Рішення

від 09.03.2017 по справі 337/4909/16-ц

ХОРТИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

ЄУН 337/4909/16-ц

2/337/229/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2017 р. Хортицький районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді - Мурашової Н.А.

при секретарі - Чалій Т.П.

за участю представника позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

представника відповідачки - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_4 Міські теплові мережі в особі Філії ОСОБА_4 МТМ Хортицького району до ОСОБА_2, ОСОБА_5, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Юстар Голд , про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, який мотивує тим, що 01.06.2013р. між сторонами було укладено Договір №401092 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (далі - Договір), відповідно до якого МТМ зобов'язувалось відпустити відповідачам теплову енергію до нежитлового приміщення 91,92 в будинку №12 по вул..Лахтінська м.Запоріжжя, а відповідачі зобов'язувались прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами в терміни та в порядку, встановленими договором. Виконуючи свої зобов'язання, МТМ за період з жовтня 2015 року по березень 2016 року поставив відповідачам теплову енергію на загальну суму 11076,87грн. Відповідачі належним чином не виконували взятих на себе зобов'язаньпо сплаті за спожиту теплову енергію, акти приймання/передачі теплової енергії, підписані та оформлені належним чином відповідачами, на адресу ОСОБА_4 МТМ не повернулись. Невиконанням своїх зобов'язань відповідачі порушили вимоги законодавства й умови діючого договору. 04.11.2016р. Хортицьким районним судом м.Запоріжжя було видано судовий наказ про стягнення з відповідачів на користь МТМ заборгованості за спожиту теплову енергію за період з жовтня 2015р. по березень 2016р. в сумі 11076,87грн., однак ухвалою Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 05.12.2016р. вказаний судовий наказ було скасовано, у зв'язку з чим МТМ звернулось до суду з даним позовом.

Просить стягнути з відповідачів солідарно вказану суму заборгованості та понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 1378,00грн.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала повністю, додатково пояснила, що 01.06.2013р. з відповідачами дійсно було укладено договір про постачання їм теплової енергії на нежитлове приміщення, яке належить їм на праві власності. Договір підписаний відповідачами добровільно і, таким чином, вони погодилися на його умови. Позивач належним чином здійснював свої зобов'язання за договором. Теплова енергія постачалась в обсягах, що були визначені договором за тепловим навантаженням, яке, в свою чергу, було розраховано на підставі проекту, наданого відповідачами при укладанні договору, і становило 0,006102 Гкал/год. Лише в березні 2016р. до умов договору були внесені зміни щодо величини теплового навантаження на спірне приміщення. Розрахунок за поставлену теплову енергію повинен був здійснюватись за рахунком та актом приймання-передачі, які споживач зобов'язаний був отримати в теплопостачальній організації з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим. Відповідачі такі документи не отримували, у зв'язку з чим МТМ направляло їх рекомендованою кореспонденцією на адресу нежитлового приміщення. Оскільки акти приймання-передачі на адресу Теплопостачальної організації з підписами або з обґрунтованими запереченнями не повернулись, відповідно до п.6.7 Договору вони вважаються погодженими. Доводи відповідачів про те, що їх приміщення було відключено від мережі централізованого постачання і вони не споживали теплову енергію у кількості, яка була визначена умовами договору, є безпідставними, оскільки відповідні дії по відключенню приміщення від мережі не здійснювались, звернувшись із заявою в жовтні 2014р., відповідач ОСОБА_2 доступу для обстеження приміщення і складання акту не надав. Оскільки нежитлове приміщення знаходиться в багатоквартирному житловому будинку, який обладнаний загальнобудинковим прибором обліку теплової енергії, розрахунок обсягу теплової енергії, яка споживалась відповідачами, здійснювався пропорційно загальному тепловому навантаженню. Розрахунок заборгованості проведений вірно, відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства. Просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав повністю та пояснив, що дійсно він та його дружина як власники нежитлового приміщення уклали договір про теплопостачання з МТМ. Договір було укладено ним і дружиною спільно, оскільки в 2008р. вони провели реконструкція своїх нежитлових приміщень та об'єднали їх в одне з метою функціонування магазину продовольчих товарів. Свідоцтва про право власності на об'єднання приміщення вони не отримували. Оплату за договором постачання теплової енергії вони повинні були здійснювати за обсягами теплового навантаження, з якими вони не були згодні вже на момент підписання договору. Цей показник був занадто завищений, оскільки ще в 2010р. приміщення було відключено від мережі централізованого постачання, на вході була поставлена заглушка, ніяких приборів опалення в приміщенні не встановлено. Вони фактично не споживали той обсяг теплової енергії, за яким їм здійснювалось нарахування плати. В жовтні 2014р. він подав заяву до МТМ про зміну умов договору і відмову від послуг централізованого опалення, однак така заява не була розглянута в установлені строки. Жодних повідомлень від МТМ з приводу проведення обстеження приміщення він або його дружина не отримували. Складені представниками позивача в 2015р. акти є недійсними. Крім того, ніяких рахунків на оплату з актами приймання-передачі вони не отримували. Плату за надані послуги не вносили, з розміром заборгованості не згоден. Просить в позові відмовити.

