Постанова

від 13.03.2017 по справі п/811/1181/16

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 25006, м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, 40 -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2017 року справа № П/811/1181/16

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до та третя особаУправління Держгеокадастру у Знам'янському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області Іванковецька сільська рада провизнання протиправними та скасування наказу та рішення, а також зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Держгеокадастру у Знам'янському районі та Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Іванковецької сільської ради, в якому просить суд:

- визнати незаконною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 27.04.2016 року №Р-4197/0-3523/0/616;

- визнати незаконним та скасувати рішення управління Держгеокадастру у Знам'янському районі від 24.05.2016 року №190/41-16;

- зобов'язати Управління Держгеокадастру у Знам'янському районі погодити проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га, яка знаходиться на території Іванковецької сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області за межами населеного пункту.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що звернувшись через центр надання адміністративних послуг Знам'янської районної державної адміністрації до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області із клопотанням про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у приватну власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства та не отримавши у місячний строк відповіді на таке клопотання, керуючись вимогами статті 118 Земельного кодексу України замовила розроблення проекту землеустрою щодо вказаної земельної ділянки та згодом подала виготовлений проект для затвердження.

Однак, листом №190/14-16 від 24.05.2016 року Управління Держгеокадастру у Знам'янському районі повідомило про відмову у задоволенні такої заяви, вказавши, що поданий проект землеустрою не відповідає вимогам закону з огляду на недотримання позивачем вимог статті 123 Земельного кодексу України.

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернулася з відповідним позовом до суду.

Відповідачі заперечували проти задоволення позовних та подали до суду відповідні письмові заперечення в яких зазначено, зокрема, що заява про надання дозволу на розробку проектної документації зареєстрована в Головному управлінні 14.03.2016 року, а заява щодо замовлення проекту землеустрою зареєстрована 05.04.2016 року, що є неналежним виконанням вимог статті 118 Земельного кодексу України (а.с.70-72, 117-119).

Відповідно до усної ухвали занесеної до журналу судового засідання подальший розгляд адміністративної справи проведено у порядку письмового провадження.

Дослідивши подані сторонами документи та матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

26.02.2016 року, ОСОБА_1 подано через центр надання адміністративних послуг Знам'янської районної державної адміністрації клопотання до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у приватну власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Іванковецької сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області за межами населеного пункту (а.с.14).

Вказане клопотання зареєстроване у Головному управлінні Держгеокадастру в Кіровоградській області 14.03.2016 року за номером Р-4197/0/5-16.

Не отримавши у місячний строк відповіді на таке клопотання, керуючись вимогами статті 118 Земельного кодексу України, позивачка 30 березня 2016 року подала через центр надання адміністративних послуг до управління Держгеокадастру у Кіровоградській області заяву про те, що вона замовила розроблення проекту землеустрою щодо вказаної земельної ділянки до якої додано копію договору на виготовлення проекту землеустрою (а.с.15-18).

На підставі укладеного договору від 30.03.2016 року, сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_2 розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства.

Розроблений проект землеустрою 07.04.2016 року подано через центр надання адміністративних послуг на погодження до Управління Держгеокадастру у Знам'янському районі.

18.04.2016 року, в.о. начальника Управління Держгеокадастру у Знам'янському районі прийнято рішення №118/41-16 про відмову у погодженні проекту землеустрою з тих підстав, що у заяві (повідомленні) міститься вхідний штамп центру надання адміністративних послуг Знам'янської районної державної адміністрації, замість штрих-коду Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, а тому, це не є належним виконанням статті 118 Кодексу (а.с.19).

Вищевказаний недолік було усунуто та 28.04.2016 року повторно подано проект землеустрою на погодження до управління Держгеокадастру у Знам'янському районі через центр надання адміністративних послуг.

Виконуючим обов'язки начальника Управління Держгеокадастру у Знам'янському районі, 24.05.2016 року прийнято рішення про відмову у погодженні проекту землеустрою (а.с.20).

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою слугувало, недотримання місячного строку, упродовж якого позивач мала право укласти договір на розробку проекту землеустрою, передбаченого ст.123 Кодексу.

Згодом ОСОБА_1 отримала листа від Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 27.04.2016 року №Р-4197/0-3523/0/6-16, зі змісту якого встановлено, що Головне управління не може надати дозвіл на розробку проекту землеустрою, оскільки згідно висновку виконавчого комітету Петрівської сільської ради Знам'янського району від 23.03.2016 року №02-19/143, не можливо надати дозвіл на виділення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у зв'язку з тим, що дана земельна ділянка зарезервована для учасників АТО (а.с.21).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з такого.

Згідно з частиною другою статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

У відповідності до пункту "б" частини першої статті 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

При цьому, з огляду на зміст підпункту „в" частини третьої статті 116 Земельного кодексу України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Пунктом „б" частини першої статті 121 Земельного кодексу України громадянам України гарантується право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

У відповідності до частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (частина сьома статті 118 Земельного кодексу України).

При цьому вказане законодавче положення містить застереження, за яким у разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання відповідний орган виконавчої влади, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє відповідний орган виконавчої влади. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Водночас, у контексті спірних правовідносин, суд розглядає положення частини дев'ятої статті 118 Земельного кодексу України у сув'язі з приписами Закону України „Про адміністративні послуги" від 6 вересня 2012 року № 5203-VI (далі - Закон № 5203).

Так, пунктом 1 статті 1 вказаного Закону адміністративна послуга визначається як результат здійснення владних повноважень суб'єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов'язків такої особи відповідно до закону.

Суб'єктами надання відповідних послуг є орган виконавчої влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, уповноважені відповідно до закону надавати адміністративні послуги (пункт 3 статті 1 Закону № 5203).

Статтею 13 Закону визначено при цьому, що для отримання адміністративної послуги в центрі надання адміністративних послуг суб'єкт звернення звертається до адміністратора - посадової особи органу, що утворив центр надання адміністративних послуг, яка організовує надання адміністративних послуг шляхом взаємодії з суб'єктами надання адміністративних послуг.

Стаття 14 Закону наголошує, що одним із засобів організаційного забезпечення надання адміністративних послуг є забезпечення надання адміністративних послуг суб'єктам звернень у строки, встановлені законом, на підставі відповідних документів, одержаних від адміністраторів.

Так само, стаття 10 Закону № 5203 посилається на те, що граничний строк надання адміністративної послуги визначається законом.

Згідно частини п'ятої вказаної статті адміністративна послуга вважається наданою з моменту отримання її суб'єктом звернення особисто або направлення поштою (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) листа з повідомленням про можливість отримання такої послуги на адресу суб'єкта звернення. У випадках, передбачених законодавством, відповідний документ може бути надісланий поштою (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) або за допомогою засобів телекомунікаційного зв'язку. При цьому строк доставки поштової кореспонденції не зараховується до строку надання адміністративної послуги.

Наказом Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області від 29 грудня 2014 року №136 встановлено, що з 01 січня 2015 року послуги щодо видачі рішення про передачу у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що перебувають у державній власності, надаються Головним управлінням Держземагенства у Кіровоградській області та його територіальними органами у районах Кіровоградської області виключно через центри надання адміністративних послуг, утворені при місцевих державних адміністраціях та органах місцевого самоврядування.

У свою чергу, Додаток 2 до Наказу Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області від 20 вересня 2014 року № 83 визначає, що адміністративна послуга з прийняття рішення щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності надається протягом 14 днів. При цьому, згідно відповідної технологічної картки адміністративної послуги, перебіг строку починається з реєстрації документації із землеустрою, поданої суб'єктом звернення, спеціалістом Центру надання адміністративних послуг.

Зважаючи на те, що клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою подане 26.02.2016 року через центр надання адміністративних послуг Знам'янської районної державної адміністрації, у місячний термін розглянуте не було, суд вважає, що на підставі частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України, з 27 березня 2016 року позивач набула права на замовлення розроблення проекту землеустрою відповідної земельної ділянки за принципом "мовчазної згоди" відповідача.

Скориставшись таким правом, 30 березня 2016 року позивач уклала з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 договір про надання послуг з консультування, юридичного супроводу у сфері земельних відносин, пов'язаних з розробкою проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки (а.с.15-16).

Так, стаття 118 Земельного кодексу України передбачає повідомлення про розроблення проекту землеустрою відповідного органу виконавчої влади, який передає земельні ділянки державної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

30 березня 2016 року ОСОБА_1 подала до управління Держгеокадастру у Кіровоградській області через центр надання адміністративних послуг Знам'янської районної державної адміністрації повідомлення про замовлення проекту землеустрою (а.с.18).

Згідно з частиною четвертою статті 122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Суд вважає за необхідне наголосити, що єдиною підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації (частина шоста статті 186-1 Земельного кодексу України).

За визначенням статті 1 Закону України "Про землеустрій" проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом.

Згідно з частиною третьою статті 50 вказаного Закону проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають:

- завдання на розроблення проекту землеустрою;

- пояснювальну записку;

- копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності);

- рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом);

- письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду;

- довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями;

- матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);

- відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);

- копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці (за наявності таких об'єктів);

- розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);

- розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);

- акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки);

- акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки);

- перелік обмежень у використанні земельних ділянок;

- викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);

- кадастровий план земельної ділянки;

- матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки);

- матеріали погодження проекту землеустрою.

Так, відповідачами не висловлено жодного зауваження щодо невідповідності поданого ОСОБА_1 на затвердження проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Також суд зазначає, що відповідачами не надано жодних доказів в обґрунтування того, що спірна земельна ділянка зарезервована для надання у власність учасникам антитерористичної операції.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що відмовляючи позивачці у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства загальною площею 2, 0000 га, управління Держгеокадастру у Знам'янському районі Кіровоградської області діяло необґрунтовано, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких умов позовні вимоги про визнання незаконними та скасування відмови Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 27.04.2016 року №Р-4197/0-3523/0/616 та рішення управління Держгеокадастру у Знам'янському районі від 24.05.2016 року №190/41-16, підлягають задоволенню.

Стосовно позовної вимоги про зобов'язання Управління Держгеокадастру у Знам'янському районі погодити проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га, яка знаходиться на території Іванковецької сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області за межами населеного пункту, суд зазначає наступне.

Відповідно до Рекомендацій №R (80) 2 щодо здійснення дискреційних повноважень адміністративними органами, прийнята Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.1980 р. термін "дискреційне повноваження" означає повноваження, яке надає адміністративному органу певний ступінь свободи під час прийняття рішення, таким чином даючи йому змогу вибрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке буде найбільш прийнятним.

Таким чином, дискреційними є повноваження, які залишають державному органу чи його посадовій особі свободу розсуду після з'ясування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Оскільки затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки належить до виключної компетенції Управління Держгеокадастру у Знам'янському районі Кіровоградської області, то зобов'язуючи відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянці ОСОБА_1, суд фактично перебере на себе функції територіального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вищезазначеної частини позовних вимог.

Разом з тим, суд вважає за необхідне, зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву громадянки ОСОБА_1 стосовно затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га, яка знаходиться на території Іванковецької сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області за межами населеного пункту, з огляду на наступне.

Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб'єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права, без його практичного застосування.

Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Відповідно до частини 2 статті 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Оскільки є заява позивача від 12.08.2013 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га, яка знаходиться на території Іванковецької сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області за межами населеного пункту, тому відповідач зобов'язаний знову розглянути дану заяву.

Враховуючи вищеописане, суд дійшов висновку, що належним захистом порушеного права позивача є зобов'язання відповідача розглянути заяву позивача від 28 квітня 2016 року (а.с.149), оскільки саме по собі судове рішення про визнання дій протиправними не відновлює порушеного права позивача на прийняття останнім вмотивованого рішення щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

При цьому суд зазначає, що при прийнятті в подальшому відповідачем рішення, останній не вправі відмовляти позивачу у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га, яка знаходиться на території Іванковецької сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області за межами населеного пункту з тих самих підстав, за яких судом визнані протиправними дії відповідача.

Встановлені судом обставини справи та наведені норми чинного законодавства свідчать про те, що відповідачем, при вчиненні оскаржуваних дій, не дотримано зазначених принципів, зокрема, останнім відмовлено позивачу без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття правомірного рішення.

Отже, виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

У відповідності до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86, 159-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Визнати незаконною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 27.04.2016 року №Р-4197/0-3523/0/616.

3.Визнати незаконним та скасувати рішення управління Держгеокадастру у Знам'янському районі від 24.05.2016 року №190/41-16.

4.Зобов'язати управління Держгеокадастру у Знам'янському районі Кіровоградської області повторно розглянути заяву громадянки ОСОБА_1 стосовно затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га, яка знаходиться на території Іванковецької сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області за межами населеного пункту.

5.В задоволенні решти частини позовних вимог - відмовити.

6.Присудити на користь ОСОБА_1 (код - НОМЕР_1) понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 551,21 грн. (п'ятсот п'ятдесят одну гривню двадцять одну копійку) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (код - 39767636) та 551,21 грн. (п'ятсот п'ятдесят одну гривню двадцять одну копійку) за рахунок бюджетних асигнувань управління Держгеокадастру у Знам'янському районі Кіровоградської області (код - 39840459).

7.Заходи забезпечення адміністративного позову, встановлені ухвалою від 24.10.2016 року зняти після набрання постановою законної сили.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.В. Жук