Рішення

від 06.03.2017 по справі 912/4149/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2017 рокуСправа № 912/4149/14 Господарський суд Кіровоградської області колегією у складі: головуючого судді Шевчук О.Б., суддів Вавренюк Л.С. та Макаренко Т.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/4149/14

за позовом прокурора Новоукраїнського району в інтересах держави, в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області,

до Фермерського господарства "Веста",

про визнання недійсним договору, визнання права власності, витребування майна,

за участю представників:

від позивача - старший інспектор Печенюк В.В., довіреність №01/17 від 02.01.2017;

у судовому засіданні брав участь прокурор відділу прокуратури Кіровоградської області - Петров Т.І., посвідчення №042584 від 30.03.2016.

Прокурор Новоукраїнського району в інтересах держави, в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідачів - Відкритого акціонерного товариства "Новоукраїнка-агротехсервіс" та Фермерського господарства "Веста", про:

- визнання договору купівлі-продажу нерухомості від 04.03.2006, укладеного між відкритим акціонерним товариством "Новоукраїнка - агротехсервіс" та Фермерським господарством "Веста" недійсним в частині відчуження підвалу - захисної споруди цивільної оборони ПРУ № 43124 площею 320 кв.м., позначеної згідно довідки-характеристики літерою "А";

- визнання права власності держави на майно - підвальне приміщення площею 320 кв.м., позначене згідно довідки-характеристики літерою "А", розташоване по вул. Курчатова, 42-а у м. Новоукраїнка, Кіровоградської області, залишковою вартістю 39650,00 грн;

- витребування від Фермерського господарства "Веста" нерухомого майна - підвального приміщення площею 320 кв.м., позначеного згідно довідки характеристики літерою "А", розташоване по вул. Курчатова, 42-а у м. Новоукраїнка, Кіровоградської області, залишковою вартістю 39650,00 грн та повернення його власнику - державі в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області.

Ухвалою від 19.11.2014 господарський суд порушив провадження у справі та витребував від учасників судового процесу необхідні докази.

До початку розгляду справи по суті 19.01.2015 прокурором подано до господарського суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої прокурор просить суд: визнати договір купівлі-продажу нерухомості від 04.03.2006, укладений між Відкритим акціонерним товариством "Новоукраїнка - агротехсервіс" та Фермерським господарством "Веста" недійсним в частині відчуження підвалу - захисної споруди цивільної оборони ПРУ № 43124 площею 222,7 кв.м., позначеної згідно довідки-характеристики літерою "А"; визнати право власності держави на майно - підвальне приміщення площею 222,7 кв.м., позначене згідно довідки-характеристики літерою "А", розташоване по вул. Курчатова, 42-а у м. Новоукраїнка, Кіровоградської області, залишковою вартістю 39560,00 грн; витребувати від Фермерського господарства "Веста" нерухоме майно - підвальне приміщення площею 222,7 кв.м., позначене згідно довідки-характеристики літерою "А", розташоване по вул. Курчатова, 42-а у м. Новоукраїнка, Кіровоградської області, залишковою вартістю 39560,00 грн та повернути його власнику - державі в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області подало до суду пояснення зі змісту яких вбачається, що позивач вимоги прокурора з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог підтримує в повному обсязі та просить суд задовольнити поданий прокурором позов.

Господарський суд враховуючи вимоги статуті 22 Господарського процесуального кодексу України продовжує розгляд справи з урахування вищевказаної заяви.

В ході вирішення спору у даній справі її розгляд неодноразово відкладався.

19.01.2015 суддею Шевчук О.Б. винесено ухвалу про здійснення подальшого розгляду справи колегією у складі трьох суддів під головуванням судді Шевчук О.Б.

Провадження у даній справі в частині вимог до Відкритого акціонерного товариства відповідальністю "Новоукраїнка - агротехсервіс" припинено ухвалою від 28.04.2015 на підставі пункту 6 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалами господарського суду від 21.05.2015, 15.03.2016, 05.01.2017 провадження у даній справі зупинялось до закінчення розгляду іншими судами пов'язаних з нею справ.

У зв'язку з усуненням обставин, які зумовили зупинення провадження у даній справі ухвалою від 23.02.2017 господарський суд поновив провадження у справі, справу призначив до розгляду у судовому засіданні 06.03.2017.

