Ухвала

від 01.03.2017 по справі 623/3792/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №623/3792/15-ц Головуючий суддя І інстанції Гуренко М. О.

Провадження № 22-ц/790/1859/17 Суддя доповідач Овсяннікова А.І.

Категорія: Спори про спадкове право

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2017 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Овсяннікової А.І.

суддів - Бездітко В.М., Сащенко І.С.

при секретарі - Дашковської Н.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 18 січня 2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Ізюмська державна нотаріальна контора Харківської області, Головне управління Держземагенства у Харківській області, Левківська сільська рада Ізюмського району Харківської області, Фермерське господарство Надія 92 , ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання права власності на спадкове майно, зустрічним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області, ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_3, Ізюмська державна нотаріальна контора Харківської області, Левківська сільська рада Ізюмського району Харківської області, Фермерське господарство Надія 92 , ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання права власності на спадкове майно, та позовом третьої особи Фермерське господарство Надія 92 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області, ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, Ізюмська державна нотаріальна контора Харківської області, Левківська сільська рада Ізюмського району Харківської області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання права на майно,-

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Ізюмська державна нотаріальна контора Харківської області, Головне управління Держземагенства у Харківській області, Левківська сільська рада Ізюмського району Харківської області, Фермерське господарство Надія 92 , ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання права власності на спадкове майно.

Ухвалою від 08 квітня 2016 року зустрічний позов ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області, ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_3, Ізюмська державна нотаріальна контора Харківської області, Левківська сільська рада Ізюмського району Харківської області, Фермерське господарство Надія 92 , ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання права власності на спадкове майно, та позов третьої особи Фермерське господарство Надія 92 , яке заявило самостійні вимоги щодо предмета позову, до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області, ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, Ізюмська державна нотаріальна контора Харківської області, Левківська сільська рада Ізюмського району Харківської області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання права на майно об'єднано в одне провадження з позовом ОСОБА_1

З заявою про закриття провадження у справі за позовом ФГ Надія 92 звернулась ОСОБА_1

Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 18 січня 2017 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про закриття провадження у справі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою закрити провадження у справі.

Зазначає, що її позовні вимоги і позовні вимоги відповідачів не є однорідними та пов'язаними між собою, тому підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства.

Фермерське господарство Надія 92 є юридичною особою, якою позов пред'явлено до юридичних осіб : Ізюмської районної державної адміністрації та Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, тому спір підвідомчий господарському суду.

Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Матеріали справи свідчать, що у 2016 році з позовною заявою про визнання права власності на спадкове майно звернулась ОСОБА_1

У наступному ОСОБА_1 уточнила позовні вимоги та просила визнати за нею право постійного користування земельною ділянкою площею 54,83 га, яка розташована на території Левківської сільської ради Ізюмського району Харківської області, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_7, яка належала йому на підставі державного акту на право постійного користування землею серії Б № 074636, виданого виконавчим комітетом Ізюмської районної ради депутатів трудящих в 1993 році;

- визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом на фермерське господарство Надія-92 , як цілісний майновий комплекс (ідентифікаційний код юридичної особи 23750525), що знаходиться в с. Крамарівка Ізюмського району Харківської області, після смерті батька ОСОБА_7

У квітні 2016 року ОСОБА_2 та третя особа ФГ Надія звернулись до суду з позовами до ОСОБА_1 та інших про визнання права власності на спадкове майно про визнання права на майно та про визнання права користування.

Ухвалою від 08 квітня 2016 року позови ОСОБА_2 та ФГ Надія об'єднані в одне провадження з основним позовом ОСОБА_1

Справа призначалась до розгляду неодноразово.

Заявляючи клопотання про закриття провадження у справі в частині позову ФГ Надія ОСОБА_1А, зазначає, що спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки позов пред'явлено юридичною особою до юридичних осіб.

Відмовляючи у закритті провадження суд першої інстанції обґрунтовано виходив з тих обставин, що спір підлягає розгляду судом загальної юрисдикції.

Відповідно до вимог ст. 15 ч. 1,2; 205 ч.1 п.1 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно п. 7 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01 березня 2013 року Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ земельні відносини, суб'єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об'єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (стаття 1 ЦК, статті 2, 5 Земельного кодексу України; далі - ЗК). Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними статтями 16, 21, 393 ЦК, статтею 152 ЗК, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.

Відповідно до цього спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб'єкта владних повноважень, згідно зі статтею 15 ЦПК розглядаються в порядку цивільного судочинства. Це стосується, наприклад, позовів про визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо видання дозволу на виготовлення (розроблення) проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, вирішення інших питань, що відповідно до закону необхідні для набуття і реалізації права на землю, про надання чи передачу земельної ділянки у власність або користування чи невирішення цих питань, припинення права власності чи користування землею (статті 116, 118, 123, 128, 131, 144, 146, 147, 149, 151 ЗК та інші), крім спорів, передбачених частиною першою статті 16 Закону України від 17 листопада 2009 року № 1559-VI "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності", про цивільну відповідальність за порушення земельного законодавства (статті 210, 211 ЗК), про повернення самовільно зайнятих земельних ділянок (стаття 212 ЗК).

Спір між позивачами за їх позовами виник стосовно однієї і тієї ж земельної ділянки, сторонами по справі є і юридичні і фізичні особи, цими позовами зачіпаються інтереси всіх зазначених осіб.

Доводи апеляційної скарги стосується, в основному, незгоди з об'єднанням позовів і питання закриття провадження не стосуються.

За таких обставин вважати, що спір підлягає розгляду у порядку господарського судочинства не можна.

Ухвала постановлена з дотриманням вимог матеріального та процесуального права; підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.2 п.1, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Ухвалу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 18 січня 2017 року - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді: