Рішення

від 09.03.2017 по справі 171/93/16-ц

АПОСТОЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 171/93/16-ц

2/171/27/17

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

09 березня 2017 року Апостолівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Чумак Т.А.

за участю секретаря Жандарук В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Апостолове справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче об'єднання Агросвіт про стягнення компенсації за затримку виплати заробітної плати та коштів за невикористану відпустку, стягнення моральної шкоди,

встановив:

Позивач звернулася до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 01.12.2015 року її було звільнено з посади охоронника ТОВ ВО Агросвіт , але в день звільнення відповідач не провів з нею повного розрахунку відповідно до ст.116 КЗпП України та не виплатив їй заборгованість по заробітній платі та компенсацію за невикористану відпустку. Заробітну плату за листопад 2015 року їй виплатили 30.12.2015 року, компенсацію за невикористану відпустку -15.01.2016 року, тому просить стягнути з відповідача компенсацію за затримку розрахунку при звільненні в сумі 4071 гр., а також моральну шкоду в сумі 10000 гр.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позов підтримав та пояснив, що позивач працювала у відповідача з 18 червня по 01 грудня 2015 року, після чого була звільнена за згодою сторін. Трудову книжку позивач отримала в день звільнення, але розрахунок з нею не був проведений, в зв'язку з чим позивач неодноразово зверталася до відповідача з усними заявами, а також письмово з вимогою провести повний розрахунок. 30.12.2015 року позивачу було виплачено заборгованість по заробітній платі, 15.01.2016 року було виплачено компенсацію за невикористану відпустку. Оскільки відповідач розрахувався з позивачем із затримкою, просить стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 4071 гр. Вказану суму вони обрахували самостійно з позивачем, оскільки відповідач відмовився надати їм довідку про середній заробіток. При обрахуванні середнього заробітку покладається на рішення суду, оскільки не має спеціальної освіти, щоб правильно нарахувати суму, яка підлягає стягненню. Також просить стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 10000 гр., оскільки відповідач порушив трудові права позивачки, не провівши своєчасного розрахунку з нею, крім того, відповідач обманним шляхом звільнив позивачку, оскільки запевнив позивачку, що відбудеться реорганізація підприємства і після цього позивачку знову візьмуть на роботу, тому позивач написала заяву на звільнення за згодою сторін, але потім відповідач відмовився брати позивача на роботу. Внаслідок звільнення позивач втратила заробіток на суму близько 12 тисяч гривень, тому, виходячи з розміру втраченого заробітку, визначено розмір моральної шкоди.

Відповідач в судове засідання не з явився, у відповідності до положень ч.5 ст.74 ЦПК України судова повістка була направлена на адресу юридичної особи, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, - АДРЕСА_1, але судова повістка повернута до суду з відміткою про те, що організація не розшукана, по АДРЕСА_1, розташований жилий будинок, але на поштовому відправленні не зазначено номер квартири вказаного будинку. У відповідності до абзацу 5 ч.5 ст.74 ЦПК України вважається, що судовий виклик вручений належним чином, на підставі чого суд приходить до висновку про належне повідомлення відповідача про дату та час розгляду справи та можливість ухвалення судового рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Ст.47 КЗпП України встановлено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст.116 цього Кодексу.

Згідно ст.ст.116, 117 КЗпП України при звільнені працівника виплата всіх сум, належних йому від підприємства, проводиться в день звільнення. У разі спору про розмір сум, що належить виплатити працівнику при звільненні, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в указаний термін виплатити суму, що ним не оспорюється. У разі невиплати з вини власника чи уповноваженого ним органу належних звільненому працівнику сум в передбачені законом строки при відсутності спору про їх розмір підприємство повинно виплатити працівнику його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

На підставі ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.

Згідно зі ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

У постанові Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року Про практику застосування судами законодавства про оплату праці (п.20) зазначено: Установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності . Відповідно до п.21 вказаної Постанови при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100 (100-95-п) (з наступними змінами і доповненнями).

