Ухвала

від 12.10.2010 по справі 1-229/10

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №1-229/10 12.10.2010 12.10.2010 12.10.2010

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-602/2010 Головуючий у 1-й інстанції: Тустановський О.М.

Категорія: ч.2 ст. 187, ч. 2 ст. 153, Доповідач: Пісной І.М.

ч. 3 ст. 152 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Миколаївської області

у складі головуючого Хоміка І.М.

суддів Дзюби Ф.С., Пісного І.М.

за участю прокурора Якименка О.П.

засудженого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

12 жовтня 2010 року розглянув в судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_1 на вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 28 липня 2010 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2

Миколаївської області, громадянина України, одруженого,

мешкаючого в смт. Олександрівка Вознесенського району

Миколаївської області, вул. Степова, 60/7, зареєстрованого

в смт. Олександрівка Вознесенського району

Миколаївської області, вул. Степова, 44, раніше судимого:

19.03.2001 р. Вознесенським районним судом Миколаївської

області за ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 140, ч. 3 ст. 141 КК України (1960 року)

на 5 років позбавлення волі; 06.06.2005 р. Вознесенським

міськрайонним судом Миколаївської області за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 296

КК України на 5 років і 6 місяців позбавлення волі, постановою суду

від 06.03.2009 р. не відбута частина покарання замінена на більш м'яке

покарання у виді виправних робіт на строк 2 роки з відрахуванням

щомісяця на користь держави із заробітку по 20 відсотків,

-засуджено за ч. 2 ст.187 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке йому належить;

-за ч. 3 ст. 152 КК України до 7 років позбавлення волі;

-за ч. 2 ст. 153 КК України до 3 років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань ОСОБА_1 остаточно призначено 7 років і 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, яке йому належить.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 06.06.2005 р. та остаточно ОСОБА_1 призначити покарання у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке йому належить.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_3 за заподіяну матеріальну шкоду - 1750 грн., за моральну шкоду - 5000 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 за надання юридичної допомоги - 500 грн.

Речові докази по справі: зразок крові та слини ОСОБА_1, зразок крові та слини ОСОБА_3 та нижню білизну потерпілої - залишити при матеріалах справи; металевий ланцюжок довжиною 20 мм, резинку для волосся, гаманець коричневого кольору та жіночу в'язану сумку білого кольору - повернути ОСОБА_3; майно передане ОСОБА_3 на зберігання, повернути їй за належністю.

За вироком суду 11 липня 2009 року підсудний ОСОБА_1 близько 2-ї години в смт. Олександрівка Вознесенського району Миколаївської області в провулку між вулицями Першотравнева та ОСОБА_4 в районі будівлі "Комунгоспу" за попередньою змовою з іншою особою, відносно якої кримінальну справу виділено в окреме провадження, з оголошенням розшуку цієї особи, з корисливих мотивів, із застосуванням фізичного насильства, що виразилося у нанесенні ударів руками по різним частинам тіла та здушуванні шиї потерпілої, відкрито заволоділи особистим майном потерпілої ОСОБА_3, а саме: грошима в сумі 500 грн., золотими сережками у вигляді квіточок з промінцями загальною вагою 5 грамів вартістю 750 грн., мобільним телефоном марки "Флай" вартістю 470 грн., в якому був пакет оператора мобільного зв'язку "МТС" вартістю 50 грн., на рахунку якого знаходилися грошові кошти в сумі 13 грн., гаманцем вартістю 50 грн., срібним ланцюжком з срібним хрестиком загальною вагою 4 грами вартістю 270 грн., двома стартовими пакетами оператора мобільного зв'язку "Джинс" вартістю 25 грн. кожний на загальну суму 50 грн., кредитною карткою "Надра банку" без вартості та кредитною карткою "Приватбанку" без вартості, чим спричинили їй матеріальні збитки на загальну суму 2153 грн. та заподіяли їй легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я у виді струсу головного мозку, забою гортані та садна шиї.

Крім того, під час нападу на потерпілу ОСОБА_3 та після заволодіння її майном, підсудний ОСОБА_1 за попередньою змовою з іншою особою, відносно якої кримінальну справу виділено в окреме провадження, з оголошенням розшуку цієї особи, з метою задоволення статевої пристрасті, без добровільної згоди потерпілої ОСОБА_3 довівши її до безпорадного стану, в результаті якого вона не могла чинити опір даним особам, по черзі вступили з нею в статеві зносини із застосуванням фізичного насильства, спричинивши їй легкі тілесні ушкодження, після чого задовольнили статеву пристрасть неприродним способом.

В апеляції захисник засудженого ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить вирок скасувати, справу провадженням закрити в зв'язку з недоведеністю участі ОСОБА_1 у скоєнні злочинів передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 152, ч. 2 ст. 153 КК України, посилаючись на те, що в ніч з 10 на 11 липня 2009 року ОСОБА_1 знаходився за місцем свого проживання та нікуди не виходив зі свого помешкання. Крім того вказує на однобічність та неповноту судового слідства, а також на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи.

В апеляції засуджений ОСОБА_1 посилається на те, що суд позбавив його права доказувати свою непричетність до скоєних злочинів, а також те, що потерпіла ОСОБА_3 давала слідству та суду неправдиві показання, які спростовуються висновком молекулярно-генетичної експертизи № 1291 від 02.02.2010 р., згідно з якою на нижній білизні потерпілої виявлені сліди, які йому не належать. Тому просить вирок суду першої інстанції скасувати та виправдати його за всіма статтями обвинувачення.

Заслухавши доповідь судді; засудженого в підтримання апеляції, який пояснив, що злочинів не вчиняв, та доказів їх вчинення не здобуто; захисника засудженого, який просив вирок суду скасувати, в зв'язку з недоведеністю участі ОСОБА_1 у скоєнні злочинів; прокурора, який просив вирок залишити без зміни, а апеляцію без задоволення, посилаючись на законність та обґрунтованість вироку; дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає її не підлягаючою задоволенню за таких підстав.

Висновки суду про доведеність вини засудженого в скоєнні вказаних у вироку злочинів, за обставин встановлених судом, - відповідають фактичним обставинам справи та підтверджені дослідженими в судовому засіданні доказами, детальний аналіз яких наведений у вироку.

Вказівки засудженого та його захисника про те, що він не вчиняв злочинів, колегія суддів вважає як неспроможні та такі, що спростовуються здобутими доказами.

Так, потерпіла в судовому засіданні дала показання, що 11.07.2009 р. близько 1 години 30 хвилин на території провулку між вул. Першотравнева та ОСОБА_4 біля приміщення "Комунгоспу" її наздогнали ОСОБА_1 та ОСОБА_5, які застосовуючи до неї фізичне насильство, наносячи удари руками по різним частинам тіла та здавлюючи шию заволоділи її майном, а саме: грошима, золотими сережками, мобільним телефоном "Флай", гаманцем та іншими речами. Після нанесення їй тілесних ушкоджень ОСОБА_1 та ОСОБА_5 використовуючи безпорадний стан потерпілої із застосуванням фізичного насильства без її згоди, по черзі вступили з нею в статеві зносини, а потім задовольнили пристрасть неприродним способом.

Такі показання потерпілої збігаються та підтверджуються з іншими доказами по справі, а саме: даними протоколу огляду місця події від 11.07.2009 р.(т. 1 а.с. 6-7, 8-11); протоколом пред'явлення особи для впізнання від 17.07.2009 р. (т. 1 а.с. 37-38); протоколом пред'явлення осіб для впізнання від 17.07.2009 р. (т. 1 а.с. 41); протоколом огляду місця події від 17.07.2009 р. (т. 1 а.с. 39); протоколом для впізнання від 16.09.2009 р. (т. 1 а.с. 209);

Як вбачається з показань ОСОБА_5 даних в ході досудового слідства, то вони повністю підтверджують показання потерпілої і узгоджуються з її показаннями даними в судовому засіданні. Згідно з його показаннями саме він з ОСОБА_1 вчинили розбійний напад на потерпілу з метою заволодіння її майном, а також, що саме ОСОБА_1 скоїв з потерпілою насильницький статевий акти(т. 1 а.с. 30,56,61), а також його показаннями даними в ході відтворення обстановки та обставин події від 18.07.2009 р. (т. 1 а.с. 64).

Згідно з показаннями свідка ОСОБА_6, який в судовому засіданні пояснив, що як стало йому відомо від своєї дружини, що в провулку між вул. Першотравневої та ОСОБА_4 біля приміщення "Комунгоспу" двоє невідомих осіб з застосуванням фізичного насильства здійснили на неї розбійний напад, в результаті чого відібрали в неї особисте майно, а потім з застосуванням фізичної насильства зґвалтували її. Потім він дізнався, що злочини відносно його дружини вчинили жителі села - ОСОБА_1 та ОСОБА_5

Як вбачається з показань свідка ОСОБА_7, що 11-12 липня 2009 року він знаходився на вул. Синякова в м. Вознесенську і до нього підійшов ОСОБА_1 та запропонував купити в нього телефон марки "Флай" за 100 грн., що належав потерпілій ОСОБА_3 Крім того, вина засудженого підтверджується висновком судово-медичної експертизи № 590 м/д від 10.08.2009 р. (т. 1 а.с. 131-133). Таким чином, не заслуговують на увагу посилання захисника засудженого у апеляції про не відповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Колегія суддів розцінює як неспроможні доводи апелянтів щодо алібі ОСОБА_1. Посилання в цій частині на показання співмешканки та матері засудженого безпідставні. Вони спростовуються показаннями свідка ОСОБА_3. Який пояснював, що вказані особи приходили до потерпілої з проханням забрати свою заяву та пропонували їй за це гроші. Проте потерпіла відмовилась від цієї пропозиції.

Також не заслуговує на увагу той факт, що показання потерпілої не відповідають дійсності у зв'язку з проведеною генетично-молекулярною експертизою. Обставини справи, які встановлені судом за показаннями потерпілої, вказують на те, що за своїми діями засуджений ОСОБА_1 міг не залишити своїх слідів на її тілі та білизні. Ці обставини потерпіла повідомляла не тільки суду, а й органам досудового слідства ще на початку розслідування справи, коли їй не були відомі результати генетичної експертизи.

Про ці обставини вона повідомляла й своєму чоловіку - свідку ОСОБА_3, який підтвердив їх.

При апеляційному розгляді справи засуджений ОСОБА_1 пояснив, що до інкримінованих йому подій, з потерпілою у нього ніяких стосунків не було взагалі. Цей факт вказує на те, що підстави для обмови у потерпілої не було, а тому відсутні підстави для недовіри показанням потерпілої.

Крім того, матеріали справи містять такі ж дані, що містяться в протоколі очної ставки, проведеної між ОСОБА_1 та ОСОБА_5, що також вказує на правдивість та об'єктивність показань потерпілої.

Тому суд, проаналізувавши докази в їх сукупності вірно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 152, ч. 2 ст. 153 КК України.

Покарання засудженому ОСОБА_1 призначене у повній відповідності до вимог ст.65-67, 71 КК України з урахуванням тяжкості скоєного, вчинення рецидиву злочинів, що є обтяжуючою вину обставиною, даних про особу засудженого, який за місцем мешкання характеризується негативно.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає апеляцію захисника засудженого та засудженого ОСОБА_1 такою, яка не підлягає задоволенню, а вирок суд слід залишити без зміни.

Керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И ЛА :

апеляцію захисника засудженого ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 28 липня 2010 року - без зміни.

Головуючий

Судді