Представник відповідачки ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що його довіритель ОСОБА_5 як власник приміщення укладала договір з МТМ про надання послуг, але обсяги споживання, які були вказані в договорі її не влаштовували, оскільки в приміщенні було проведено капітальний ремонт і воно були відключено від централізованої мережі, теплові прибори в приміщенні відсутні, мережа ізольована. Лише в березні 2016р. було проведено обстеження приміщення та зафіксовано факт відключення від мережі, після чого внесені зміни до договору в частині зменшення величини теплового навантаження. Також слід врахувати, що нежитлове приміщення знаходиться в багатоквартирному житловому будинку ЖБК Автомобіліст-12 , який обладнаний прибором обліку теплової енергії. При здійсненні нарахування щомісячної плати та розміру заборгованості позивачем враховані показники іншої юридичної особи, яка не є стороною договору. Сам розрахунок є некоректним, необґрунтованим, не відповідає умовам договору. Крім того, щомісячний розмір плати не був узгоджений сторонами, оскільки рахунки та акти приймання-передачі повинні були отримуватись споживачем з 10 до 12 числа кожного місяця в теплопостачальній організації, але в порушення умов договору МТМ відправляло ці документи поштою 10 числа, не дочекавшись приходу споживача ОСОБА_5. При цьому, ці документи направлялись на адресу нежитлового приміщення, а не на адресу місця мешкання відповідачів, у зв'язку з чим не отримувались ними. Також вважає, що вимога позивача про стягнення заборгованості в солідарному порядку не відповідає вимогам закону, оскільки ОСОБА_5 за свідоцтвом про право власності є власником приміщення №91 в повній частці. Умовами укладеного між сторонами договору не передбачено солідарної відповідальності відповідачів за порушення його умов. Підстав вважати, що нежитлові приміщення були об'єднані в одне немає, оскільки це окремі приміщенні з відокремленою мережевою системою теплопостачання. Просить в позові відмовити.

Представник третьої особи - ТОВ Юстар Голд в судове засідання не прибув за невідомими причинами, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.

З урахуванням думки осіб, які беруть участь у справі, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника третьої особи.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, знаходить позов обґрунтованим та таким, що підлягає повному задоволенню за таких підстав.

Суд встановив, що позивач ОСОБА_4 Міські теплові мережі зареєстрований у Єдиному державному реєстрі підприємств, установ, організацій і є виробником теплової енергії, яка постачається ним населенню та підприємствам м.Запоріжжя (арк..44-46).

На підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 19.11.2004 року, ОСОБА_5 належить на праві приватної власності нежитлове приміщення №91 за адресою: м.Запоріжжя, вул. Лахтінська, б.12 (арк.41).

На підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 19.11.2004 року, ОСОБА_2 належить на праві приватної власності нежиле приміщення №92 за адресою: м.Запоріжжя, вул. Лахтінська, б.12 (арк. 42).

Відповідні відомості про право власності відповідачів містяться в Реєстрі прав власності на нерухоме майно. Право власності кожного з відповідачів зареєстровано в даному реєстрі 03.12.2004р. (арк..194-197)

Згідно дозволу на виконання будівельних робіт від 05.05.2008р. відповідачам дозволена реконструкція зазначених нежитлових приміщень під магазин продовольчих товарів, кафетерій. Після проведеного обстеження встановлено, що приміщення №91,92 об'єднані в одне приміщення загальною площею 72,9кв.м. і БТІ рекомендувало присвоїти йому №91 (арк..43).

Суду надана копія договору оренди, укладеного 01.09.2014р. між відповідачами та ТОВ Юстар Голд , відповідно до якого відповідачі як Орендодавці передали, а ТОВ Юстар Голд як Орендар прийняв в тимчасове платне користування нежитлове приміщення за адресою м.Запоріжжя, вул..Лахтінська, б.12, пр..91,92. Договір діє з моменту підписання до 31.12.2015р. (арк..62-64).

Згідно з п.3.3,3.4 цього договору орендар сплачує витрати, пов'язані із забезпеченням орендованого приміщення електроенергією, водопостачанням, водовідведенням, каналізацією, опаленням. Орендар має право самостійно укласти договори і угоди про поставку та забезпечення об'єкта оренди комунальними послугами безпосередньо з організаціями-поставниками.

01.06.2013р. між ОСОБА_4 МТМ в особі Філії концерну МТМ по Хортицькому району та фізичними особами ОСОБА_2І, ОСОБА_5 як власниками нежитлового приміщення №91,92 по вул..Лахтінська м.Запоріжжя було укладено Договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 401092 (арк.7-22).

Відповідно до п.1.1 Договору, теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачам, а споживачі зобов'язуються прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами(цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Теплова енергія відпускається споживачам в Гкал згідно з Додатком 1 до цього договору. Перегляд, зміна теплового навантаження виконується на підставі розрахунку проектної організації, яка має відповідну ліцензію, з моменту надання розрахунку, при умові узгодження вихідних даних з теплопостачальною організацією (п.2.1,2.3 Договору).

Облік споживання теплової енергії проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим способом. При відсутності приладів комерційного обліку обсяг теплової енергії визначається теплопостачальною організацією, як виняток, розрахунковим способом згідно з договірним тепловим навантаженням, з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря, холодної води та кількості годин роботи тепловикористовуючого обладнання споживача у розрахунковому періоді. У разі підключення споживачів без приладів комерційного обліку теплової енергії до центрального теплового пункту (ЦТП) з приладами комерційного обліку - від загального споживання теплової енергії, визначеної за приладами комерційного обліку ЦТП, віднімаються обсяги споживання теплової енергії,визначені за показаннями приладів комерційного обліку споживачів, підключених до ЦТП, а решта обсягу спожитої енергії розподіляється споживачам пропорційно до їх договірного максимального приєднання теплового навантаження (п.5.1, 5.5,5.6 Договору).

Розрахунки за цим договором здійснюється в грошовій або іншій формі, згідно з діючими на час розрахунків тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку, на підставі показань вузла обліку теплової енергії, а у випадку їх відсутності - відповідно до обсягів фактично спожитої теплової енергії, розрахованих згідно законодавства та умов договору. Споживачам, що не мають приладів комерційного обліку, обсяги фактично спожитої теплової енергії визначається згідно з договірним тепловим навантаженням з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря, холодної води та кількості годин роботи тепловикористовуючого обладнання споживача у розрахунковому періоді (п.6.1,6.5 Договору).

Розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживачі зобов'язані до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію (п.6.2, 6.4 Договору).

Згідно з п.6.3 Договору, підставою для проведення розрахунків споживачів з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі.

Споживачі з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації за адресою: вул..Новгородська,15, документи за розрахунковий період. Акт приймання-передачі споживач повинен підписати та повернути на адресу теплопостачальної організації протягом п'яти днів з дати отримання. У разі неотримання теплопостачальною організацією підписаного акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п.6.7.1. договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період (п.6.7 Договору).

За погіршення умов, невиконання або неналежне виконання зобов'язань за даним договором, сторони несуть відповідальність згідно діючого законодавства у повному обсязі (п.7 Договору).

