Рішення

від 24.02.2017 по справі 404/5762/15-ц

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/5762/15-ц

Номер провадження 2/404/69/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2017 року Кіровський районний суд міста Кіровограда

в складі: головуючого судді Кулінка Л.Д.

за участю секретаря Муравйової С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ПЛАНЕТА ВІП , до ОСОБА_2, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Український промисловий банк , Приватне підприємство АДН , ОСОБА_3, Публічне акціонерне товариство Фідобанк , про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія ІФГ Капітал звернулося до суду з позовом, з врахуванням заяви (вх. № 1678 від 18.01.2017 року, т. 3 а.с. 9-11), про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 35/Z-кіп-07 від 14.11.2007 року, посвідченим приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованим в реєстрі за реєстровим № 3519, а саме на: нерухоме майно - комплекс, що розташований за адресою: Кіровоградська область, місто Кіровоград, вулиця Космонавта Попова, 22-А, загально площею 753,2 кв.м., до складу якого входять: магазин із залізобетонних панелей (літера за Технічним паспортом Аа) та котельня (літера за Технічним паспортом Б) та який розташований на земельній ділянці, що використовується в комерційних цілях та надана ОСОБА_5 у платне користування для розміщення магазину, площею 481,5 кв.м., кадастровий номер якої 3510100000:37:329:0059, на підставі договору оренди землі № 355 від 24.11.2006 року та додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 24.11.2016 року, серія та номер: 5, виданий 02.02.2015 року, укладений між Кіровоградською міською радою та ОСОБА_3, на підставі рішення Про регулювання земельних відносин Кіровоградської міської ради № 91 від 26.09.2006 року, зареєстрованим у Кіровоградській регіональній філії Державного підприємства Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельних ресурсах за № 03 від 15.01.2007 року; для задоволення вимог іпотеко держателя за кредитним договором № 35/К-07 від 14.11.2007 року у розмірі 4377416,38 грн.; з подальшим способом реалізації предмета іпотеки шляхом застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 Закону України Про іпотеку .

Під час розгляду даної справи неодноразово укладалися договори про відступлення права вимог, за умовами яких новими кредиторами набувалися всі права вимоги, зокрема, за кредитним договором № 35/К-07 на відкриття відновлюваної кредитної лінії (в національній валюті) від 14.11.2007 року, який забезпечується іпотечним договором № 35/Z-кіп-07 від 14.11.2007 року та інші права, що належали попередньому кредитору в момент укладення цих договорів або могли виникнути в майбутньому (т. 2 а.с. 147-155, т. 3 а.с. 14-22).

В зв'язку з чим ухвалами Кіровського районного суду міста Кіровограда від 10.11.2016 року від 18.01.2017 року залучалися до участі у справі правонаступники (т. 2 а.с. 172-174, т. 3 а.с. 51-53).

Відтак, станом на день ухвалення рішення суду право вимоги за вищевказаними договорами належить ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ПЛАНЕТА ВІП (т. 3 а.с. 51-53) і позивачем у даній справі.

Представник позивача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ПЛАНЕТА ВІП в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Подав до суду заяву (вх. № 5814 від 22.02.2017 року) про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 26.01.2016 року замінено первісного відповідача ОСОБА_3 належним відповідачем ОСОБА_6. Залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 136-137).

Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 27.05.2016 року в зв'язку зі смертю ОСОБА_6, яка померла 14.03.2014 року та звернення з заявою про прийняття спадщини 09.09.2014 року до нотаріальної контори дочки спадкодавця ОСОБА_7, останню залучено до у часті у справі, як правонаступника ОСОБА_6 (т. 2 а.с. 37-38).

