Постанова

від 16.02.2017 по справі 819/1638/16

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1638/16

16 лютого 2017 р.м.Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючої судді Білоус І.О.

при секретарі судового засідання Риндюк В.Т.

за участю: представників сторін: позивача -ОСОБА_1, відповідача- Кащишин О.О., третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: на стороні позивача - Зборівська міська рада, на стороні відповідача ОСОБА_4 про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дію, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, в якому з урахуванням заяви про зміну позовних вимог просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області від 03.11.2016 р. № 19-4893/14-16-СГ про надання дозволу громадянину ОСОБА_4 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1200 га у власність для індивідуального садівництва за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення (землі запасу- пасовища), розташованої за межами населеного пункту на території Зборівської міської ради, Зборівського району, Тернопільської області.

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області у порядку передбаченому чинним законодавством України та при наявності законних підстав затвердити проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,0851 га у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення, розташованої за межами населеного пункту на території Зборівської міської ради, Зборівського району, Тернопільської області.

Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що 05.05.2016 р. він звернувся із клопотанням до Головного управління Держгеокадастру України в Тернопільській області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 0,1500 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту на території Зборівської міської ради, Зборівського району, Тернопільської області. 17.08.2016 р. Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області видало наказ № 19-3528/14-16-сг про надання громадянину ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки, орієнтовною площею 0,1500 га у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту на території Зборівської міської ради. 10.08.2016 року ОСОБА_4 звернувся із клопотанням до Головного управління Держгеокадастру України в Тернопільській області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 0,1200 га для ведення індивідуального садівництва за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту на території Зборівської міської ради, Зборівського району, Тернопільської області. 19.10.2016 р. листом за № 31-19-0.52-15836/2-16 ОСОБА_4 у задоволенні такої заяви відмовлено, у зв'язку з тим, що вже надано дозвіл Головним управлінням на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність іншому громадянину на підставі рішення сесії Зборівської міської ради від 16.05.2016 р. № 219. В подальшому, 31.10.2016 р. ОСОБА_4 повторно звернувся із клопотанням до Головного управління Держгеокадастру України в Тернопільській області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки у власність для ведення індивідуального садівництва за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту на території Зборівської міської ради. За результатами розгляду заявленого клопотання Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області 03.11.2016 р. видано наказ № 19-4893/14 -16-сг про надання дозволу ОСОБА_4, на розробку проекту землеустрою за межами населеного пункту на території Зборівської міської ради, Зборівського району, Тернопільської області.

Позивач вважає протиправним наказ Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області від 03.11.2016 р. № 19-4893/14-16-сг про надання дозволу громадянину ОСОБА_4 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1200 га у власність для індивідуального садівництва за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення та на його думку він підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача зазначила що при прийнятті оскарженого наказу у відповідача були відсутні підстави, передбачені ч. 7 ст. 118 ЗК України для відмови у задоволенні такої заяви, а відмова з будь-яких інших підстав, ніж передбачені цією статтею вважалася б незаконною.

Крім того, наголосила, що 10.02.2017 р. на адресу Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області надійшла заява від ОСОБА_4 стосовно визнання наказу від 03.11.2016 р. № 19-4893/14-16-сг таким що втратив чинність. Враховуючи дану обставину та з метою забезпечення рівності громадян щодо набуття безкоштовно у власність земельної ділянки, у тому числі надання можливості ОСОБА_4 реалізувати у майбутньому своє право на отримання земельної ділянки для ведення садівництва, Головним управлінням вказану заяву задоволено та прийнято відповідний наказ. З огляду на зазначене, представник відповідача просила відмовити у задоволені позову повному обсязі.

Представник третьої особи на стороні позивача - Зборівської міської ради, вважає що спірний наказ від 03.11.2016 р. № 19-4893/14-16-сг є протиправним та підлягає до скасування.

