Ухвала

від 03.03.2017 по справі 910/2162/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

03.03.2017Справа № 910/2162/17

За позовом Дочірнього підприємства зі 100% іноземної інвестицією "Бурда - Україна" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Презенс Технолоджи" простягнення 23350 грн. 00 коп. Суддя Отрош І.М. Представники: від позивача:Задорожна І.М. - представник за довіреністю № 77 від 31.03.2016; від відповідача:Березуцька В.В. - представник за довіреністю б/н від 12.04.2016.

ВСТАНОВИВ:

09.02.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Дочірнього підприємства зі 100% іноземної інвестицією "Бурда - Україна" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Презенс Технолоджи" про стягнення 23350 грн. 00 коп.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Презенс Технолоджи" направило електронною поштою Дочірньому підприємству зі 100% іноземної інвестицією "Бурда - Україна" заявку на розміщення рекламних матеріалів у журналах: Мой прекрасный сад № 2016/04, обсягом 1 стор., Дом в саду № 2016/05, обсягом 1 стор., Мой прекрасный сад № 2016/05, обсягом 1 стор., Дом в саду № 2016/06, обсягом 1 стор., в свою чергу позивач здійснив розміщення реклами у вказаних журналах, однак відповідачем не було здійснено оплату за розміщення реклами, у зв'язку із чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 23350 грн 00 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2017 порушено провадження у справі № 910/2162/17 та розгляд справи призначено на 03.03.2017.

02.03.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду, які суд долучив до матеріалів справи.

02.03.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

У судове засідання 03.03.2017 з'явились представники сторін.

Представник позивача підтримав заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд зменшити розмір позовних вимог на суму 23350 грн 00 коп. та стягнути з відповідача судовий збір.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Пунктом 3.10. постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції № 18 від 26.12.2011 передбачено частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. При цьому питання щодо повернення зайво сплаченої суми судового збору у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначеному законодавством. Якщо ж до заяви про збільшення розміру позовних вимог не додано доказів сплати суми судового збору у встановленому порядку та розмірі (з урахуванням такого збільшення), то відповідна заява повертається господарським судом на підставі пункту 4 частини першої статті 63 ГПК, а у разі якщо відповідні недоліки виявлено після прийняття господарським судом заяви про збільшення розміру позовних вимог, суд стягує несплачені в установленому порядку та розмірі суми судового збору за результатами розгляду справи на підставі статті 49 ГПК.

У судовому засіданні 03.03.2017 на запитання суду представником позивача було надано пояснення щодо відсутності волевиявлення на відмову від позову.

Дослідивши подану представником позивача заяву про зменшення розміру позовних вимог, суд відмовив у прийнятті вказаної заяви, з огляду на те, що позивач має право на зменшення розміру позовних вимог до певної суми або на відмову від позовних вимог в цілому. При цьому, враховуючи позицію позивача щодо відсутності волевиявлення на відмову від позову, суд не може розцінити заяву позивача саме як відмову від позову.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, надав усні пояснення та представник відповідача заперечив проти позовних вимог, також надав усні пояснення.

Судом встановлено, що відповідачем було направлено електронною поштою позивачу заявку на розміщення рекламних матеріалів в журналах: Мой прекрасный сад № 2016/04, обсягом 1 стор., Дом в саду № 2016/05, обсягом 1 стор., Мой прекрасный сад № 2016/05, обсягом 1 стор., Дом в саду № 2016/06, обсягом 1 стор., відповідно до умов якої відповідач також гарантував проведення оплати за надані послуги. Позивачем було виставлено відповідачу рахунки на оплату: рахунок № 817 від 15.03.2016 для оплати послуг за розміщення рекламних матеріалів і журналі Мой прекрасный сад № 2016/04 на суму 6200 грн, 00 коп., № 1085 від 12.04.2016 для оплати послуг за розміщення рекламних матеріалів в журналі Дом в саду № 2016/05 на суму 5000 грн 00 коп., № 1136 від 18.04.2016 для оплати послуг за розміщення рекламних матеріалів в журналі Мой прекрасный сад № 2016/05 на суму 6200 грн 00 коп., № 1361 від 10.05.2016 для оплати послуг за розміщення рекламних матеріалів в журналі Дом в саду № 2016/06 на суму 5000 грн 00 коп., № 1532 від 28.05.2016 для оплати послуг за розміщення рекламних матеріалів в журналі Мой прекрасный сад № 2016/06 на суму 6200 грн 00 коп.

