Постанова

від 06.03.2017 по справі 805/513/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2017 р.                               Справа №805/513/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

          час прийняття постанови:11год.05хв.

ухвалено у нарадчій кімнаті

Донецький окружний адміністративний суд в складі: головуючого судді – Троянової О.В., секретаря Кудрі В.Г. розглянувши адміністративну справу за позовом Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області

до Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” в особі Маріупольського виробничого управління КП “Компанія “Вода Донбасу”

про стягнення коштів у розмірі заборгованості з податкового боргу зі сплати земельного податку з юридичних осіб у сумі 72 279,03грн.,

ВСТАНОВИВ:

Маріупольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області звернулася з позовом до Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” в особі Маріупольського виробничого управління КП “Компанія “Вода Донбасу” про стягнення коштів у розмірі заборгованості з податкового боргу зі сплати земельного податку з юридичних осіб у сумі 72 279,03грн./а.с.4-5/.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що за відповідачем існує податковий борг земельного податку з юридичних осіб на загальну суму 72279,03грн., який відповідачем не сплачено.

Просить суд стягнути з Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” в особі Маріупольського виробничого управління КП “Компанія “Вода Донбасу” (ЄДРПОУ 35397832) грошові кошти, що належать платнику податків, з розрахункових рахунках у банках на суму податкового боргу зі сплати земельного податку з юридичних осіб у розмірі 72 279,03грн.

У судове засідання представник позивача не прибув, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином/а.с.31/. Надав суду клопотання про розгляд справи без його участі/а.с.33-34/.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином/а.с.32/. Заяв про відкладення розгляду справи суду не надавав.

Враховуючи, що позивач та відповідач були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, позивач подав клопотання про розгляд справи без його участі, зважаючи на відсутність визначенихст.128 Кодексу адміністративного судочинства Україниперешкод для розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

Відповідно до вимог ч.6 ст.12та ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства Україниу зв'язку з неявкою сторін, фіксування судового засідання по справі не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач – Маріупольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області діє на підставі положення про Державну фіскальну службу України та керується Податковим кодексом України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

Таким чином, позивач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

Відповідач - Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” зареєстроване у якості юридичної особи, ідентифікаційний код: 31944746, місцезнаходження: 87547, вул. К.Лібкнехта, буд.177а, м. Маріуполь, Донецької області, про що зазначено у відомостях з Єдиного державного реєстру, безоплатний доступ до яких забезпечується на підставі «Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», затвердженогоНаказом Міністерства юстиції України «Про деякі питання надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» № 466/5 від 31.03.2015р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 березня 2015р. за № 349/26794. Перебуває на податковому обліку в Маріупольській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначаєПодатковий кодекс України.

Платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Так, податкова заборгованість відповідача виникла внаслідок недотримання платником податків вимог п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі – Податковий Кодекс, ПКУ), відповідно до якого платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 41.1 ст.41 Податкового кодексу України визначено, що контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи. У складі контролюючих органів діють підрозділи податкової міліції.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі – податкова декларація) – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Щодо наявної у відповідача заборгованості з орендної плати з юридичних осіб суд зазначає наступне.

Судом встановлено з матеріалів справи, що у відповідача на праві постійного користування землею знаходиться 0,3893 гектарів та 5,9938 гектарів земельної ділянки в межах згідно з планом землекористування, про, що свідчать відповідні Акти та витяги з темничної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №279/1/2017, № 283/1/2017 (а.с. 41-48).

Заборгованість з земельного податку з юридичних осіб у сумі 72279,03грн., яка заявлена позивачем до стягнення, виникла на підставі податкових розрахунків земельного податку №9022142795 від 22.02.2016, №9025707288 від 29.02.2016 /а.с.13-14/.

Згідно п. 57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 59.1 ст.59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.3 ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

З метою погашення податкового боргу податковим органом на адресу відповідача було направлено податкову вимогу форми «Ю» №10410-17 від 28 квітня 2016 року у сумі 18474,74 грн., яка була отримана підприємством 28.04.2016 про що свідчить корінець податкової вимоги /а.с.19/.

Однак, прийняті заходи податковим органом не призвели до повного погашення податкового боргу.

Станом на момент розгляду справи податковий борг зі сплати земельного податку та орендної плати з юридичних осіб у розмірі 72279, 03 грн. не сплачено.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки та збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до Податкового кодексу України, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг – сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податку або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 14.1.137 ст.14 Податкового кодексу України орган стягнення – державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно п.п.20.1.34. п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України податковий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.3 ст.95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено наявність податкового боргу зі сплати земельного податку з юридичних осіб у розмірі 72279,03грн., який є несплаченим станом на дату розгляду справи, у в'язку з чим позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254, 257,263, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” в особі Маріупольського виробничого управління КП “Компанія “Вода Донбасу” про стягнення коштів у розмірі заборгованості з податкового боргу зі сплати земельного податку з юридичних осіб у сумі 72 279,03грн.– задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” в особі Маріупольського виробничого управління КП “Компанія “Вода Донбасу” (ЄДРПОУ 35397832) грошові кошти, що належать платнику податків, з розрахункових рахунків у банках на суму заборгованості з податкового боргу зі сплати земельного податку з юридичних осіб у сумі 72 279,03(сімдесят дві тисячі двісті сімдесят дев'ять гривень три копійки)грн.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивні частини у судовому засіданні 06 березня 2017 року.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 13 березня 2017 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                   Троянова О.В.