Постанова

від 07.03.2017 по справі 826/18897/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 березня 2017 року № 826/18897/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Малого приватного підприємства Лотос-К

до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ

Головного територіального управління юстиції у м. Києві

про зняття арешту з коштів

ВСТАНОВИВ:

Мале приватне підприємство Лотос-К (надалі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби місті Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві про зняття арешту з коштів позивача, що знаходяться на банківських рахунках позивача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.12.2016 року відкрито провадження у даній справі та призначення справи до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що виконавче провадження, в межах якого на рахунки товариства накладено арешт завершено, більш того, у 2016 році виконавчий документ на підставі якого здійснювалось виконавче провадження, визнано таким, що не підлягає виконанню, не зважаючи на наведені обставини відповідачем не знято арешт з рахунків МПП Лотос-К №26069301110484, № 2600330111484 в ПАТ ПІБ , № 26005207140400 в АТ Укрсиббанк . В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи.

В судовому засіданні 19.01.2017 року оголошено ухвалу про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, у зв'язку із неявкою в судове засідання відповідача.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.06.2012 у справі № 2а-5269/12/2670 за позовом ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС до МПП Лотос-К про стягнення коштів за податковим боргом, позовні вимоги податкового органу задоволено у повному обсязі та присуджено до стягнення з МПП Лотос-К податковий борг у розмірі 666,52 грн.

Вказане рішення суду набрало законної сили, а виконавчий лист пред'явлено до виконання.

Постановою Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві від 19.11.2012 про арешт коштів боржника накладено арешт на кошти МПП Лотос-К , що перебували на рахунках у банківських установах.

Постановою Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві від 18.01.2013 про повернення виконавчого документа стягувачеві, виконавчий лист № 2а-5269/12/2670, виданий Окружним адміністративним судом міста Києва, повернуто стягувачеві без виконання, на підставі п. 2 ч.1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 №606, у зв'язку із відсутністю у боржника коштів чи майна, що можуть бути звернуті на погашення боргу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.05.2016 2012 у справі № 2а-5269/12/2670 за позовом ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС до МПП Лотос-К про стягнення коштів за податковим боргом, виконавчий лист № 2а-5269/12/2670, виданий Окружним адміністративним судом міста Києва 28.08.2012 року визнано таким, що не підлягає виконанню.

Позивач 17.11.2016 року звернувся до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби місті Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві із заявою, в якій просив закінчити виконавче провадження №34812501 у зв'язку із визнанням виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню та про зняття арешту з рахунків, накладених постановою від 19.11.2012 року.

Вважаючи дії Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва незаконними щодо не зняття арешту з рахунків позивача, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи спір по суті суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження № 606-ХІV (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Стаття 11 Закону України "Про виконавче провадження" визначає, що державний виконавець зобов'язаний здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Частиною 1 статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому повноваження у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Відповідно до положень ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Згідно положень ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Відповідно до положень ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, арешт на рахунки позивача накладено Постановою Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві від 19.11.2012 року у виконавчому провадженні № 34812501.

У 2013 році виконавче провадження № 34812501 завершено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження , у зв'язку із відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, а виконавчий документ повернуто стягувану.

Із аналізу вказаних норм вбачається, що законодавцем передбачено зняття арешту з майна боржника у разі закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документу органу який його видав, зокрема, до суду. Вказані норми не передбачають зняття арешту з майна боржника у разі повернення виконавчого документу саме стягувачу, а відтак на час винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві у державного виконавця не було законних підстав для знаття арешту з рахунків позивача.

Разом з тим, судом встановлено, що Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.05.2016 2012 у справі № 2а-5269/12/2670 за позовом ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС до МПП Лотос-К про стягнення коштів за податковим боргом, виконавчий лист № 2а-5269/12/2670, виданий Окружним адміністративним судом міста Києва 28.08.2012 року визнано таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 року (в редакції чинній на момент звернення позивача) виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до змісту чинного законодавства, визнання виконавчого документу таким що не підлягає виконанню являється не лише підставою для закриття виконавчого провадження, повернення стягнутих сум, а й скасування усіх заходів вжитих державним виконавцем з метою виконання виконавчого документу (стаття 40 ЗУ Про виконавче провадження №1404).

Таким чином, враховуючи зазначені вище норми чинного законодавства, відповідач зобов'язаний був винести постанову про закінчення виконавчого провадження, а у постанові про закінчення виконавчого провадження зазначити про зняття арешту, накладеного на кошти боржника.

Поряд з тим, державним виконавцем передбачених чинним законодавством дій не вчинено, зазначеної постанови не винесено.

Відповідно до частини 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведені фактичні обставини справи та норми чинного на час виникнення правовідносин законодавства, суд приходить до переконання про обґрунтованість та підставність позовних вимог.

Керуючись статтями 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Зняти арешт, накладений постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві ВП № 34812501 від 19.11.2012р. на кошти що знаходяться на банківських рахунках МПП Лотос-К № 26069301110484, № 2600330111484 в ПАТ ПІБ , № 26005207140400 в АТ Укрсиббанк .

Присудити з Державного бюджету України на користь Малого приватного підприємства "Лотос-К" (02218, м. Київ, вул. Райдужна, 11А, кв. 116, код ЄДРПОУ 22971201) понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.П. Балась