Рішення

від 09.03.2017 по справі 925/1595/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" березня 2017 р. Справа № 925/1595/16

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Ковбою І.М.,

представник позивача: ОСОБА_1- за довіреністю,

представник відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕТСУ УКРАЇНА"

до товариства з обмеженою відповідальністю "ХОТБРИКЕТ"

про стягнення 207 372 грн. 37 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 207 372 грн. 37 коп., зокрема 152 500 грн. боргу у зв'язку з непоставкою продукції відповідно до договору поставки № 26/02/16 від 26.02.2016, 39156 грн. 99 коп. пені, 3384 грн. 25 коп. три проценти річних на підставі п. 2 ст. 625 ЦК України за період з 01.03.2016 по 25.11.2016, 12331 грн. 13 коп. інфляційних збитків за невиконаними зобов'язаннями за цей же період.

17.01.2017 відповідач подав до суду письмові пояснення(а. с. 29-31), в яких просить відмовити у позові в повному обсязі у зв'язку з тим, що між сторонами у справі підписано специфікацію від 26.02.2016 до Договору поставки № 26/02/16 від 26.02.2016, де визначено асортимент та кількість товару і вартість продукції, проте строк поставки сторонами визначено не було, письмової заявки від позивача не надходило. Крім того, відповідно до платіжного доручення від 26.02.2016 позивачем здійснено передоплату у розмірі 152 500 грн. з призначенням платежу: "попередня оплата за дуб 1, 2, 3 сорту згідно рахунку на плату № 6 від 25.02.2016", тоді як договір між сторонами укладено 26.02.2016. відповідач вважає, що позивач не довів виникнення у відповідача цивільного обов'язку щодо повернення грошових коштів в сумі 152 500 грн.

01.03.2017 позивач надав письмові пояснення, в яких представник позивача обґрунтовує позовні вимоги до відповідача, та надала докази у справу, зокрема докази надіслання відповідачу 17.02.2017 дубліката заявки на поставку від 26.02.2016 та повторної вимоги від 16.02.2017. Письмовими пояснення, поданими до суду 09.03.2017, позивач пояснив, що між сторонами у справі 26.02.2016 укладено Договір на поставку продукції № 26/02/16, одночасно з яким було підписано Специфікацію на поставку від 26.02.2016, що є невід'ємною частиною Договору, згідно з якою Постачальник зобов'язаний поставити 29,5 куб. метрів загальної кількості Продукції, а саме дуб, загальною вартістю 152 500,00 грн., у тому числі ПДВ - 20 % - 25 375,00 грн. на умовах поставки FСА - станція постачальника із навантаженням у вагони. Передано відповідачу підписану позивачем письмову заявку на поставку № 2 від 26.02.2016 з вимогою виконати у 5-денний строк поставку продукції, визначену у Специфікації № 26/02/2016 від 26.02.2016. Цього ж дня - 26.02.2016 позивачем було перераховано на рахунок відповідача кошти в розмірі 152250 грн. як передоплату за продукцію, визначену в Специфікації, що підтверджується платіжним дорученням № 90 від 26.02.2016. Відповідач своїх зобов'язань за договором не виконав, продукцію не поставив, причини невиконання зобов'язання позивачу не повідомив. У зв'язку з цим позивач надіслав на адресу відповідача претензію від 15.08.2016 з вимогою повернути перераховані кошти за продукцію, яка відповідачем не була передана. Відповідач не надав відповідь на вказану претензію та жодних дій щодо поставки продукції або повернення коштів позивачу не вчинив, чим спонукав позивача звернутися до суду за захистом своїх прав. Враховуючи доводи відповідача про те, що ним не отримувалася заявка на поставку продукції від 26.12.2016, позивач повторно направив на адресу відповідача вимогу щодо негайного виконання ним зобов'язань згідно договору поставки продукції № 26/02/16 від 26.02.2016 та специфікації до нього, або, у разі відмови від виконання зобов'язань, повернути суму, яка була сплачена як передоплата за поставку продукції в розмірі 152 250,00 грн. шляхом перерахування на поточний рахунок позивача. До вказаної вимоги було додано дублікат заявки на поставку № 2 від 26.02.2016 Вищезазначені документи були отримані Відповідачем 23.02.2017. Відповідачем жодних дій щодо врегулювання даного спору до цього часу вчинено не було. Тому позивач просить повністю задовольнити позов та стягнути з відповідача заявлену в позові суму.

Відповідач не направив свого представника у жодне із судових засідань, про причини нез'явлення його представника суду не повідомив, заяву про розгляду справи за участі представника відповідача суду не надсилав. Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, оскільки відповідач належно повідомлений про час і місце розгляду справи, у справі є докази вручення відповідачу всіх ухвал суду, неявка представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи.

