ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1 ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 210/4959/15-ц
Провадження № 2/210/195/17
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
"01" березня 2017 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Чайкіної О.В.,
за участі секретарі: Куксенко О.В.
сторони, які беруть участь у справі: представник позивача - ОСОБА_2, представник відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 кооперативу Восток-26 , ОСОБА_6 про зобов'язання поновити водопостачання та стягнення моральної шкоди, третя особа Комунальне підприємство "Кривбасводоканал" ,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом в подальшому який уточнив, до ОСОБА_5 кооперативу Восток-26 , ОСОБА_6 про зобов'язання поновити водопостачання та стягнення моральної шкоди.
В обґрунтування задоволення заявлених позовних вимог позивач зазначає, що з 21 травня 2001 року на підставі нотаріально посвідченого договору дарування надбав право власності на квартиру, що розташована за адресою АДРЕСА_1. Позивач зареєстрований та проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кривому Розі. Будинок № 26, що розташований по пр. Миру в м. Кривому Розі є кооперативним будинком, балансоутримувачем якого є ЖБК Восток-26 . Між Позивачем та Відповідачем з 16.01.2007 року існують суперечки, щодо розрахунків за послуги водопостачання квартири № 40, власником якої є Позивач. У 2006 році Позивач згідно узгоджених технічних умов з КП Кривбасводоканал встановив у квартирі № 40 лічильник на водопостачання і 16.01.2007 року він був опломбований та взятий на облік, про що є відповідний акт. Після чого Позивач звернувся до голови правління, яка одночасно виконувала функції бухгалтера Відповідача 1 ОСОБА_3, з проханням прийняти акт опломбування лічильника. Однак, ОСОБА_3 відмовилась вчинити вищезазначені дії без будь-якої мотивації на те, а також відмовилась приймати показники лічильника з моменту його встановлення.У 2011 році починаючи з червня місяця по лютий 2012 року, Позивачу безпідставно було нараховані комунальні послуги на квартиру № 40, а саме за користування холодною водою та вивіз побутового сміття на двох невідомих Позивачу осіб, а починаючи з березня 2012 року по листопад 2012 року було вже проведено нарахування на одну особу, у відповідності до норм водонагрівання, які у Позивача відсутні. Однак, Позивач зареєстрований, проживає та сплачує комунальні послуги відповідно за квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2. Особа, яка має достатні підстави вважати,що інша особа має перед нею будь-яку заборгованість, у тому числі за отримані послуги, не позбавлена можливості у встановленому законом порядку звернутися з вимогою, у тому числі і до суду, про оплату або примусове стягнення заборгованості. Але навіть наявність заборгованості, яку позивач заперечує, може бути підставою для припинення надання послуг тільки за певних обставин, які у взаємовідносинах сторін відсутні. Помилково вважаючи, що у позивача є заборгованість перед відповідачем, останній, замість того щоб звернутися з позовом до суду про стягнення заборгованості, з метою примусово спонукати позивача до визнання і сплати неіснуючої заборгованості, відповідач вчинив неправомірні дії, які суттєво порушують законні права та інтереси позивача. Відповідно до рішення загальних зборів від 09.08.2012 року, що міститься у протоколі № 22 та до рішення правління, що міститься у протоколі № 12 від 28.11.2012 року, Позивачу 01.12.2012 року було припинено постачання холодної води, яке не відновлено до сьогоднішнього дня. Постачання води до квартири № 40 було припинено шляхом встановлення та опломбування запірного пристрою на подачу холодної води. Встановлений запірний пристрій знаходиться в квартирі ОСОБА_7В, що знаходиться поверхом нижче. 19.04.2013 р. Позивач звернувся з запитом до Відповідача, щодо надання роз'яснення з яких підстав йому було припинено холодне водопостачання до квартири № 40, але відповіді на звернення Позивач так і не отримав. Неодноразові усні та письмові звернення до Відповідача не дали жодних результатів,у зв'язку з чим Позивач , просив суд задовольнити заявлені позовні вимоги та визнати дії відповідачів - ОСОБА_5 кооперативу Восток-26 та ОСОБА_7 неправомірними, зобов'язати ОСОБА_5 кооператив Восток-26 за власний рахунок відновити водопостачання до квартири Позивача, а також стягнути з ОСОБА_5 кооперативу Восток-26 моральну шкоду у розмірі 80000,00 гривень.
Представник позивача - ОСОБА_2, який був присутнім у судовому засіданні , заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити заявлені позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_5 кооперативу Восток-26 у судовому засіданні присутня була, надала до суду письмові заперечення та просила суд відмовити у задоволені вимог Позивача у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_6 надала заяву про розгляд справи за її відсутності, просить у позові відмовити.
Від третьої особи - КП "Кривбасводоканал" надійшли письмові пояснення, з яких вбачається, що комунальне підприємство "Кривбасводоканал" уклало договір з ЖБК "Восток-26", та виконавцем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення для мешканців багатоквартирного будинку є саме ЖБК "Восток-26", тому просить розглядати справу за їх відсутності.
Суд дослідивши матеріали справи , вислухавши пояснення учасників процесу , приходить до висновку , що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Так, з матеріалів справи вбачається , що власником квартири АДРЕСА_3 з 29 березня 2005 року є відповідно до Договору дарування (АЕА № 344896 від 21.05.2001 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1238) ОСОБА_4 (а.с.7).
Житлово - будівельний кооператив Восток -26 є непідприємницьким товариством правовий статус якого згідно із вимогами статті 87 ЦК України визначається його статутом.
Отже житлово-будівельний кооператив „Восток-26» діє на підставі Закону України „Про кооперацію» та статуту кооперативу. Згідно зі ст. 15 Закону України „Про кооперацію» та Розділу VI статуту (у редакції від 1974 року) вищим органом кооперативу є загальні збори членів кооперативу, до компетенції якого відносяться питання утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу. Як чергові, так і позачергові збори членів кооперативу скликаються правлінням або головою кооперативу.
ОСОБА_5 кооператив Восток-26 діє на підставі статуту, затвердженого рішенням Виконавчого комітету Криворізької міської ради народних депутатів від 12 листопада 1974 року за № 9/352. Як вбачається з матеріалів справи, 21.09.2012 року затверджено новий статут ЖБК Восток-26 , копію якого надано до суду.
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, 12 листопада 1974 року зареєстровано житлово-будівельний кооператив Восток-26 , код ЄДРПОУ 21910048, Номер запису: 1 227 120 0000 000665; місцем розташування якого є будинок № 26 по проспекту Миру в м. Кривий Ріг; керівник - ОСОБА_8
З матеріалів справи вбачається, що станом на момент виникнення спірних правовідносин (згідно з Статутом в редакції 1974 року, затвердженого рішенням загальних зборів) вищим органом управління кооперативу є загальні збори (збори уповноважених) членів кооперативу, які обирають на строк в два роки Правління кооперативу. Правління кооперативу обирає зі свого складу голову та його заступника.
До повноважень загальних зборів, відповідно до Розділу VI Статуту (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) віднесено й обрання членів Правління та Ревізійної комісії.
Згідно із Розділом VIСтатуту рішення загальних зборів (зборів уповноважених) членів кооперативу приймаються кваліфікованою більшістю голосів відкритим голосуванням. Збори мають право вирішувати питання, якщо на них присутні не менше ? голосів присутніх членів кооперативу. Пунктом 11.2 Розділу 11 Статуту визначено, що членство в житлово-будівельному кооперативі набувається одночасно зі створенням житлово-будівельного кооперативу, а також індивідуально на основі придбання у власність квартири у будинку житлово-будівельного кооперативу шляхом обміну, купівлі, отримання у спадщину, дарування.
Основними принципами кооперації, до яких відноситься й відповідач - ЖБК Восток-26 згідно із статтею 4 Закону України "Про кооперацію" є, зокрема, безпосередня участь членів кооперативної організації у її діяльності, рівного права голосу під час прийняття рішень (один член кооперативу - один голос). Відповідно до частини 1 статті 12 цього Закону до основних прав члена кооперативу відносяться, зокрема, право на участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління кооперативом. Законами, що регулюють діяльність окремих типів кооперативів або кооперативів за напрямами їх діяльності, та статутом кооперативу можуть бути передбачені додаткові права та обов'язки його членів (частина 3 статті 12 Закону України "Про кооперацію).
Частиною третьою статті 41 Закону України "Про кооперацію" передбачено, що до приведення статутів у відповідність із цим Законом кооперативи та кооперативні об'єднання керуються положеннями діючих статутів у частині, що не суперечить цьому Закону.
Здійснення членом кооперативу права на участь у діяльності і управлінні кооперативом, в тому числі при прийнятті рішень органом управління кооперативу забезпечується, в першу чергу, порядком скликання і проведення загальних зборів членів кооперативу, передбаченим статтею 15 Закону України "Про кооперацію" та статутом кооперативу.
Відповідно до ст. 15 Закону України Про кооперацію вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить, зокрема: затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу; тощо. Чергові загальні збори членів кооперативу скликаються правлінням або головою кооперативу у разі потреби, але не рідше одного разу на рік.Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення. Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених.Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об'єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням.
Договір на надання послуг водопостачання між Комунальним підприємством Кривбасводоканал та ОСОБА_4 не укладався, але, як свідчать матеріали справи, водопостачання у квартиру позивача надавалося, тобто позивач та відповідач знаходяться у фактичних договірних відносинах з КП Кривбасводоканал , однак виконавцем послуг з водопостачання до квартири позивача є саме ЖБК "Восток-26".
Судом встановлено, що відповідно до договору № 751 від 12 квітня 2006року між КП Кривбасводоканал та ЖБК Восток-26 було укладено договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення.
Отже, між сторонами виникли правовідносини з приводу користування холодною водою, які регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги" та Правилами надання послуг з постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року N 630 (далі - Правила).
Під житлово-комунальними послугами розуміється результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил (ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» )
В силу ч. 2 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. При цьому, згідно з ст. 1 цього ж закону споживачем є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Крім того, п.1 ч.3 ст.20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що саме споживач зобов'язаний укласти договір про надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
Водночас відповідно до ст. 162 ЖК України плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 32 Закону України Про житлово-комунальні послуги плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Відсутність договору про постачання комунальних послуг з споживачем, як то передбачено ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» , не звільняє останнього щодо обов'язкової оплати отриманих послуг відповідно до положень ст.ст. 11, 509 ЦК України.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Так, в силу ч.ч. 1,3 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Судом встановлено, що відповідно до Акту б/н від 16 січня 2007 року, при обстеженні квартири АДРЕСА_4, на водопровідному вводі холодного водопостачання встановлений водомір, фланці водоміра опломбовані, водомір знаходиться в робочому стані (а.с.9).
Як вбачається з протоколу № 22 Загальних зборів членів ЖБК Восток-26 від 09 серпня 2012 року, вирішено припинити подачу холодної води за систематичну неоплату послуг з питного водопостачання боржнику ОСОБА_4 (кв. № 40), до повного погашення боргів (а.с.13-15).
Як вбачається з протоколу № 12 засідання Правління ЖБК Восток-26 від 28 листопада 2012 року, вирішено закрити особовий рахунок по холодній воді в квартирі АДРЕСА_5, власнику ОСОБА_4; та відкрити особовий рахунок по холодній воді ОСОБА_4 по місцю його реєстрації в квартирі АДРЕСА_6.
За положеннями частини першої статті 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
Відповідно до статті 152 Житлового кодексу України переобладнання жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадиться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради. При цьому, вказані закони встановлюють лише загальні правила та визначають права та обов'язки суб'єктів правовідносин у сфері споживання житлово-комунальних послуг.
Права, обов'язки та відповідальність позивача як споживача - фізичної особи і відповідача як виконавця зазначених комунальних послуг регламентується Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630.
Відповідно до п.п. 17, 21 зазначених Правил затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, послуги з водовідведення оплачуються споживачем з розрахунку обсягу витрат холодної та гарячої води згідно з нормативами (нормами) споживання або показаннями засобів обліку води.
У разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства.
Згідно із п. п. 4.1, 4.2, 4.8 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року № 190, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 2008 року за № 936/15627, для приєднання до системи централізованого водопостачання та водовідведення замовнику таких послуг надаються технічні умови.
Відповідно до ч. 3 п. 3.1, п. 3.6 ПРАВИЛ користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України , розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку. Оплата споживачами за скид промислових стічних вод здійснюється згідно з Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженою наказом Держбуду від 19.02.2002 N 37 ( z0402-02 ), зареєстрованою в Мін'юсті 26.04.2002 за N 402/6690.
Згідно з ч. 3 п. 3.7. 1 ПРАВИЛ користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України - розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов
договору.
У разі запланованих змін у діяльності споживачів, якщо вони ведуть до зміни обсягів спожитої питної води та скиду стічних вод, споживачі в місячний строк до моменту виникнення змін надають виробнику заяву та відповідні документи для одержання додаткових технічних умов та внесення змін у договір.
Рахунки за воду і за скидання стічних вод до мережі водовідведення виписуються виробником споживачам. Якщо субспоживач має особисті рахунки, то він розраховується за питну воду та скидання стічних вод з виробником. Розподіл суми рахунку між субспоживачами, на яких не відкрито окремих особових рахунків, здійснюється споживачами самостійно. У випадках, коли засоби обліку на вводах субспоживачів відсутні, розрахунки за воду проводяться за нормами водоспоживання, при цьому обсяг стічних вод, які належать до сплати, дорівнює обсягу водоспоживання (п.3.8, п. 3.9 цих же правил).
Згідно розділу 5 ПРАВИЛ користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію. Вузли обліку повинні розташовуватись на мережі споживача, як правило, на межі балансової належності мереж виробника та споживача, або за згодою виробника в приміщеннях, розташованих безпосередньо за зовнішньою стіною будівлі в місці входу водопровідного вводу. Обладнання вузла обліку здійснюється за рахунок споживачів.
Періодична повірка, обслуговування та ремонт засобів обліку проводяться відповідно до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" ( 113/98-ВР ), а також інших нормативно-правових актів, які регулюють цю сферу діяльності. Засоби обліку, які виключені з державного реєстру в період експлуатації засобів обліку, можуть використовуватись до закінчення встановленого граничного строку служби, після чого здійснюється їх заміна.
Проектування, монтаж та експлуатація вузлів обліку виконуються відповідно до вимог державних будівельних норм. Приймання в експлуатацію вузла обліку та реєстрація засобів обліку здійснюються за участю представника виробника. До початку розробки технічної документації вузла обліку споживач повинен отримати від виробника вихідні дані, а також рекомендації щодо типу засобів обліку. Вихідні дані видаються за заявкою споживача в 15-денний термін. Вибір засобів обліку здійснює споживач, виходячи з отриманих вихідних даних, одержаних від виробника.
Установка засобів обліку здійснюється відповідно до проекту, погодженого виробником. Засоби обліку в місцях їх приєднання до трубопроводів повинні бути опломбовані представником виробника і захищені від несанкціонованого втручання в їх роботу, яке може порушити достовірний облік кількості отриманої води. Засувки на обвідних лініях повинні бути опломбовані виробником. Неопломбовані засоби обліку до експлуатації не допускаються. Встановлення засобів обліку повинно виконуватись після повної готовності приміщення вузла обліку та закінчення монтажу трубопроводів, арматури і промивки внутрішньобудинкової мережі. Усі засоби обліку в обумовлені законодавством строки підлягають періодичній повірці. Задовільні результати повірки підтверджують свідоцтвом про повірку або записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційної документації. Засоби обліку опломбовуються з нанесенням відбитка повірочного тавра в місцях, що передбачені експлуатаційною документацією. У випадку тривалості повірки понад місяць об'єм води визначається відповідно до п. 3.3 цих Правил до дня установки повіреного засобу обліку.
Підведення водопостачання до квартири свідчить про надання послуг Комунального підприємства Кривбасводоканал та їх виконання відповідачем - ЖБК "Восток-26". Таким чином КП Кривбасводоканал виконало свої зобов'язання щодо надання послуг водовідведення, а позивач зобов'язаний оплатити надані послуги. У разі наміру споживача припинити надання послуг з водопостачання, останній не позбавлений можливості у передбачений законом спосіб провести відключення квартири від мереж водопостачання.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано належних доказів, а саме - відповідної документації на підтвердження факту проектування, монтажу та експлуатації вузлів обліку, а так само і їх періодичної повірки.
Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожна особа має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, ОСОБА_4 має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч.1). У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ч.2). Відмова від звернення до суду за захистом є недійсною (ч.3).
Таким чином, при здійсненні правосуддя у цивільних справах суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом (ст.4 ЦПК).
З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у рази їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально - правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення, визнання порушених, оспорюваних прав та вплив на правопорушника.
Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений ст.16 ЦК України. Власник порушеного права може скористатися конкретним способом захисту свого права.
Разом із тим, відповідно до ст. 328 ЦК України власність зобов"язує, та позивач як власник квартири та як споживач зоов"язний сплачувати житлово-комунальні послуги.
Оскільки приймаючи рішення про припинення водопостачання, члени кооперативу діяли в межах договірних відносин з КП Кривбасводоканал та керувалися Статутом, який був дійсним та обов'язковим для виконання всіма його членами.
За таких обставин у задоволенні заявлених позовних вимог до відповідача ЖБК "Восток-26" слід відмовити.
Під час судового розгляду також і не здобуто належних та допустимих доказів того, що Відповідач ОСОБА_6 перешкожає ЖБК "Восток-26" здійснити роботи по відновленню водопостачання, а саме зняття водозапірного пристрою.
З аналогічних підстав суд відхиляє доводи позивача щодо спричинення діями відповідача моральної шкоди, та відмовляє у задоволенні позовних вимог в цій частині.
При цьому, суд зауважує, що підставою для стягнення моральної шкоди є встановлення незаконності та протиправності відключення, враховуючи, що доводи про незаконність нарахування суми заборгованості за послуги постачання холодної води до квартири позивача ОСОБА_4 не відповідають обставинам справи, суд не вбачає підстав для стягнення моральної шкоди.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 8,11, 79, 88, 209, 212 - 215, 218, 292, 294, 296 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 кооперативу Восток-26 , ОСОБА_6 про зобов'язання поновити водопостачання та стягнення моральної шкоди, - відмовити у повному обсязі.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з часу його проголошення через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Повний текст рішення складено 06 березня 2017року.
Суддя: О. В. Чайкіна
Суд | Дзержинський районний суд м.Кривого Рогу |
Дата ухвалення рішення | 01.03.2017 |
Оприлюднено | 10.03.2017 |
Номер документу | 65212550 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Дзержинський районний суд м.Кривого Рогу
Чайкіна О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні