Ухвала

від 10.03.2017 по справі 621/1989/16-ц

ЗМІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №621/1989/16-ц

Пр. №2/621/117/17

УХВАЛА

10 березня 2017 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Вельможної І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Акулової А.М.,

представника позивача - адвоката ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

представників відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Зміїв цивільну справу за позовом селянського фермерського господарства Ревік до ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_5 Україна , третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації,

в с т а н о в и в:

04 жовтня 2016 року СФГ Ревік звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ТОВ ОСОБА_5 Україна , третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6, а 16.01.2017 року з уточненим позовом в якому просять визнати недійсним договір оренди земельної ділянки загальною площею 5,8646 га., за кадастровим номером 6321786200:02:000:0050, укладений 11 серпня 2016 року між ОСОБА_2 та ТОВ ОСОБА_5 Україна ; скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №31526601 від 22.09.2016 року щодо державної реєстрнації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, договору оренди вказаної земельної ділянки.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3, заявила клопотання про зупинення провадження у вказаній справі до набрання законної сили рішенням суду за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_5 Україна" до СФГ "Ревік", ОСОБА_2, про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, треті особи Відділ Держгеокадастру у Зміївському районі Харківської області, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Діброва", в особі ліквідатора, арбітражного керуючого ОСОБА_7, посилаючись на положення п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України.

На підтвердження надала ухвалу про відкриття провадження у справі №621/2331/16-ц від 20.12.2016 року.

ОСОБА_4, ОСОБА_2 підтримали клопотання про зупинення провадження у справі.

Представник позивача ОСОБА_1, заперечував проти задоволення клопотання, вказуючи на зловживання представниками відповідача процесуальними правами, відсутність підстав для зупинення провадження у справі, а також той факт, що ТОВ ОСОБА_5 Україна не позбавлені можливості звернутись до суду з зустрічним позовом.

Суд, вислухавши думку осіб, які беруть участь у справі, ознайомившись з матеріалами справи, дійшов висновку про наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у даній справі внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом спору, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог.

Пунктом 33 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року № 2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції роз'яснено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках, передбачених статтею 201 ЦПК, а за наявності підстав, визначених статтею 202 ЦПК, має право як на зупинення, так і на відмову в задоволенні такої заяви. Визначаючи наявність передбачених статтею 201 ЦПК підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Так, представник відповідача ОСОБА_3, у судовому засіданні зазначила, що підставою звернення ТОВ ОСОБА_5 Україна до суду з позовом про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного 26.09.2011 року між СФГ Ревік та ОСОБА_2, є той факт, що відповідач ОСОБА_2, не пам'ятає факту укладення вказаного вище договору, крім того, вони мають намір порушувати перед судом питання про призначення експертизи задля ідентифікації підпису сторони договору - ОСОБА_2

Зазначені представником відповідача підстави для зупинення провадження у справі не визнаються судом такими, що не можуть бути встановлені судом самостійно у даній справі внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом спору, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог, тощо.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відповідач ТОВ ОСОБА_5 Україна , відповідно до положень ст. 60 ЦПК України, не був позбавлений можливості довести ті факти, що стосуються предмету спору та підлягають доказуванню при вирішенні судом даної справи.

В той же час, суд вважає за необхідне звернути увагу на той факт, що відповідачем не було реалізовано право, визначене ст. 123 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про зупинення провадження по даній справі.

Таке рішення суду, ґрунтується, крім вище визначеного, на закріпленому положенні про розумність строків розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 201, 208-210 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання представник відповідача ТОВ ОСОБА_5 Україна - ОСОБА_3, про зупинення провадження у справі - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: