Постанова

від 01.03.2017 по справі 918/1187/16

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2017 року Справа №918/1187/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Дужич С.П.

судді Мамченко Ю.А. ,

судді Огороднік К.М.

при секретарі Ільчук Н.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 10.10.2016р.)

відповідача - Кушнір (довіреність № 08/44 від 13.01.2017 р.)

розглянувши апеляційну скаргу відповідача ДП "ПрикарпатЗахідтранс" південно-західного акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів на рішення господарського суду Рівненської області від 07 грудня 2016 року у справі №918/1187/16

за позовом Дочірнього підприємства державного підприємства виробничого зв'язку нафтопродуктозабезпечуючої системи "Рівненський цех електрозв'язку"

до Дочірнього підприємства "Прикарпатзахідтранс" Південно-західного акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів

про стягнення коштів

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ :

07 грудня 2016 року, рішенням господарського суду Рівненської області було частково задоволено позов ДП виробничого зв'язку нафтопродуктозабезпечуючої системи "Рівненський цех електрозв'язку" до ДП "Прикарпатзахідтранс" Південно-західного АТ трубопровідного транспорту нафтопродуктів про стягнення коштів, та стягнуто з відповідача на користь позивача 5 409 905,90 грн. - заборгованості за послуги зв'язку, 176 549,19 грн. - 3% річних та 103 687,66 грн. - інфляційних втрат, в решті позову відмовлено, а також стягнуто в прибуток держбюджету з відповідача 85 352,14 грн. - судового збору, а з позивача - 8 698,73 грн.

22 грудня 2016 року, не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій, вважаючи, що рішення господарського суду прийнято при неповному з'ясуванні обставин справи, а також порушенні норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, оскільки відповідачем визначались певні обставини справи, а не позовні вимоги. Також, зазначив, що відмовивши у задоволенні клопотання відповідачу про відкладення розгляду справи для надання можливості на подання відзиву, судом першої інстанції не дотримано принципу рівності учасників судового процесу та змагальності сторін для всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин справи і ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення.

Відповідач не скористався своїм правом відзиву на апеляційну скаргу, проте його відсутність, відповідно ч.2 ст. 96 ГПК України, не перешкоджає апеляційному перегляду справи.

30 грудня 2016 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ДП "ПрикарпатЗахідтранс" південно-західного акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів було прийнято до провадження та призначено її розгляд на 08 лютого 2017 року (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 24 січня 2017 року).

07 лютого 2017 року, розпорядженням керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду, у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Демянчука Ю.Г., було проведено автозаміну, якою замінено його на суддю Саврія В.А.

08 лютого 2017 року, розпорядженням керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду, у зв'язку із відсутністю судді Саврія В.А., було проведено автозаміну, якою замінено його на суддю Огородніка К.М.

08 лютого 2017 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ДП "ПрикарпатЗахідтранс" південно-західного акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів було прийнято до провадження колегією у новому складі та призначено її розгляд на 08 лютого 2017 року.

08 лютого 2017 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду розгляд апеляційної скарги відкладено на 01 березня 2017 року.

16 лютого 2017 року, на адресу суду від відповідача надійшла заява про затвердження мирової угоди із позивачем.

Колегія суддів, розглянувши заяву відповідача про затвердження мирової угоди, вважає, що дане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки за приписами ч.2 ст. 99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції. Проте, згідно роз'яснень у п.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 "Про деякі питання застосування ХII Господарського процесуального кодексу України" від 17 травня 2011 року, апеляційна інстанція не застосовує положення ГПК щодо затвердження господарським судом мирової угоди та відмови позивача від позову.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та заяви про затвердження мирової угоди, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила що:

01 січня 2014 року між ДП державного підприємства виробничого зв'язку нафтопродуктозабезпечуючої системи "Рівненський цех електрозв'язку" (надалі - Рівненський цех електрозв'язку) та ДП "Прикарпатзахідтранс" південно-західного акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів (надалі - Прикарпатзахідтранс) був укладений Договір №18/16-14 на організацію технологічних мереж зв'язку для виробничо-технологічного процесу транспортування нафтопродуктів (надалі - Договір №1), за умовами якого, з урахуванням Додатків №1, №2 та №3 до Договору, виконавець зобов'язався виконувати замовнику послуги зв'язку, вказані в Додатку №1 до діючого Договору, а замовник зобов'язався оплачувати надані послуги згідно з витратами операційної діяльності виконавця (Додаток №2), протоколом узгодження договірної вартості за послуги зв'язку (Додаток №3) і за додаткові послуги на основі письмової заяви замовника на умовах дійсного договору, при наявності технічної можливості (п.1.1. Договору №18/16-14). (т.1 а.с.26-32)

Згідно з п.3.1., п.3.2., п.3.3. (п.п. 3.3.1.), п.3.4. та п.3.5. Договору №18/16-14, вартість послуг, наданих виконавцем по дійсному Договору, визначається, виходячи з послуг, зазначених в Додатку №1. Розрахунковий період для оплати послуг зв'язку становить один повний календарний місяць. Внесення плати за послуги зв'язку здійснюється замовником, при цьому: п.3.3.1. нарахування щомісячної сплати новостворюваних послуг починається з дати, зазначеної в акті здачі-приймання з надання доступу до послуг зв'язку. Рахунки-фактури за фактично надані послуги зв'язку по п.3.3. Договору виставляються і направляються в оригіналі замовнику не пізніше 5 числа місяця, який слідує за місяцем фактичного надання послуг. У випадку надання додаткових послуг по заявці замовника по дійсному Договору виконавець виставляє разові рахунки за одноразові послуги. Замовник здійснює оплату таких разових рахунків на протязі 20 днів з моменту їх виставлення.

Датою належного виконання договору замовником в частині оплати за надані виконавцем послуги зв'язку є дата зарахування банком замовника відповідних виставленим рахункам сум грошових коштів на кореспондентський рахунок банку виконавця. (п. 3.9. Договору №18/16-14)

Пунктом 7.1 Договору №18/16-14 передбачено, що він вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року включно, а в частині оплати до виконання зобов'язань по Договору.

Вказаний Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплено відбитками печаток сторін.

На виконання умов Договору №18/16-14, позивачем були надані послуги зв'язку за актами надання послуг №1 від 31 січня 2014 року, №5 від 28 лютого 2014 року, №8 від 31 березня 2014 року, №10 від 30 квітня 2014 року, №15 від 30 травня 2014 року, №16 від 27 червня 2014 року, №19 від 31 липня 2014 року, №22 від 29 серпня 2014 року та №28 від 30 вересня 2014 року на загальну суму 6 652 662,00 грн., які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені відбитками печаток останніх. (а.с.33-41)

Позивачем, відповідно умов Договору №18/16-14, було направлено рахунки за надані послуги зв'язку №1 від 31 січня 2014 року, №5 від 28 лютого 2014 року, №8 від 12 березня 2014 року, №10 від 28 квітня 2014 року, №13 від 20 травня 2014 року, №16 від 27 червня 2014 року, №19 від 31 липня 2014 року, №22 від 29 серпня 2014 року та №28 від 30 вересня 2014 року на загальну суму 6 652 662,00 грн. (т.1 а.с.33 - 41)

Відповідач, прийнявши надані послуги без будь-яких заперечень та зауважень щодо їх якості, свої обов'язки по їх оплаті виконав не в повному обсязі, чим допустив заборгованість перед позивачем у розмірі 748 518,00 грн.

