Ухвала

від 14.03.2017 по справі 757/12211/17-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/12211/17-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2017 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Писанець В.А., при секретарі Ясеновенко К.О , за участю адвоката Жадобіна В.І.,прокурора Вітульського С.А , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням адвоката Жадобіна В.І. в інтересах ОСОБА_2 про скасування арешту майна, -

В С Т А Н О В И В :

Адвокат Жадобін В.І. в інтересах ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням в порядку ст. 174 КПК України про скасування арешту майна, посилаючись на наступні факти та обставини.

Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12013110000001049 від 17.10.2013 стосовно службових осіб Міністерства аграрної політики та продовольства України, Київської обласної державної адміністрації, Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, Державного агентства земельних ресурсів України, Державного підприємства Науково-дослідний виробничий агрокомбінат Пуща-Водиця та інших, за ознаками злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 197-1, ч.ч. 1, 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10.09.2015 у справі № 757/33206/15-к в порядку забезпечення заходів вищевказаного кримінального провадження серед інших земельних ділянок накладено арешт на накладено арешт на ряд земельних ділянок на території Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, із встановленням заборони відчуження і змін меж відповідних земельних ділянок, в тому числі земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2 Однак, як зазначено в клопотанні адвоката, ОСОБА_2 є добросовісним набувачем вказаної земельної ділянки, , не міг знати про те, що на момент її придбання вона могли відповідати будь-якій з ознак, зазначених в пунктах 1-4 ч. 1 ст. 96-2 КК України, ст. 167 КПК України, не має жодного відношення до обставин вчинення ймовірного злочину, про підозру йому не оголошено, цивільний позов до нього не пред'явлено. Зазначене в своїй сукупності беззаперечно свідчить про безпідставність накладення арешту та обумовлює необхідність його скасування.

Згідно ч. 1 ст. 107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення адвоката в обґрунтування клопотання, прокурора, який заперечував проти його задоволення, вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього документи, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10.09.2015 у справі № 757/33206/15-к в порядку забезпечення заходів вищевказаного кримінального провадження серед інших земельних ділянок накладено арешт на накладено арешт на ряд земельних ділянок на території Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, із встановленням заборони відчуження і змін меж відповідних земельних ділянок, в тому числі земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність в ОСОБА_2 права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10.09.2015 при накладенні арешту на земельні ділянки на території Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області слідчий суддя виходив з того, що вони відповідають критеріям, визначеним ст. 167 КПП України, а саме можуть містити відомості про обставини вчинення кримінальних правопорушень.

Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об'єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Незважаючи на те, що досудове розслідування в кримінальному провадженні триває з 2013 року, а арешт на майно накладено 10.09.2015, ОСОБА_2 про підозру у вчиненні злочину не оголошено, власник земельної ділянки ОСОБА_2 в кримінальному провадженні навіть не допитаний , а версія органу досудового розслідування про те, що його земельні ділянки є предметом вчинення злочинів належним чином не досліджена.

Окрім того, за твердженням заявника, підтвердженого відповідними документами, ОСОБА_2 є добросовісним набувачем земельної ділянки на території Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, що має кадастровий номер НОМЕР_2, а згідно з п. 2 ч. 10 ст. 170 КПК України, не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Оцінюючи підстави для арешту майна та/або його скасування слідчий суддя у будь-якому випадку зобов'язаний враховувати завдання арешту, якими у відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування , зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Оскільки в клопотанні йдеться про нерухоме майно у вигляді земельної ділянки і ОСОБА_2 є її добросовісним набувачем, стверджувати про те, що внаслідок скасування арешту майна можуть наставити наслідки, визначені ч. 2 ст. 170 КПК України, що перешкодять кримінальному провадженню, не надається можливим.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні обставин, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння майном та обумовлювали арешт майна, а відтак клопотання адвоката про скасування арешту майна підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 98, 167, 170,171, 172, 173, 174 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання адвоката Жадобіна В.І. в інтересах ОСОБА_2 про скасування арешту майна - задовольнити.

Скасувати арешт та заборону відчуження і зміну меж земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2, площею 1,5000 га, розташованої на території Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, накладений ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 10.09.2015 р. у справі № 757/33206/15-к, що належить на праві власності ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя В.А.Писанець