Постанова

від 07.07.2016 по справі 804/5171/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2016 р. Справа № 804/5171/15

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сидоренка Д.В.

при секретарі судового засідання Гелетія М.Т.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги про сплату боргу, -

ВСТАНОВИВ:

10.04.2015 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся фізична особа-підприємець ОСОБА_3 із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, позивач просить суд визнати протиправними та скасувати:

- податкові-повідомлення рішення ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська від 25.12.2014 року №0027521703, яким ФОП ОСОБА_4 збільшене грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 197 535,06 грн. (основний платіж - 131 690,05 грн., штрафні санкції - 65 845,01 грн.), №0027531703, яким ФОП ОСОБА_4 збільшене грошове зобов'язання з ПДВ на загальну суму 122 205 грн. (основний платіж - 81 130 грн., штрафні санкції - 41 075 грн.), рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій по єдиному соціальному внеску №0027561703 на суму 3524,14 грн.;

- податкову вимогу про сплату боргу по ЄСВ №Ф - НОМЕР_1 від 25.12.2014 року на суму 70482,79 грн.;

- стягнути з Державного бюджету України на користь ФОП ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 8 248,80 грн. ( в т.ч. судовий збір в сумі - 4 872,00 грн. та витрати, пов'язані з проведенням експертизи, в сумі - 3 376,80 грн.) за наступними реквізитами (49052, м. Дніпропетровськ, вул. Виборзька, буд.28-Б. кв.173 ІПН НОМЕР_2, п/р №26001060367213 в ПАТ КБ Приватбанк , МФО 305299).

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки відповідачем були зроблені протиправні висновки щодо встановлених порушень вимог чинного законодавства. Позивачем звернуто увагу на те, що всі первинні документи, що стосуються підтвердження понесених витрат, а саме: договори, видаткові та податкові накладні, акти виконаних робіт, акти використання ТМЦ у виробництві, банківські виписки надавались до перевірки. На думку позивача, прийняті оскаржувані рішення, є незаконними та підлягають скасуванню, адже відповідачем зроблено помилкові висновки та не взято до уваги дані первинних документів, які були надані під час перевірки для підтвердження даних податкового обліку.

Ухвалами від 14.04.2015 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження по справі та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.11.2015 року по справі призначено судово-економічну експертизу, у зв'язку із чим, було зупинено провадження у справі до одержання результатів експертизи. На вирішення експерту були поставлені такі запитання:

1) Чи підтверджується даними первинного податкового та бухгалтерського обліку позивача висновки Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, викладені у Акті перевірки № 2999/17.3-21/НОМЕР_3 від 13.11.2014р. щодо заниження податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності на суму 131690,05 грн., щодо заниження ПДВ на суму 81130,00 грн.; щодо заниження єдиного внеску на суму 75 802,75 грн.;

2) Яка за даними первинного податкового та бухгалтерського обліку загальна сума витрат та валового доходу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за 2013 р.?

В судове засідання 07.07.2016 року прибули представники сторін.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені в адміністративному позові.

Представник відповідача проти позову заперечив, зазначив, що перевірка проведена правомірно, виявлені перевіркою порушення податкового законодавства встановлені вірно, з урахуванням усіх обставин, оскаржувані рішення винесено відповідно до вимог чинного законодавства, у зв'язку із чим, підстави для задоволення позову відсутні.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та подані до суду письмові докази, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно із положеннями Податкового кодексу України основним завданням та функцією органів державної податкової служби є здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 20.1.4 статті 20 Податкового кодексу України органи податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Підпунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Так, з матеріалів справи вбачається, що у період з 17.10.2014 р. по 30.10.2014 р. та з 31.10.2014р. по 06.10.2014р. була проведена документальна планова виїзна перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_3) за період з 01.01.2013р. по 31.12.2013р. законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2011р. по 31.12.2013р.

Перевірку було проведено на підставі направлення від 17.10.2014 року № 000567, наказу від 01.10.2014 року за №854, наказу на продовження перевірки від 30.10.2014 року №921.

