Справа № 201/1040/17
Провадження № 2/201/1070/2017
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2017р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
в складі : головуючого - судді - Ткаченко Н.В.
при секретарі - Кірієнко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
В С Т А Н О В И В :
20.01.2017р. ОСОБА_1 звернулася до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом про розірвання шлюбу.
Позивачка у позовній заяві в обґрунтування вимог посилалася на те, що вони з відповідачем зареєстрували шлюб 15.08.1987р. у Жовтневому відділі ЗАГС м. Дніпропетровська під актовим записом № 1552. Від даного шлюбу сторони мають неповнолітню доньку ОСОБА_3, 02.03.2000р. народження. Шлюбно-сімейні відносини остаточно припинені з червня 2012р., коли відповідач пішов проживати за іншою адресою. Причиною припинення шлюбних відносин стали відсутність в родині взаєморозуміння, різні погляди на життя, через що виникали конфлікти, втрата почуття любові та поваги. Сторони проживають окремо, не ведуть спільного господарства, не мають спільного бюджету. Позивачка вважає, що родина розпалася остаточно і не може бути відновлена. В наданій суду заяві від 28.02.2017р. позивачка просила строк на примирення не надавати, шлюб розірвати та винести рішення в судовому засіданні за її відсутності та без фіксування процесу технічними засобами, після розірвання шлюбу прізвище змінювати не просила (а.с. № 20).
Відповідач проти задоволення позову не заперечував, період ( червень 2012р.) та причину припинення шлюбних стосунків, вказані позивачкою визнав в повному обсязі. Просив шлюб розірвати та винести рішення суду в судовому засіданні за його відсутності та без фіксування процесу технічними засобами, про що 28.02.2017р. надав відповідну заяву (а.с. № 22).
Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 169, ч. 2 ст. 197 ЦПК України ухвалити рішення в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксації судового процесу технічними засобами.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя.
Відповідно до ст. 112 Сімейного Кодексу України, при розгляді справи про розірвання шлюбу, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 15.08.1987р. у Жовтневому відділі ЗАГС м. Дніпропетровська під актовим записом № 1552 (а.с. № 5).
Від даного шлюбу сторони мають неповнолітню доньку ОСОБА_3, 02.03.2000р. народження (а.с. 6).
Судом встановлено, що спільне життя сторін не склалося через різні погляди на життя, відсутність в родині взаєморозуміння з питань ведення господарства, втрату почуття любові та поваги. Сторони проживають окремо, мають роздільний бюджет, спільне господарство не ведуть, не підтримують подружніх відносин.
З огляду на вищевикладене і приймаючи до уваги те, що шлюбні відносини між сторонами по даній справі остаточно припинені з червня 2012р., тобто більше чотирьох років тому і з цього часу більше не відновлювалися, позивачка від позову
не відмовилася, а відповідач визнав позовні вимоги та не заперечував проти розірвання шлюбу, суд дійшов висновку про те, що родина сторін розпалася остаточно, відновлення бути не може, і шлюб підлягає розірванню.
При винесенні рішення суд також приймає до уваги положення ст. 61 ЦПК України, оскільки відповідач визнав позовні вимоги та погодився на розірвання шлюбу.
Обговорюючи питання розподілу судових витрат на підставі ст. 88 ЦПК України, у зв'язку із задоволенням позову, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивачки понесені при подачі позову судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 640 грн. ( а.с. №2).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110, 112, 113 ч. 2 ст. 115 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 8, 10, 11, 57-60, 61, 88, 169, ч. 2 ст. 197, ст. ст. 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд , -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб , зареєстрований 15.08.1987р. у Жовтневому відділі ЗАГС м. Дніпропетровська під актовим записом № 1552 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які мають неповнолітню доньку ОСОБА_3, 02.03.2000р. народження - розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвище позивачки ОСОБА_1 залишити - Шаколіна .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені при подачі позову судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 640 грн.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 115 СК України копію рішення суду про розірвання шлюбу надіслати на адресу Соборного районного у м. Дніпрі відділу ДРАЦС ГТУЮ у Дніпропетровській області для внесення
відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів.
Суддя : Н.В.Ткаченко
Суд | Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська |
Дата ухвалення рішення | 28.02.2017 |
Оприлюднено | 10.03.2017 |
Номер документу | 65212764 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
Ткаченко Н. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні