Рішення

від 27.02.2017 по справі 910/297/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2017Справа №910/297/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗакарпатЄвроТранс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Європатранс Груп"

про стягнення грошових коштів

Суддя Ю.В. Цюкало

Представники сторін:

від позивача: Гайович А.Ю. - за довіреністю від 04.01.2017 року

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 27 лютого 2017 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

У січні 2017 року до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗакарпатЄвроТранс" (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Європатранс Груп" (відповідач) про стягнення 57 000,00 грн. заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов договору-заявки на транспортне експедирування по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні №КОБ160811 від 03.08.2016 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.01.2017 року суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №910/297/17. Розгляд справи призначено на 30.01.2017 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2017 року розгляду справи відкладено на 27.02.2017 року.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

03.08.2016 року між позивачем (експедитор) та відповідачем (замовник) укладено договір-заявку на транспортне експедирування по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні №КОБ160811 (далі - договір-заявка), відповідно до умов якого сторони погодили здійснення експедитором за рахунок замовника перевезення вантажу за маршрутом Reggio Emilia (Italy) - Днепропетровск - Запорожье (Украина).

Відповідно до п. 16 договору-заявки вартість перевезення становить 2 000,00 євро по курсу НБУ на дату загрузки + вартість оформлення експортних документів 30,00 євро.

Пунктом 17 договору-заявки встановлено, що оплата здійснюється через 20 днів після отримання оригіналів документів.

Виконавець зобов'язаний надати оригінали документів протягом 10 днів з моменту вивантаження авто (п. 25 договору-заявки).

На виконання умов договору позивачем було надано послуги перевезення відповідачу на суму 57 000,00 грн., що підтверджується підписаним представниками сторін та скріпленим печатками актом здачі-прийомки (надання послуг) № 29 від 22.08.2016 року.

Крім того, здійснення перевезення позивачем за договором-заявкою №КОБ160811 від 03.08.2016 року підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною А №0845159.

Позивач звернувся до відповідача з претензією №948 від 20.10.2016 року про сплату249 295,49 грн. заборгованості, з яких 57 000,00 грн. за договором-заявкою на транспортне експедирування по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні №КОБ160811 від 03.08.2016 року.

Позивач стверджує, що відповідачем допущено неналежне виконання зобов'язань за договором-заявкою на транспортне експедирування по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні №КОБ160811 від 03.08.2016 року щодо своєчасної оплати наданих послуг з перевезення, у зв'язку із чим просить стягнути з останнього заборгованість у розмірі 57 000,00 грн.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є не обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

За приписами ст.ст. 930 Цивільного кодексу України договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі. Клієнт повинен видати експедиторові довіреність, якщо вона є необхідною для виконання його обов'язків.

Згідно зі ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов договору-заявки позивачем було надано послуги з перевезенням вантажу на суму 57 000,00 грн., що підтверджується підписаним представниками сторін та скріпленим печатками актом здачі-прийомки (надання послуг) № 29 від 22.08.2016 року та міжнародною товарно-транспортною накладною А № 0845159.

Згідно з ч. 1 ст. 931 Цивільного кодексу України, розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Згідно ч. 2 ст.12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Виходячи із умов договору-заявки на транспортне експедирування по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні №КОБ160811 від 03.08.2016 року строк виконання відповідачем зобов'язань з оплати послуг перевезення є таким, що настав.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як свідчать матеріали справи, відповідач всупереч п.17 договору своє зобов'язання зі своєчасної оплати наданих послуг в повному обсязі не виконав, що не було спростовано відповідачем належними та допустимими доказами, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 57 000,00 грн.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що строк оплати вартості наданих послуг за договором-заявкою на транспортне експедирування по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні №КОБ160811 від 03.08.2016 року, відповідно до п. 17 останнього, настав приймаючи до уваги те, що доказів оплати наданих послуг в повному обсязі станом на день розгляду справи відповідачем не надано, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з останнього на користь позивача заборгованості за договором-заявкою на транспортне експедирування по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні №КОБ160811 від 03.08.2016 року в розмірі 57 000,00 грн.

Судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Європатранс Груп" (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 16-22, офіс 420, ідентифікаційний код 39479819) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗакарпатЄвроТранс" (89636, Закарпатська обл., Мукачівський район, селище міського типу Кольчино, вулиця Набережна, будинок 17, ідентифікаційний код 30015655) грошові кошти: 57 000,00 грн. (п'ятдесят сім тисяч гривень) заборгованості та 1 378,00 грн. (одну тисячу триста сімдесят вісім гривень) судового збору. Видати наказ.

3. Копію рішення направити відповідачу у справі №910/297/17.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 10.03.2017 року.

СуддяЮ.В. Цюкало