11 вересня 2014 року між ДП державного підприємства виробничого зв'язку нафтопродуктозабезпечуючої системи "Рівненський цех електрозв'язку", як виконавцем, та Дочірнім підприємством "Прикарпатзахідтранс" південно-західного акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів, як замовником, був укладений Договір №418/16-14 на організацію технологічних мереж зв'язку для виробничо-технологічного процесу транспортування нафтопродуктів (далі - Договір №2), за умовами якого, з урахуванням Додатків №1, №2 та №3 до Договору, виконавець зобов'язується виконувати замовнику послуги зв'язку, вказані Додатку №1 до діючого Договору, а замовник зобов'язався оплачувати надані послуги згідно з витратами операційної діяльності виконавця (Додаток №2), протоколом узгодження договірної вартості за послуги зв'язку (Додаток №3) і за додаткові послуги на основі письмової заяви замовника на умовах дійсного договору, при наявності технічної можливості (п.1.1. Договору №2). (т.1 а.с.74-80)

Згідно з п.3.1., п.3.2., п.3.3. (п.п.3.3.1.), п.3.4. та п.3.5. Договору №2, вартість послуг, наданих виконавцем по дійсному Договору, визначається, виходячи з послуг, зазначених в Додатку №1. Розрахунковий період для оплати послуг зв'язку становить один повний календарний місяць. Внесення плати за послуги зв'язку здійснюється Замовником, при цьому: п.3.3.1. Нарахування щомісячної сплати новостворюваних послуг починається з дати, зазначеної в акті здачі-приймання з надання доступу до послуг зв'язку. Рахунки-фактури за фактично надані послуги зв'язку по п.3.3. Договору виставляються і направляються в оригіналі замовнику не пізніше 5 числа місяця, який слідує за місяцем фактичного надання послуг. У випадку надання додаткових послуг по заявці замовника по дійсному Договору виконавець виставляє разові рахунки за одноразові послуги. Замовник здійснює оплату таких разових рахунків на протязі 20 днів з моменту їх виставлення.

Пунктом 7.1 Договору №2 передбачено, що він вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє з 01 жовтня по 31 грудня 2014 року включно, а в частині оплати до виконання зобов'язань по Договору.

Вказаний Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплено відбитками печаток сторін.

На виконання умов Договору №18/16-14 від 11 вересня 2014 року, позивачем були надані відповідачу послуги зв'язку за актами надання послуг №32 від 31жовтня 2014 року, №35 від 28 листопада 2014 року та №40 від 29 грудня 2014 року на загальну суму 2 023 200,00 грн., які прийняті відповідачем без будь-яких зауважень щодо їх обсягу, якості чи вартості. Дані акти підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені відбитками печаток останніх. (а.с.33-41)

Позивачем, відповідно умов Договору №18/16-14, було направлено рахунки за надані послуги зв'язку №32 від 31 жовтня 2014 року, №36 від 28 листопада 2014 року та №40 від 29 грудня 2014 року на загальну суму 2 023 200,00 грн. (т.1 а.с.81-83).

Відповідач, прийнявши надані послуги без будь-яких заперечень та зауважень щодо їх якості, свої обов'язки по їх оплаті виконав не в повному обсязі, чим допустив заборгованість перед позивачем у розмірі 1 008 900,00 грн.

12 січня 2015 року, між ДП державного підприємства виробничого зв'язку нафтопродуктозабезпечуючої системи "Рівненський цех електрозв'язку", як виконавцем, та Дочірнім підприємством "Прикарпатзахідтранс" південно-західного акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів, як замовником, був укладений Договір №27/2015 на організацію технологічних мереж зв'язку для виробничо-технологічного процесу транспортування нафтопродуктів (далі - Договір №3), за умовами якого, з урахуванням Додатків №1, №2 та №3 до Договору, виконавець зобов'язується виконувати замовнику послуги зв'язку, вказані Додатку №1 до діючого Договору, а замовник зобов'язався оплачувати надані послуги згідно з витратами операційної діяльності виконавця (Додаток №2), протоколом узгодження договірної вартості за послуги зв'язку (Додаток №3) і за додаткові послуги на основі письмової заяви замовника на умовах дійсного договору, при наявності технічної можливості (п.1.1. Договору №3). (т.1 а.с.96-102)

Згідно з п.3.1., п.3.2., п.3.3. (п.п.3.3.1., 3.3.2.), п.3.4. та п.3.5. Договору №3, вартість послуг, наданих виконавцем по Договору, визначається, виходячи з переліку послуг, зазначених в Додатку №1 і протоколу узгоджень договірної ціни у відповідності до додатку №3. Розрахунковий період для розрахунку за послуги зв'язку складає один повний календарний місяць. Внесення плати за послуги зв'язку здійснюється замовником в повному розмірі, при цьому: п.3.3.1. Рахунки-фактури за фактично надані послуги зв'язку виставляються і направляються в оригіналі замовнику до 6 числа місяця, який слідує за місяцем фактичного надання послуг. Оплата виставленого і направленого в оригіналі замовнику рахунка-фактури здійснюється останнім на протязі 10 календарних днів з моменту його отримання. Строк оплати рахунка-фактури - до 15 числа місяця, який слідує за місяцем фактичного надання послуги. При цьому рахунок-фактура на оплату послуг зв'язку є письмовим попередженням замовнику про існуючу заборгованість. Нарахування щомісячної оплати новостворених послуг починається з дати, зазначеної в акті здачі-приймання з надання доступу до послуг зв'язку. У випадку неотримання рахунка-фактури замовником до 6 числа місяця, який слідує за місяцем фактичного виконання послуг. Останній зобов'язаний звернутися до виконавця за отриманням інформації про належну до сплати суми. У випадку надання додаткових послуг по заявці замовника по Договору виконавець виставляє разові рахунки за одноразові послуги. Замовник здійснює оплату разового рахунка-фактури на протязі 5 банківських днів з моменту їх виставлення.

Пунктом 7.1 Договору №3 передбачено, що він вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє з 01 січня по 31 грудня 2015 року включно, а в частині оплати до виконання зобов'язань по Договору.

Вказаний Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплено відбитками печаток сторін.

На виконання умов Договору №27/2015 від 12 січня 2015 року, позивачем були надані відповідачу послуги зв'язку за актами надання послуг №3 від 30 січня 2015 року, №4 від 27 лютого 2015 року, №8 від 31 березня 2015 року, №11 від 30 квітня 2015 року, №13 від 29 травня 2015 року, №16 від 30 червня 2015 року, №19 від 31 липня 2015 року, №22 від 31 серпня 2015 року, №27 від 30 вересня 2015 року, №31 від 30 жовтня 2015 року, №33 від 30 листопада 2015 року та №36 від 30 грудня 2015 року на загальну суму 4 078 800,00 грн., які прийняті відповідачем без будь-яких зауважень щодо їх обсягу, якості чи вартості. Дані акти підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені відбитками печаток останніх. (а.с.33-41)

Позивачем, відповідно умов Договору №27/2015, було направлено рахунки за надані послуги зв'язку №3 від 30 січня 2015 року, №4 від 27 лютого 2015 року, №8 від 31 березня 2015 року, №11 від 30 квітня 2015 року, №13 від 29 травня 2015 року, №16 від 30 червня 2015 року, №19 від 31 липня 2015 року, №22 від 31 серпня 2015 року, №27 від 30 вересня 2015 року, №32 від 30 жовтня 2015 року, №34 від 30 листопада 2015 року та №37 від 30 грудня 2015 року на загальну суму 4 078 800,00 грн. (а.с.103-114)

Відповідач, прийнявши надані послуги без будь-яких заперечень та зауважень щодо їх якості, свої обов'язки по їх оплаті виконав не в повному обсязі, чим допустив заборгованість перед позивачем у розмірі 2 954 700,00 грн.

28 грудня 2015 року, між ДП державного підприємства виробничого зв'язку нафтопродуктозабезпечуючої системи "Рівненський цех електрозв'язку", як виконавцем, та Дочірнім підприємством "Прикарпатзахідтранс" південно-західного акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів, як замовником, було укладено Додаткову угоду №1 до Договору № 27/2015, за якою Договір діє з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2016 року, а в частині оплати до виконання зобов'язань по Договору, а розмір оплати в 2016 році встановлюється та узгоджується у відповідності з протоколом №1 узгоджень договірної ціни на послуги зв'язку (Додаток №3 до Договору №27/2015 р. від 12 січня 2015 року) (а.с. 161)

Вказана Додаткова угода №1 підписана повноважними представниками сторін та скріплено відбитками печаток сторін.

На виконання умов Договору №27/2015 від 12 січня 2015 року з урахуванням Додаткової угоди №1, позивачем були надані відповідачу послуги зв'язку за актами надання послуг №1 від 29 січня 2016 року, №5 від 29 лютого 2016 року, №10 від 31 березня 2016 року, №12 від 29 квітня 2016 року, №16 від 31 травня 2016 року, №18 від 30 червня 2016 року, №22 від 29 липня 2016 року та №24 від 31 серпня 2016 року на загальну суму 2 719 200,00 грн., які прийняті відповідачем без будь-яких зауважень щодо їх обсягу, якості чи вартості. Дані акти які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені відбитками печаток останніх.

Позивачем, відповідно умов Договору №27/2015, було направлено рахунки за надані послуги зв'язку №1 від 29 січня 2016 року, №5 від 29 лютого 2016 року, №8 від 31 березня 2016 року, №11 від 29 квітня 2016 року, №15 від 31 травня 2016 року, №17 від 30 червня 2016 року, №21 від 29 липня 2016 року та №24 від 31 серпня 2016 року на загальну суму 2 719 200,00 грн. (а.с.162-169)

Відповідач, прийнявши надані послуги без будь-яких заперечень та зауважень щодо їх якості, свої обов'язки по їх оплаті виконав не в повному обсязі, чим допустив заборгованість перед позивачем у розмірі 1 531 823,26 грн.

31 грудня 2015 року між ДП державного підприємства виробничого зв'язку нафтопродуктозабезпечуючої системи "Рівненський цех електрозв'язку" та Дочірнім підприємством "Прикарпатзахідтранс" південно-західного акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів було укладено Правочин про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог за Договором №27/2015 від 12 січня 2015 року та за Договором оренди службових приміщень №84/16-13 від 01 січня 2013 року, за якими Прикарпатзахідтранс є боржником перед Рівненським цехом електрозв'язку на суму 4 078 800,00 грн., а Рівненський цех електрозв'язку є боржником перед Прикарпатзахідтранс на суму 243 285,36 грн. Розмір зустрічних однорідних вимог становить суму 243 285, 36 грн., яка погашається. (т.2 а.с.19)

02 лютого 2016 року, з метою врегулювання спору за Договором №1, Договором №2 і Договором №3, позивач вручив відповідачу претензію №ПТЗ-08/223 про сплату існуючої заборгованості, в якій просив погасити заборгованість в розмірі 5 932 832,64 грн., з урахуванням часткового її погашення 03 лютого 2016 року в сумі 339 900,00 грн., де 1 047 926,00 грн. - борг за Договором №1, 1 049 392,00 грн. - борг за Договором №2 і 3 835 514,64 грн. - борг за Договором №3. (т.1 а.с.196-197)

24 лютого 2016 року, відповідачем надано позивачу відповідь на претензію, відповідно до якої ДП "Прикарпатзахідтранс" повідомив про перерахування 03 лютого 2016 року коштів в сумі 339 900,00 грн. в рахунок часткового погашення заборгованості за надані послуги зв'язку (т.1 а.с.198).

13 липня 2016 року, позивачем направлено відповідачу претензію №105 про сплату існуючої заборгованості, в якій просив погасити заборгованість в розмірі 6 444 955,90 грн., де 748 518,00 грн. - борг за Договором №1, 1 348 800,00 грн. - борг за Договором №2 і 4 347 637,90 грн. - борг за Договором №3. (т.1 а.с.199-200)

08 вересня 2016 року, не отримавши відповіді, позивач направив відповідачу претензію №148 про сплату існуючої заборгованості, в якій просив погасити заборгованість, з урахуванням часткових оплат, в розмірі 6 105 055,90 грн., де 748 518,00 грн. - борг за Договором №1, 1 348 800,00 грн. - борг за Договором №2 і 4 007 737,90 грн. - борг за Договором №3. (т.1 а.с.200-202) Однак, дана претензія залишена без відповіді та задоволення, заборгованість не сплачена.

02 листопада 2016 року, ДП державного підприємства виробничого зв'язку нафтопродуктозабезпечуючої системи "Рівненський цех електрозв'язку" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до ДП "Прикарпатзахідтранс" південно-західного акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів про стягнення заборгованості, в якому просило стягнути на свою користь 6 000 655,90 грн. - основного боргу, 579 915,05 грн. - пені, 176 549,19 грн. - 3% річних, 103 687,66 грн. - інфляційних втрат.(т.1 а.с.1-23)

17 листопада 2016 року, ДП державного підприємства виробничого зв'язку нафтопродуктозабезпечуючої системи "Рівненський цех електрозв'язку" звернулось до господарського суду Рівненської області з заявою про зменшення розміру позовних вимог, в якій, у зв'язку з частковою оплатою основного боргу в розмірі 590 750,00 грн., зменшило розмір позовних вимог і просить стягнути з відповідача на свою користь 5 409 905,90 грн. - заборгованості за надані послуги зв'язку, 579 915,05 грн. - пені, 176 549,19 грн. - 3% річних, 103 687,66 грн. - інфляційних втрат. (т.2 а.с.5-6)

07 грудня 2016 року, рішенням господарського суду Рівненської області було частково задоволено позов ДП виробничого зв'язку нафтопродуктозабезпечуючої системи "Рівненський цех електрозв'язку" до ДП "Прикарпатзахідтранс" Південно-західного АТ трубопровідного транспорту нафтопродуктів про стягнення коштів, та стягнуто з відповідача на користь позивача 5 409 905,90 грн. - заборгованості за послуги зв'язку, 176 549,19 грн. - 3% річних та 103 687,66 грн. - інфляційних втрат, в решті позову відмовлено, а також стягнуто в прибуток держбюджету з відповідача 85 352,14 грн. - судового збору, а з позивача в прибуток держбюджету - 8 698,73 грн. - судового збору, відповідно до задоволених позовних вимог. (т.2 а.с.21-28)

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами по справі було укладено Договір №1 (Договір №18/16-14 від 01 січня 2014 року), Договір №2 (Договір №18/16-14 від 11 вересня 2014 року), Договір №3 (Договір №27/2015 від 12 січня 2015 року) та Договір №3 (Договір №27/2015 від 12 січня 2015 року) з урахуванням Додаткової угоди №1 до нього від 28 грудня 2015 року, на організацію технологічних мереж зв'язку для виробничо-технологічного процесу транспортування нафтопродуктів, за умовами яких позивач зобов'язався надати відповідачу послуги зв'язку, а останній зобов'язався оплатити їх згідно з витратами операційної діяльності, протоколом узгодження договірної вартості за послуги зв'язку і за додаткові послуги на основі письмової заяви замовника на умовах договору. (т.1 а.с.26-32, 74-80, 96-102)

На виконання умов зазначених договорів, позивачем були надані відповідачу послуги зв'язку за актами надання послуг за:

- Договором №1 - №1 від 31 січня 2014 року, №5 від 28 лютого 2014 року, №8 від 31 березня 2014 року, №10 від 30 квітня 2014 року, №15 від 30 травня 2014 року, №16 від 27 червня 2014 року, №19 від 31 липня 2014 року, №22 від 29 серпня 2014 року та №28 від 30 вересня 2014 року на загальну суму 6 652 662,00 грн.;

