Рішення

від 15.02.2017 по справі 911/4087/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2017 р. Справа № 911/4087/16

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Христенко О.О.

при секретарі Литовці А.С.

розглянувши справу № 911/4087/16

за позовом публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Придніпровська залізниця публічного акціонерного товариства Українська залізниця , м. Дніпро

до товариства з обмеженою відповідальністю Укр-Транс-Інвест ,

м. Вишневе

про стягнення 90190,00 грн.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність б/н від 25.10.2016;

від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність б/н від 04.01.2017.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство Українська залізниця регіональної філії Придніпровська залізниця публічного акціонерного товариства Українська залізниця (далі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Укр-Транс-Інвест (далі-відповідач) про стягнення 90190,00 грн. штрафу.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що у червні 2016 при проходженні вагону через станцію Синельникове - 1 Придніпровської залізниці та зважуванні на вагах вагону № 63949200 була виявлена невідповідність маси вантажу вказаного вагону даним перевізних документів.

Ухвалою суду від 16.12.2016 порушено провадження у справі № 911/4087/16 та призначено її до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою суду від 25.01.2017, розгляд справи, на підставі клопотання позивача та неявкою сторін в судове засідання, був відкладений.

В судовому засіданні 15.02.2017 представником позивача підтримані позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.

14.02.2017 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній не заперечує проти позову, проте просить суд зменшити розмір штрафу до розміру 1 провізної плати, яка складає 18038,00 грн.

Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2016 товариство з обмеженою відповідальністю Укр-Транс-Інвест (вантажовідправник) зі станцій Суми Південної залізниці здійснило відправлення вагону № 63949200, згідно з накладною № 43203959 на станцію Сартана Донецької залізниці.

Проте, при проходженні вагону через станцію Синельникове - 1 Придніпровської залізниці, проведено перевірку маси вантажу, під час якої виявлено, що маса вантажу у вищезазначеному вагоні не відповідає масі, вказаній відправником у накладній.

Вказане порушення було засвідчено працівниками станції Синельникове - 1 Придніпровської залізниці, про що був складений акт загальної форми № 1480 про те, що маса вантажу у вищезазначеному вагоні не відповідає масі, вказаній відправником у накладній та становить різницю у 4300 кг.

З огляду на вищезазначені обставини позивачем, з посиланням на вимоги ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць, зокрема, у зв'язку із невірно внесеними вантажовідправником відомостями у залізничну накладну, нарахований відповідачу штраф у розмірі 90190,00 грн.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Як встановлено ч. 3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Згідно з ч. 5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Як зазначено в ст. 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі - Статут), накладна це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме п. 1.1 розділу 4 Правил оформлення перевізних документів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 863/5084, а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п. 2.1 та п. 2.2, графи Маса вантажу, визначена відправником, кг та Спосіб визначення маси заповнюються вантажовідправником.

Згідно з ст. 37 Статуту та п. 5 Правила приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 861/5082, маса вантажу, визначається відправником.

Пунктом 2.3 Правил оформлення перевізних документів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 863/5084 визначено, що правильність внесених у накладну відомостей, своїм підписом підтверджує представник відправника.

Згідно з п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), а у даному випадку спірний вагон с напіввагоном, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Статтею 24 Статуту залізниць України визначено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. В свою чергу, статтею 122 Статуту встановлено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст. 122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст. 129 Статуту.

Пунктом 21 оглядового листа Вищого господарського суду України від 29.11.2007 № 01-8/917, визначено, що штраф нарахований у розмірі відповідно до статті 118 Статуту, підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитків.

Пунктом 22 Правила видачі вантажів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 862/5083, передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Так, згідно з складеного вищезазначеного комерційного акту було виявлено, що в накладній № 43203959 у вагоні № 63949200 вказана маса вантажу складає 60000 кг, фактично ж встановлено що маса вантажу складає 55700 кг, що на 4300 кг менше, ніж вказано у накладній.

Таким чином, комерційний акт РА № 012352 т/654 від 11.06.2016, є підставою для покладання відповідальності на відправника, передбаченої ст. 122 Статуту.

Відповідно до п. 11 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 за № 861/5082, у разі зважування вантажів на вагонних вагах відправник у разі потреби провадить дозування вантажу (довантаження або часткове вивантаження). Для цього він повинен безпосередньо біля вагонних ваг організувати дозувальний майданчик, забезпечити його необхідним інвентарем, а при відправленні масових вантажів (вугілля, руди, цементу тощо) - додатковими механізмами для виконання дозувальних операцій в процесі зважування. Тобто відповідач має можливість запобігти подібних порушень і провадити чітке зважування та вказувати у перевізних документах вірну інформацію стосовно маси вантажу.

Судом встановлено, що позивач за неправильне зазначення в накладній маси вантажу нарахував відповідачеві штраф згідно з статтею 118 Статуту залізниць України у розмірі п'ятикратної провізної плати у сумі 90190,00 грн.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частина 1 ст. 233 Господарського кодексу України передбачає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Вказана норма кореспондується з пунктом 3 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

У вирішенні пов'язаних з цим питань господарському суду слід враховувати викладене в підпункті 3.17.4 підпункту 3.17 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції№ (з подальшими змінами), а також в абзацах першому - четвертому пункту 9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7 Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України (з подальшими змінами).

Так, підпунктом 3.17.4 пункту 3.17 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції визначено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Таким чином, беручи до уваги, що відповідачем своєчасно надано клопотання про зменшення суми нарахованого позивачем штрафу з посиланням на те, що відповідач визнає факт неправильного складення перевізних документів, в частині визначення маси вантажу, проте повністю здійснив дії щодо оплати провізних платежів за всю відстань перевезення, враховуючи скрутне економічне та фінансове становищі відповідача, про що свідчить наданий останнім фінансовий звіт суб'єкта малого підприємства і, що сплата повної суми штрафу негативно вплине на виконання соціальних зобов'язань відповідача, врахувавши незавдання позивачу або іншим учасникам господарських відносин збитків, господарський суд вважає можливим частково задовольнити клопотання відповідача та у відповідності до п. 3 ст. 83 ГПК України та ст. 233 ГК України зменшити розмір штрафу, до 54114,00 грн., що дорівнює трьохкратній провізній платі.

Відповідно до ч. 4 п. 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , у резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Враховуючи, що сума штрафу в розмірі 90190,00 грн. нарахована позивачем правомірно, а її розмір зменшено судом до 54114,00 грн., на підставі ст. 83 ГПК України, судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Укр-Транс-Інвест (08133, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Балукова, 1, код ЄДРПОУ 37756769) на користь публічного акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії Придніпровська залізниця публічного акціонерного товариства Українська залізниця (49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108, код ЄДРПОУ 40081237) 54 114 (п'ятдесят чотири тисячі сто чотирнадцять) грн. 00 коп. штрафу та 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено - 10.03.2017

Суддя О.О. Христенко