Рішення

від 03.03.2017 по справі 910/24256/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2017 р. Справа № 910/24256/16

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Укрбудмеханізація

до Комунального підприємства Києво-Святошинське виробниче управління житлово-комунального господарства

про стягнення 3411,04 грн.

секретар судового засідання (ст. секретар): Діхтярук Є.А.

за участю представників:

від позивача : ОСОБА_1, довір. № 01 від 31.01.2017 р.;

від відповідача : не з'явився.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю Укрбудмеханізація (далі - ТОВ Укрбудмеханізація , позивач) звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Комунального підприємства Києво-Святошинське виробниче управління житлово-комунального господарства (далі - КП Києво-Святошинське ВУ ЖКГ , відповідач) про стягнення 3411,04 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 30.12.2016 р. справу № 910/24256/16 було передано за підсудністю до господарського суду Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.01.2017 р. справу № 910/24256/16 було прийнято до провадження.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладення з відповідачем договору № 04 від 25.05.2016 р. про надання послуг, згідно якого ТОВ Укрбудмеханізація зобов'язувалося надавати послуги із навантаження та розповсюдження ґрунту та присипних матеріалів, а відповідач - прийняти їх та здійснити своєчасну оплату за надані позивачем послуги.

Згідно умов договору № 04 від 25.05.2016 р., укладеного між ТОВ Укрбудмеханізація та КП Києво-Святошинське ВУЖКГ , позивачем було надано відповідачеві послуги із навантаження та розповсюдження ґрунту та присипних матеріалів на загальну суму 21510,72 грн., які відповідачем були оплачені частково на загальну суму 18099,68 грн., у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 3411,04 грн. та 1378,00 грн. судового збору.

Розгляд справи відкладався.

Представники позивача у судових засіданнях 01.02.2017 р. та 03.03.2017 р. позовні вимоги підтримували.

Відповідач у судові засідання 01.02.2017 р. та 03.03.2017 р. представника не направив, хоча про дату та час розгляду справи був повідомлений належно. Відзиву на позов до суду відповідач не подав.

Згідно із абз. 3 пп. 3.9.1 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 03.03.2017 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Укрбудмеханізація (виконавець) та Комунальним підприємством Києво-Святошинське виробниче управління житлово-комунального господарства (замовник) було укладено договір № 04 від 25.05.2016 р. на надання послуг із навантаження та розповсюдження ґрунту та присипних матеріалів.

Відповідно до п. 1.1 договору виконавець зобов'язується за завданням замовника на свій ризик виконати для замовника в межах договірної ціни послуги із навантаження та розповсюдження ґрунту та присипних матеріалів (подрібнених будівельних матеріалів), з метою планового покриття твердих побутових відходів (ТПВ) ізолюючим шаром на всій території ТПВ, що знаходиться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Тарасівка, вул. Київська, 1а.

Всі послуги, зазначені в п. 1.1 договору, виконуються виконавцем за допомогою спецтехніки, а саме - належного виконавцю бульдозера (п. 1.2 договору).

Пунктом 1.4 договору встановлено, що замовник зобов'язується прийняти послуги та оплатити їх вартість за умовами, передбаченими даним договором.

Згідно пункту 2.1 договору, виконані послуги із розпланування та розповсюдження ґрунту вимірюються годинами роботи бульдозера (машино-годинами).

Відповідно до п. 2.2 договору обсяг послуг визначається актами виконаних послуг, які складаються на підставі відомості (журналу) обліку машино-годин.

Сторонами договору погоджено, що сума договору відповідає загальній сумі виконаних робіт, згідно наданих актів (п. 2.4 договору).

Пунктами 3.1 та п. 3.2 договору передбачено, що замовник здійснює попередню оплату, згідно виставленого рахунку-фактури, на розрахунковий рахунок виконавця. Наступні розрахунки замовник проводить подекадно за фактично надані послуги протягом 2-х робочих днів після надання виконавцем всіх необхідних документів шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця.

У відповідності до п. 8.3 договору даний договір набуває чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2016 р.

На виконання умов договору про надання послуг із навантаження та розповсюдження ґрунту та присипних матеріалів (подрібнених будівельних матеріалів) № 04 від 25.05.2016 р. позивачем було надано відповідачу послуги, які були прийняті КП Києво-Святошинське ВУЖКГ на загальну суму 21510,72 грн., що підтверджується актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000016 від 30.06.2016 р. на суму 19555,20 грн. та актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000017 від 19.07.2016 р. на суму 1955,52 грн., підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленим печатками підприємств (копії яких долучено до матеріалів справи, оригінали оглянуто судом).

ТОВ Укрбудмеханізація було виставлено КП Києво-Святошинське ВУЖКГ рахунки-фактури № СФ-0000018 від 29.06.2016 р. на суму 19555,20 грн. та № СФ-0000019 від 12.07.2016 р. на суму 1955,52 грн., відповідно до яких загальна вартість наданих позивачем послуг становить 21510,72 грн.

Як зазначає позивач, КП Києво-Святошинське ВУЖКГ було оплачено послуги за договором № 04 від 25.05.2016 р. частково, на загальну суму 18099,68 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача від 23.06.2016 р. та від 18.11.2016 р. , у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед ТОВ Укрбудмеханізація за укладеним договором становить 3411,04 грн., що і спричинило звернення позивача з даним позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 цього ж кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач у судові засідання представника не направив, відзиву на позов, контррозрахунку розміру заборгованості або ж доказів її сплати суду не надав.

Отже, факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 3411,04 грн. судом встановлений та по суті відповідачем не спростований.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог у даній справі у повному обсязі.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства Києво-Святошинське виробниче управління житлово-комунального господарства (08150, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Матросова, буд. 11, код 03346584) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Укрбудмеханізація (03194, АДРЕСА_1, код 31814601) 3411 (три тисячі чотириста одинадцять) грн. 04 коп. основного боргу та 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 13.03.2017 р.

Суддя В.М. Бабкіна