Рішення

від 22.02.2017 по справі 910/241/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2017Справа №910/241/17

За позовом Приватного підприємства "Фірма "Агромашсервіс"

до Державного підприємства водних шляхів "Укрводшлях"

про стягнення грошових коштів

Суддя Ю.В. Цюкало

Представники сторін:

від позивача: Шакула С.П. - за довіреністю від 20.02.2017 року

від відповідача: Шевченко О.В. - за довіреністю від 27.01.2017 року

В судовому засіданні 22 лютого 2017 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

У січні 2017 року до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного підприємства "Фірма "Агромашсервіс" (позивач) до Державного підприємства водних шляхів "Укрводшлях" (відповідач) про стягнення 71 015,84 грн. заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов договору про виконання робіт №05/10/15(76в) від 05.10.2015 року.

Відповідач звернувся до суду з відзивом, у якому за викладених підстав проти позову заперечував.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.01.2017 року суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №910/241/17. Розгляд справи призначено на 30.01.2017 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2017 року розгляд справи відкладено на 22.02.2017 року.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

05.10.2015 року між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладено договір про виконання робіт №05/10/15(76в) від 05.10.2015 року (далі - договір), відповідно п.1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, на підставі заявок замовника виконавець зобов'язується виконати роботи з переміщення та складування річкового ґрунту від кінцевого понтону земснаряду "Дніпровський-5" до карти намиву та його розподіл на карті намиву з підвищенням до висотної відмітки +6 метрів тракторами Т-130 та Т-170, що належать виконавцеві на праві власності, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити належним чином виконані роботи.

Відповідно до п. 1.3. договору орієнтовний об'єм робіт, передбачених п. 1.1. цього договору, складає 81 510 (вісімдесят одна тисяча п'ятсот десять) куб.м.

Згідно з п. 3.1. договору вартість переміщення та складування 1 (одного) куб. м річкового ґрунту від кінцевого понтону земснаряду "Дніпровський-5" до карти намиву та його розподіл на карті намиву з підвищенням до висотної відмітки +6 метрів тракторами Т-130 та Т-170 становить 8,57 грн. (вісім грн. 57 коп.), в т.ч. ПДВ - 1,43 грн. (одна грн. 43 коп.) (додаток №1 до договору).

Загальна вартість робіт за цим договором орієнтовно становить 698 540,70 грн. (шістсот дев'яносто вісім тисяч п'ятсот сорок грн. 70 коп.), в т.ч. ПДВ - 116 423,45 грн. (сто шістнадцять тисяч чотириста двадцять три грн.45 коп.) (п. 3.1. договору).

Пунктом 3.1. договору визначено, що на протязі п'яти банківських днів з моменту підписання договору замовник проводить попередню оплату у розмірі 100 000,00 грн. (сто тисяч грн. 00 коп.)., в т.ч. ПДВ - 16 666, 67 грн. (шістнадцять тисяч шістсот шістдесят шість грн. 67 коп.) па підставі рахунку виставленого виконавцем. Авансовий платіж враховується при здійсненні кінцевих розрахунків.

Замовник здійснює оплату за виконані роботи по кожній окремій заявці (п. 3.4. договору).

Відповідно до п. 3.5. договору оплата виконаних робіт здійснюється на підставі акту прийому-передачі виконаних робіт та рахунку, виставленому виконавцем. Відповідно акт прийому-передачі виконаних робіт складається на підставі фактичного обсягу піднятого річкового ґрунту на карту намиву.

Згідно з п. 3.6. договору замовник сплачує вартість виконаних робіт за цим договором не пізніше 5-ти банківських днів, з моменту підписання акту виконаних робіт обома сторонами, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця, в розмірі 100% вартості виконаних і прийнятих замовником робіт, на підставі рахунку виконавця.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (п. 9.1. договору).

Виконавцем було виконано роботи за договором про виконання робіт №05/10/15(76в) від 05.10.2015 року на суму 221 015,84 грн., що підтверджується підписаним представниками сторін та скріпленим печатками актом виконаних робіт від 23.11.2015 року та рахунком №6 від 23.11.2015 року.