Фермерським господарством "Веста" подано до господарського суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній зазначає, що прокурором не доведено та не надано належних доказів на підтвердження того, що придбаний відповідачем підвал є протирадіаційним укриттям № 43124, яке увійшло до статутного капіталу Відкритого акціонерного товариства "Новоукраїнка - агротехсерівс", відтак просить відмовити в задоволенні позову.

Крім того, Фермерським господарством "Веста" подано заяву про застосування до спірних правовідносин позовної давності.

Відповідач правом участі у судовому засіданні 06.03.2017 не скористався, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду даної справи.

Присутні у судовому засіданні 06.03.2017 прокурор відділу та представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

04.03.2006 між Відритим акціонерним товариством (надалі - ВАТ - "Новоукраїнка-агротехсервіс" (продавець) та Фермерським господарством "Веста" (надалі - ФГ "Веста") (покупець) було укладено договір купівлі-продажу нерухомості (надалі - договір купівлі-продажу, том 1, а.с. 22), за умовами якого ВАТ "Новоукраїнка-Агротехсервіс" продало, а ФГ "Веста" купило приміщення прийомо-здаточного корпусу, що знаходиться в м. Новоукраїнка по вулиці Курчатова, 42 "а".

Як зазначено в пункті 1 цього договору приміщення прийомо-здаточного корпусу "А" має стіни цеглові загальною площею 332,3 кв.м., підвал "А" залізобетонні блоки, загальною площею 222,7 кв.м., приміщення прийомо-здаточного корпусу має стіни цеглові і залізобетонні плити, загальною площею 547,8 кв.м., вхід у підвал "а-а1", стіни залізобетонні блоки, площею 21кв.м., навіс "а2", площею 36,2 кв.м. та належить продавцеві на підставі Свідоцтва про право власності, виданого Новоукраїнською міською радою 047.07.2005, зареєстрованого в Новоукраїнському бюро технічної інвентаризації за № 414/3.

Договір купівлі-продажу посвідчено 04.03.2006 приватним нотаріусом Ноовукраїнського районного нотаріального округу Українською Н.М. та зареєстровано в реєстрі за № 462.

Господарський суд враховує, що наказом Регіонального відділення Фонду державного майна по Кіровоградській області № 852 від 21.08.1995 було затверджено план приватизації Новоукраїнського державного районного ремонтно-транспортного підприємства". Наказом цього ж відділення № 853 від 22.08.1995 Новоукраїнське державне районне ремонтно-транспортне підприємство перетворене у Відкрите акціонерне товариство "Новоукраїнка- агротехсервіс"; затверджено Статут Відкритого акціонерного товариства "Новоукраїнка-агротехсервіс".

Інформацією штабу Цивільної оборони Новоукраїнського району від 22.01.21997 підтверджується наявність на утриманні ВАТ "Новоукраїнка - Агротехсервіс" захисної споруди - протирадіаційного укриття залишковою вартістю 39560,00 грн.

Відповідно до пункту 9 розділу 3, затвердженого Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Кіровоградській області 20.08.1995, Плану приватизації Новоукраїнського ремонтно-транспортного підприємства до переліку майна підприємства, яке не підлягає приватизації, включено об'єкти цивільної оборони.

В акті оцінки вартості цілісного майнового комплексу Новоукраїнського державного районного ремонтно-транспортного підприємства станом на 01.08.1995 року у пункті 14.1. зазначено об'єкти, які не підлягають приватизації - очисні споруди та об'єкти цивільної оборони.

Матеріалами справи підтверджуються доводи прокурора, що захисна споруда №43124 є об'єктом державної власності, який не увійшов до статутного капіталу ВАТ "Новоукраїнка-агротехсервіс" у процесі приватизації, але залишився на балансі ВАТ.

Відповідно до положень статті 7 Закону України "Про приватизацію державного майна" (в редакції на момент здійснення приватизації Новоукраїнського районного ремонтно-транспортного підприємства) регіональні відділення Фонду державного майна України, здійснювали повноваження власника майна, що приватизується.

Частиною 2 статті 5 цього Закону визначено, що приватизації не підлягають, зокрема, об'єкти державної власності, необхідні для виконання державою своїх функцій.

З огляду на викладене, уповноважений власником державного майна орган в процесі приватизації Новоукраїнського районного ремонтно-транспортного підприємства, не надавав дозволу на приватизацію об'єкта загальнодержавного значення, а саме: будівлі захисної споруди - протирадіаційного укриття № 43124. Оскільки приватизація цього об'єкта нерухомості не відбулась, зазначений об'єкт залишився об'єктом права державної власності.

Крім того, рішенням господарського суду від 23.01.2017 у справі №912/4366/16 визнав незаконним та скасував рішення виконавчого комітету Новоукраїнської міської ради Кіровоградської області від 26.05.2005 №126 "Про оформлення права власності ВАТ "Новоукраїнка-агротехсервіс" на об'єкти нерухомого майна ", в частині оформлення права власності ВАТ "Новоукраїнка-агротехсервіс" на приміщення підвалу - захисної споруди цивільної оборони ПРУ № 43124 площею 222,7 кв. м., залишковою вартістю 39650,00 грн яке розташоване по вул.Курчатова,42-а у м. Новоукраїнка та в частині зобов'язання Бюро технічної інвентаризації видати свідоцтво на право власності згідно даного рішення на вказане приміщення підвалу.

При вирішенні спору у справі №912/4366/16 господарський суд дійшов висновку, що об'єкт нерухомості підвал - захисної споруди цивільної оборони № 43124 площею 222,7 кв.м., розташований по вул.Курчатова,42-а у м. Новоукраїнка не вибував з державної власності.

Згідно частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За частинами 1-3, 5 статті 203 цього кодексу зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до вимог частини 1 статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Положеннями статті 217 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Оскільки об'єкт цивільної оборони - підвал захисної споруди цивільної оборони ПРУ № 43124 площею 222,7 кв.м, що розташований по вул. Курчатова, 42-а в м. Новоукраїнка, не був приватизований і не увійшов до статутного фонду ВАТ "Новоукраїнка-агротехсервіс" останнє не мало права його відчужувати.

З огляду на викладене, спірний договір купівлі-продажу в частині відчуження державного майна не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому такий договір підлягає визнанню недійсним в частині відчуження підвалу - захисної споруди цивільної оборони ПРУ № 43124 площею 222,7 кв.м., позначеної згідно довідки характеристики літерою "А".

Водночас відповідно до частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За вимогами частини 1 статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з частиною 2 статті 16 цього кодексу способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

В силу вимог статті 326 Цивільного кодексу України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна; від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади; управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Декретом Кабінету Міністрів України від 15.12.1992 "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності", який втратив чинність з 20.06.2007, на міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади було покладено здійснення функцій щодо управління майном, що є у загальнодержавній власності.

Відповідно до Закону України "Про управління об'єктами державної власності" від 21.09.2006, управління об'єктами державної власності - це здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Суб'єктами управління об'єктами державної власності згідно названого Закону є Кабінет Міністрів України, Фонд державного майна України, Міністерства та інші органи виконавчої влади (повноважні органи управління) та інші господарські структури та уповноважені особи.

Згідно з положеннями спільного наказу Міністерства економіки України та Фонду державного майна України від 19.05.1999 № 908/68, зареєстрованого Міністерством юстиції України 24.06.1999 за № 414/3707, органом управління майном, яке не включене до статутних фондів господарських товариств під час приватизації є Фонд державного майна України та його регіональні відділення.

Враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства та матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що спірний об'єкт цивільної оборони належить до сфери управління Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області.

Отже вимоги прокурора про визнання права власності за державою на спірне майно є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, прокурором заявлено вимогу про витребування від Фермерського господарства "Веста" нерухомого майна - підвального приміщення площею 320 кв.м., позначеного згідно довідки характеристики літерою "А", розташоване по вул. Курчатова, 42-а у м. Новоукраїнка, Кіровоградської області, залишковою вартістю 39650,00 грн та повернення його власнику - державі в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області.

Господарський суд враховує вимоги статті 387 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач, яким є ФГ "Веста"), власник має право витребувати це майно від набувача у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Оскільки, судом встановлено факт володіння відповідачем спірним нерухомим майном, яке неправомірно було передано ВАТ "Новоукраїнка-агротехсервіс" у власність ФГ "Веста" згідно із договором купівлі-продажу, та яке є власністю держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області та вибуло із володіння законного власника поза його волею, господарський суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню вимогу прокурора про витребування від Фермерського господарства "Веста" підвального приміщення площею 222,7 кв.м., що розташоване по вул. Курчатова, 42-а у м. Новоукраїнка Кіровоградської області, залишковою вартістю 39650,00 грн та повернення його власнику - державі в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області.

Поряд з цим, господарський суд враховує, що відповідачем подано заяву про застосування до спірних правовідносин позовної давності.

Обґрунтовуючи пропуск позивачем позовної давності відповідач посилається, зокрема, на те, що прокурор у даній справі не має статусу позивача, відтак, позовна давність повинна обчислювати від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, дізнався або мав дізнатися саме позивач - Регіональне відділення Фонду державного мана по Кіровоградській області, а не прокурор.

Вирішуючи питання про застосування позовної давності, господарський суд враховує, що у Цивільному кодексі України встановлено як загальну, тривалістю у три роки (стаття 257), так і спеціальну позовну давність (стаття 258), скорочену або більш тривалу порівняно із загальною.

Статтею 260 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу.

Строк позовної давності обчислюється окремо щодо основної і щодо кожної додаткової вимоги. Відтак можливий сплив позовної давності щодо додаткової вимоги, тоді як за основною вимогою позовна давність триватиме.

Початок перебігу позовної давності визначається за правилами статті 261 Цивільного кодексу України, частиною 1 якої встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Із пояснень Регіонального відділень Фонду державного майна України по Кіровоградській області, а також аналізу всіх матеріалів справи в сукупності вбачається, що про укладення спірного договору позивачу стало відомо лише під час проведення перевірки стану ефективного використання та збереження державного майна, яке не увійшло до статутного капіталу ВАТ "Новоукраїнка - агротехсервіс", створеного у процесі приватизації, але не перебуває у нього на балансі, тобто 12.06.2012.

Прокурор звернувся з даним позовом до господарського суду 18.11.2014.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку, що станом на день звернення прокурора з даним позовом, позовна давність не сплила.

Таким чином, позов прокурора відносно Фермерського господарства "Веста" підлягає задоволенню в повному обсязі.

При вирішенні питання розподілу судового збору, господарський суд враховує, що в позовній заяві об'єднано дві вимоги: майнового та немайнового характеру, а тому сума судового збору, яка підлягає стягненню із відповідача на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України становить 3045,00 грн (1218,00 +1827,00).

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати договір купівлі - продажу нерухомості від 04.03.2006, укладений між Відкритим акціонерним товариством "Новоукраїнка - Агротехсервіс" та Фермерським господарством "Веста" недійсним в частині відчуження підвалу - захисної споруди цивільної оборони ПРУ № 43124 площею 222,7 кв.м., позначеної згідно довідки характеристики літерою "А".

Визнати право власності держави в особі уповноваженого органу - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області, на майно - підвальне приміщення площею 222,7 кв.м., позначеної згідно довідки - характеристики літерою "А", що розташоване по вул. Курчатова, 42-а у м. Новоукраїнка Кіровоградської області, залишковою вартістю 39650 грн.

Витребувати від Фермерського господарства "Веста" (27100, Кіровоградська область, м. Новоукраїнка, вул. Калініна, 72, ідентифікаційний код 23900746) нерухоме майно - підвальне приміщення площею 222,7 кв.м., що розташоване по вул. Курчатова, 42-а у м. Новоукраїнка Кіровоградської області, залишковою вартістю 39650 грн та повернути його власнику - державі в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Глінки, 2, ідентифікаційний код 13747462).

Стягнути з Фермерського господарства "Веста" (27100, Кіровоградська область, м. Новоукраїнка, вул. Калініна, 72, ідентифікаційний код 23900746) на користь Державного бюджету України (р/р 31211206783002 в Головному Управлінні Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, МФО 823016, код 38037409, отримувач коштів - УК у м. Кроп./м.Кропивницький/ 22030101) - 3045,00 грн судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Копію рішення направити відповідачу (Кіровоградська область, м. Новоукраїнка, вул. Калініна, 72).

Повне рішення складено 13.03.2017.

Головуючий суддя О.Б. Шевчук

Суддя Л.С. Вавренюк

Суддя Т.В. Макаренко