Ухвала

від 16.02.2017 по справі 185/1250/17

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 185/1250/17

Провадження № 2-з/185/9/17

У Х В А Л А

16 лютого 2017 року м.Павлоград

Суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Палюх Т.Д., розглянувши заяву публічного акціонерного товариства "ПриватБанк" про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "ПриватБанк" звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором з ціною позову 63 468грн.74коп.

Одночасно позивач подав заяву про забезпечення позову - просить накласти арешт на земельну ділянку площею 4,00672га, кадастровий номер 1223581800:01:002:1169, яка розташована за адресою:Дніпропетровська область, Павлоградський район, Богуславська сільська рада, шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійнювати його відчуження. Вказана земельна ділянка має цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, і належить відповідачу ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право на спадщину від 14.09.2016року, що підтверджено інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Дослідивши надані матеріали, вважаю, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до частини 1, 3 статті 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Частиною 3 статті 152 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими вимогами.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до підпункту "б" п.15 Перехідних положень Земельного кодексу України до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2018 року, не допускається:

б) купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами.

Купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, запроваджується за умови набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2018 року, в порядку, визначеному цим Законом.

Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, в частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).

Таким чином, у законодавстві закріплено мораторій на відчуження земельних ділянок сільськогосподаського призначення, що перебувають у власності держави, територіальних громад, юридичних осіб та громадян України.

Наявність такої заборони виключає звернення стягнення на земельні ділянки, що належать на праві власності вказаним суб"єктам до моменту набрання чинності законом України про ринок земель.

Керуючись ст. ст. 151-153 , 209-210 ЦПК України , суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви публічного акціонерого товариства "ПриватБанк"про забезпечення його позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, шляхом накладення арешту на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 4,00672га, кадастровий номер 1223581800:01:002:1169, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, Павлоградський район, Богуславська сільська рада, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Павлоградський міськрайонний суд міста Дніпропетровська протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Суддя Т. Д. Палюх