Відповідач ОСОБА_7 змінила прізвище на ОСОБА_2 (свідоцтво про шлюб, серії І-ОЛ № 091330 від 18.12.2015 року, т. 2 а.с. 157), в судове засідання, не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (т. 2 а.с. 48, 87, 108, 129, 143, 187, 235; т. 3 а.с. 85, 101). Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив та просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, про що надав суду відповідні письмові заперечення (т. 3 а.с. 87). В обґрунтування заперечень зазначено, що враховуючи положення Закону України Про іпотеку вимоги позивача не являються пріоритетними по відношенню до прав ОСОБА_6 щодо набуття предмету іпотеки у власність за договором купівлі-продажу. Також ОСОБА_6 не являється стороною іпотечного договору № 35/Z-кіп-07 від 14.11.2007 року, за яким передано в іпотеку нерухоме майно, а саме: комплекс, розташований по вулиці Космонавта Попова, 22-А у місті Кіровограді. Крім того, представником відповідача подано до суду заяву (т. 3 а.с. 88-89) про застосування строків позовної давності до позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки. В судове засідання, призначене на 24.02.2017 року представник ОСОБА_2 не з'явився, подав до суду заяву (вх. № 6257 від 24.02.2017 року) про розгляд справи без його участі, в задоволенні позову просить відмовити та додатково зазначає, що позивач не має належних повноважень для звернення до суду з даним позовом, оскільки в реєстрі іпотек спірний іпотечний договір було внесено в листопаді 2016 року, а договір купівлі-продажу вимоги по спірному договору укладено раніше (весною 2016 року), що вказує на нікчемність договору (т. 3 а.с. 118).

Представники третіх осіб ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Український промисловий банк , ОСОБА_8 підприємства АДН , а також третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (т. 1 а.с. 51-53, 55, 74-76, 99-100, 113-116, 129-132, 149-152, 177-179, 200, 222-225; т. 2 а.с. 50-52, 88-90, 92, 107, 109-112, 126-128, 131, 140-142, 144, 189-191, 198, 232-234; т. 3 а.с. 82-84, 100, 102-104). Причини неявки суду не повідомили.

Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 10.11.2016 року залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство Ерсте Банк (т. 2 а.с. 175-176). Третю особу - Публічне акціонерне товариство Ерсте Банк ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 06.12.2016 року замінено на Публічне акціонерне товариство Фідобанк (т. 2 а.с. 220-221).

Представник публічного акціонерного товариства Фідобанк в судовому засідання проти задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити у задоволенні позову, про що надав суду відповідні письмові пояснення (вх. № 1681 від 18.01.2017 року, т. 3 а.с. 23-25), в яких зазначено, що позивач подаючи позов до суду про звернення стягнення на предмет іпотеки не дотримався основного принципу, на підставі якого він має право у відповідності до вимог Цивільного процесуального кодексу України, а саме: не навів право та підстави для звернення стягнення на об'єкт нерухомості. Так, позивач недобросовісно виконував покладені на нього обов'язки, наслідком чого є існування на даний час ситуації, коли майно, що було у забезпеченні позивача було спочатку реалізовано, а в подальшому передано в іпотеку іншому банку. Також позивачем не надано жодних пояснень та доказів не вчинення будь-яких дій щодо відновлення запису про обтяження предмету іпотеки після того, як йому стало відомо про його вилучення з реєстру. Крім того, представником публічного акціонерного товариства Фідобанк також заявлено про застосування строків позовної давності (т. 3 а.с. 23-25). В судове засідання, призначене на 24.02.2017 року представник третьої особи не з'явився, подав до суду заяву (вх. № 6255 від 24.02.2017 року, т. 3 а.с. 117) про розгляд справи без його участі, вважає що у ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ПЛАНЕТА ВІП немає права вимоги щодо звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 35/Z-кіп-07 від 14.11.2007 року. Суму, яку просить стягнути позивач більша, ніж та, яка була передана за реєстром про відступлення права вимоги. Також позивачем не подано розрахунку заборгованості за кредитом та не обґрунтовано з чого саме складається відповідна сума.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача ОСОБА_2 та представника третьої особи публічного акціонерного товариства Фідобанк , оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив таке.

