Постанова

від 07.03.2017 по справі 916/3444/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" березня 2017 р.Справа № 916/3444/16 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя : В.В.Лашин

судді: О.Ю. Аленін

Л.В. Лавриненко

При секретарі Р.О. Кияшко

За участю представників учасників провадження:

Від Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області - Левицька Ю.О.

Клигіна І.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу арбітражного керуючого Клигіної Ірини Володимирівни

на ухвалу господарського суду Одеської області

від 07.02.2017р.

по справі № 916/3444/16

За заявою : Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області

до боржника : товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мельвед"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29 грудня 2016 року за заявою Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Мельвед на загальних підставах, передбачених Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (далі - Закон про банкрутство); визнані грошові вимоги ініціюючого кредитора, введено процедуру розпорядження та розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Клигіну І.В. (свідоцтво № 903 від 14.05.2013 р.); встановлений розмір оплати послуг арбітражного керуючого в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень.

На попередньому засіданні 07 лютого 2017 року господарським судом Одеської області (суддя Лепеха Г.А.) затверджений реєстр вимог кредиторів, а також визначено, що грошова винагорода та відшкодування витрат арбітражного керуючого Клигіної І.В. буде здійснюватися за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника.

Не погоджуючись з цим судовим рішенням в частині визначення грошової винагороди розпорядника майна боржника, арбітражний керуючий Клигіна І.В. в апеляційній скарзі просить його у цій частині скасувати, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального права, оскільки висновки суду суперечать статті 115 Закону про банкрутство, а також те, що суду було достеменно відомо про відсутність інших джерел оплати послуг розпорядника майна, ніж оплата послуг за рахунок ініціюючого кредитора.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи, судова ко легія вважає апеляційну скаргу підлягаючою задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство. Аналогічні положення містяться у статті 9 Закону про банкрутство.

Пунктом 4 частини 1 статті 98 Закону про банкрутство передбачено, що арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом.

Частиною 2 наведеної норми встановлено, що грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна визначається в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень або в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до порушення провадження у справі про банкрутство, якщо такий розмір перевищує дві мінімальні заробітні плати. Розмір грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна не може перевищувати п'яти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень.

Право вимоги грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень розпорядника майна боржника.

Як вбачається з матеріалів справи, 10 січня 2017 року арбітражний керуючий Клигіна І.В. звернулася до господарського суду із заявою про винесення додаткової ухвали щодо визначення джерела оплати послуг розпорядника майна ТОВ Торговий дім Мельвед як це передбачено статтею 16 Закону про банкрутство.

Враховуючи те, що судом не було вирішено питання, поставлене арбітражним керуючим у його заяві від 10.01.2017 р., розпорядником майна ініційоване вирішення цього питання у звіті від 02.02.2017 р., в якому арбітражний керуючий просив у зв'язку із відсутністю майна у боржника встановити джерело грошової винагороди розпорядника згідно до ч. 2 ст. 115 Закону про банкрутство.

Виносячи оскаржувану ухвалу щодо визначення джерела оплати послуг розпорядника майна за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, місцевий господарський суд виходив з того, що джерела оплати послуг арбітражного керуючого визначені саме ч. 5 ст. 115 Закону про банкрутство.

Аналізуючи матеріали справи та законодавство з питання оплати послуг арбітражного керуючого, судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції такими, що не відповідають нормам матеріального права.

Порядок сплати грошової винагороди арбітражного керуючого за час виконання повноважень у справі про банкрутство визначено статтею 115 Закону про банкрутство.

Частиною 5 статті 115 Закону про банкрутство визначені загальні джерела сплати грошової винагороди арбітражного керуючого, а саме: за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника.

Водночас, частиною 2 наведеної статті, яка є спеціальною нормою для оплати

грошової винагороди саме розпоряднику майна, також встановлено, що сплата грошової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна) здійснюється шляхом її авансування заявником (кредитором або боржником) у розмірі, зазначеному у цій частині. Сума авансового платежу вноситься на депозитний рахунок нотаріуса та виплачується арбітражному керуючому (розпоряднику майна) за кожний місяць виконання ним повноважень розпорядника майна.

Таким чином, спеціальний Закон встановлює здійснення ініціюючим кредитором оплати послуг арбітражного керуючого з моменту призначення та до прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом.

Слід зазначити, що Закон України № 2343 покладає на заявника (особу, яка подала заяву про порушення справи про банкрутство) обов'язок щодо здійснення сплати розпоряднику майна виключно його грошової винагороди.

Про те, що законодавцем чітко встановлено джерело оплати грошової винагороди арбітражному керуючому, який виконує у справі про банкрутство повноваження розпорядника майна, а саме, така винагорода здійснюється особою, яка подала заяву про порушення справи про банкрутство (кредитор або боржник), шляхом авансування даної грошової винагороди наведено й у постановах Вищого господарського суду України від 27 травня 2015 року у справі № 916/3425/14, від 20 серпня 2015 року у справі № 918/1551/14, від 06 жовтня 2015 року у справі № 927/1048/14, від 21 січня 2016 року у справі № 910/21274/15.

При цьому, законодавець не ставить обов'язок оплати послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна) в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), а також від джерел фінансування того чи іншого кредитора.

Судова колегія враховує, що розмір оплати послуг арбітражного керуючого Клигіної І.В. вже визначений ухвалою господарського суду Одеської області від 29.12.2016 р.

За таких обставин, судова колегія вважає, що пункт 5 оскаржуваної ухвали господарського суду Одеської області підлягає скасуванню та визначенню джерела оплати розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Клигіної І.В. у відповідності до ч. 2 ст. 115 Закону про банкрутство.

Керуючись ст.ст. 101-106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу арбітражного керуючого Клигіної Ірини Володимирівни задовольнити.

Пункт 5 резолютивної частини ухвали господарського суду Одеської області від 07.02.2017 р. у справі № 916/3444/16 - скасувати та викласти його наступним чином: Сплата грошової винагороди розпоряднику майна Клигіній І.В. за кожен місяць здійснення нею повноважень розпорядника майна товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Мельвед здійснюється шляхом авансування такої винагороди Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області .

Справу повернути господарському суду Одеської області.

Головуючий суддя В.В. Лашин

Суддя О.Ю. Аленін

Суддя Л.В. Лавриненко