомогу, то відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40% встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні (ст.1 Закону України від 20.12.2011 року Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах ).

Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду надано договір про надання юридичних послуг від 01.09.2015 року, розрахункову квитанцію №13/56, що свідчить про оплату витрат, пов'язаних із надання правової допомоги, на суму 6582,98 грн.; акт виконаних робіт від 25.11.2016 року, згідно якого: розмір оплати юриста становить 5220грн.; витрати на проїзд 260,58грн, добові 1102,40грн.

При розрахунку витрат на правову допомогу, суд керується Законом України від 20.12.2011 року Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах , розмір мінімальної заробітної плати на час подачі позовної заяви - 1450 гривень, тривалість участі у судових засіданнях особи, що надавала позивачу правову допомогу - 1год. 12 хвилин., та об'єктивно необхідний час на складання позовної заяви та розрахунком ціни позову - 4 години, а всього 5 год.12хв. (1450/100х40=580грн. за 1год.; 5 год.12хв.х580грн.=3015,99грн.). При цьому суд не приймає до уваги включений до розрахунку представником позивача час 2год. для підготовки нормативних матеріалів щодо стягнення заборгованості, оскільки представником позивача не обґрунтовано з посиланням на відповідні докази, підготовку яких саме нормативних матеріалів нею було здійснено.

З врахуванням викладеного, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу та витрати, пов'язані з переїздом представника позивача до іншого населеного пункту, пропорційно до задоволених вимог в сумі 2596,30 грн. (3015,99грн.+ 90грн.=3105,99/100%х83,59%).

Керуючись ст.ст.10,11,57,60,61,85,88,212,213,215 Цивільного процесуального кодексу України, ст.525,526, 610,611,625 ЦК України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ПП Хмельницькліфтбуд (код ЄДРПОУ 37264084 м.Хмельницький, вул.Курчатова, 11, фактична адреса: м.Хмельницький, Старокостянтинівське шосе, 5) на користь ОСОБА_1 заборгованість згідно договору поворотної фінансової допомоги від 13.02.2015 року в сумі 80000 грн. основного боргу, а також суму інфляції - 8000 грн.; 3% річних - 2347,40 грн., а всього 90347,40 грн..

В задоволенні решти позовних вимог, відмовити.

Стягнути з ПП Хмельницькліфтбуд (код ЄДРПОУ 37264084 м.Хмельницький, вул.Курчатова, 11, фактична адреса: м.Хмельницький, Старокостянтинівське шосе, 5) на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 903,51 грн., витрати на правову допомогу та витрати представника, пов'язані з явкою до суду в сумі 2596,30 грн., а всього 3499,81 грн..

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Хмельницької області через Хмельницький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: