Постанова

від 28.02.2017 по справі 910/17106/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2017 р. Справа№ 910/17106/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Власова Ю.Л.

суддів: Корсакової Г.В.

Гончарова С.А.

при секретарі судового засідання Вага В.В.

за участю представників:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: Запорожець Л.А., Ткаченко О.І.,

розглянувши апеляційну скаргу Громадської організації "Київська міська спілка інвалідів постраждалих від мін" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2015р. у справі №910/17106/15 (суддя Головатюк Л.Д.)

за позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс"

до Громадської організації "Київська міська спілка інвалідів постраждалих від мін"

про відшкодування збитків 20664,03 грн,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Відповідача 20664,03 грн, з яких 12811,43 грн заборгованість за відшкодування витрат на комунальні послуги, 2451,85 грн пені, 5071,43 грн інфляційних, 329,32 грн 3% річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.08.2015р. позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Вирішено стягнути з Відповідача на користь Позивача основну заборгованість в розмірі 12811 грн 43 коп., 5071 грн 43 коп. інфляційних втрат, 329 грн 32 коп. 3% річних, пені у розмірі 2451 грн 85 коп., судовий збір в сумі 1827 грн 00 коп.

Рішення суду мотивоване неналежним виконанням Відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо відшкодування витрат на комунальні послуги та відшкодування плати за землю за договором №1224 від 14.10.2013р. Так, на думку місцевого суду, факт наявності основного боргу у Відповідача перед Позивачем в сумі 12811,43 грн належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості по відшкодуванню вартості фактично наданих комунальних послуг в сумі 12811,43 грн визнаються місцевим судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Місцевим судом також стягнуто з Відповідача на підставі ст.625 Цивільного кодексу України 5071,43 грн інфляційних втрат, 329,32 грн 3% річних та 2451, 85 грн пені на підставі ст.549 Цивільного кодексу України та п.2.2.3 договору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2015р., прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не в повній мірі встановлено істотні для вирішення справи обставини та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права. Відповідач стверджує, що місцевим судом не надано належної оцінки п.1.2, 1.3 договору №1224 від 14.10.2013р. в редакції додаткових угод та не досліджено, яким чином Позивачем нараховувалася заборгованість.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2016р. апеляційну скаргу Відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду на 24.01.2017р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2017р. відкладено розгляд скарги на 07.02.2016р.

07.02.2017р. Позивачем до суду подано заперечення на апеляційну скаргу, в якому Позивач просив залишити рішення місцевого суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з підстав, викладених у запереченнях.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2016р. відкладено розгляд скарги на 28.02.2017р. та продовжено строк її розгляду.

28.02.2017р. Відповідачем до суду подано для долучення до матеріалів справи укладені між Позивачем та Відповідачем додаткові угоди №1 від 13.12.2013р., №6 від 23.02.2015р., №1 від 15.06.2016р., №3 від 07.12.2016р. та платіжні доручення на підтвердження виконання Відповідачем зобов'язань за вказаними додатковими угодами, які прийняті судом в якості належних та допустимих доказів на підставі ст.101 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, заслухавши пояснення Відповідача, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, суд встановив:

Як підтверджується матеріалами справи, 14.11.2013р. між Позивачем та Відповідачем було укладено договір №1224 про відшкодування орендарем витрат на комунальні послуги та відшкодування плати за землю балансоутримувачу.

Відповідно до п.1.1. договору Позивач забезпечує надання комунальних послуг (централізоване опалення, електропостачання, постачання холодної та гарячої води і водовідведення) нежитлового приміщення (далі - будівлі), що знаходиться за адресою: вул. Сабурова, 8, загальною площею 2012,70 кв.м, а Відпровідач сплачує Позивачу суму коштів на виконання вказаних послуг пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих Позивачем за цим договором. Відповідач користується приміщенням, загальною площею 70,85 кв.м.

14.10.2013р. на виконання договору Позивач передав, а Відповідач отримав у користування частину нежитлового приміщення, площею 70,85 кв.м. за вказаною адресою, що підтверджується актом прийому-передачі приміщень.

Відповідно до п.1,2, 1.3. договору в редакції додаткових угод №1 від 31.12.2013р. та №6 від 23.02.2015 повна вартість відшкодування послуг за цим договором визначається загальною вартістю, що складається з сум фактично наданих послуг на підставі актів виконаних робіт за кожен місяць. Вартість відшкодування послуг за цим договором також може підтверджуватися зведеними актами взаєморозрахунків.

Додатком до даного договору сторонами погоджено порядок оплати та порядок здійснення розрахунку оплати за комунальні послуги.

Згідно з п.1.1. додатку до договору кошти за комунальні послуги сплачуються до 20 числа кожного місяця на рахунки Позивача.

Відповідно до п.2.24. договору Відповідач зобов'язаний не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок Позивача плату за землю.

Згідно з п.2.1.1 договору Позивач зобов'язується забезпечити інформування Відповідача про зміни витрат на утримання будівлі і тарифу на послуги.

Згідно з п.2 додаткової угоди №1 від 31.12.2013р. сторони дійшли згоди викласти п.1 п.1.3 та 1.4 додатку до договору в наступній редакції: 1.3 Згідно з кошторисом видатків Відповідача в 2014р. встановлено плановий розмір на відшкодування витрат Позивачу за надання комунальних послуг та відшкодування плати за землю в розмірі 9000,00 грн. 1.4 Сума угоди в п.1.3 не є остаточною і буде змінена відповідно до обсягів спожитих послуг під час дії договору №1224 від 14.10.2013р.

Такі ж умови визначено в п.2 додаткової угоди №6 від 23.02.2015р., при цьому розмір відшкодування в 2015р. сторони погодили в сумі 9200,00 грн.

