Ухвала

від 13.03.2017 по справі 474/197/17

ВРАДІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 474/197/17

Провадження № 4-с/474/9/17

УХВАЛА

про залишення скарги на дії ДВС без розгляду

13.03.17 року смт Врадіївка

Суддя Врадіївського районного суду Миколаївської області Сокол Ф.Г. під час вирішення питання про відкриття провадження за скаргою Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Миколаївське обласне управління публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» , суб'єкти оскарження ОСОБА_1 головний державний виконавець Врадіївського районного відділу Головного територіального управління юстиції у Миколаївської області, ОСОБА_2 начальник Врадіївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, боржник ОСОБА_3, на незаконну бездіяльність державного виконавця, а також начальника Врадіївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області та зобов'язання усунути порушення, -

встановив:

10.03.2017р. до суду надійшла скарга Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Миколаївське обласне управління публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі - заявник), в якій останній просить:

- визнати бездіяльність головного державного виконавця Врадіївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_1 в межах виконавчого провадження № 36585300, що полягає у невжитті заходів по виявленню та зверненню стягнення на належне боржнику майна, у несвоєчасному та неповному здійсненні інших передбачених законодавством заходів для виконання рішення Врадіївського районного суду Миколаївської області від 03.12.2012р. у справі № 2/1408/454/2012 про стягнення з ОСОБА_4 на користь АТ «Ощадбанк» заборгованості за кредитним договором № 129 від 26.02.2008р. у загальному розмірі 38 549 грн 07 коп., незаконною;

- визнати бездіяльність начальника Врадіївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_2 щодо незабезпечення контролю за своєчасністю, правильністю і повнотою вчинення виконавчих дій головним державним виконавцем Врадіївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_1 в межах виконавчого провадження № 36585300 про стягнення з ОСОБА_3 на користь АТ «Ощадбанк» заборгованості за кредитним договором № 129 від 26.02.2008р. у загальному розмірі 38 549 грн 07 коп.;

- визнати бездіяльність начальника Врадіївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_2 щодо нереагування на скаргу стягувана від 25.01.2017р. на бездіяльність державного виконавця: непроведення за нею перевірки; невинесення постанови про проведення перевірки виконавчого провадження № 36585300 про стягнення з ОСОБА_3 на користь АТ «Ощадбанк» заборгованості за кредитним договором № 129 від 26.02.2008р. у загальному розмірі 38 549 грн 07 коп; невнесення постанови про проведення перевірки виконавчого провадження та витребування його матеріалів до обліку в журналі обліку постанов про проведення перевірки виконавчого провадження та його витребування; ненадання на адресу стягувана - філії - Миколаївське обласне управління АТ «Ощадбанк» у встановлені законодавством терміни обґрунтованої та мотивованої відповіді, незаконною;

- зобов'язати головного державного виконавця Врадіївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_1 вчинити всі передбачені законодавством дії, спрямовані на вжиття заходів по виявленню та зверненню стягнення на належне Боржнику майна (в тому числі на будинок разом з належними до нього господарськими будівлями та побутовими спорудами за адресою; вул. Чапаева, 13, смт Врадіївка, Миколаївська область, а також земельну ділянку, площею 2 га, кадастровий номер 4822355100:02:000:0023, що належить ОСОБА_3 на праві власності та, згідно договору оренди землі від 05.05.2015, передану в оренду ФГ «Аннушка» (код ЄДРПОУ 20904465)). своєчасне та повне здійснення інших передбачених законодавством заходів для рішення Врадіївського районного суду Миколаївської області від 03.12.2012р. у справі № 2/1408/454/2012 про стягнення з ОСОБА_4 на користь АТ «Ощадбанк» заборгованості за кредитним договором № 129 від 26.02.2008р. у загальному розмірі 38 549 гри 07 коп, а також - звернення стягнення на кошти, інше майно (майнові права) боржника ОСОБА_5, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать Боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

- зобов'язати начальника Врадіївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_2 здійснити особистий контроль за діями підпорядкованих державних виконавців щодо повного, своєчасного та фактичного виконання рішення Врадіївського районного суду Миколаївської області від 03.12.2012р. у справі № 2/1408/454/2012 про стягнення з ОСОБА_3 на користь АТ «Ощадбанк» заборгованості за кредитним договором № 129 від 26.02.2008 у загальному розмірі 38 549 грн 07 коп.

Дослідивши матеріали скарги приходжу до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 ЦПК України, яка кореспондується з ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016р. (далі - Закон), сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Аналогічне положення містилося в ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999р., який діяв на час здійснення виконавчого провадження № 36585300 (далі - Закон від 21.04.1999р.).

Частиною 1 ст. 384 ЦПК України визначено, що скаргу може бути подано до суду безпосередньо або після оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби.

Згідно ч. 1 ст. 385 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

У відповідності до ч. 5 ст. 74 Закону, рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

З огляду на вищезазначене слід наголосити на тому, що п. 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014р. «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» роз'яснено судам, що строки звернення заявника зі скаргою до суду є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з'ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Наприклад, при оскарженні бездіяльності зазначених осіб у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення до уваги може бути взято ті обставини, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження і не отримав у визначений законом строк (з урахуванням поштового обігу) задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він із матеріалами виконавчого провадження.

Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз'яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах.

В сукупного аналізу вищевикладеного слідує, що законодавцем чітко визначено момент з якого обраховується строк звернення до суду зі скаргою, а саме:

- з моменту коли особа дізналася про порушення її прав чи свобод;

- з моменту коли особа повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

При чому, вирішуючи питання про перебіг строку звернення зі скаргою до суду слід враховувати час коли були вчиненні дії або без діяльність, які оскаржуються, про що також наголошено в п. 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014р. «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» , а відтак в даному випадку до уваги береться момент коли особа повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод - щодо оскарження дій державного виконавця та момент коли особа дізналася про порушення її прав чи свобод - щодо оскарження дій посадової особи відділу ДВС.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 30 Закону від 21.04.1999р., державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.

Державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

З матеріалів скарги вбачається, що 15.02.2013р., за заявою про примусове виконання, яка подана до відділу ДВС 15.02.2013р., державним виконавцем Назаренком Ю.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 36585300, яка відповідно до приписів ч.ч. 2 та 5 ст. 25 Закону від 21.04.1999р. виноситься протягом трьох робочих днів з дня надходження виконавчого документа та надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові, а відтак, враховуючи, що в матеріалах скарги відсутня інформація щодо повернення виконавчого документа за заявою стягувача, останній вважається обізнаним про вчинену виконавчу дію.

Таким чином, враховуючи приписи ст.ст. 25, 30 Закону від 21.04.1999р., зі спливом шести місяців визначених для вчинення виконавчих дій, не отримавши задоволення своїх вимог, вважається, що заявник з вересня 2013 року обізнаний про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він із матеріалами виконавчого провадження.

Водночас, слід наголосити на тому, що ч. 1 ст. 12 Закону від 21.04.1999р. передбачалося, що сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

В свою чергу, права сторін виконавчого провадження кореспонуються з обов'язками державного виконавця визначеними у ст. 11 Закону від 21.04.1999р. щодо: вживання передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; надання сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливості ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розгляду заяв сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; роз'яснення сторонам їхніх права і обов'язків.

При чому порядок оскарження дій державного виконавця або бездіяльності останнього визначений ст. 82 Закону від 21.04.1999р.

Положення ст.ст. 11, 12 та 82 Закону від 21.04.1999р. по суті є аналогічними положенням ст.ст.18, 19, 74 Закону від 02.06.2016р. та положенням ст. 383 ЦПК України.

Таким чином, із сукупного аналізу вказаних положень законодавства вбачається, що законодавцем і в Законі від 21.04.1999р., і в Законі від 02.06.2016р. передбачив дієвий механізм здійснення сторонами виконавчого провадження контролю щодо здійснення державним виконавцем дій по примусовому виконання виконавчих документів.

Здійснення зазначеного контролю відбувається шляхом реалізації сторонами виконавчого провадження наданих ним прав щодо ознайомлення з матеріалами справи, заявлення відводів сторонам виконавчого провадження, в тому числі і державному виконавцю, оскарження дій або бездіяльності державного виконавця, надання додаткових матеріалів, наданняусних та письмових пояснень, висловлення своїх доводів та міркувань з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення експертизи, заперечення проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження.

З матеріалів скарги слідує, що заявник лише 26.01.2017р., зі спливом майже чотирьох років з моменту відкриття виконавчого провадження, звернувся із скаргою до начальника Врадіївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області за вих. № 112.20-16-63/1, на яку 14.02.2017р. отримав відповідь відділу ДВС від 08.02.2017р. за № 365.

Отже, оскаржуючи бездіяльність державного виконавця заявником пропущено десятиденний строк з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, при чому стягувач не клопоче про його поновлення.

Стосовно оскарження дій начальника Врадіївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області щодо розгляду скарги від 26.01.2017р. слід зазначити наступне.

Стаття 74 Закону не визначає строку розгляду скарги поданої начальнику відділу виконавчої служби, а вказує лише на те, що начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Пунктами 1-10 розділу XII Порядок проведення перевірок законності виконавчого провадження «Інструкції з організації примусового виконання рішень» , затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012р. (далі - Інструкція) також не визначено конкретного строку розгляду скарги з моменту звернення з останньою, а лише містять вказівки на порядок вчинення певних дій під час розгляду скарги та строки їх вчинення, а саме: винесення постанови про проведення перевірки виконавчого провадження та витребування його матеріалів, в якій зокрема зазначається строки надання матеріалів виконавчого провадження; витребування матеріалів виконавчого провадження; перевірка законності виконавчого провадження; винесення постанови за результатами перевірки.

Пунктом 6 Інструкції передбачено, що перевірка законності виконавчого провадження має бути проведена протягом десяти робочих днів, а зведеного виконавчого провадження - протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня надходження витребуваного виконавчого провадження.

Отже, в даному випадку законодавець визначив, що за умови винесення постанови про проведення перевірки, витребування матеріалів виконавчого провадження та їх надходження для проведення перевірки, остання має бути проведена протягом десяти робочих днів з дня надходження витребуваного виконавчого провадження.

Так, у скарзі за вих. № 112.20-16-63/1 від 26.01.2017р. заявник вказує на недоліки роботи державного виконавця, зокрема щодо накладення арешту на майно боржника, вказуючи про перебування у власності боржника будинку за адресою: вул. Чапаєва, 13, смт. Врадіївка Миколаївської області, що в свою чергу покладено в основу вимог вказаної скарги. При чому заявник вказує на відсутність будь-якої реакції відділу ДВС щодо поданої скарги.

Водночас, з матеріалів скарги поданої до суду вбачається, що 14.02.2017р. заявник отримав від відділу ДВС за підписом старшого державного виконавця Назаренка Ю.В. відповідь № 365 від 08.02.2017р. на свою скаргу за вих. № 112.20-16-63/1 від 26.01.2017р. щодо відсутності у власності боржника будинку зазначеного у скарзі.

А відтак, з моменту отримання вказаної відповіді, заявнику було відомо про розгляд його скарги та останній вважається обізнаним у порушенні його прав та свобод, однак заявник лише 02.03.2017р. зі спливом десятиденного строку визначеного для оскарження дій посадових осіб державної виконавчої служби, шляхом направлення скарги за допомогою поштового зв'язку, звернувся до суду. Вказана обставина підтверджується відтиском штемпеля відділення поштового зв'язку, який наявний на конверті, в якому скарга з доданими до неї документами надійшла до суду. При чому заявник не клопоче про поновлення пропущеного строку звернення до суду зі скаргою.

Крім цього, враховуючи те, що скарга стосуються бездіяльності державного виконавця та бездіяльності посадової особи відділу ДВС, які хоча і виникли в різні часові проміжки, однак взаємопов'язані спільними обставинами виникнення, вимоги скарги слід розглядати в сукупності, а не окремо одна від одної, в тому числі щодо додержання строків оскарження вказаної бездіяльності.

Таким чином, в сукупності вищевикладеного, враховуючи те, що заявником пропущено десятиденний строк звернення до суду зі скаргою та не подано клопотання про його поновлення, скарга підлягає залишенню без розгляду та повернення заявнику.

Керуючись ст.ст. 57-61, 209, 210, 293, 383-385 ЦПК України, -

вирішив:

Скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Миколаївське обласне управління публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» , суб'єкти оскарження ОСОБА_1 головний державний виконавець Врадіївського районного відділу Головного територіального управління юстиції у Миколаївської області, ОСОБА_2 начальник Врадіївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, боржник ОСОБА_3, на незаконну бездіяльність державного виконавця, а також начальника Врадіївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області та зобов'язання усунути порушення - залишити без розгляду.

Скаргу з доданими до неї матеріалами повернути Публічному акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» в особі філії - Миколаївське обласне управління публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» .

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення до апеляційного суду Миколаївської області через Врадіївський районний суд Миколаївської області. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі осіб, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Ф.Г. Сокол