В судовому засіданні встановлено, що позивач 18.06.2015 року на підставі наказу № 39-к від 18.06.2015 року прийнята до ТОВ ВО Агросвіт на посаду охоронника, 01.12.2015 року позивач звільнена зі вказаної посади на підставі п.1 ст.36 КЗпП України за згодою сторін на підставі наказу № 100-к від 01.12.2015 року. Вказана обставина підтверджується записами у трудовій книжці позивача.

03.12.2015 року позивач звернулася до відповідача із заявою про проведення розрахунку в зв'язку з її звільненням. Вказана заява отримана відповідачем 10.12.2015 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідач 30.12.2015 року виплатив позивачу заборгованість по заробітній платі, 15.01.2016 року відповідач виплатив позивачу компенсацію за невикористану відпустку. Доказів на спростування вказаної обставини відповідач не надав, тому суд приходить до висновку, що, звільнивши позивача 01.12.2015 року, відповідач в порушення вимог ст.116 КЗпП України провів повний розрахунок з позивачем лише 15.01.2016 року, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні.

Розмір заробітної плати за час затримки розрахунку розраховується у відповідності до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженої Постановою КМУ України від 08.02.95 року № 100 (зі змінами).

Оскільки відповідачем не виконано запит суду щодо надання документів, а позивач позбавлена можливості надати такі документи, суд при обчисленні середньої заробітної плати виходить з тих доказів, які надані позивачем.

Так, згідно наданих позивачем розрахункових листків позивач у листопаді 2015 року відпрацювала 16 днів та отримала заробітну плату в розмірі 1737,6 гр., у грудні 2015 року позивач відпрацювала 1 день, 2 години, за вказаний період часу їй нараховано заробітну плату в сумі 15,74 гр., та нараховано компенсацію за невикористану відпустку в сумі 515,5 гр.

Враховуючи, що у суду відсутні відомості щодо виплат заробітної плати позивачу за 2 останні календарні місяці роботи, суд вважає за необхідне провести обчислення середньої заробітної плати, виходячи з виплат позивачу за листопад 2015 року.

Заробітна плата позивача за листопад 2015 року складає 1737,6 гр. За вказаний період часу позивачем відпрацьовано 16 робочих днів. Середньоденна заробітна плата складає 108,6 гр., затримка в проведенні повного розрахунку складає 45 днів. За таких обставин середній заробіток складає 4887 гр. (108,6 гр. х 45 днів). Вказаний розмір заробітної плати визначено без утримання прибуткового податку та інших обов'язкових платежів. Вказана сума підлягає стягненню з відповідача.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки у проведенні повного розрахунку в сумі 4071 гр. Суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та стягнути з відповідача середній заробіток в сумі 4887 гр., визначений судом, а не 4071 гр. як визначила позивач, оскільки суд вважає, що позивачем допущено помилку при обрахуванні суми, що підлягає стягненню.

Згідно ст.237 1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Судом встановлено, що відповідач не провів у визначений законодавством строк повний розрахунок при звільненні, чим грубо порушив трудові права позивача. Вказані порушення призвели до моральних страждань позивача, оскільки позивач повинна була докласти додаткових зусиль до пошуку коштів, а також вимушена була неодноразово звертатися до відповідача з вимогою провести розрахунок. Суд вважає, що на користь позивача підлягає стягненню моральна шкода. Визначаючи розмір моральної шкоди, суд вважає за необхідне стягнути моральну шкоду в сумі 500 гр. У задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди в іншій частині суд вважає за необхідне відмовити, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами зазначений у позові розмір моральної шкоди.

У відповідності до ч.2 ст.88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 640 гр., оскільки позивач звільнена від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст.10,11, 60, 209, 213, 215, 218 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче об'єднання Агросвіт (код ЄДРПОУ 31271300) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні в сумі 4887 гр. (зробивши відрахування прибуткового податку та інших обов'язкових платежів), моральну шкоду в сумі 500 гр., всього в сумі 5387 гр.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче об'єднання Агросвіт на користь держави судовий збір в сумі 640 гр.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Повний текст рішення виготовити до 15 год. 14 березня 2017 року.

Заочне рішення може бути переглянуто за заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

На рішення може бути подана апеляція в апеляційний суд Дніпропетровської області через Апостолівський районний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:Т. А. Чумак