Позивач в позовній заяві зазначає, що на виконання умов п.3.3. договору замовник сплатив виконавцю попередню оплату в сумі 100 000,00 грн. та на виконання умов п.3.6. договору - 50 000,00 грн.

24.12.2015 року позивачем було направлено відповідачу лист №18/12 від 18.12.2015 року, у якому повідомлено про тимчасове припинення виконання робіт за договором про виконання робіт №05/10/15(76в) від 05.10.2015 року та необхідність сплати заборгованості у сумі 71 015,84 грн., акт виконаних робіт № 4 від 23.11.2015 року та рахунок №6 від 23.11.2015 року, які були отримані уповноваженим представником відповідача 24.12.2015 року, що вбачається з опису вкладення у цінний лист від 24.12.2015 року та рекомендованого повідомленням про вручення поштового відправлення від 24.12.2015 року за номером 5405003834130.

Відповідач на зазначений вище лист надав відповідь листом №06-07/186 від 23.12.2015 року, у якому, зокрема, визнав заборгованість перед позивачем.

Позивач стверджує, що відповідачем допущено неналежне виконання зобов'язань за договором про виконання робіт №05/10/15(76в) від 05.10.2015 року щодо своєчасної та повної оплати виконаних робіт, у зв'язку з чим просить стягнути з останнього 71 015,84 грн. заборгованості.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує з підстав того, що позивач відмовою з грудня 2015 року від виконання робіт за договором №05/10/15(76в) від 05.10.2015 року спричинив відповідачу значні збитки, а тому вважає відмову від сплати 71 015,84 грн. за виконані роботи правомірною.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є не обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (ст. 846 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач виконав роботи за договором про виконання робіт №05/10/15(76в) від 05.10.2015 року на суму 221 015,84 грн., що підтверджується підписаним представниками сторін та скріпленим печатками актом виконаних робіт від 23.11.2015 року та рахунком №6 від 23.11.2015 року.

Відповідно до ст. 854 ЦК якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи викладене та умови договору, з огляду на те, що акт виконаних робіт № 4 від 23.11.2015 року та рахунок №6 від 23.11.2015 року були направлені відповідачу 24.12.2015 року та були отримані уповноваженим представником відповідача 24.12.2015 року, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 24.12.2015 року та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 24.12.2015 року за номером 5405003834130, відповідач мав здійснити оплату виконаних робіт до 29.12.2015 року включно.

Проте, як свідчать матеріали справи, відповідач всупереч п.3.6. договору своє зобов'язання зі своєчасної та повної оплати виконаних робіт в повному обсязі не виконав, що не було спростовано відповідачем належними та допустимими доказами, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 71 015,84 грн.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що строк оплати вартості виконаних робіт за договором відповідно до п. 3.6. останнього настав, приймаючи до уваги те, що доказів оплати вартості виконаних робіт в повному обсязі станом на день розгляду справи відповідачем не надано, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з останнього на користь позивача заборгованості за договором про виконання робіт №05/10/15(76в) від 05.10.2015 року в розмірі 71 015,84 грн.

Щодо заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ч.2 ст. 224 ГК України).

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема: додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи вищевикладене, суд відхиляє твердження відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, оскільки факт завдання збитків підлягає доведенню та встановленню в окремому позовному провадженні та не є підставою для відмови чи звільнення відповідача від оплати виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт за договором про виконання робіт №05/10/15(76в) від 05.10.2015 року.

Таким чином, суд визнав позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 71 015,84 грн. заборгованості за договором про виконання робіт №05/10/15(76в) від 05.10.2015 року обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства водних шляхів "Укрводшлях" (04070, м. Київ, вулиця Сагайдачного, будинок 12, ідентифікаційний код 03150102) на користь Приватного підприємства "Фірма "Агромашсервіс" (57286, Миколаївська обл., Вітовський район, село Галицинове, вул. Леніна, будинок 22, ідентифікаційний код 30533260) грошові кошти: 71 015,84 грн. (сімдесят одну тисячу п'ятнадцять гривень 84 копійки) заборгованості та 1 378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень) судового збору. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 10.03.2017 року.

СуддяЮ.В. Цюкало