Відповідно до п.5.1. договору останній діє з 14.10.2013р. по 31.12.2013р. включно, відповідно до п.3 ст.613 Цивільного кодексу України встановлено, якщо жодна із сторін за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії цього договору не повідомила іншу сторону про свій намір припинити дію цього договору, то договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

У подальшому на виконання умов додаткових угод №1 від 31.12.2013р. та №6 від 23.02.2015р. Відповідачем здійснено оплату відшкодування за отримані послуги згідно з п.2 вказаних угод за 2014р. у розмірі 9000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №12 від 12.05.2014р., №9 від 30.10.2014р., №10 від 30.10.2014р. №11 від 30.10.2014р., №12 від 30.10.2014р., та за 2015р. у розмірі 9200,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №5 від 16.03.2015р., №8 від 19.08.2015р., №9 від 19.08.2015р., №10 від 19.08.2015р.

Спір у даній справі виник у зв'язку із тим, що на думку Позивача, Відповідач неналежно виконував взяті на себе зобов'язання щодо відшкодування витрат за комунальні послуги та відшкодування плати за землю за договором № 1224 від 14.10.2013 за період з листопада 2013р. по травень 2015р., у зв'язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 12811,43 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що апеляційна скарга Відповідача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вірно встановлено місцевим судом між сторонами виникли відносини, які за своєю правовою природою, аналогічні договору про надання послуг.

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг та зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пп.5 п.3 ст.20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з до ч.3 ст.220 Господарського кодексу України боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора.

Відповідно до ч.1 ст.221 Господарського кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов'язання, якщо він, зокрема, не виконав дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають із змісту зобов'язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов'язання перед кредитором.

Як підтверджується матеріалами справи, між Позивачем та Відповідачем укладено договір №1224 від 14.11.2013р. про відшкодування орендарем витрат на комунальні послуги та відшкодування плати за землю балансоутримувачу.

Обгрунтовуючи позовні вимоги Позивач зазначив, що заборгованість у розмірі 12811,43 грн за період з листопада 2013р. по травень 2015р. виникла у зв'язку із неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань за вказаним договором.

Для доведення вказаних витрат Позивач мав подати суду докази підтверджуючі фактичне отримання Позивачем вказаних комунальних послуг (централізоване опалення, електропостачання, постачання холодної та гарячої води і водовідведення) на утримання нежитлового приміщення по вул. Сабурова, 8 площею 2012,70 кв. м, докази підтверджуючі фактичну сплату Позивачем цих послуг та розрахунок частки Відповідача у відшкодуванні цих витрат в залежності від орендованої площі.

Проте, як вбачається із матеріалів справи, Позивачем жодних доказів на підтвердження фактичного отримання Позивачем вказаних комунальних послуг, фактичної сплати Позивачем цих послуг та розрахунку частки Відповідача у відшкодуванні цих витрат в залежності від орендованої площі та відповідно заборгованості Відповідача, суду не подано.

Також з матеріалів справи вбачається, що між Позивачем та Відповідачем були укладені додаткові угоди №1 від 31.12.2013р. та №6 від 23.02.2015р. до договору №1224 від 14.11.2013р., відповідно до п.2 яких визначено, що за 2014р. Відповідач відшкодовує Позивачу кошти у розмірі 9000,00 грн, пов'язані з утриманням об'єкта оренди, а за 2015р. відповідно 9200,00 грн. Здійснення Відповідачем сплати цих коштів підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

Крім того, п.1.4 додатку до договору №1224 від 14.11.2013р. в редакції додаткових угод №1 від 31.12.2013р. та №6 від 23.02.2015р. визначено, що сума угоди не є остаточною та буде визначена під час дії вказаного договору. При цьому, у відповідності до п.1.2, 1.3 договору №1224 від 14.11.2013р. в редакції додаткових угод №1 від 31.12.2013р. та №6 від 23.02.2015р. сторони домовились, що повна вартість відшкодування послуг за цим договором визначається загальною вартістю, що складається з сум фактично наданих послуг на підставі актів виконаних робіт за кожен місяць. Вартість відшкодування послуг за цим договором також може підтверджуватися зведеними актами взаєморозрахунків. Сторонами у п.2.1.1 договору визначили, що Позивач зобов'язується забезпечити інформування Відповідача про зміни витрат на утримання будівлі і тарифу на послуги.

Позивачем не надано доказів складення та направлення Відповідачу на виконання умов договору актів виконаних робіт чи зведених актів взаєморозрахунків, які б підтверджували розмір понесених Позивачем витрат пов'язаних з об'єктом оренди.

За вказаних обставин, вимоги Позивача щодо стягнення основного боргу, пені, інфляційних втрат та 3% річних за період з листопада 2013р. по травень 2015р. не підлягають задоволенню у зв'язку з недоведеністю Позивачем обґрунтованості нарахованих сум.

Враховуючи вищевикладені обставини, апеляційний суд не погоджується з висновками місцевого суду про обгрунованість та доведеність стягнення з Відповідача спірних сум коштів, тому апеляційна скарга Відповідача підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2015р. скасуванню, з прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Громадської організації "Київська міська спілка інвалідів постраждалих від мін" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2015р. у справі №910/17106/15 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2015р. у справі №910/17106/15 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс".

4. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" (02217, м.Київ, вул.Закревського, 15, код ЄДРПОУ 31776030) на користь Громадської організації "Київська міська спілка інвалідів постраждалих від мін" (02183, м.Київ, проспект Генерала Ватутіна, буд.24, кв.258, код ЄДРПОУ 32978776) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 2009 (дві тисячі дев'ять) грн. 70 коп.

Головуючий суддя Ю.Л. Власов

Судді Г.В. Корсакова

С.А. Гончаров