Ухвала

від 13.03.2017 по справі 2-н-1093/11

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 2-н-1093/11

У Х В А Л А

13 березня 2017 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Цокол Л.І. ,

при секретарі - Кравченко Х. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві скаргу ТОВ "Рада6" на постанову ВДВС Печерського РУЮ м. Києва про повернення виконавчого документа стягувачеві від 29 грудня 2016 року у виконавчому провадженні №52108946,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні суду знаходилась цивільна справа за заявою ТОВ Рада6 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги. 28 жовтня 2011 року видано судовий наказ та направлено на примусове виконання виконавчий лист.

11 квітня 2016 року видано дублікат виконавчого листа.

ТОВ Рада6 звернулось до суду із скаргою і просить постановити ухвалу, якою визнати постанову державного виконавця ВДВС Печерського РУЮ в м. Києві від 29.12.2016 р. у виконавчому провадженні № 52108946 про повернення виконавчого документа стягувачеві неправомірною; зобов'язати головного державного виконавця ВДВС Печерського РУЮ в м. Києві Кущ В.В. усунути порушені права Стягувача шляхом виконання всіх примусових заходів передбачених Законом України Про виконавче провадження , направлених на виконання виконавчого листа у справі №2-н-1093/11, який було видано 28.10.2011 року Печерським районним судом міста Києва.

Скарга обґрунтована наступним.

До ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві на виконання виконавчого листа у справі №2-н-1093/11, який було видано 28.10.2011 року Печерським районним судом міста Києва, Скаржником було направлено заяву про відкриття виконавчого провадження щодо примусового стягнення заборгованості у розмірі 74237,10 грн. з ОСОБА_1 на користь ТОВ РАДА 6 (надалі - Скаржник ).

Постановою головного державного виконавця ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві Кущ Вірою Валеріївною від 29.12.2016 р. вказаний виконавчий документ було повернуто Скаржнику у відповідності до положень п.2 ч.І ст. 37 Закону України Про виконавче провадження (далі - Закон), а саме на підставі того, що в ході проведення виконавчих дій перевірити майновий стан боржника не виявилось можливим. Згідно відповіді з ДПС України, ПФУ. інформація щодо місця роботи та доходи відсутня. Майно, яке належить боржнику на праві власності та на яке можливо перенести стягнення, відсутнє.

Скаржник вважає, що вказана постанова прийнята з порушенням норм Закону, порушує права Скаржника та підлягає визнанню неправомірною виходячи з наступного.

Згідно зч. 1, ч. 2 ст. 18 Закону, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону України Про виконавче провадження заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Згідно п. п. З, 19 ч. З ст. 18 Закону державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

У разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Проте, в порушення вищезазначених положень статей Закону, державним виконавцем не проведено дій, які б свідчили про те, що останнім вжито всіх заходів направлених на виконання рішення, зокрема, державний виконавець не звернувся до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України до виконання зобов'язань за рішенням суду.

Отже, з огляду на викладене, державним виконавцем при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві, за умов чітко визначених законом заходів впливу на боржника, направлених на примусове виконання рішення, не вжито всіх заходів передбачених Законом України Про виконавче провадження . направлених па виконання останнього.

Відповідно до статті 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Частиною 1 статті 385 ЦПК України передбачено, що скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Постанову про повернення виконавчого документа Стягувач отримав наручно 18.01.2017 року у ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві, що підтверджується записом у журналі виданих документів. З урахуванням 10 - го строку на оскарження, останній день строку спливає 30.01.2017 року (перший робочий день після вихідних днів).

В судове засідання особи, які брали участь у справі, не з'явились, про час і місце судового розгляду повідомлялись вчасно та належним чином. Від представника стягувача надійшла заява про розгляд скарги у його відсутність.

Печерський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві (далі Відділ) подав письмові заперечення наступного змісту. 02.09.2016 на виконання до державного виконавця надійшов виконавчий лист № 2-н- 1093/11 від 28.10.11 Печерського районного суду м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ Рада 6 74237,10грн.

09.09.2016 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП№52108946).

Постанова винесена на підставі ст. ст. 17, 19, 21, 25, 31 Закону України Про виконавче провадження .

Одночасно необхідно зазначити, що виконавчий документ надійшов на виконання повторно, пред'являвся на виконання у Відділ неодноразово та повернутий останнє 29.12.2016.

Боржник постанову про відкриття не отримав, згідно з довідкою пошти адресат вибув.

04.08.2016 сформовано довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, відповідно до якої за боржником нерухоме майно не зареєстровано.

Згідно з вищезазначеною довідкою арешт на все майно боржника накладений 10.07.2013 року та є чинним.

08.09.2016 направлено запит до Регіонального сервісного центру МВС, згідно з довідкою якого, транспортних засобів за боржником не зареєстровано.

27.12.2016 державним виконавцем складено акт за адресою реєстрації боржника, щодо не виявлення боржника.

22.11.2016 на адресу Державної прикордонної служби України направлений запит щодо перетинання боржником кордону України.

Згідно з відповіддю Державної прикордонної служби України боржник не перетинав кордон України, у зв'язку з цим, направлення подання до суду для обмеження права виїзду боржника за межі країни є недоцільним.

29.12.2016 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п 2 ст 37 Закону України Про виконавче провадження . Постанова відповідає вимогам Закону України Про виконавче провадження . У зв'язку з цим суб'єкт оскарження просив суд відмовити в задоволені скарги на постанову державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві стосовно повернення виконавчого документа стягувачу від 29.12.2016 ВП№ 52108946.

Вивчивши матеріали слід зазначити наступне.

Згідно ст. 387 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Згідно ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно п2 ч1 ст.37 вказаного Закон виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: 2) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

Наведені державним виконавцем обставини, які в тому числі підтверджені наданими копіями матеріалів виконавчого провадження, свідчать про обґрунтованість тверджень про відсутність підстав для скасування постанови про повернення виконавчого документу, оскільки рішення державного виконавця було прийнято відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця органу державної виконавчої служби, і права чи свободи заявника не було порушено. В цьому випадку слід врахувати те, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених статтею 37 ЗУ Про виконавче провадження , не позбавляє права стягувача повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 383-387 ЦПК України, ст.ст. 1,37 Закону України Про виконавче провадження , суд-

У Х В А Л И В :

скаргу ТОВ "Рада6" на постанову ВДВС Печерського РУЮ м. Києва про повернення виконавчого документа стягувачеві від 29 грудня 2016 року у виконавчому провадженні №52108946, залишити без задоволення. Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Суддя Цокол Л.І.