Рішення

від 06.03.2017 по справі 913/48/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 березня 2017 року                                                                       Справа № 913/48/17

                                                                                 Провадження №26/913/48/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Параллель-М ЛТД”, м. Запоріжжя

до Публічного акціонерного товариства “Луганськ-Нива”, м. Луганськ

про стягнення 213941,40 грн

Суддя Масловський С.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: представник не прибув;

від відповідача: представник не прибув.

В судовому засіданні 06.03.2016 судом у відповідності до статті 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

11.01.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю “Параллель-М ЛТД” звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Публічного акціонерного товариства “Луганськ-Нива” про стягнення 213941,40 грн за договором купівлі-продажу нафтопродуктів та надання послуг №00308/14 - ЛС від 01.01.2014, з яких 128482,88 грн – основна заборгованість, 9144,42 грн – 3% річних, 76314,10 грн – інфляційні витрати.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 11.01.2017 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 25.01.2017, ухвалою від 25.01.2017 відкладено на 08.02.2017, ухвалою від 08.02.2017 відкладено на 20.02.2017, ухвалою від 20.02.2017 відкладено на 06.03.2017.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач свій обов'язок щодо оплати отриманого палива виконав не в повному обсязі.

25.01.2017 позивач на адресу електронної пошти господарського суду Луганської області надіслав клопотання про розгляд справи без участі представника та зазначає, що позов підтримує в повному обсязі; власне письмове підтвердження того, що в провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, немає рішення цих органів з такого спору.

06.02.2017 позивач через канцелярію господарського суду Луганської області подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій зазначено, що загальна сума інфляційних витрат становить 75188,44 грн, загальна сума 3% річних становить 9144,42 грн.

Вказана заява приймається судом до розгляду і в подальшому справа розглядається з урахуванням зменшення позовних вимог.

16.02.2017 позивач через канцелярію господарського суду Луганської області подав клопотання про розгляд справи без участі представника.

06.03.2017 представники сторін в судове засідання не з'явились. Відповідач вимог ухвали суду щодо надання витребуваних документів – не виконав, письмових пояснень по суті спору, письмовий відзив на позов з наданням доказів – не надав.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 13.01.2017, місцезнаходженням відповідача є м. Луганськ, вул. Лутугінська, 111В. За інформацією Українського державного підприємства поштового зв'язку “Укрпошта” від 05.02.2016, розміщеній на офіційному сайті підприємства в мережі Інтернет (http://ukrposhta.ua/robota-ukrposhti-v-doneckij-ta-luganskij-oblastyax), у зв'язку з проведенням АТО пересилання пошти у м. Луганськ не здійснюється.

З метою повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, з урахуванням роз'яснень викладених у пункті 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 “Про Закон України “Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції”, господарським судом розміщувалось повідомлення з відповідною інформацією на сторінці господарського суду Луганської області (у розділі “Новини та події суду”) офіційного веб-порталу “Судова влада в Україні” в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/).

Також судом на адресу електронної пошти (інформація про яку була взята з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) були направленні ухвали суду.

Таким чином, господарським судом вжито усіх можливих заходів щодо повідомлення відповідача, який знаходиться на території проведення АТО, про час та місце розгляду справи.

Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив на позов та письмові пояснення по суті спору через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суду Луганської області,-

В С Т А Н О В И В:

01 січня 2014 року між відповідачем - Публічним акціонерним товариством “Луганськ-Нива”, як покупцем, та позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю “Параллель-М ЛТД”, як продавцем, було укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів та надання послуг №00308/14-ЛС.

Умовами договору сторони погодили, що предметом даного договору є взаємні права та обов‘язки сторін, по яких продавець передає у власність, а покупець приймає й зобов'язується оплатити паливо (бензини автомобільні, паливо дизельне й газ) у строки й на умовах, встановлених даним договором, шляхом здійснення заправлення автомобіля/ів покупця по паливних картках, протягом дії даного договору. Заправлення (передача палива) здійснюється на автозаправних станціях партнерів продавця, а також на автозаправних станціях продавця й супроводжується видачею чека термінала пред'явникові паливної картки. Перелік АЗС, на яких можливо одержати паливо по паливним картках надається продавцем за бажанням покупця (п.1.1.). Умови поставки палива: ЕХW... термінали АЗС, у діючій редакції “Інкотермс” (п.1.3.). Право власності на паливо й ризики випадкового знищення або випадкового псування переходять до покупця з моменту одержання палива по паливній картці на АЗС. Обов'язок продавця передати паливо покупцеві виникає з моменту звернення по заправленню автомобіля/ів паливом по паливній карті на АЗС. Факт виконання обов'язків продавцем підтверджується фіксацією відпустки палива по паливній картці на АЗС. Інформація про відпустку палива (фіксацію) зберігається в продавця і використовується сторонами при здійсненні розрахунків (п.1.4.). Ціна, асортимент й кількість палива визначається (узгоджується) сторонами в момент заправлення, відповідно до діючої ціни на АЗС (ціна реалізації по безготівковому розрахунку). Загальною сумою договору, є вартість палива, отриманого протягом дії договору й зазначена в накладних (акті) (п.2.1.). По закінченні кожного календарного місяця, на 5 - й робочий день місяця, наступного за звітнім, продавець готує для покупця накладну, якій вказується точна (погоджена) кількість палива, переданого покупцеві за звітний місяць. Дана накладна є невід'ємною частиною договору й повинна бути отримана покупцем (шляхом звертання продавця), підписана його уповноваженою особою, а також повернута продавцеві до 20 робочого дня місяця наступного за звітним. У випадку не одержання покупцем накладної, у тому числі не підписання й/або не повернення продавцеві, у встановлений термін з вини покупця або у випадку відсутності інших заперечень із боку покупця (уповноваженої особи покупця) дана накладна, підготовлена продавцем не може бути оскаржена покупцем у майбутньому й підтверджує факт виконання продавцем своїх зобов'язань за цим договором. За несвоєчасне повернення накладних покупець сплачує на користь продавця штраф у розмірі 200 грн за кожен подібний випадок (п. 2.2). За паливо, що відпускається покупцеві за цим договором, покупець зобов'язаний здійснювати оплату за тиждень не пізніше 4 календарних днів з моменту отримання рахунку, який передається покупцеві щотижня кожен понеділок або вівторок. У разі якщо день платежу збігається зі святковим або неробочим банківським днем, оплата здійснюється в наступний банківський день. Рахунок на оплату повинний бути отриманий покупцем в обов'язковому порядку. Остаточний розрахунок за паливо, отримане протягом звітного місяця, повинен бути здійснений покупцем до 10 робочого дня місяця, наступного за звітним, на підставі накладної (акта), з урахуванням платежів, що надійшли від покупця протягом звітного місяця. Не оплата повністю або частково, платежів передбачених чим договором, є простроченням покупця (п.2.6.). При здійсненні платежів за паливо покупець у платіжному документі зобов'язаний в обов'язковому порядку вказати номер відповідного договору й дату його підписання, а також номер і дату рахунку, по якому здійснюється оплата. У випадку перерахування коштів на рахунок продавця без вказівки перерахованих вище даних, продавець ураховує грошові кошти, що надійшли, у рахунок погашення утвореної раніше заборгованості покупця (п.2.7.). Звірення розрахунків здійснюється не пізніше 10 робочого дня місяця, що випливає за звітним, або на вимогу однієї із сторін (п. 2.8.). Термін дії договору з дати його підписання й по 31.12.2014 включно, а також до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором (п.5.1).

Відповідно до видаткових накладних, а саме: № 2337/2 від 31.01.2014 на суму 311220,46 грн; № 5602/2 від 28.02.2014 на суму 315912,96 грн; № 8927/2 від 31.03.2014 на суму 385719,64 грн; № 12321/2 від 30.04.2014 на суму 481546,66 грн; № 15695/2 від 31.05.2014 на суму 440298,50 грн; № 18782/2 від 30.06.2014 на суму 227756,24 грн; № 21702/2 від 31.07.2014 на суму 156937,18 грн; № 24198/2 від 31.08.2014 на суму 1820,60 грн; № 30455/2 від 30.11.2014 на суму 1488,00 грн; № 30995/2 від 31.12.2014 на суму 1164,50 грн, підписаних повноважними представниками позивача та відповідача, посвідчених печатками сторін (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи), позивач поставив відповідачу паливо на загальну суму 2323864,74 грн.