Судом також встановлено, що нежитлове приміщення відповідачів знаходиться в багатоквартирному житловому будинку №12, який перебував на балансі ЖБК Автомобіліст-2 (зараз ОСББ Автомобіліст-2 ). Зазначений житловий будинок обладнаний прибором обліку теплової енергії. Крім нежитлового приміщення відповідачів в даному житловому будинку знаходяться нежитлові приміщення, що належать ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8, постачання теплової енергії яким також здійснюється на підставі договорів купівлі-продажу теплової енергії (арк..111-191).

Крім того, судом встановлено і не оспорюється сторонами, що на момент укладання зазначеного Договору приміщення відповідачів за адресою: м.Запоріжжя, вул..Лахтінська, 12, пр..91,92, не було обладнане приладами обліку теплової енергії і обсяг теплової енергії повинен був визначатися згідно з договірним тепловим навантаженням, визначеним в Додатку №1 до Договору.

Згідно Додатку №1 до Договору від 01.06.2013р. приєднане теплове навантаження нежитлового приміщення відповідачів становить 0,006102 Гкал/годину або 10,43 Гкал/рік (арк..16).

Вказане теплове навантаження розраховано на підставі робочого проекту реконструкції нежитлових приміщень під магазин продовольчих товарів з кафетерієм, складеного ТОВ АС-ПРОЕКТ в 2008р. і наданого відповідачем ОСОБА_2 (арк..91-95).

29.10.2014р. відповідач ОСОБА_2 звернувся до МТМ із заявою, в якій зазначив, що належне йому та ОСОБА_5 нежитлове приміщення використовується за своїм цільовим призначенням у якості магазину продовольчих товарів, в якому встановлене електрообладнання, яке повністю покриває потреби приміщення в опаленні, теплові радіатори не встановлені, виводи до них заглушені, стояки, що проходять через приміщення, тепло-ізольовані, у зв'язку з чим просив опломбувати заглушки до радіаторів та внести відповідні зміни у договір купівлі-продажу теплової енергії №401092 від 01.06.2013р. (арк..106).

Згідно копії листа від 27.11.2014р. ОСОБА_4 Міські теплові мережі на адресу ОСОБА_2 повідомлено, що підстав для внесення змін до договору на даний момент не має, а відключення від мереж централізованого опалення здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово комунального господарства, споживачу забороняється самовільно вносити будь-які зміни у внутрішньобудинкові інженерні мережі та відключати радіатори опалення (арк..107).

Згідно актів, складених представниками МТМ 06.05.2015р. та 17.08.2015р., їх не було допущено до здійснення перевірки нежитлового приміщення за адресою: м.Запоріжжя, вул..Лахтінська, 12, пр..91,92 (арк..108-109).

25.03.2016р. між сторонами було укладено Додаткову угоду №2 до договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №401092 від 01.06.2013р., відповідно до якої змінено Додаток №1 до цього договору і він викладений в новій редакції, зокрема визначено, що приєднане теплове навантаження на приміщення відповідачів становить 0,000365Гкал/годину або 0,624 Гкал/рік (арк..23-24).

Розрахунок зазначеного теплового навантаження проведений ОСОБА_4 МТМ згідно з проектом від 25.03.2016р. №1769/09 (арк..96-97).

Відповідно до розрахунків позивача заборгованість відповідачів за спожиту теплову енергію за період з жовтня 2015р. по березень 2016р. становить загалом 11 076,87грн., в т.ч., за жовтень 2015р. - 1130,99грн., листопад 2015р. - 1721,84грн., грудень 2015р. - 2557,51грн., січень 2016р. - 3517,15грн., лютий 2016р. - 2040,44грн., березень 2016р. - 108,94грн. (арк.6,82-84,110).

Суду надані копії щомісячних рахунків за постачання теплової енергії та акти приймання-передачі теплової енергії за вказаний період, в яких міститься інформація про обсяг спожитої теплової енергії, застосований тариф та визначена сума, що підлягає сплаті (арк..25-30).

Копії актів приймання-передачі теплової енергії містять відмітку про те, що споживач відмовився від підпису акту і акт вважається погодженим згідно п.6.7.2 договору.

Судом встановлено, що акти приймання-передачі теплової енергії направлялись позивачем на адресу нежитлового приміщення відповідачів (м.Запоріжжя, вул..Лахтінська,12) кожного місяця рекомендованим поштовим відправленням (арк..32-38).

04.10.2016р. на адресу відповідачів позивачем направлена претензія про погашення заборгованості за теплову енергію в розмірі 11 076,87грн. (арк..31).

04.11.2016р. Хортицьким районним судом м.Запоріжжя видано судовий наказ про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 Міські теплові мережі заборгованості за спожиту теплову енергію за період з жовтня 2015р. по березень 2016р. в сумі 11076,87грн. Ухвалою Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 05.12.2016р. вказаний судовий наказ скасовано (арк.5).

14.12.2016р. позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд вважає, що між сторонами виникли договірні правовідносини у сфері надання житлово-комунальних послуг, зокрема послуг з централізованого теплопостачання, які регулюються загальними нормами Цивільного кодексу України про договірні відносини, Законом України Про житлово-комунальні послуги , Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ №630 від 21.07.2005р.

Так, відповідно до ст.11,14 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають, зокрема, із договорів. Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ст.626,638 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Зі змісту ст.3,6,627,629 ЦК України вбачається, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст.525,526,530 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст.901,903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до вимог ст.16,19 Закону України Про житлово-комунальні послуги відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Згідно з ст.20 вказаного Закону споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору (п.1 ч.3), оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (п.5 ч.3).

Згідно з ст.32 Закону плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному КМУ. Розмір плати за комунальні послуги розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Згідно з п.18,30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005р. № 630 (далі - Правила), розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк. Споживач зобов'язаний оплачувати послуги в установлені договором строки.

Згідно з п.20 Правил плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо).

Згідно з ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з ст.10,60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

З'ясувавши повно, всебічно, об'єктивно обставини даної справи та оцінивши надані докази в їх сукупності, з точки зору достатності, достовірності, належності та допустимості, суд приходить до висновку, що відповідачіяк споживачі послуг з постачання теплової енергії в порушення вищевказаних норм діючого законодавства не виконували своє зобов'язання за укладеним між сторонами договором купівлі-продажу теплової енергії щодо внесення плати за поставлену теплову енергію в установлені договором строки, у зв'язку з чим утворилась заборгованість за період з 01.10.2015р. по 31.03.2016р. в загальній сумі 11076,87грн., яка підлягає стягненню з них на користь позивача в повному обсязі.

При цьому, виходячи з презумпції свободи правочину та паритету сторін у визначенні умов договору, суд вважає, що сторони, які уклали договір, прийняли на себе тягар виконання зобов'язань за умовами, які були визначені ними на власний розсуд.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 та представник відповідачки ОСОБА_5 не заперечували факту укладання такого договору та його підписання ними особисто, що свідчить про добровільність укладання ними такого договору. Жодних заперечень з приводу умов договору, в т.ч. і визначення обсягу теплового навантаження, за яким повинно було здійснюватись нарахування плати за теплову енергію за зазначеним договором, відповідачі позивачу не подавали. Приєднане теплове навантаження на їх приміщення, яке було враховано при укладанні такого договору, було визначено саме на підставі робочого проекту відповідної організації, що був наданий МТМ відповідачем ОСОБА_2 Зміни до укладеного договору в частині зменшення приєднаного теплового навантаження були внесені в березні 2016р. після проведення теплопостачальною організацію відповідного обстеження нежитлового приміщення та розроблення нового проекту, що відповідає п.2.3 Договору.

Отже, доводи відповідачів про те, що вони не були згодні з визначеним обсягом теплового навантаження та споживали послуги в меншому обсязі, що вони на час підписання договору не мали певного обсягу правових та спеціальних знань, підписали договір, не читаючи його, свідчать лише про власну недбалість відповідачів, що не є підставою для звільнення їх від обов'язку виконувати умови договору, який недійсним не визнаний, є чинним і відповідно підлягає обов'язковому виконанню.

Під час судового розгляду судом достовірно встановлено, що позивач належним чином виконував свої зобов'язання за укладеним між сторонами договором і поставляв на приміщення відповідачів теплову енергію, що підтверджується рішеннями органів місцевого самоврядування про початок/закінчення опалювального сезону 2015-2016р. в м.Запоріжжі, щомісячними актами приймання-передачі теплової енергії, складеними відповідно до п.6 Договору, які є належними та допустимими доказами.

Крім того, факт виконання позивачем своїх зобов'язань про поставку теплової енергії підтверджується тим, що приміщення відповідачів знаходиться в багатоквартирному житловому будинку №12, має єдину з цим будинком мережу централізованого опалення. Житловий будинок обладнаний загальнобудинковим прибором обліку теплової енергії і згідно актів, складених помісячно представником ЖБК (ОСББ) Автомобіліст-2 , на утриманні якого знаходиться цей житловий будинок, за період з жовтня 2015р. по березень 2016р. включно на будинок поставлялась теплова енергія, обсяги якої вказані в цих актах (арк..117-122).

Також факт постачання теплової енергії підтверджується актом обстеження приміщення відповідачів від 22.03.2014р., складеним представниками позивача в присутності споживача ОСОБА_2, згідно з яким в приміщенні мається теплове обладнання - опалювальні прибори на 10 та 5 секцій, які підключені до стояків житлового будинку.

Згідно акту обстеження від 11.03.2016р., складеного представниками позивача в присутності споживача ОСОБА_2, встановлена фактична відсутність в приміщенні теплового обладнання, стояки житлового будинку, які проходить через приміщення, ізольовані, тобто теплова енергія проходить транзитом, що в подальшому і стало підставою для зміни обсягу теплового навантаження на приміщення відповідачів в бік його зменшення та внесення відповідних змін до укладеного між ними договору.

Доводи відповідачів про те, що їх приміщення фактично було відключено від мережі централізованого опалення і вони в жовтні 2014р. звертались із заявою про фактичну відмову від цих послуг, суд не беру до уваги, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах діючого законодавства.

Так, згідно з п.25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання затверджений наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005р. №4 і зареєстрований у Міністерстві юстиції України 09.12.2005р. за № 1478/11758.

За змістом даного нормативно-правового акту, відключення від централізованого опалення при відмові споживачів від нього можливе лише житлового будинку в цілому, а не окремого приміщенні в ньому. Таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади. При відмові споживачів від централізованого теплопостачання, при позитивному рішенні Комісії, заявнику надається перелік організацій для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання. Відключення приміщень від внутрішньобудинкових мереж виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця таких послуг та власника квартири або уповноваженої ним особи. Після закінчення робіт по відключенню, які проводяться в міжопалювальний період, складається акт про відключення будинку від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання і в десятиденний термін подається заявником до Комісії на затвердження.

Як вже зазначалось, приміщення відповідачів знаходиться в багатоквартирному житловому будинку, який не відключений в установленому законом порядку від мережі централізованого опалення, приміщення відповідачів було підключено до централізованої мережі будинку, теплова енергія на будинок постачалася, тобто ці послуги у зазначений період відповідачам надавались і ними споживались, з приводу неналежної якості послуг або їх відсутності відповідачі до позивача не звертались, факт отримання вказаних послуг ними в судовому засіданні належними та допустимими доказами не спростований.

Та обставина, що в березні 2016р. в результаті проведеного обстеження виявлена фактична відсутність в приміщенні теплового обладнання, не свідчить про те, що послуги теплопостачання відповідачам не надавались, оскільки, як же зазначалось, теплова енергія постачається транзитом через стояки житлового будинку, які проходять через приміщення відповідачів. Ця обставина не є підставою для припинення нарахування позивачем плати за теплову енергію за Договором між сторонами, а є лише підставою для зменшення обсягу теплового навантаження та внесення змін до Договору, що в даному випадку фактично і мало місце в березні 2016р.

Отже, суд вважає, що позивач правомірно нараховував відповідачам плату за спожиті послуги, однак відповідачі оплату за спожиту теплову енергію не здійснювали, що ними в судовому засіданні не заперечувалось.

При постановленні рішення суд не бере до уваги доводи відповідачів про наявність договору оренди зазначеного нежитлового приміщення, за яким орендар ТОВ Юстар Голд , взяв на себе обов'язок нести витрати на оплату комунальних послуг, в т.ч. теплопостачання, і мав право самостійно укладати договори з комунальними підприємствами, оскільки, по-перше, строк дії даного договору було визначено до 31.12.2015р., нового договору, який повинен бути укладений сторонами у випадку пролонгації строку оренди відповідно до п.9.2 договору, суду не надано. По-друге, відповідно до ст.322 ЦК України саме власник несе тягар утримання свого майна, тому відповідно до норм Закону України Про житлово-комунальні послуги зобов'язаний укласти договори на житлово-комунальні послуги і оплачувати такі послуги. Передача майна в оренду не звільняє власника від обов'язку утримувати своє майно і нести відповідні витрати, якщо інше не визначено умовами відповідного договору. Зі змісту договору оренди вбачається, що орендар зобов'язаний сплатити витрати із забезпечення приміщення комунальними послугами, що передбачає під собою лише відшкодування цих витрат власнику приміщення. За поясненнями представника позивача, жодних окремих договорів між МТМ та ТОВ Юстар Голд як орендарем спірного нежитлового приміщення не укладалось.

При вирішенні питання про розмір щомісячних плат за надані послуги та загального розміру заборгованості, суд виходить з умов укладеного між сторонами договору та наданого позивачем розрахунку, який суд знаходить чітким, детальним, обґрунтованим, він повністю відповідає умовам договору щодо визначення обсягів теплової енергії та нарахування плати на них. В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 - заступник начальника відділу збуту філії концерну МТМ по Хортицькому району роз'яснила порядок та методику нарахування плати за теплову енергію відповідно до умов Договору.

Так, оцінивши обставини справи, суд вважає, що помісячна плата нарахована відповідачам розрахунковим способом за обсягами теплової енергії, визначеної, виходячи із показників загальнобудинкового приладу обліку теплової енергії за мінусом показника приладу обліку нежитлового приміщення ФОП ОСОБА_8, обладнаного окремим приладом обліку, пропорційно до теплового навантаження відповідачів, яке визначено Додатком №1 до Договору, що відповідає вимогам п.5.6, 6.5 Договору. Плата нарахована позивачем за тарифами, що затверджені в установленому законом порядку, на підтвердження чого надані відповідні постанови НКРЕКП.

Разом з тим, заперечуючи проти наданого позивачем розрахунку, відповідачі в порушення вимог ст.10,60 ЦПК України належних та допустимих доказів на його спростування суду не подали. Підстав сумніватися в правильності та достовірності цього розрахунку у суду немає, тому він приймає його за основу при винесенні даного рішення як належний та допустимий доказ.

Доводи відповідачів про те, що обсяги наданих послуг з теплопостачання та розмір плати за них не були ними узгоджені через неотримання відповідно до п.6.7 Договору актів приймання-передачі, суд не бере до уваги, оскільки за умовами Договору саме споживач зобов'язаний був отримати зазначений документ в теплопостачальній організації. Жодних належних і допустимих доказів на підтвердження того, що відповідачі приймали заходи для виконання цієї умови договору, приходили до МТМ, однак такі акти не були отримані ними з незалежних від їх волі причини, в т.ч. з вини відповідальних працівників МТМ, відповідачі в порушення ст.10,60 ЦПК України суду не надали.

Той факт, що акти приймання-передачі направлялись відповідачам рекомендованим поштовим відправленням, на думку суду, не суперечить умовам договору. Відправлення їх на адресу нежитлового приміщення, а не за фактичною адресою місця проживання відповідачів, а також не після закінчення строку отримання актів в МТМ, а в перший день цього строку, на думку суду, не звільняє відповідачів від відповідальності за невиконання своїх зобов'язань за договором.

Оскільки направлені на адресу відповідачів акти приймання-передачі із підписами або обґрунтованими запереченнями на адресу МТМ не повернулись, вони відповідно до п.6.7.1 Договору вважаються погодженими і є підставами для проведення остаточного розрахунку.