Представник позивача у судовому засіданні повністю підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та письмових поясненнях, просила стягнути з відповідача заявлену суму, оскільки відповідач грубо порушив свої зобов'язання, не здійснив поставку ні на одну з багатьох вимог позивача, просила прийняти рішення у даному судовому засіданні, оскільки строк вирішення спору у даній справі закінчився.

У судовому засіданні 09.03.2017 оголошена вступна та резолютивна частини рішення суду відповідно до статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представника позивача у судовому засіданні, суд встановив таке.

26 лютого 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "ХОТБРИКЕТ" (Постачальник за договором, відповідач у справі) та товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕТСУ УКРАЇНА" (Покупець за договором, позивач у справі) уклали договір поставки продукції № 26/02/16, далі - Договір, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався поставити та передати у власність Покупця дуб (далі по тексту - Продукція), а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити Продукцію, найменування (номенклатура, асортимент), загальна кількість та ціна якої узгоджені Сторонами у Додатку №1 "Загальна специфікація на поставку", який є невід'ємною частиною цього Договору. Найменування (асортимент), кількість, строки поставки, вартість продукції та інші умови, необхідні для поставки кожної конкретної партії Продукції узгоджуються Сторонами у Специфікаціях до цього Договору, які є його невід'ємною частиною з моменту їх підписання Сторонами.

Відповідно до п. 2.1 Договору орієнтовна ціна договору складає 350 000,00 з урахуванням ПДВ - 20%. Остаточна сума Договору складається з усіх сум всіх Специфікацій, які є невід'ємною частиною цього Договору.

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що поставка Продукції здійснюється партіями на підставі заявки Покупця на поставку. Ціна за одиницю виміру Продукції та вартість кожної партії Продукції визначається Сторонами в підписаних ними Специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього Договору.

Згідно п. 2 .4 Договору розрахунки за Продукцію здійснюються Покупцем у національній валюті України шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника на наступних умовах: передоплата у розмірі 50% від вартості узгодженої партії продукції протягом 5 (п'яти) днів з моменту виставлення рахунку Постачальником. Остаточний розрахунок на протязі 5 (п'яти) днів з моменту придбання Постачальником продукції.

В пункті 3.1. Договору встановлено, що поставка Продукції здійснюється Постачальником, згідно письмової заявки Покупця, партіями на умовах поставки, в строки та за реквізитами вантажоодержувача, визначеними у відповідній Специфікації.

Пунктом 6.2.1 Договору передбачено, що Постачальник зобов'язаний забезпечити поставку Продукції у порядку і строки, встановлені цим Договором.

26 лютого 2016 року сторони підписали Специфікацію на поставку як Додаток № 1, який є невід'ємною частиною Договору, в якій наведені найменування, асортимент, загальна кількість та ціна Продукції. В пунктах 3, 4 Специфікації вказано, що поставка товару здійснюється на умовах FCA станція Постачальника, із навантаженням у вагони; в іншому умови поставки Продукції регулюються чинним Договором.

По платіжному дорученню № 90 від 26 лютого 2016 року позивач перерахував на рахунок відповідача 152500 грн. як попередня сплата за дуб 1, 2, 3 сорту згідно рахунку на плату № 6 від 25.02.2016.

Позивач надіслав на адресу відповідача претензію за вих. № 3 від 15.08.2016, в якій просив перерахувати суму основного боргу, яка становить суму претензії у розмірі 152500 грн. з посиланням на те, що відповідач не виконав своє зобов'язання за Договором та згідно Специфікації від 26.02.2016 та не передав позивачу вказану у них продукцію.

У зв'язку з тим, що відповідач не здійснив жодного заходу щодо врегулювання питання повернення суми основного боргу за не поставлену продукцію в досудовому порядку, позивач звернувся з даним позовом до суду та просить стягнути з відповідача 152 500 грн. боргу, що складає суму передоплати, а також пеню, три проценти річних та інфляційні збитки на підставі п. 2 ст. 625 ЦК України за період з 01.03.2016 по 25.11.2016.

Оскільки відповідач у письмовому поясненні суду заперечив проти отримання заявки позивача на поставку продукції та вважав, що позивачем не доведено виникнення у відповідача обов'язку повернути грошові кошти у розмірі 152500 грн., позивач 16.02.2017 надіслав відповідачу вимогу (повторну) про поставку лісу, в якій вимагав невідкладно повідомити позивачу у письмовому вигляді за вказаними у Договорі реквізитами про дату, час і місце відвантаження продукції, або ж у разі невиконання цього зобов'язання негайно повернути позивачу суму передоплати 152500 грн. шляхом перерахування на поточний рахунок позивача.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими до часткового задоволення, з огляду на таке.

Позовні вимоги позивача ґрунтуються на умовах договору поставки продукції № 26/02/16 від 26 лютого 2016 року, на підставі якого виникли зобов'язання сторін. За своєю правовою природою цей договір відноситься до договорів поставки, містить всі істотні умови для договорів даного виду, підписаний директорами позивача та відповідача, підписи яких скріплені печатками обох сторін, дійсність цього договору сторонами не запеерчується.

Стаття 712 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписом частини 6 статті 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 693 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України, статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Договором передбачено обов'язок позивача як покупця продукції сплатити передоплату у розмірі 50% від вартості узгодженої партії продукції протягом 5 (п'яти) днів з моменту виставлення рахунку Постачальником.

Позивач виконав встановлене в Договорі зобов'язання та перерахував на рахунок відповідача по платіжному дорученню № 90 від 26 лютого 2016 року кошти в сумі 152500 грн. як попередню оплату за дуб 1, 2, 3 сорту згідно рахунку № 6 від 25.02.2016.

Строк поставки продукції у Договорі не встановлений та в пункті 3.1. Договору визначено, що строк поставки Продукції визначається у відповідній Специфікації. Однак у підписаній сторонами Специфікації на поставку від 26.02.2016 як Додаток № 1 до Договору строк поставки також не вказаний. Отже строк поставки продукції сторони не встановили.

В пунктах 2.2. та 3.1. Договору чітко вказано на те, що поставка Продукції здійснюється Постачальником згідно письмової заявки Покупця.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За приписом статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач стверджує, що таку заявку на поставку продукції він надав відповідачу одночасно із примірником Договору, однак доказів цього суду не подано, а відповідач отримання заявки позивача заперечує. З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено і належними доказами не підтверджено того, що заявку на поставку продукції, обов'язковість подання якої передбачено у Договорі, позивач надавав чи направляв відповідачу 26.02.2016.

Отже суд погоджується з доводами відповідача про те, що позивач не довів виникнення у відповідача обов'язку з поставки продукції після отримання від позивача передоплати в сумі 152500 грн. Про поставку продукції позивач не писав і в претензії від 15.08.2016. Оскільки станом на цю дату не доведено наявності у відповідача обов'язку здійснити поставку продукції, тому цю претензію не можна вважати належною вимогою про повернення передоплати у розумінні статті 693 ЦК України.

Разом з тим позивач, не маючи на момент розгляду даної справи належного доказу надання відповідачу заявки на поставку продукції, 16.02.2017 надіслав на належну адресу відповідача вимогу (повторну) про поставку лісу, в якій вимагав невідкладно повідомити позивачу у письмовому вигляді за вказаними у Договорі реквізитами про дату, час і місце відвантаження продукції, або ж у разі невиконання цього зобов'язання негайно повернути позивачу суму передоплати 152500 грн. шляхом перерахування на поточний рахунок позивача.

Станом на момент прийняття рішення відповідач продукцію позивачу не поставив, кошти в сумі 152500 грн. не перерахував, суду не повідомив про вчинення будь-якої із вказаних дій.

Отже вимога позивача про стягнення з відповідача 152500 грн. передоплати за продукцію, що була перерахована відповідно до Договору, підлягає задоволенню.

Вимога позивача у позовній заяві про стягнення з відповідача пені за не поставку продукції з 01.03.2016 не підлягає задоволенню у зв'язку з її безпідставністю та недоведеністю наявності такого прострочення поставки у вказаний позивачем період. Вимога позивача про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат також є безпідставною, оскільки згідно статті 625 ЦК України такі нарахування могли б бути заявлені за прострочення виконання грошового зобов'язання, однак повернення суми передоплати не є грошовим зобов'язанням у розумінні статті 625 ЦК України, тим більше, прострочення перерахування коштів у вказаний період позивачем також не доведено.

З огляду на викладене, позов підлягає до часткового задоволення та з відповідача належить стягнути на користь позивача 152500 грн. попередньої оплати.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу, пропорційно розміру задоволених вимог, понесені останнім витрати на сплату судового збору в сумі 2287 грн. 50 коп.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ХОТБРИКЕТ" (Черкаська область, Звенигородський район, с. Попівка, вул. Горошко, 109, ідентифікаційний код 39664057) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕТСУ УКРАЇНА" (м. Київ, вул. Голосіївський будинок, 7, корпус 2, офіс 2-1, ідентифікаційний код 39913322) - 152 500 грн. ( сто п'ятдесят дві тисячі п'ятсот гривень) боргу, 2287 грн. 50 коп. (дві тисячі двісті вісімдесят сім гривень 50 копійок) витрат на сплату судового збору.

У решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 13.03.2017 (понеділок).

Суддя А.Д. Пащенко