За результатами перевірки складений акт від 13.11.2014 року №2999/17.3-21/НОМЕР_3, в якому встановлені та зафіксовані наступні порушення:

- п. 164.1. ст. 164 п.177.2, 177.4 ст. 177, п. 138.1 ст. 138 з урахуванням п. 44.1 ст. 44 Податкового Кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010 р. результаті чого занижений податок з доходів фізичних осіб підприємницької діяльності на 131690,05 грн. по наступним податковим періодам: 2013 рік - 131690,05 грн.;

- п.181.1 ст.181, п.183.2, п.183.10 ст.183, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст.187, 201.4, п. 201.8, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму - 81130 грн., у т.ч. по періодах:

- січень 2013 року - 21162 грн.;

- лютий 2013 року - 20916 грн.;

- березень 2013 року - 24049 грн.;

- квітень 2013 року - 15003 грн.;

- п.п 2) п.1, п. 3 ст.7 розділу III Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску. Розмір єдиного внеску ЗУ № 2464, в результаті чого занижено єдиний внесок на загальну суму 75802,75 грн., у т.ч. по наступним податковим періодам:

- 2012 рік - 5319,96 грн.;

- 2013 рік - 70482,79 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем були винесені податкові-повідомления рішення ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська від 25.12.2014 року №0027521703, яким збільшене грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 197535,06 грн. (основний платіж - 131690,05 грн., штрафні санкції - 65845,01 грн.), №0027531703, яким збільшене грошове зобов'язання з ПДВ на загальну суму 122 205 грн. (основний платіж - 81130 грн., штрафні санкції - 41075 грн.); рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій по єдиному соціальному внеску від 25.12.2014р. №0027561703 на суму 3524,14 грн.; податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску від 25.12.2014 року Ф - НОМЕР_1 на суму 70482,79 грн.

Не погоджуючись с висновками, викладеними в акті перевірки від 13.11.2014 року №2999/17.3-21/НОМЕР_3, та керуючись нормами п.17.1.6 ст.17 та п. 86.7 ст.86 Податкового Кодексу України 12 грудня 2014 року, листом №1 ФОП ОСОБА_3 було подано до ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська заперечення на зазначений акт перевірки.

У своїй відповіді, наданої листом від 22.12.2014р. №22981/10/04-66-17-03/31, ДПІ у Красногвардійському районі залишила висновки акту перевірки від 13.11.2014 року №2999/17.3-21/НОМЕР_3 без змін та винесла податкові повідомлення-рішення від 25.12.2014 року №0027521703, №0027531703, №0027561703 та податкову вимогу про сплату боргу по ЄСВ від 25.12.2014 року №Ф-0027551703, які були фактично отримані 24.01.2015 року поштовим повідомленням.

02 лютого 2015 року, керуючись нормами пп.17.1.8 ст.17 та ст.56 Податкового Кодексу України, ФОП ОСОБА_3 було оскаржено податкові повідомлення-рішення від 25.12.2014 року №0027521703, №0027531703, №0027561703 та податкову вимогу про сплату боргу по ЄСВ від 25.12.2014року №Ф-0027551703 до ДФС у Дніпропетровській області (скарги №1, 2, 3).

Рішенням про результати розгляду скарг від 04.03.2015 року №1844/10/04-36-10-07-09 ДФС у Дніпропетровській області залишено скаргу ФОП ОСОБА_3 - без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

14 березня ФОП ОСОБА_3 подано повторні скарги №1, 2, 3 до ДФС України про скасування податкових повідомлень-рішень від 25.12.2014 року №0027521703, №0027531703, №0027561703 та податкової вимоги про сплату боргу по ЄСВ від 25.12.2014 року №Ф-0027551703.

Рішенням про результати розгляду повторних скарг від 26.03.2015р. №2736/П/99-99- 10-01-03-14 ДФС України залишено скаргу ФОП ОСОБА_3В - без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін. Рішення фактично отримано 01.04.2015 року поштовим повідомленням.

Аналіз матеріалів справи показує, що в ході проведеної перевірки відповідачем були встановлені наступні факти.