Суд вважає, що заборгованість за послуги теплопостачання повинна бути стягнута з відповідачів в солідарному порядку, виходячи з такого.

Відповідно до ст.541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Судом встановлено, що Договір купівлі-продажу теплової енергії від 01.06.2013р. було укладено між, з одного боку, МТМ, а з іншого, спільно ОСОБА_2 та ОСОБА_5 Предметом договору було постачання теплової енергії на нежитлове приміщення 91,92 в будинку №12 по вул..Лахтінська м.Запоріжжя, які в 2008р. були об'єднані в одне нежитлове приміщення під магазин продовольчих товарів з кафетерієм, який фактично функціонував, що підтверджується неодноразовими актами обстеження приміщення, що містяться в матеріалах справи, а також заявою відповідачів на адресу МТМ від 29.10.2014р., якою вони повідомляли про функціонування магазину та систему його опалення. Крім того, в судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 цього факту не заперечував.

Разом з тим, представник відповідачки ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив факт об'єднання спірного приміщення в єдине та неподільне, вважає, що система опалення в приміщеннях була відокремленою, тому договір повинен був укладений з кожним відповідачем окремо, але пояснити, чому це не було фактично зроблено, не зміг, послався на юридичну необізнаність відповідачки ОСОБА_5.

Однак суд вважає ці доводи безпідставними, вони спростовуються встановленими судом фактичними обставинами справи та наявними доказами, які достовірно підтверджують, що нежитлове приміщення, на яке поставлялась теплова енергія, є об'єднаним шляхом реконструкції двох нежитлових приміщень, функціонує як єдине, неподільне приміщення магазину продовольчих товарів з кафетерієм, обсяг теплового навантаження при укладанні договору було визначено відповідно до робочого проекту реконструкції приміщення, наданого позивачу саме відповідачами, на все приміщення в цілому, а не на відокремлені приміщення 91 та 92, відповідачі взяли на себе спільне зобов'язання оплачувати теплову енергію, яка постачалась на єдине нежитлове приміщення.

Отже, у зв'язку з неподільністю предмету зобов'язання, суд вважає, що відповідно до ст.541 ЦК України у відповідачів виник солідарний обов'язок здійснювати плату за послуги теплопостачання відповідно до Договору від 01.06.2013р.

На підставі вищевикладеного, позов слід задовольнити повністю.

Згідно з ст.88 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідачів на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1378,00грн., з кожного по 689,00грн. (1378,00грн : 2).

Керуючись ст.3,6,11,14,322,525,526,530,541,610,626,627,629,638,901,903 ЦК України, Законом України Про житлово-комунальні послуги , Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ №630 від 21.07.2005р., ст.3,4,10,11,57-61,88,212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_4 Міські теплові мережі в особі Філії ОСОБА_4 МТМ Хортицького району до ОСОБА_2, ОСОБА_5, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Юстар Голд , про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання - задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, 13.07.1960р.н., РНОКПП НОМЕР_1, ОСОБА_5, 04.11.1958р.н., РНОКПП НОМЕР_2, на користь ОСОБА_4 Міські теплові мережі (р/р №26039302042813 в Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ Державний ощадний банк України , МФО 313957, ЄДРПОУ 32121458) заборгованість за послуги теплопостачання за період з 01.10.2015р. по 31.03.2016р. в сумі 11076 (одинадцять тисяч сімдесят шість)грн. 87коп.

Стягнути з ОСОБА_2, 13.07.1960р.н., РНОКПП НОМЕР_1, та ОСОБА_5, 04.11.1958р.н., РНОКПП НОМЕР_2, на користь ОСОБА_4 Міські теплові мережі (р/р №26007301001951 в Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ Державний ощадний банк України , МФО 313957, ЄДРПОУ 32121458) в рахунок повернення судових витрат по сплаті судового збору в розмірі 1378,00грн., з кожного по 689 (шістсот вісімдесят дев'ять)грн. 00коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Запорізької області через Хортицький районний суд м.Запоріжжя протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 13.03.2017р.

Суддя Н.А. Мурашова

09.03.2017