Відповідно до акту звіряння взаємних розрахунків станом на 28.02.2015, підписаного повноважними представниками позивача та відповідача, посвідченого печатками сторін (належним чином засвідчена копія якого знаходяться в матеріалах справи), сальдо на користь позивача становить 128482,88 грн.

Відповідно до довідки з банку по особовому рахунку позивача №ZAP-07.3/109 від 24.01.2017 за період з 01.01.2014 по 11.07.2014 (а.с. 62-65) відповідач перерахував грошові кошти позивачу в сумі 2195381,86 грн.

Згідно довідки про проведені оплати в період з 01.01.2014 по 18.10.2016 наданої позивачем, відповідач перерахував грошові кошти позивачу в сумі 2195381,86 грн.

Частина 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Зобов`язання, в силу вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу та інших актів законодавства.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.                    Відповідно до п 1. ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем на виконання умов договору купівлі-продажу нафтопродуктів та надання послуг № 00308/14-ЛС від 01.01.2014, як продавцем було передано у власність відповідачу, а останнім прийнято паливо на загальну суму 2323864,74 грн, що підтверджується видатковими накладними, які підписані представниками позивача і відповідача без будь – яких претензій, зауважень та скріплені печатками позивача і відповідача. Однак, відповідач, як покупець, свій обов'язок в повному обсязі отриманого у власність палива, у встановленій п. 2.6 договору строк не виконав, паливо передане позивачем за договором купівлі-продажу нафтопродуктів та надання послуг № 00308/-14-ЛС від 01.01.2014 оплатив лише частково, а саме на суму 2195381,86 грн, що підтверджується випискою з банку по особовому рахунку позивача. Станом на момент розгляду справи борг відповідача перед позивачем складає 128482,88 грн.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів належного виконання ним зобов'язань щодо оплати поставленого йому позивачем палива за договором купівлі-продажу нафтопродуктів та надання послуг № 00308/14-ЛС від 01.01.2014 – не надав.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості є законною, обґрунтованою, доведеною належним та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі, а саме в сумі 128482,88 грн.

Також на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 9144,42 грн та інфляційні витрати в розмірі 75188,44 грн (сума з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.          

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

Як зазначено у пункті 3.2 Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Як вже раніше встановлено судом, відповідачем прострочено виконання свого зобов'язання по повній оплаті поставленого позивачем палива на суму 128482,88 грн, вказана сума не була оплачена відповідачем станом на момент розгляду справи, що згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України є підставою для нарахування і стягнення інфляційного збільшення суми боргу та 3% річних за прострочення виконання зобов'язання.

Перевіривши розрахунок 3% річних позивача та інфляційних витрат, суд приходить до висновку, що розрахунок зроблено у відповідності з вимогами чинного законодавства та є арифметично вірним, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат в розмірі 75188,44 грн та 3% річних у сумі 9144,42 грн є законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, та такими що підлягають задоволенню повністю.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю, а саме: сума основного боргу – 128482,88 грн, 3% річних у розмірі 9144,42 грн, а також інфляційні витрати в сумі 75188,44 грн.           

У відповідності до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача в розмірі 3192,24 грн (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Луганської області,-

В И Р І ШИВ:           

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Луганськ-Нива” (код ЄДРПОУ 30596644, місцезнаходження: 91020, м. Луганськ, вул. Лутугінська, буд. 111 В) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Параллель-М ЛТД” (код ЄДРПОУ 24316073, місцезнаходження: 69091, м. Запоріжжя, бульвар Шевченка, 71-а, к. 901) суму основного боргу в сумі 128482 (сто двадцять вісім тисяч чотириста вісімдесят дві) грн 88 коп.; інфляційні витрати в сумі 75188 (сімдесят п'ять тисяч сто вісімдесят вісім) грн 44 коп.; 3 % річних в сумі 9144 (дев'ять тисяч сто сорок чотири) грн 42 коп., а також 3192 (три тисячі сто дев'яносто дві) грн 24 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ відповідно до статті 116 Господарсько-процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

          Повне рішення складено 13.03.2017.

Суддя С.В. Масловський