Представник третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_4 позовні вимоги не визнав, надав суду письмові заперечення в яких зазначив, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, адже керуючись нормами земельного законодавства ОСОБА_4 реалізував своє конституційне право на отримання безоплатно у власність земельної ділянки подавши відповідну заяву 31.10.2016 р. до ГУ Держгеокадастру в Тернопільській області. Вищевказаний орган виконавчої влади керуючись ч. 7 ст. 118 ЗК України не знайшов підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, адже законодавцем не передбачено такої підстави для відмови у наданні заявнику дозволу на розробку проекту землеустрою як надання іншій особі дозволу щодо тієї ж земельної ділянки. З вищенаведених підстав просить відмовити у задоволені позову у повному обсязі.

Суд заслухав учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи документів позивач ОСОБА_3 звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області із клопотанням від 05.05.2016 р. про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 0,1500 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту на території Зборівської міської ради, Зборівського району, Тернопільської області. (а. с. 14).

До клопотання додавалися: копія паспорта (а. с. 15-16), картографічні матеріали (а. с.17), звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності (а. с. 18), довідка про те, що земельна ділянка на яку претендує ОСОБА_3 належить до земель запасу (а. с. 19).

За результатами розгляду вказаного клопотання Зборівською міською радою рішенням № 219 від 16.05.2016 р. погоджено місце розташування земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населеного пункту на території Зборівської міської ради Тернопільської області (а. с. 21).

Розглянувши клопотання ОСОБА_3 Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області 17.08.2016 р. видано наказ № 19-3528/14-16-сг про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,1500 га у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту на території Зборівської міської ради, Зборівського району, Тернопільської області (а. с. 20).

10.08.2016 р. ОСОБА_5 звернувся із клопотанням до Головного управління Держгеокадастру України в Тернопільській області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 0,1200 га для ведення індивідуального садівництва за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту на території Зборівської міської ради (а. с. 23).

До клопотання додавалися: копія паспорта (а. с. 71), копія посвідчення учасника АТО (а. с. 72), картографічні матеріали (а. с. 73).

За результатами розгляду вказаного клопотання від 29.09.2016 р. за № 18-19-0.52-14931/2-16 Головним управлінням Держгеокадастру в Тернопільській області на адресу Зборівської міської ради надійшов лист про надання пропозицій щодо можливого прийняття наказу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 0,1200 га для ведення індивідуального садівництва за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пунктуна території Зборівської міської ради, Зборівського району, Тернопільської області (а. с. 25).

Розглянувши зазначений лист 12.10.2016 р. № 272 Зборівською міською радою надано відповідь, згідно якої Головне управління Держгеокадастру в Тернопільській області проінформовано про те, що для уникнення накладок на земельні ділянки зазначена земельна ділянка на яку претендує ОСОБА_4 погоджена громадянину ОСОБА_3 16.05.2016 р. №219 на черговому засіданні Зборівськоїміської ради (а. с. 26).

Головним управлінням Держгеокадастру в Тернопільській області 19.10.2016 р. за № 31-19-0.52-15836/2-16 проінформовано ОСОБА_4 про відмову у зв'язку із тим що вже надано дозвіл Головним управлінням на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність іншому громадянину на підставі рішення сесії Зборівської міської ради від 16.05.2016 р. № 219 (а. с. 27).

31.10.2016 р. ОСОБА_4 повторно звернувся із клопотанням до Головного управління Держгеокадастру України в Тернопільській області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 0,1200 га для ведення індивідуального садівництва за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту на території Зборівської міської ради Зборівського району, Тернопільської області (а. с. 28, 78).

До клопотання додавалися копія паспорта (а. с. 79-80), копія посвідчення учасника АТО (а. с. 81), викопіювання (а. с. 82).

За результатами розгляду поданих матеріалів 03.11.2016 р. Головним управлінням Держгеокадастру в Тернопільській області видано наказ № 19-4893/14-16-сг про надання дозволу ОСОБА_4 на розробку проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 0,1200 га для ведення індивідуального садівництва за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту на території Зборівської міської ради, Зборівського району, Тернопільської області (а.с.29).

