Рішення

від 07.03.2017 по справі 902/85/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 березня 2017 р. Справа № 902/85/17

Господарський суд Вінницької області у складі судді Банаська О.О. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Департаменту будівництва, містобудування та архітектури Вінницької обласної державної адміністрації, м. Вінниця

до: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Поділляінвестбуд", м. Вінниця

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні на відповідача - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Київцивілбуд", м.Вінниця

про стягнення 703 586,56 грн

За участю секретаря судового засідання Гнатовської Л.С.

За участю представників:

позивача: ОСОБА_2, довіреність № б/н від 19.09.2016 р., посвідчення № 04 від 21.01.2015 р.

ОСОБА_3, довіреність № б/н від 19.09.2016 р., посвідчення №01 від 21.01.2015 р.

відповідача: не з'явився.

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні на відповідача - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Київцивілбуд": не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Департамент будівництва, містобудування та архітектури Вінницької обласної державної адміністрації подав позов до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Поділляінвестбуд" про стягнення 768 398,26 грн безпідставно отриманих коштів на підставі субпідрядної додаткової угоди № 1 від 09.10.2015 р. до підрядного до договору на виконання робіт по реконструкції СЗОШ І-ІІІ ступенів в с.Сосонка, Вінницького району № 10 т-58 від 14.10.2014 р.

Ухвалою суду від 16.01.2017 р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/88/17 та призначено до розгляду на 09.02.2017 р.

Одночасно ухвалою суду залучено до розгляді в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні на відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Київцивілбуд".

08.02.2017 р. від представника позивача на адресу суду надійшли письмові пояснення (№ 04-14-204 від 08.02.2017 р.) на виконання вимог ухвали суду.

09.02.2017 р. до суду від відповідача надійшло клопотання (б/н від 09.02.2017 р.) в якому останній просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату в зв'язку з неможливістю бути присутнім в судовому засіданні, оскільки останній перебуває на лікарняному.

09.02.2017 р. представником позивача подано заяву (вх.канц. 06-52/1185/17 від 09.02.2017 р.) про зменшення розміру позовних вимог, в якій останній просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 703 586,56 грн, яка прийнята судом до розгляду.

Ухвалою суду від 09.02.2017 р. розгляд справи відкладено до 07.03.2017 р.

07.03.2017 р. до суду представником позивача листом № 04-14-311 від 27.02.2017 р. подано ряд документів які витребовувались ухвалою суду від 09.02.20107 р.

07.03.2017 р. на адресу суду від третьої особи супровідним листом № 1/7 від 03.03.2017 р. надійшли письмові пояснення та клопотання (№ 7/2 від 07.03.2017 р.) в якому останній просить суд проводити розгляд справи за відсутності представника ТОВ "Київцивілбуд".

Також останнім на виконання вимог ухвали суду долучено ряд документів.

Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, пояснень щодо обставин викладених в позові та визначених судом документів не надав, хоча про дату, час і місце розгляду справи останній повідомлявся належним чином - ухвалою суду від 09.02.2017 р., яка надсилалась рекомендованою кореспонденцією, в т.р. на адресу керівника підприємства, яким отримано вказану ухвалу, що підтверджується неявним у справі рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

При цьому суд враховує, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").

Враховуючи те, що норми ст.ст.38, 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги приписи ч.1 ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, відповідно до приписів ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

14.10.2014 р. між Управлінням капітального будівництва облдержадміністрації (Замовник) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Київцивілбуд" (Генпідрядник) укладено підрядний договір № 10т.-58 на виконання робіт по реконструкції СЗОШ І-ІІІ ступенів в с. Сосонка, Вінницького району (а.с. 15-18, т.1).

Відповідно до п.1.1 Договору Генпідрядник в межах договірної ціни, виконує на свій ризик власними та залученими силами і засобами всю передбачену замовленням роботу по реконструкції СЗОШ І-ІІІ ступенів в с. Сосонка, Вінницького району, здає виконані роботи Замовнику, усуває недоробки в межах гарантійних строків експлуатації об'єкта, що виникли в наслідок неякісно виконаних робіт.

Склад обсяги робіт, що доручається до виконання Генпідряднику, визначені проектною документацією і можуть бути переглянуті в процесі виконання робіт у разі внесення змін до проектної документації у порядку, зазначеному у п. 53 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 р. № 668 з врахуванням вимог Закону України "Про здійснення державних закупівель" (п. 1.2. Договору).

Обсяги закупівлі робіт можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків та потреб Замовника (п.1.3 Договору).

Договірна ціна робіт тверда і складає 24 253 328,40 грн разом з ПДВ. Вартість робіт, що будуть виконуватись в 2014 р. становить 730 005,60 грн разом з ПДВ (п.3.1 Договору).

Згідно п. 4.1 Договору розрахунки за виконанні роботи будуть здійснюватися на підставі акту виконаних робіт за формою КБ-2в та Довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, помісячно проміжними платежами в міру виконання робіт та надходження коштів з джерел фінансування.

Договір набирає чинності з моменту його укладення і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань. Строком договору є час, протягом якого сторони будуть здійснювати свої права та виконувати свої обов'язки відповідно до договору (п. 20.1 Договору).

09.10.2015 р. між Департаментом будівництва, містобудування та архітектури Вінницької обласної державної адміністрації (Замовник) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Київцивілбуд" (Генпідрядник) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "будівельна компанія "Поділляінвестбуд" (Субпідрядник) підписано субпідрядну додаткову угоду № 1 до підрядного договору на виконання робіт по реконструкції СЗОШ І-ІІІ ступенів в с. Сосонка, Вінницького району від 14.10.2014 р. № 10т.-58 (а.с. 19-20, т.1).

Відповідно п. 1.1 Субпідрядник в межах договірної ціни, на свій ризик власними силами та засобами виконує загально будівельні роботи по реконструкції СЗОШ І-ІІІ ступенів в с. Сосонка, Вінницького району, здає виконані роботи Генпідряднику, усуває недоробки в межах гарантійних строків експлуатації об'єкта, що виникли внаслідок неякісно виконаних робіт.

Договірна ціна робіт, що доручені Субпідряднику складає 14 131 333,08 грн разом з ПДВ. Розрахунок договірної ціни додається і є невід'ємною частиною Додаткової угоди (п. 2.1 Договору).

Договірна ціна динамічна та може уточнюватись протягом виконання робіт згідно законодавства (п. 2.2 Договору).

Згідно п. 3.1 Додаткової угоди початком виконання робіт є вересень 2015 р., закінченням грудень 2015 р.

Розрахунки за виконані роботи з Субпідрядником здійснюються Замовником.

Замовник перераховує кошти безпосередньо на рахунок Субпідрядника, який в свою чергу перераховує Генпідряднику кошти за Генпідрядні послуги в розмірі 1,75 % від загальної вартості робіт (п. 4.1 Додаткової угоди).

Замовник протягом 20 днів з дня підписання договору надасть субпідряднику аванс на придбання і доставку необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів та обладнання у розмірі 30 % вартості річного обсягу робіт строком до кінця фінансового року. Використанні для придбання матеріальних ресурсів аванси погашаються з моменту їх одержання щомісячно за рахунок коштів на оплату виконаних робіт пропорційно їх об'єму. Суми авансу не використані протягом 3-х місяців повертаються Замовнику (п.4.6 Додаткової угоди).

Генпідрядник забезпечує передачу Субпідряднику проектної документації в повному складі та об'ємі (п. 5.1 Додаткової угоди).

Субпідрядник розробляє організаційно-технологічну документацію необхідну для здійснення робіт (п. 5.2 Додаткової угоди).

Субпідрядник виконує роботи у відповідності з проектною документацією, будівельними нормами і правилами, графіками виконання робіт та в межах виділеного фінансування (п. 7.1 Додаткової угоди).

Генпідрядник підписує акти виконаних робіт за формою КБ-2 та довідку за формою КБ-3 на роботи які виконав Субпідрядник (п. 7.6 Додаткової угоди).

Протягом строку виконання робіт позивачем сплачено відповідачу на підставі Додаткової угоди № 1 від 09.10.2015 р. до підрядного договору на виконання робіт по реконструкції СЗОШ І-ІІІ ступенів в с. Сосонка, Вінницького району від 14.10.2014 р. № 10т.-58 кошти в сумі 9 03 619,78 грн за період з 12.10.2015 р. по 28.12.2015 р., що підтверджується наявними у справі платіжними дорученнями, довідкою ГУ ДКСУ у Вінницькій області від 28.02.2017 р. № 10.1-08/9-866, довідкою про стан розрахунків № 04-14-201 від 08.02.2017 р. тощо.

Із наявних у справі доказів вбачається, що відповідачем здійснено роботи на суму 8 327 033,22 грн, що підтверджується наявними у справі обопільнопідписаними актами приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в та довідками форми № КБ-3 від 16.12.2015 р, від 28.12.2015 р., від 16.12.2016 р.

19.07.2016 р. на адресу відповідача надіслано претензію № 04-10-922 з вимогою повернення зайво перерахованих коштів.

За результатами проведеної позивачем в 2016 р. інвентаризації виконаних відповідачем обсягів робіт виявлено недовиконанні роботи та неправильне застосування кошторисних норм.

В результаті чого позивачем здійснено коригування актів виконаних робіт, завищення вартості робіт за актами становить 768 398,26 грн.

В підтвердження чого між Департаментом будівництва, містобудування та архітектури Вінницької облдержадміністрації та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Поділляінвестбуд" підписано акт взаємних розрахунків станом на 16.12.2016 р. (а.с. 22, т. 1).

Неповернення відповідачем в добровільному порядку надмірно сплачених коштів слугувало підставою звернення останнього з даним позовом до суду.

На підставі встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Беручи до уваги зміст субпідрядного договору укладеного між сторонами, характер взятих на себе сторонами зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини регулювання яких здійснюється главою 61 "Підряд" § 3 "Будівельний підряд", ст.ст.875-886 ЦК України.

Відповідно до ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

З огляду на те, що між сторонами укладено договір субпідряду суд приймає до уваги положення ст.838 ЦК України відповідно до якої підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 883 ЦК України унормовано, що за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України, ч.7 ст.193 ГК України).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

З огляду на відсутність в матеріалах справи доказів виконання відповідачем підрядних робіт на суму, яку було йому оплачено позивачем суд дійшов висновку про порушення зобов'язань субпідрядником.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з п.4 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором (ч.ч.1, 2 ст.623 ЦК України).

З урахуванням наведеного вище суд дійшов переконливого висновку про задоволення позову у повному обсязі з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, яка прийнята до розгляду і відповідно до якої борг відповідача перед позивачем складає 703 586,56 грн, які підлягають стягненню на користь позивача як заявлені обґрунтовано та правомірно.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст.33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду відповідач не подав до суду жодних доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення збитків, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

За таких обставин, суд дійшов висновку про повне задоволення позову.

Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача відповідно до приписів ст.49 ГПК України.

ОСОБА_4 з тим, при розподілі судових витрат, судом враховано положення норм чинного законодавства щодо повернення позивачу з Державного бюджету України сплаченого судового збору.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України " Про судовий збір" в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Оскільки позивачем не подано заяви про повернення з Державного бюджету України сплаченої суми судового збору дане питання не вирішується судом в даному судовому засіданні.

07.03.2017 р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 87, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Поділляінвестбуд", вул. Вишнева, буд. 4, м. Вінниця, 21037 (ідентифікаційний код - 38969369) на користь Департаменту будівництва, містобудування та архітектури Вінницької державної обласної адміністрації, вул. Театральна, 14, м. Вінниця, 21050 (ідентифікаційний код - 3978073) - 703 586 грн 56 коп. - боргу, 10 553 грн 80 коп. - відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати відповідачу та третій особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 10 березня 2017 р.

Суддя О.О. Банасько

віддрук. 4 прим.:

1 - до справи

2,3 - відповідачу - вул.Вишнева, 4, м. Вінниця, 21037; ОСОБА_4 - АДРЕСА_1, 24324.

4 - третій особі - площа Гагаріна, 2, м. Вінниця, 21100.