Згідно акту перевірки встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа - підприємець 04.02.2009 р., місцезнаходження: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Виборзька, буд. 28-Б, ідентифікаційний номер НОМЕР_3. Перебуває на загальній системі оподаткування, зареєстрований платником податку на додану вартість 16.04.2013 р.: ІПН НОМЕР_3, свідоцтво №200122739.

ФОП ОСОБА_3 здійснював діяльність у сфері проводового електрозв'язку на загальній системі оподаткування.

Щодо порушенню ФОП ОСОБА_3 п.181.1 ст.181, п.183,2, п.183,10 ст.183, п.185,1 ст.185, п.187,1 ст.187, п.201.4, п.201,8, п.201,10 ст.201 ПКУ, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 81130 грн., з Акту перевірки від 22.12.2014 року вбачається, що згідно інформації, наведеної в акті попередньої планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_3) за період з 01.07.2010р. по 31.12.2012р., проведеної ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська (акт від 07.08.2013 № 241/17.3-21/НОМЕР_3), ФОП ОСОБА_3 вважається платником ПДВ з 01.03.2012 року, у зв'язку з чим, за результатами перевірки було донараховано суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 160457 грн.

Платником ПДВ ФОП ОСОБА_3 було зареєстровано 16.04.2013р. Свідоцтво платника ПДВ від 16.04.2013 р. за № 200122739.

Згідно з наданими в ході перевірки документами за період з 01 січня 2013 року по 15 квітня 2013 року на розрахунковий рахунок отримано грошові кошти від здійснення операцій з постачання послуг доступу до мережі Інтернет в сумі 405647,86 грн., а саме: січень 2013 р. - 105807,78 грн.; лютий 2013 р. - 104578,76 грн.; березень 2013 р. - 120244,14 грн.; 01-15.04.2013 р.- 75017,18 грн.

20.05.2014р. ФОП ОСОБА_3 було надано податкову декларацію з позначкою (Звітна) за квітень 2014 року, в якій по рядку 8.1 коригування згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу обсягів постачання та податкових зобов'язань збільшено суму податку на додану вартість (колонка Б) на 67634 грн., разом з податковою декларацією надано Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1) з позначкою Звітний , згідно якого в ОСОБА_5 Коригування податкових зобов'язань відображено коригування (збільшення) податкового зобов'язання на суму ПДВ 67634,13 грн. по приватних особах згідно розрахунку коригувань від 30.04.2014 № 85 до податкової накладної від 16.04.2013 № 1, підстава - коригування вартості.

В Акті перевірки від 13.11.2014р. зазначено, що у поданій ФОП ОСОБА_3 декларації вказані умови не виконані, а саме не відображена сума недоплати з ПДВ, яка збільшена на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Окрім цього, перевіряючими було зазначено, що ФОП ОСОБА_3 у періоді з 01.07.2010р. по 31.12.2012р. (акт ДПІ у Красногвардійсь кому районі м.Дніпропетровська від 07.08.2013 № 241/17.3-21/НОМЕР_3) та у періоді з 01.01.2013 року по 15.04.2013 року, в порушення п.181.1 ст.181 Податкового Кодексу України (пе ревищення доходу 300,0 тис.грн.), не зареєструвався платником ПДВ та відповідно не мав права на складання податкових накладних та на проведення коригування за період з 01.01.2013 ро ку по 15.04.2013 року.

Таким чином, перевіркою достовірності відображених показників у поданих

Деклараціях з податку на додану вартість (рядки 1 - 9) за період з 01.01.2013 р. по

31.12.2013 р., в порушення вимог п. 181.1 ст.181, п. 183.2, п.183.10, ст.183, п. 185.1 ст. 185,

п. 187.1 ст. 187, ст. 192, п. 201.4, п. 201.8, 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України від

02.12.2010р. № 2755-УІ, із змінами та доповненнями та Порядку заповнення і подання

податкової звітності з податку на додану вартість, встановлено заниження податкових

зобов'язань на загальну суму 81129,57 грн.

Щодо заниження ФОП ОСОБА_3 у 2013р. доходів на суму 68272,15 грн., в

результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб від підприємницької

діяльності та єдиний внесок за 2013 рік, перевіряючими зазначено, що у зв'язку з тим, що платником ПДВ ФОП ОСОБА_3 було зареєстровано 16.04.2013р. (свідоцтво платника ПДВ від 16.04.2013 р. за № 200122739), отже, до доходу, отриманого з 16.04.2013р. не включаються суми податку на додану вартість, що входять до ціни наданих послуг.

Перевіркою правильності визначення загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження діяльності у період з 01.01.2013р. по 31.12.2013р., відображеного в розділі III податкової декларації та додатку 5 до декларацій про майновий стан і доходи в ході перевірки встановлено його заниження на 68272,15 грн., в т.ч. за 2013 рік - 68272,15 грн.

Щодо порушення ФОП ОСОБА_3 п.177.4 ст.177 ПКУ, що призвело до завищення у 2013 році витрат на суму 718 794,68 грн., в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності та єдиний внесок за 2013 рік, перевіркою правильності визначення валових витрат встановлено завищення загальної суми валових витрат на 718794,68 грн., у т.ч.: 2013р. - 7 18794,68 грн.

В ході перевірки ФОП ОСОБА_3 були надані акти використання товарів на загальну суму 718794,68 грн., які включено до складу валових витрат за 2013 рік в т.ч.: за січень 2013 - на суму 17672,64 грн.; за лютий 2013 - на суму 78674,64 грн.; за березень 2013 - на суму 44850,00 грн.; за квітень 2013 - на суму 46228,58 грн.; за травень 2013-на суму 55172,01 грн.; за червень 2013 - на суму 4865,50 грн.; за липень 2013 - на суму 227390,15 грн.; за серпень 2013 - на суму 81754,14 грн.; за вересень 2013 - на суму 63423,00 грн.; за жовтень 2013 - на суму 52764,02 грн.; за грудень 2013 - на суму 46000,00 грн.

Перевіряючими зазначено, що в наданих актах відсутні підстави для списання товарно-матеріальних цінностей та не надано документальне підтвердження щодо необхідності їх використання. Поряд з цим, ФОП ОСОБА_3 не надано документального підтвердження, що використані товари у сумі 718794,68 грн. безпосередньо пов'язані з отриманням доходу за відповідні періоди.

Окрім цього, перевіркою щодо наявності фактів здійснення самозайнятою особою операцій з суб'єктами, які мають ознаки фіктивності , припинили діяльність на підставі рішення суду або щодо яких установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію, договори, первинні чи інші документи визнано судом недійсними встановлено, що протягом 2013 року ФОП ОСОБА_3 мав взаємовідносини з ТОВ Фандрев (код ЄДРПОУ 31820367) на загальну суму 84000 грн., стан платника - 14 (визнано банкрутом), вид діяльності - неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування напоями та тютюновими виробами, зареєстровано в ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 26.12.2001 №7634.

Згідно наданих до перевірки бухгалтерських документів встановлено, що ТОВ Фандрев надавались ФОП ОСОБА_4 наступні послуги (роботи), які не відповідають його виду діяльності згідно КВЕД 46.39, а саме: акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 15.05.2013 № 2642 - роботи по прокладці оптоволоконного кабелю (9800 м) на загальну суму 33600 грн., в т.ч. 5600 грн.; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 16.05.2013 № 2670 - роботи по монтажу електронних компонентов КС на загальну суму 11400 грн., в т.ч. ПДВ 1900 грн.; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 17.06.2013 № 3322 - демонтажні, електромонтажні, зварювальні роботи на загальну суму 39000 грн., в т.ч. ПДВ 6500 грн.

Станом на 31.12.2013 розрахунки між контрагентами проведені через розрахунковий рахунок в повному обсязі.

Договорів про надання послуг (виконання робіт) до перевірки не надано.

До ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська направлено запит про проведення зустрічної звірки. На час складання акта перевірки відповіді на вищезазначений запит не надано.