Між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Український промисловий банк та ОСОБА_8 підприємством АДН , в особі директора ОСОБА_9 укладено кредитний договір на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в національній валюті) № 35/К-07 від 14.11.2007 року (далі - Договір), за умовами пункту 1.1. якого банк зобов'язався відкрити позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію та в її межах надати кредитні кошти в сумі 2500000,00 грн. на поповнення обігових коштів, зі сплатою відсотків в розмірі 18% річних та кінцевим терміном повернення кредиту по 13.11.2012 року, а відповідач, зобов'язувався повністю погасити кредит, сплатити проценти за користування грошовими коштами в строки та на умовах цього Договору (т. 1 а.с. 14-21).

Статтею 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог статей 509, 526 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, у тому числі сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України передбачено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно п. 4.1. Договору повернення кредиту позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів із свого поточного рахунку на позичковий рахунок. заборгованість за кредитом повертається позивальником відповідно до Графіка зменшення кредитування (додаток № 1 до цього Договору, т. 1 а.с. 22-23).

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Український промисловий банк виконало свої зобов'язання за Договором в повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи, а саме: рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 23.11.2011 року, яке набрало законної сили 17.12.2011 року (т. 1 а.с. 25-27), та в силу частини третьої статті 61 Цивільного процесуального кодексу України не потребує доказуванню.

Між тим ОСОБА_8 підприємством АДН належним чином не виконано взятих на себе зобов'язання щодо повернення кредиту та відсотків за його користування в терміни, передбачені Договором, внаслідок чого перед ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Український промисловий банк станом на 20.10.2011 року виникла заборгованість в розмірі 4377416,38 грн., яка складається з: заборгованості по кредиту в сумі 677025,00 грн.; простроченої заборгованості по кредиту в сумі 1822975,00 грн.; заборгованості по сплаті відсотків в сумі 36397,24 грн.; простроченої заборгованості по сплаті відсотків в сумі 1505504,92 грн., заборгованості за комісією в сумі 6301,37 грн. та простроченої заборгованості по комісії в сумі 777,26 грн.

У зв'язку з невиконанням ОСОБА_8 підприємством АДН умов Договору ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Український промисловий банк прийнято рішення про примусове стягнення з позичальника заборгованості за кредитом.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 23.11.2011 року стягнуто з приватного підприємства АДН на користь товариства з обмеженою відповідальністю Український промисловий банк 677025,00 грн. поточної заборгованості по тілу кредиту, 1822975,00 грн. простроченої заборгованості по тілу кредиту, 36397, 24 грн. поточних відсотків, 1505504,92 грн. прострочених процентів, 6301, 37 грн. поточної комісії, 297777,26 грн. простроченої комісії, 13868, 16 грн. пені по простроченому тілу, 14905,24 грн. пені по простроченим процентам, 2662,19 грн. пені по простроченій комісії, всього - 4377416, 38 грн., 25500,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на оплату послуг по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу (т. 1 а.с. 25-27).

Проте, рішення суду не виконано, однак це не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє позичальника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання, як то визначено частиною першою статті 625 Цивільного кодексу України.

Стаття 546 Цивільного кодексу України передбачає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Належне та своєчасне виконання зобов'язань за Договором забезпечувалось іпотечним договором від 14.11.2007 року (т. 1 а.с. 9-13), укладеним між товариством з обмеженою відповідальністю Український промисловий банк та ОСОБА_3, який виступає майновим поручителем ОСОБА_8 підприємства АДН (договір поруки № 35/Zпор-07-1 від 14.11.2007 року, т. 1 а.с. 111-112), за умовами п. 2.1.4. якого, іпотеко держатель має право у випадку невиконання позичальником основного зобов'язання звернути стягнення на предмет іпотеки. Згідно пункту 1.2. іпотечного договору предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: комплекс, що розташований за адресою: Кіровоградська область, місто Кіровоград, вулиця Попова космонавта, 22-А.

За змістом статей 610, 612, 625 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Статтями 589, 590 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями статті 33 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

За статтею 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів є примусове виконання зобов'язання в натурі. Примусове виконання зобов'язання в натурі, - це спосіб захисту, який впливає з загального принципу повного і належного виконання зобов'язання та полягає в зобов'язанні здійснити дію, або утриматися від її здійснення, незалежно від застосування до боржника інших заходів впливу.