Позивач вважає, що рішення Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області про надання дозволу ОСОБА_4 на розроблення проекту земелеустрою щодо відведення земельної ділянки є протиправним та таким що порушує його права та законні інтереси.

Під час судового розгляду судом встановлено що 10.02.2017 р. на адресу Головного управління надійшла заява ОСОБА_4 стосовно визнання нечинним наказу від 03.11.2016 р. № 19-4893/14-16-сг щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Враховуючи дану обставину та з метою забезпечення рівності громадян щодо набуття безкоштовно у власність земельної ділянки у тому числі надання можливості ОСОБА_4 реалізувати у майбутньому своє право на отримання земельної ділянки для ведення садівництва, Головним управлінням вказану заяву задоволено та прийнято відповідний наказ від 14.02.2017 р. № 19-972/14-17-сг яким визнано наказ Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 03.11.2016 р. № 19-4893/14-16-сг "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" таким, що втратив чинність.

Визначаючись по суті заявлених позивачем позовних вимог суд виходить з наступного.

Щодо визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області від 03.11.2016 р. № 19-4893/14-16-СГ про надання дозволу громадянину ОСОБА_4 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1200 га у власність для індивідуального садівництва за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення (землі запасу- пасовища), розташованої за межами населеного пункту на території Зборівської міської ради, Зборівського району, Тернопільської області, судом встановлено, як зазначалося вище, що вказаний наказ визнано таким, що втратив чинність 14.02.2017 р. Відтак з огляду на відсутність предмету спору, дана позовна вимога до задоволення не підлягає.

Позовна вимога щодо зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області у порядку передбаченому чинним законодавством України та при наявності законних підстав затвердити проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,0851 га у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення, розташованої за межами населеного пункту на території Зборівської міської ради, Зборівського району, Тернопільської області також не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 10. 3. Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 р. "Про судове рішення в адміністративній справі" резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов'язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє.

Відтак, адміністративний суд не наділений повноваженнями щодо зобов'язання відповідача прийняти рішення та не вправі підміняти інший орган державної влади і перебирати на себе повноваження з вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Судом встановлено, що на момент розгляду даної справи в програмному забезпеченні Державного земельного кадастру 24.01.2017 р. здійснено державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 6122610100:01:001:1928, площею 0,0851 га для ведення особистого селянського господарства. Таку державну реєстрацію здійснено за заявою ОСОБА_3 на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, розробленого ТОВ "Галицькі землі", що підтверджується довідкою від 01.02.2017 р. № 9-19-0.62-1212/2-17.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Захист прав, свобод та інтересів слід відрізняти від їх охорони. Охорона прав та інтересів має на меті запобігти їх порушенню. Охорона здійснюється шляхом встановлення відповідних норм права, правових стимулів, заборон тощо. Натомість, захист прав здійснюється у разі їх порушення.

З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав, то навіть у разі, якщо дії суб'єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає. Звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

З аналізу ч. 1 ст. 2 та п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України можна прийти до висновку, що завданням адміністративного судочинства є вирішення публічно-правового спору між сторонами. Рішення суду усуває спірність і в цей спосіб досягається захист прав та інтересів особи. Отже, захист прав це наслідок вирішення спору, а не завдання суду.

При дослідженні обставин даної адміністративної справи встановлено, що відповідачем по відношенню до позивача на час розгляду справи не прийнято жодних рішень про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,0851 га у власність, не вчинено жодних дій чи бездіяльності, які б порушували його права чи інтереси щодо затвердження такого проекту. Тобто між даними сторонами щодо цього предмету станом на час розгляду даної справи відсутній публічно-правовий спір.

Частиною 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відтак, беручи до уваги наведене, та оцінюючи надані сторонами по справі письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області про визнання протиправними, скасування наказу та зобов'язання вчинити дію, не обґрунтовані, документально не підтверджені, не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, отже задоволенню не підлягають.

У зв'язку з тим, що у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача, відповідно до положень ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені адміністративного позову відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 21.02.2017 року

Головуючий суддя Білоус І.О.

копія вірна

Суддя Білоус І.О.