Також, протягом 2013 року ФОП ОСОБА_3 мав взаємовідносини з ПП ЕРГО-ТЕХ (код ЄДРПОУ 38923759) на загальну суму 247884 грн., стан платника - 14 (визнано банкрутом), вид діяльності згідно КВЕД 41.20 - Будівництво житлових і нежитлових будівель, зареєстровано в ДПІ У Ленінському районі м. Дніпропетровська від 04.10.2013 №046713158415, чисельність, згідно податкового розрахунку за формою 1 - ДФ за ІУ кВ. 2013 року складала 1 особу.

Згідно наданих до перевірки бухгалтерських документів встановлено, що ПП ЕРГО-ТЕХ надавались позивачу наступні послуги (роботи): надання послуг від 05.12.2013 № 46 - демонтаж мережі передачі даних, вимірювальні роботи) - на загальну суму 58740 грн., в т.ч. ПДВ 9790 грн.; надання послуг від 06.12.2013 № 52 - демонтаж кабелю - на загальну суму 41520 грн., в т.ч. ПДВ 6920 грн.; акт надання послуг від 12.12.2013 № 88 - демонтаж та встановлення обладнання - загальну суму 25776 грн., в т.ч. ПДВ 4296 грн.; акт надання послуг від 17.12.2013 № 115 - ремонт та технічне обслуговування обладнання - на загальну суму 23208 грн., в т.ч. 3868 грн.; акт надання послуг від 25.12.2013 № 163 - прокладка кабелю - на загальну суму 53244 грн., в т.ч. 8874 грн.; акт надання послуг від 31.12.2013 № 215 - відповідальне зберігання - на загальну суму 10320 грн., в т.ч. ПДВ 1720 грн.; акт надання послуг від 31.12.2013 № 216 - модернізація кабельної мережі - на загальну суму 35076 грн., в т.ч. 5846 грн.

Станом на 31.12.2013 розрахунки між контрагентами не приведені, у ФОП ОСОБА_3 рахується кредиторська заборгованість.

Договорів про надання послуг (виконання робіт) до перевірки не надано.

До ДПІ у Ленінському район і м. Дніпропетровська направлено запит про проведення зустрічної звірки. На час складання акта перевірки відповіді на вищезазначений запит не надано.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до норм Податкового кодексу України встановлено наступне:

181.1. У разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, врахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі (державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

183.1. Будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

183.2. У разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього кодексу.

183.3. У разі добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним підпунктом 6 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу, реєстраційна заява подається згідно з пунктом 183.7 цієї статті не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних.

183.10. Будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до органу державної податкової служби реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

185.1. Об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

187.1. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

188.1. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Також, відповідно до норм Податкового кодексу України встановлено:

50.1. У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

50.2. Платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

50.3. У разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, або не подає уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

177.1. Доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

177.2. Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

177.3. Для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

177.4. До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються де витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

177.5. Фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

177.5.3. Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб зазвітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб та збору за провадженні деяких видів підприємницької діяльності на підставі документального підтвердження факту їх сплати.

177.6. У разі якщо фізична особа - підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Кодексом для платників податку - фізичних осіб.

177.11. Фізичні особи - підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений підпунктом 49.18.5 пункту 49.18 статті 49 цього Кодексу, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-ХIV, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична й інші види звітності, які використовують грошовий вимір, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 9 вказаного Закону України встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського й податкового обліку. Згідно з даною нормою, підстава для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи (документ, який містить відомості про господарську операцію й підтверджує її здійснення), які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування обробки даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа (форми); дату й місце складання; назва підприємства, від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції й правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, які дають можливість ідентифікувати особа, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Під час судового розгляду з'ясовано та вбачається з матеріалів справи, що основним видом діяльності ФОП ОСОБА_6 є надання послуг з доступу до мережі Інтернет фізичним та юридичним особам. Для здійснення господарської діяльності та забезпечення виробничого процесу ФОП ОСОБА_6 було збудовано та налагоджено власну комунікаційну мережу частково власними силами, частково за участю сторонніх організацій. Дана комунікаційна мережа забезпечує Інтернет зв'язком житлові масиви Західний, Петровського, Діївка-1 та Діївка-2. До зони покриття входить близько 130 багатоквартирних будинків та 150 будинків приватного сектору, що надає можливість забезпечити Інтернет зв'язком близько 3200 абонентів.

Для будівництва такої мережі позивачем протягом 2013 року придбавались: програмне забезпечення, комунікаційне обладнання, кабельна продукція, комплектуючі та з'єднувальні запчастини, монтажні ящики, комутатори, а також послуги з прокладання мережі, ремонту комунікаційного обладнання, транспортування придбаних ТМЦ, тошо.

Суд зазначає, що витрати, понесені позивачем в ході ведення господарської діяльності на придбання ТМЦ, необхідних для будування комунікаційної системи, витрати на її монтаж і налагодження, а також витрати на ремонт підтверджені долученими до матеріалів справи копіями первинних та облікових документів, а саме, Декларацєю з ПДВ з травня по грудень 2013 року та уточнюючим розрахунки за відповідний період з квитанціями про прийняття звітів; Декларацією з ПДВ з реєстром та розрахунком коригування за квітень 2014 року; Реєстрами виданих та отриманих податкових накладних за період з травня по грудень 2013 року; Звітом про нарахування єдиного соціального внеску за 2013 рік з додатками та квитанцією про прийняття звіту; Декларацією про майновий стан та доходи за 2013 рік з додатками та квитанцією про прийняття звіту; Типовим договором про надання послуг доступу до мережі Інтернет ; Актами використання товарів за період з 01.01.2013р. по 31.12.2013р.; накладними - вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів за період 01.01.2013 по 31.12.2013 року; Актами обстеження об'єктів за січень та червень 2013 року по проведених ремонтах кабельної мережі; Актами приймання виконаних робіт за січень - грудень 2013 року по прокладенню мережі, оборотно-сальдовими відомостями.

Крім того, як вже було зазначено вище, за клопотанням представника позивача ухвалою суду була призначена судово-економічна експертиза за вищевказаними питаннями.

Згідно вимог ст.ст. 69, 70, 71 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст.ст. 1, 3 Закону України Про судову експертизу від 25.02.1994 року за № 4038-ХІІ, судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об'єктивності і повноти дослідження.

Тому, суд приймає до уваги висновки судового експерта до уваги як належні докази, що стосуються предмету доказування.

Так, за наслідками проведеного дослідження щодо заниження ПДВ на суму 81 130,00 грн. встановлено наступне.

На стор.26 акту перевірки від 13.11.2014р. №2999/17.3-21/НОМЕР_3 податковим органом було зазначено, що ФОП ОСОБА_3 були занижені (не нараховані) податкові зобов'язання по ПДВ по операціях з надання послуг за період з 01.01.2013 по 15.04.2013 року в сумі 81 130,00 грн.

З цього приводу, експертом на стор.10 висновку (таблиця 3) було зазначено, що згідно з банківськими виписками ФОП ОСОБА_3 протягом 2013 року отримав грошових коштів на рахунок 1 477 565,92 грн. Відповідно до норм діючого законодавства експертом визначено, що ФОП ОСОБА_3 повинен нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ за 2013 рік в сумі 246261 грн,. фактично задекларовано згідно поданих декларацій - 178 627 грн., відхилення складають 67 634,13 грн.(стор.11 висновку, таблиця 4).

Крім того, експертом було здійснено аналіз норм Податкового Кодексу щодо правомірності подання ФОП ОСОБА_3 розрахунку коригування з ПДВ (стор.11-12), у зв'язку з чим експерт дійшов до висновку, що ФОП ОСОБА_3 було правомірно відкориговано шляхом донарахування (збільшення) суму податкових зобов'язань з ПДВ в розмірі 67 634,13 грн., що, в свою чергу, відповідає розміру податкових зобов'язань з ПДВ від загальної суми наданих послуг за період з 01.01.2013р. по 15.04.2013р.

Також, на стор.13 висновку експертом зазначено, що відхилення в сумі 13495,44 (81 129,57 - 67634,13) утворилось за рахунок того, що експерт здійснив визначення розміру податкових зобов'язань із загальної суми наданих послуг, тобто сума податку на додану вартість входить до оплаченої вартості послуг (розрахунок наведено в табл.6), а податковий орган, визначив в акті перевірки суму податкових зобов'язань шляхом нарахування 20% ПДВ на суму оплаченої вартості послуг.

Таким чином, висновки податкового органу щодо заниження ФОП ОСОБА_3 податкових зобов'язань з ПДВ в розмірі 81 130 грн. за період з 01.01.2013р. по 15.04.2013р. повністю спростовуються висновками експерта, викладеними на стор. 10 - 13 висновку.

Разом з тим, експертом зазначено, що відповідно до податкової декларації з ПДВ за квітень 2014 року (до якої подано розрахунок коригування в розмірі 67634 грн) відсутній рядок щодо нарахування 5% штрафу в розмірі 3382 грн. (67634*5% = 3382 грн.) у зв'язку із самостійно виправленою помилкою, що призвело до недотримання ФОП ОСОБА_3 норм статті 50.1 ПК України в частині не донарахування 5% штрафу від розміру самостійно виявленого заниження податкових зобов'язань з ПДВ.

Стосовно заниження доходів на суму 68272,15 грн., суд зауважує, що на стор.10-11 акту перевірки від 13.11.2014р. №2999/17.3-21/НОМЕР_3 податковий орган зазначає, що ФОП ОСОБА_3 було занижено суму валового доходу, у зв'язку з невірним відображенням суми коштів, отриманих на поточний рахунок за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 року в сумі 68272,15 грн.

Дослідження експертом суми валового доходу ФОП ОСОБА_3 відображено на стор.15-1 7 висновку.

Так, на стор. 16 висновку експертом зазначено, що сума валового доходу, задекларована ФОП ОСОБА_3 в декларації про майновий стан та доходи за 2013 рік, складає 1 230 557,43 грн. Відхилення валового доходу за результатом проведення судово-економічної експертизи від задекларованої суми доходу складає 664,49 грн. (1231221.92 - 123 0557,43 = 664,49 грн.).

Також, на стор. 16 висновку експертом зазначено, що податковим органом в акті перевірки при визначенні суми валового догоду ФОП ОСОБА_3 не було враховано здійснене коригування податкових зобов'язань по ПДВ в розмірі 67634 грн., що призвело до подвійного оподаткування обсягу доходів, отриманих ФОП ОСОБА_3В в період з 01.01.2013 по 15.04.2013 року в розмірі 405804,78 грн. як податком на додану вартість так і податком з доходів фізичних осіб одночасно.

Таким чином, слід зазначити, що висновки податкового органу щодо заниження ФОП ОСОБА_3 суми валового доходу в розмірі 68272,15 грн. за 2013 рік повністю спростовуються висновками експерта, викладеними на стор. 15-17 висновку.

Щодо завищення витрат на суму 718794,68 грн., суд вважає за необхідне зазначити, що на стор.10 -11 акту перевірки від 13.11.2014р. №2999/17.3-21/НОМЕР_3 податковий орган встановив, що ФОП ОСОБА_3 було завищено суму валових витрат по списаних у виробництво ТМЦ за період з 01.01.2013р. по 31.12.2013 р. на суму 71 8794,68 грн., що призвело до заниження доходу за 2013 рік.

Проте, як зазначено на стор. 17 висновку, за даними бухгалтерського обліку (оборотно - сальдова відомість по рахунку 901 Собівартість реалізованої готової продукції ) обліковується вартість ТМЦ використаних при виробництві послуг у сумі 718794,68 грн.

Також, експертом зазначено, що для проведення судово-економічної експертизи досліджувались акти використання товарів із накладними - вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів та акти приймання виконаних робіт з будування мережі Інтернет.

Окрім цього, на стор. 18 висновку відображено, що за результатами судово -економічної експертизи документально підтверджуються витрати на придбання ТМЦ, використані при наданні послуг ФОП ОСОБА_4 за 2013 рік в сумі 71 8794,68 грн.

Таким чином, висновки податкового органу щодо завищення ФОП ОСОБА_3 суми витрат в розмірі 718794,68 грн. за 2013 рік повністю спростовуються висновками експерта, викладеними на стор. 17-18 висновку.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що експертом було встановлено, що по рядку 6 інші витрати Додатку №5 до декларації про майновий стан та доходи за 2013 рік ФОП ОСОБА_3 було задекларовано суму 402 212,48 грн., а за результатами судово-економічної експертизи експертом визначено зазначену суму в розмірі 604 054,75 грн. Тобто, ФОП ОСОБА_3 в декларації за 2013 рік про майновий стан та доходи не було враховано витрати в розмірі 201842,27 грн., що, в свою чергу, підтверджується даними бухгалтерського обліку та первинними бухгалтерськими документами (стор.18-20 висновку, таблиці 12,13).

На стор.20 висновку зазначено, що ФОП ОСОБА_3 за 2013 рік має від'ємне значення оподаткованого доходу (збитки) та ним завищено в декларації за 2013 рік суму показники оподаткованого доходу па 201 177,78 грн.

Таким чином, за результатами судово-економічної експертизи експертом не було встановлено заниження ФОП ОСОБА_3 чистого оподатковуваного доходу за 2013 рік.

Стосовно заниження єдиного соціального внеску на суму 70482,79 грн., слід зазначити наступне.

На стор.20 акту перевірки від 13.11.2014р. №2999/17.3-21 /НОМЕР_3 податковим органом зазначено, що ФОП ОСОБА_3 було занижено суму єдиного соціального внеску за період, який перевірявся в розмірі 75802,75 грн., в тому числі за 2013 рік на суму 70482,79 грн.

На стор.21 висновку експерт підтверджує, що за результатами судово-економічної експертизи не встановлено заниження чистого оподатковуваного доходу, на який нараховується єдиний соціальний внесок, що, в свою чергу, на думку суду, повністю спростовує висновки податкового органу щодо заниження єдиного соціального внеску за 2013 рік на суму 70482.79 грн.

Враховуючи наведене, суд вважає, що висновками судового експерта підтверджується той факт, що твердження відповідача, викладені в акті перевірки, є помилковими.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Тому, за результатами судового розгляду справи, з урахуванням даних результатів судової експертизи, суд прийшов до висновку про те, що твердження відповідача, викладені ним в акті перевірки, не знайшли свого підтвердження. А тому, винесені за результатами перевірки податкові-повідомления рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 25.12.2014 року №0027521703, яким ФОП ОСОБА_4 збільшене грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 197 535,06 грн. (основний платіж - 131 690,05 грн., штрафні санкції - 65 845,01 грн.), №0027531703, яким ФОП ОСОБА_4 збільшене грошове зобов'язання з ПДВ на загальну суму 122 205 грн. (основний платіж - 81 130 грн., штрафні санкції - 41 075 грн.), рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій по єдиному соціальному внеску №0027561703 на суму 3524,14 грн., податкова вимога про сплату боргу по ЄСВ №Ф - НОМЕР_1 на суму 70482,79 грн. є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 такими, що підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Згідно з ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Положеннями ст. 87 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 4872,00 грн., що документально підтверджується квитанцією №28 від 09.04.2015 року.

Крім того, позивачем було сплачено витрати на проведення судової експертизи у розмірі 3376,80 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 510 від 29.02.2016 року.

У судовому засіданні, яке відбулось 07.07.2016 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складений 12.07.2016р.

Враховуючи вищевикладене, та керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 11, 14, 69 - 71, 86, 94, 158 - 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0027521703 від 25.12.2014р.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0027531703 від 25.12.2014р.

Визнати протиправним та скасувати рішення №002756173 про застосування штрафних фінансових санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 25.12.2014р. в частині донарахування єдиного внеску в сумі 70482,79 грн. та штрафних санкцій в сумі 3524,14 грн.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0027551703 від 25.12.2014р. в частині недоїми в розмірі 70482,79 грн.

Стягнути на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4872 грн. та витрат на проведення експертного досліження в розмрі 3376,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя ОСОБА_7