Разом з тим, судом встановлено, що між ОСОБА_3 (далі - Продавець) та ОСОБА_6 (далі - Покупець) 21.06.2011 року укладено договір купівлі-продажу комплексу, який посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за № 867 (т. 1 а.с. 184-185). За пунктом 1 вказаного договору продавець передає у власність покупця, а покупець приймає комплекс і сплачує за нього раніше обговорену грошову суму. Комплекс, який віджується за даним договором, має таку адресу: місто Кіровоград, вулиця Попова космонавта, 22-А.

Зазначене також підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 46574031 від 29.10.2015 року (т. 1 а.с. 79-81).

Крім того, з вищевказаної інформаційної довідки вбачається, що на підставі іпотечного договору від 25.06.2012 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_10 та зареєстрованого в реєстрі за № 599, за яким іпотекодержателем є АТ Ерсте Банк на вищевказане нерухоме майно накладено обтяження - заборону, яке зареєстроване 25.06.2012 року. Так як між Публічним акціонерним товариством Ерсте Банк та ОСОБА_6 укладено Іпотечний договір № 012/ZAXJJA/3/002/1 від 25.06.2012 року (т. 2 а.с. 159-171). Цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що витікають з кредитного договору з юридичною особою (мікро-клієнтом) № 012/ZAXJJA/3/002 від 25.06.2012 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством Ерсте Банк та позичальником ОСОБА_8 підприємством АДН-ПЛЮС (пункт 1.1. іпотечного договору).

Судом встановлено, що ОСОБА_6 14.03.2014 року померла, що підтверджується Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00016543946 від 13.04.2016 року, наданим Відділом по державній реєстрації смертей по місту Кіровоград Кіровоградського міськрайонного управління юстиції Кіровоградської області (т. 1 а.с. 203-204).

На запит суду Кіровоградською міською державною нотаріальною конторою № 2 надано належним чином завірену копію спадкової справи № 191/2014, заведеної після смерті ОСОБА_6 (т. 2 а.с. 3-32), з якої вбачається, що до державного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини звернулася ОСОБА_7, дочка спадкодавця (т. 2 а.с. 16).

Враховуючи викладене, ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 27.05.2016 року залучено до участі в даній цивільній справі ОСОБА_7 - правонаступника ОСОБА_6 (т. 2 а.с. 37-38).

Судом з'ясовано, що постановою державного нотаріуса Кіровоградської міської державної нотаріальної контори № 2 № 2020/02-31 від 13.11.2015 року відмовлено ОСОБА_7 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_6, померлої 14.03.2014 року, на 1/5 частку квартири № 20, що знаходиться в місті Кіровограді по провулку Училищному, 2 (т. 2 а.с. 32). Відмова мотивована тим, що з наданих ОСОБА_7 документів неможливо встановити факт родинних відносин між нею та ОСОБА_6 (т. 2 а.с. 32).

Водночас суд вважає за необхідне зазначити, що відсутність у спадкоємця, який прийняв спадщину, свідоцтва про право власності на спадкове нерухоме майно не позбавляє кредитора спадкодавця звернутися на підставі норми статті 23 Закону України від 05.06.2003 року № 898-IV Про іпотеку до такого спадкоємця, що зволікає з отриманням свідоцтва з вимогами про звернення стягнення на спадкове майно, яке є предметом іпотеки, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 08.04.2015 року у справі № 6-33цс15.

Також, судом встановлено, що ОСОБА_7 змінила прізвище на ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, серії І-ОЛ № 091330 від 18.12.2015 року, виданим Кіровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кіровоградського міського управління юстиції (т. 2 а.с. 157).

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що нерухоме майно, а саме комплекс по вулиці Попова, 22-А у місті Кіровограді є предметом іпотеки за двома іпотечними договорами, які укладені між різними сторонами в забезпечення виконання зобов'язань за різними кредитними договорами.

Згідно статті 1 Закону України Про іпотеку іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Таким чином, іпотека як майновий спосіб забезпечення виконання зобов'язання є особливим (додатковим) забезпечувальним зобов'язанням, що має на меті запобігти негативним наслідкам порушення боржником своїх зобов'язань або зменшити їх.

Зі змісту заяви позивача (вх. № 1678 від 18.01.2017 року, т. 3 а.с. 9-11) вбачається, що між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Український промисловий банк та ОСОБА_3 існував спір щодо визнання іпотечного договору № 35/Z-кіп-07 від 14.11.2007 року недійсним, за результатами розгляду якого, рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 13.04.2011 року у справі 2-207/2011, яке залишено без змін Апеляційним судом Кіровоградської області від 09.06.2011 року, іпотечний договір № 35/Z-кіп-07 від 14.11.2007 року був визнаний недійсним. В зв'язку з чим приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_4 21.06.2011 року з державного реєстру іпотек було вилучено запис про обтяження предмету іпотеки.

Після повторного скасування Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ 18.09.2013 року вищевказаних рішень, справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 18.09.2013 року (справа № 404/4535/13) оспорюваний договір знову був визнаний недійсним, проте 05.04.2016 року Апеляційним судом Кіровоградської області скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове, яким в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3, про визнання недійсним іпотечного договору, відмовлено.

Відповідно до частини третьої статті 131 Цивільного процесуального кодексу України сторони до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті, зобов'язані повідомити суд про всі відомі їм рішення судів, що стосуються предмету спору, а також про всі відомі їм незавершені судові провадження, що стосуються предмету спору.

Однак вищевказані вимоги статті 131 Цивільного процесуального кодексу України жодною із сторін не виконано.

Разом з тим, 01.11.2016 року до Державного реєстру іпотек внесено відомості про поновлення запису про іпотеку, що зареєстрований 14.11.2007 року за № 6030937 приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_10, про що свідчить витяг з ержавного реєстру речових пав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки № 75126811 від 07.12.2016 року (т. 3 а.с. 46-47).

Також у вказаному витязі зазначено, що підставою виникнення іпотеки, зокрема, є рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 18.09.2013 року та рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 05.04.2016 року, що може свідчити про існування спору з приводу дійсності іпотечного договору № 35/Z-кіп-07 від 14.11.2007 року.

Статтею 23 Закону України Про іпотеку визначено, що у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Згідно із частиною першою статті 4 Закону України Про іпотеку обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством.

Правові, економічні та організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень визначені Законом України від 01.07.2004 року № 1952-IV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Відповідно до частини третьої статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації, виникають з моменту такої реєстрації.

Аналогічні положення містяться у частині другій статті 3 Закону України Про іпотеку , згідно з якою взаємні права й обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

У разі скасування незаконного судового рішення про визнання іпотеки недійсною, на підставі якого з Державного реєстру іпотек виключено запис про обтяження, дія іпотеки підлягає відновленню з моменту вчинення первинного запису, який виключено на підставі незаконного рішення суду, оскільки відпала підстава виключення цього запису. Це означає, що іпотека є дійсною з моменту внесення про неї первинного запису в Державний реєстр іпотек.

Зазначений висновок узгоджується і з положенням статті 204 Цивільного кодексу України, яка закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору (у справі, що переглядається, у зв'язку зі скасуванням судового рішення) усі права, набуті сторонами правочину за цим договором, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.

Тому ухвалення судом рішення про недійсність договору іпотеки, яке згодом було скасоване, не спростовує презумпції правомірності правочину, а договір іпотеки (права й обов'язки сторін) залишається чинним з моменту його первинної реєстрації в Державному реєстрі іпотек.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16.09.2015 року у справі 6-495цс15.

Судом встановлено, що дії попереднього іпотекодавця ОСОБА_3 з відчуження спірного нерухомого майна під час зняття судовим рішенням обтяження та право власності ОСОБА_6 на це майно кредитором не оспорювалось.