Судом встановлено, що між сторонами виникли договірні відносини щодо надання послуг з розміщення реклами.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Судом встановлено, що позивачем були надані погоджені сторонами послуги з розміщення реклами, що підтверджується підписаними сторонами актами здачі-прийняття робіт на загальну суму 28600 грн 00 коп., а саме: № 905 від 25.03.2016 щодо розміщення рекламних матеріалів в журналі Мой прекрасный сад № 2016/04 на суму 6200 грн, 00 коп., № 1226 від 22.04.2016 для оплати послуг за розміщення рекламних матеріалів в журналі Дом в саду № 2016/05 на суму 5000 грн 00 коп., № 1286 від 28.04.2016 для оплати послуг за розміщення рекламних матеріалів в журналі Мой прекрасный сад № 2016/05 на суму 6200 грн 00 коп., № 1556 від 20.05.2016 для оплати послуг за розміщення рекламних матеріалів в журналі Дом в саду № 2016/06 на суму 5000 грн 00 коп., № 1718 від 03.06.2016 для оплати послуг за розміщення рекламних матеріалів в журналі Мой прекрасный сад № 2016/06, на суму 6200 грн 00 коп.

Судом встановлено, що відповідач сплатив позивачу грошові кошти у сумі 2250 грн (09.11.2016) та 3000 грн (30.11.2016) з призначенням платежу - рахунок № 817 від 15.03.2016 за послуги за розміщення рекламних матеріалів (відповідно до долучених копій платіжних доручень).

Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначив про наявність заборгованості у відповідача з оплати наданих позивачем послуг у розмірі 23350 грн 00 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що у заявках, поданих відповідачем, у рахунках, виставлених позивачем, та актах наданих послуг, підписаних сторонами, сторонами не погоджено строк оплати наданих послуг.

Відповідно до ч. 3 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що 31.10.2016 позивачем було направлено відповідачу вимогу № 190 від 27.10.2016 про сплату боргу за вказаними договірними зобов'язаннями у сумі 28600 грн 00 коп., що підтверджується долученою позивачем копією фіскального чеку про відправлення рекомендованного листа на адресу відповідача (штрихкодовий ідентифікатор 0103312307646). Відповідно до витягу з офіційного сайту ДП Укрпошта про відстеження пересилань поштових відправлень (штрихкодовий ідентифікатор 0103312307646), роздрукованого судом, вбачається що вказаний лист був отриманий відповідачем 02.11.2016 .

У поясненнях, поданих 02.03.2017 через відділ діловодства господарського суду, відповідач зазначає про відсутність в матеріалах справи опису вкладення у цінний лист, який є єдиним належним доказом відправлення вимоги про сплату, на думку відповідача.

Водночас, суд зазначає, що відповідач не заперечує у письмових поясненнях факту отриманням ним вимоги № 190 від 27.10.2016 про сплату боргу, а лише вказує на відсутність в матеріалах справи опису вкладення. При цьому, з огляду на наявність доказів здійснення поштового відправлення (та отримання такого відправлення) на адресу відповідача позивачем (фіскальний чек та витяг з офіційного сайту ДП Укрпошта про відстеження пересилань поштових відправлень) та неподання відповідачем доказів на підтвердження отримання ним від позивача будь-яких інших поштових відправлень, враховуючи принцип добросовісності та розумності (ст. 3, ч. 5 ст. 12 Цивільного кодексу України), суд дійшов висновку про наявність в матеріалах справи належних та достатніх доказів на підтвердження факту направлення та отримання відповідачем вимоги про оплату від позивача.

Враховуючи встановлення судом факту отримання відповідачем вимоги про сплату 02.11.2016 та положень ч. 3 ст. 530 ЦК України, суд дійшов висновку, що строк виконання відповідачем обовязку з оплати вартості наданих послуг є таким, що настав станом на дату звернення до суду.

Судом встановлено, що після порушення провадження у справі (13.02.2017) відповідачем було сплачено заборгованість у розмірі 23350 грн 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 5677 від 17.02.2017 із зазначенням призначення платежу - сплата за послуги розміщення рекламних матеріалів, згідно рахунків № 817 від 15.03.2016, № 1085 від 12.04.2016, № 1136 від 18.04.2016, № 1361 від 1532 від 28.05.2016, яке долучене позивачем до матеріалів справи.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У відповідності до пункту 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, та враховуючи те, що між сторонами не залишилося неврегульованих питань з приводу вищевказаних зобов'язань, суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до частини 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору (частина 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України).

У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, який своєчасно не вчинив заходів до поновлення порушених прав і законних інтересів позивача та сплата заборгованості у розмірі 23350 грн 00 коп. була здійснена відповідачем після порушення провадження у справі, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись нормами ст. 49, п. 1-1 ч. 1, ч. 3 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Припинити провадження у справі № 910/2162/17.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Презенс Технолоджи (02160, м. Київ, вул. Березнева, 10; ідентифікаційний номер 37768402) на користь Дочірнього підприємства зі 100% іноземної інвестицією "Бурда - Україна" (01033, м. Київ, вул.. Жилянська, 29; ідентифікаційний код 24740397) судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

3. Видати наказ.

Суддя І.М. Отрош