Рішення

від 02.11.2015 по справі 910/23131/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2015Справа №910/23131/15

За позовом в.о. прокурора Котелевського району Полтавської області в інтересах держави в особі

1) Котелевської районної державної адміністрації Полтавської області

2) Котелевської районної ради Полтавської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Надра-Геоінвест"

про стягнення грошових коштів

Суддя Цюкало Ю.В.

Представники сторін:

від прокуратури: Колодчина Р.В. - за довіреністю від 12.11.2014р.;

від позивача-1: не з'явились;

від позивача-2: з'явились;

від відповідача: з'явились.

В судовому засіданні 02 листопада 2015 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

У вересні 2015 року до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява в.о. прокурора Котелевського району Полтавської області (заявник, процесуальний позивач) в інтересах держави в особі Котелевської районної державної адміністрації Полтавської області (позивач-1), Котелевської районної ради Полтавської області (позивач-2) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Надра-Геоінвест" (відповідач) про стягнення 50 000,00 грн. основного боргу, 38 509,01 втрат від інфляції, 3 150,00 грн. 3% річних, 20 813,70 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Інвестиційного договору № 1 від 29.01.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2015р. суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №910/23131/15. Розгляд справи призначено на 30.09.2015р.

28.09.2015р. через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від представника позивача-2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання, призначене на 30.09.2015р., з'явився прокурор, надав усні пояснення, відповів на запитання суду.

Представники позивачів та відповідача в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2015р. розгляд справи відкладено на 02.11.2015р.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, суд, -

ВСТАНОВИВ:

29.01.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Надра-Геоінвест (інвестор) та Котелевською районною державною адміністрацією (орган управління) (разом - сторони) укладено Інвестиційний договір № 1 (надалі - Договір або Інвестиційний договір, належним чином завірена копія договору в матеріалах справи), відповідно до п.п. 1.1., 1.2. якого, предметом договору є зобов'язання інвестора по інвестуванню власних коштів (грошових інвестицій) у формування цільового фонду місцевого бюджету Котелевського району на проведення заходів по комплексному соціально-економічному розвитку, будівництву, благоустрою району та вирішенню загальних проблем щодо інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури району, сільського господарства, соціального захисту населення для досягнення соціального ефекту. Сума договору та грошових інвестицій визначається на підставі Протоколу узгодження суми інвестування (додаток № 1).

Протоколом узгодження суми інвестування від 29.01.2013 року сторони погодили, що розмір договірної суми інвестицій складає 50 000,00 грн. Попереднє (авансове) фінансування в розмірі 25 000,00 грн., інвестор повинен перерахувати на рахунок органу управління до 31 березня 2013 року. Другу частину фінансування в розмірі 25 000,00 грн., інвестор повинен перерахувати на рахунок органу управління до 30 вересня 2013 року.

Відповідно до п. 2.1.1. Договору інвестор зобов'язався перерахувати грошові кошти, визначені згідно з додатком № 1 до договору на рахунок, вказаний органом управління, у розмірах та згідно термінів, визначених протоколом узгодження суми інвестування (додаток № 1), на розрахунковий рахунок 31515931700208, МФО 831019 в ГУДКСУ у Полтавській області, код 37301948, призначення платежу: 5011000, цільові фонди, утворені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади.

Процесуальний позивач стверджує, що через неналежне виконання відповідачем умов Інвестиційного договору № 1 від 29.01.2013 року щодо інвестування грошових коштів, у останнього виникло зобов'язання оплатити 50 000,00 грн. основного боргу, 38 509,01 втрат від інфляції, 3 150,00 грн. 3% річних та 20 813,70 грн. пені.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджено, що у відповідача виникло зобов'язання щодо здійснення фінансування за Інвестиційним договором № 1 від 29.01.2013 року в порядку та строки, що передбачено Протоколом узгодження суми інвестування від 29.01.2013 року.

Проте, інвестування погодженого сторонами, відповідачем не здійснено, зворотного суду не доведено.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що строк інвестування настав, з урахуванням того, що інвестування, яке погодили сторони, відповідач не здійснив, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню є позовні вимоги про стягнення з останнього 50 000,00 грн. основного боргу.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат позивача-1, суд дійшов висновку про правильність такого розрахунку в частині стягнення 38 509,01 грн. інфляційних втрат.

Позовна вимога про стягнення 3% річних, з урахуванням настання строку виконання зобов'язання з фінансування 01.04.2013 року та 01.10.2013 року, підлягає частковому задоволенню в розмірі 3 145,89 грн. за наступними розрахунками.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 25000 01.04.2013 - 05.08.2015 857 3 % 1760.96

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 25000 01.10.2013 - 05.08.2015 674 3 % 1384.93

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 20 813,70 грн. пені, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Умовами п. 3.3. Інвестиційного договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтями 1 та 2 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань визначено, що пеня за прострочення грошових зобов'язань встановлюється за згодою сторін, а її розмір, який повинен застосовуватись, не визначається даним законом, а натомість лише обмежується ним (подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня).

Відповідно до п. 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом. Так, нарахування пені у відповідному відсотковому розмірі від суми простроченого платежу передбачено статтею 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв", статтею 36 Закону України "Про телекомунікації", статтею 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій". У таких випадках нарахування пені здійснюється не за Законом України "Про відповідальність за невиконання грошових зобов'язань", а на підставі спеціального нормативного акта, який регулює відповідні правовідносини.

Враховуючи викладене, оскільки сторонами не визначено розміру та бази нарахування пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо здійснення фінансування за Інвестиційним договором № 1 від 29.01.2013 року, позовна вимога про стягнення пені є необґрунтованою та підлягає залишенню без задоволення.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З урахуванням зазначеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення з відповідача 50 000,00 грн. основного боргу, 3 145,89 грн. 3% річних та 38 509,01 грн. інфляційних втрат (разом 91 654,90 грн.).

Судові витрати, відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених позовних вимог покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Надра-Геоінвест" (04176, м. Київ, вул. Електриків, 26, корп. 43, ідентифікаційний код 35602704) на користь Котелевської районної державної адміністрації Полтавської області (38600, Полтавська обл., Котелевський район, селище міського типу Котельва, вулиця Жовтнева, будинок 221, ідентифікаційний код 04057570), Котелевської районної ради (38600, Полтавська область, Котелевський район, селище міського типу Котельва, вулиця Жовтнева, будинок 221, ідентифікаційний код 21050605) (на розрахунковий рахунок 31515931700208, МФО 831019 в ГУДКСУ у Полтавській області, код 37301948, призначення платежу: 5011000) грошові кошти: 91 654,90 грн. (дев'яносто одна тисяча шістсот п'ятдесят чотири гривні 90 копійок) за Інвестиційним договором № 1 від 29.01.2013 року. Видати наказ.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Надра-Геоінвест" (04176, м. Київ, вул. Електриків, 26, корп. 43, ідентифікаційний код 35602704) на користь Державного бюджету України грошові кошти: 1 833,10 грн. (одна тисяча вісімсот тридцять три гривні 10 копійок) судового збору. Видати наказ.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Копію даного рішення направити позивачу-1, позивачу-2, відповідачу у справі № 910/23131/15.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 09.11.2015р.

Суддя Ю.В. Цюкало