Відтак, враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо збереження обтяження майна іпотекою внаслідок скасування рішення суду про виключення з Державного реєстру іпотек запису про обтяження цього майна іпотекою та про поширення на відповідача ОСОБА_2 відповідно до статті 23 Закону України Про іпотеку статусу іпотекодавца за іпотечним договором № 35/Z-кіп-07 від 14.11.2007 року з огляду на те, що до неї перейшло право власності на комплекс по вулиці Попова, 22-А у місті Кіровограді.

У відповідності до статті 39 Закону України "Про іпотеку", у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Щодо застосування строку позовної давності (т. 3 а.с. 117, 118), суд вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За приписом статті 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Положеннями частини першої статті 261 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до частини п'ятої статті 261 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до п. 10.1. Договору цей договір набуває чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками сторін та діє до дати повного виконання позичальником зобов'язань за цим Договором.. У відповідності до п. 6.2. іпотечного договору № 35/Z-кіп-07 від 14.11.2007 року цей договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до дати повного виконання зобов'язань забезпечених іпотекою за цим Договором.

Враховуючи те, що зобов'язання по кредитному договору на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в національній валюті) № 35/К-07 від 14.11.2007 року не виконано, таким чином заяви представника відповідача та представника третьої Публічного акціонерного товариства Фідобанк про застосування строків позовної давності є безпідставними, а строк позовної давності не підлягає застосуванню.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ПЛАНЕТА ВІП про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в національній валюті) № 35/К-07 від 14.11.2007 року суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору розподіляються відповідно до вимог статті 88 Цивільного процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 16, 256, 257, 261, 509, 526, 546, 572, 589, 590, 610, 612, 625, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 1, 3, 4, 23, 33, 39 Закону України "По іпотеку", статтями 3, 4, 10, 11, 60, 88, 213-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в національній валюті) № 35/К-07 від 14.11.2007 року в розмірі 4377416,38 грн., з яких: 677025,00 грн. заборгованість по кредиту; 1822975,00 грн. прострочена заборгованість по кредиту; 36397,24 грн. заборгованість по сплаті відсотків; 1505504,92 грн. прострочена заборгованість по сплаті відсотків; 6301,37 грн. заборгованість за комісією та 777,26 грн. прострочена заборгованість по комісії, звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 35/Z-кіп-07 від 14.11.2007 року, посвідченим приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованим в реєстрі за реєстровим № 3519, а саме на: нерухоме майно - комплекс, що розташований за адресою: Кіровоградська область, місто Кіровоград, вулиця Космонавта Попова, 22-А, загально площею 753,2 кв.м., до складу якого входять: магазин із залізобетонних панелей (літера за Технічним паспортом Аа) та котельня (літера за Технічним паспортом Б), та який розташований на земельній ділянці, що використовується в комерційних цілях та надана ОСОБА_5 у платне користування для розміщення магазину, площею 481,5 кв.м., кадастровий номер якої 3510100000:37:329:0059, на підставі договору оренди землі № 355 від 24.11.2006 року та додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 24.11.2016 року, серія та номер: 5, виданий 02.02.2015 року, укладений між Кіровоградською міською радою та ОСОБА_3, на підставі рішення Про регулювання земельних відносин Кіровоградської міської ради № 91 від 26.09.2006 року, зареєстрованим у Кіровоградській регіональній філії Державного підприємства Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельних ресурсах за № 03 від 15.01.2007 року; для задоволення вимог іпотеко держателя за кредитним договором № 35/К-07 від 14.11.2007 року;

Визначити спосіб реалізації предмета іпотеки, а саме: комплексу, що розташований за адресою: Кіровоградська область, місто Кіровоград, вулиця Космонавта Попова, 22-А, шляхом застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 Закону України Про іпотеку .

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, квартира, 20; місто Кропивницький, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ПЛАНЕТА ВІП (що знаходиться за адресою: 03150, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, 71, код ЄДРПОУ 32423288) 3654,00 грн. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Кіровського Л. Д. Кулінка

районного суду

м.Кіровограда