- Договором №2 - №32 від 31жовтня 2014 року, №35 від 28 листопада 2014 року та №40 від 29 грудня 2014 року на загальну суму 2 023 200,00 грн.;

- Договором №3 - №3 від 30 січня 2015 року, №4 від 27 лютого 2015 року, №8 від 31 березня 2015 року, №11 від 30 квітня 2015 року, №13 від 29 травня 2015 року, №16 від 30 червня 2015 року, №19 від 31 липня 2015 року, №22 від 31 серпня 2015 року, №27 від 30.09.2015 року, №31 від 30 жовтня 2015 року, №33 від 30 листопада 2015 року та №36 від 30. грудня 2015 року на загальну суму 4 078 800,00 грн.;

- Договором №3 з урахуванням Додаткової угоди №1 до нього - №1 від 29 січня 2016 року, №5 від 29 лютого 2016 року, №10 від 31 березня 2016 року, №12 від 29 квітня 2016 року, №16 від 31 травня 2016 року, №18 від 30 червня 2016 року, №22 від 29 липня 2016 року та №24 від 31 серпня 2016 року на загальну суму 2 719 200,00 грн., а всього на загальну суму 15 473 862,00 грн. Надані послуги прийняті відповідачем без будь-яких зауважень щодо їх обсягу, якості чи вартості. Акти надання послуг підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені відбитками печаток останніх.

Позивачем, відповідно умов договорів було направлено рахунки за надані послуги зв'язку за:

- Договором №1 - №1 від 31 січня 2014 року, №5 від 28 лютого 2014 року, №8 від 31 березня 2014 року, №10 від 30 квітня 2014 року, №15 від 30 травня 2014 року, №16 від 27 червня 2014 року, №19 від 31 липня 2014 року, №22 від 29 серпня 2014 року та №28 від 30 вересня 2014 року на загальну суму 6 652 662,00 грн.; (т.1 а.с.33-41)

- Договором №2 - №32 від 31жовтня 2014 року, №35 від 28 листопада 2014 року та №40 від 29 грудня 2014 року на загальну суму 2 023 200,00 грн.; (т.1 а.с.81-83)

- Договором №3 - №3 від 30 січня 2015 року, №4 від 27 лютого 2015 року, №8 від 31 березня 2015 року, №11 від 30 квітня 2015 року, №13 від 29 травня 2015 року, №16 від 30 червня 2015 року, №19 від 31 липня 2015 року, №22 від 31 серпня 2015 року, №27 від 30.09.2015 року, №31 від 30 жовтня 2015 року, №33 від 30 листопада 2015 року та №36 від 30. грудня 2015 року на загальну суму 4 078 800,00 грн.; (т.1 а.с.103-114)

- Договором №3 з урахуванням Додаткової угоди №1 до нього - №1 від 29 січня 2016 року, №5 від 29 лютого 2016 року, №10 від 31 березня 2016 року, №12 від 29 квітня 2016 року, №16 від 31 травня 2016 року, №18 від 30 червня 2016 року, №22 від 29 липня 2016 року та №24 від 31 серпня 2016 року на загальну суму 2 719 200,00 грн. (т.1 а.с.162-169)

Відповідач, прийнявши надані послуги без будь-яких заперечень та зауважень щодо їх обсягу, вартості та якості, свої обов'язки по їх оплаті виконав не в повному обсязі, чим допустив заборгованість перед позивачем за:

- Договором №1 - у розмірі 748 518,00 грн.;

- Договором №2 - у розмірі 1 008 900,00 грн.;

- Договором №3 - у розмірі 2 954 700,00 грн.;

- Договором №3 Додаткової угоди №1 до нього - у розмірі 1 531 823,26 грн., а всього борг склав 6 243 941,26 грн., а з урахуванням Правочину про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог від 31 грудня 2015 року 6 000 655,90 (6 243 941,26 - 243 285,36) грн. та частковою сплатою відповідачем основного боргу в розмірі 590 750,00 грн. під час розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем склала 5 409 905,90 (6 000 655,90 - 590 750,00) грн., яку позивач і просить сягнути з відповідача на його користь.

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Тому, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про задоволення в цій частині позовних вимог і стягнення з відповідача на користь ДП виробничого зв'язку нафтопродуктозабезпечуючої системи "Рівненський цех електрозв'язку" 5 409 905,90 грн. вартості наданих ним послуг на організацію технологічних мереж зв'язку для виробничо-технологічного процесу транспортування нафтопродуктів.

Крім того, позивач, у своїй позовній заяві (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, яка прийнята судом) просить стягнути з відповідача на його користь 579 915,05 грн. - пені, 176 549,19 грн. - 3% річних, 103 687,66 грн. - інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ч.1 ст. 612 ЦК України).

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

В силу приписів ст. 230 ГК України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Проте, сторони при укладанні зазначених вище договорів не передбачили в них такого виду відповідальності як пеня, а тому господарський суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про безпідставність в цій частині позовних вимог і відмові у задоволенні позову щодо стягнення з відповідача на користь позивача 579 915,05 грн. - пені за прострочення виконання зобов'язання.

Щодо стягнення 176 549,19 грн. - 3% річних, 103 687,66 грн. - інфляційних втрат, колегія суддів зазначає, що за приписами ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно, позивач просить стягнути з відповідача 176 549,19 грн. - 3% річних за період з січня 2015 року по 07 вересня 2016 року та з 11 березня по 07 вересня 2016 року, поперіодно, та 103 687,66 грн. - інфляційних втрат з березня по вересень 2016 року.

Здійснивши перерахунок нарахованих позивачем 3% річних та інфляційних втрат (а.с.155-156), апеляційний господарський суд погоджується з місцевим господарським судом про законність та обґрунтованість вимог позову в частині стягнення з відповідача 176 549,19 грн. - 3% річних та 103 687,66 грн. - інфляційних втрат.

Щодо заявленого сторонами клопотання про затвердження мирової угоди на стадії перегляду судового рішення в апеляційному порядку, колегія суддів зазначає, що норми ГПК України не містять процесуального механізму розгляду і вирішення цього питання на стадії апеляційного перегляду, на відміну від норм ЦПК України. Системне тлумачення норм коментованої статті та норм, які визначають повноваження суду апеляційної інстанції, а також підстав скасування судового рішення, мирне врегулювання спору на стадії перегляду не надає суду підстав для скасування рішення, оскільки такими підставами може бути лише виявлення та виправлення судової помилки щодо фактичних обставин або правового обґрунтування рішення. Тобто законне і обґрунтоване рішення не може бути скасоване, навіть якщо сторони досягли згоди про мирне врегулювання спору і ліквідацію правового конфлікту. У випадку, коли суд під час апеляційного перегляду встановить незаконність чи необґрунтованість рішення, що має наслідком його скасування, за наявності волі сторін у цей час до мирного врегулювання спору, не виключається можливість укладення та затвердження судом мирової угоди з припиненням провадження у справі.

Інші заперечення відповідача, викладені у апеляційній скарзі, також не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а тому відхиляються як необґрунтовані.

Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте у відповідності до норм ст. 43 ГПК України із всебічним, повним та об'єктивним дослідженням матеріалів справи в їх сукупності та вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для скасування рішення господарського суду та задоволення вимог апеляційної скарги.

Судові витрати за подачу апеляційної скарги, на підставі ст.ст. 49, 105 ГПК України, у зв'язку з відмовою в її задоволенні, покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Рівненської області від 07.12.16 р. у справі №918/1187/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу ДП "ПрикарпатЗахідтранс" південно-західного акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №918/1187/16 повернути господарському суду Рівненської області.

Головуючий суддя Дужич С.П.

Суддя Мамченко Ю.А.

Суддя Огороднік К.М.