Рішення

від 10.03.2017 по справі 641/1540/17

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Провадження № 2-о/641/46/2017 Справа № 641/1540/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2017 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Богдан М.В.

за участю секретаря - Дрокіної С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа Комінтернівський районний у місті Харкові відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області про встановлення факту народження, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою, в якій просила встановити факт народження її дочкою ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 в лікарні м. Донецьк дівчинки вагою 3550 г. та зростом 55 см.

В обґрунтування своєї заяви заявник посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_5 в Центральній міській лікарні №17 м. Донецьк її донька ОСОБА_3 народила дитину - ОСОБА_5. Через неможливість виїхати з тимчасово окупованої території, її дочка зареєструвала народження дитини у ДНР. В зареєстрованому шлюбі вона не перебуває. Після виїзду з тимчасово окупованої території заявник звернулась до Комінтернівського районного у місті Харкові відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області з метою реєстрації народження дитини, однак 07.03.2017 року їй було відмовлено, оскільки документи органів влади тимчасово окупованої території не визнаються на території України.

Враховуючи вищевикладене заявник була вимушена звернутися з заявою про встановлення факту народження дитини до суду.

Заявник подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутністю, в якій підтримала доводи заяви про встановлення факту народження.

Представник заінтересованої особи Комінтернівський районний у місті Харкові відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вимоги заявника обґрунтовані та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно паспорту НОМЕР_1, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована: АДРЕСА_1 (а.с.11).

Як вбачається з копії паспорту НОМЕР_2 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрована: АДРЕСА_2 (а.с. 12).

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 є дочкою ОСОБА_2 (а.с.14).

ОСОБА_2 звернулась до Комінтернівський районний у місті Харкові відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області та листом № 353/15.4-01-07 від 07.03.2017 року ОСОБА_2 було відмовлено у реєстрації народження дитини, оскільки заявником для підтвердження факту народження ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 пред явлено документ, виданий на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження (а.с.6).

Згідно копії медичного свідоцтва про народження НОМЕР_3, виданого Центральною міською клінічною лікарнею 17 м. Донецька (форма № 103/о) від 29.0122016 року ОСОБА_3 народила дівчинку ІНФОРМАЦІЯ_5, вагою 2900,00 гр. (а.с.7).

Як вбачається з свідоцтва про народження ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 народилась у ДНР та батьками зазначені ОСОБА_6 та ОСОБА_3 (а.с.8).

У відповідності до вимог ст. ст. 10, 11 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно ч. 1 ст. 234 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 234 ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно роз'яснень, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995р. Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення , в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 256 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.

Відносини, пов'язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, визначає засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану врегульовано Законом України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану".

Згідно ст. 13 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України.

Державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків. Якщо державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем проживання батьків чи одного з них, то за їх бажанням місцем народження дитини в актовому записі про народження може бути визначене фактичне місце її народження або місце проживання батьків чи одного з них.

Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, документи, що підтверджують факт народження.

За відсутності документа закладу охорони здоров'я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.

У відповідності до приписів Інструкції щодо заповнення та видачі медичного свідоцтва про народження, затвердженої наказом МОЗ України від 08.08.2006 N 545, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 р. за N 1150/13024, для забезпечення реєстрації народження дитини в органах реєстрації актів цивільного стану заклад охорони здоров'я видає "Медичне свідоцтво про народження", форма N 103/о. Медичне свідоцтво про народження видається будь-кому з батьків або іншим особам, які провадитимуть реєстрацію народження дитини, усіма закладами охорони здоров'я, де приймаються пологи. У разі народження дитини поза закладом охорони здоров'я при державній реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану факт народження дитини підтверджується медичною довідкою про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (форма N 103-1/о) або рішенням суду.

Відповідно до ст. 125 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько не перебувають в шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини.

Статтею 9 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України передбачено, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Отже, медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о) №47 від 15.01.2016 року, видане Центральною міською клінічною лікарнею №6 м. Донецька (ЄДРПОУ 01990163) 15.01.2016 року, є недійсним і не створює правових наслідків.

Відповідно до ст. 7 Закону України Про громадянство України особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України. Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.

Відповідно до Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім'я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Держави-учасниці забезпечують здійснення цих прав згідно з їх національним законодавством та виконання їх зобов'язань за відповідними міжнародними документами у цій галузі, зокрема, у випадку, коли б інакше дитина не мала громадянства.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку що заява ОСОБА_2 є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 10, 209, 212, 214, 215, 217, 218, 256 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити .

Встановити факт народження ІНФОРМАЦІЯ_5 у Центральній міській клінічній лікарні №17 м. Донецька у ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянки України, уродженки м. Донецьк дитини - ОСОБА_5, дівчинки, батьками якої є: ОСОБА_6 та ОСОБА_3.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Комінтернівський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: М. В. Богдан