Рішення

від 06.03.2017 по справі 906/26/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "06" березня 2017 р. Справа № 906/26/17

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Давидюка В.К.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - дов. від 24.02.17р.

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Контракт" (м. Дніпро)

до Приватного підприємства "Діла-Керч" (м. Коростень, Житомирська область)

про стягнення 107250,00 грн.

Судове засідання проводилось в режимі відеоконференції згідно ухвали суду від 22.02.17р.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 107250,00 грн. надмірно сплачених грошових коштів за договором купівлі-продажу №3 від 12.02.15р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві. Пояснив, що між сторонами було укладено договір купівлі-продажу від 12.02.2015, за умовами якого відповідач (продавець) зобов'язувався передати у власність позивача (покупця) картоплю в кількості, асортименті та в строки, передбачені договором та специфікаціями, а позивач зобов'язувався оплатити товар. На виконанням умов договору позивач здійснив попередню оплату в сумі 168000,00 грн., однак ПП "Діла-Керч" передав у власність товариства картоплю в кількості 27 тон вартістю 60750,00 грн. В подальшому інших поставок не відбувалося, в результаті чого позивачем надмірно сплачені кошти у сумі 107250,00 грн. Просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в засідання суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно і належним чином, оскільки ухвала суду направлялась відповідачеві на адресу, зазначену у позовній заяві та у витягу з ЄДР.

03.03.17р. до суду повернулася ухвала, яка направлялась на адресу відповідача, з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Пунктом 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Отже, суд вжив всі необхідні заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи.

Проте, відповідач своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався, а тому неявка відповідача належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Суд дослідив в судовому засіданні документи, а саме: договір купівлі-продажу №3 від 12.02.15р., специфікації, рахунок-фактуру, видаткову накладну, платіжні доручення, акт звірки взаєморозрахунків, претензії, довідки, статут, витяги з ЄДР та інші.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

12.02.15р. між сторонами був укладений договір купівлі-продажу №3 від 12.02.15р. (а.с.10-13), відповідно до умов якого відповідач (продавець) зобов'язується передати у власність позивача (покупця) товар - картоплю врожаю 2014 року в кількості, асортименті і строки згідно умов даного договору і Специфікацій, що є невід'ємними частинами договору, а покупець зобов'язаний прийняти і оплатити товар (п.1.1 договору).

Згідно з п. 2.1 зазначеного договору, загальна ціна товару, що підлягає продажу за цим договору, визначається сукупністю Специфікацій, що є невід'ємними частинами договору. Ціна кожної партії товару встановлюється сторонами.

Пунктом 2.3 договору сторони встановили порядок оплати товару:

- 50% ціни кожної партії товару, що підлягає продажу відповідно до умов даного договору, покупець оплачує авансом не менше ніж за 2 дня до дати поставки такої партії товару;

- решта 50% ціни кожної партії товару покупець оплачує на протязі 10 робочих днів, з дня прийому такої партії товару.

Оплата здійснюється шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця (п. 2.4 договору).

Відповідно до п.4.1 вказаного договору, товар поставляється в період з 12.02.15р. по 31.12.15р. окремими партіями в строки, погоджені сторонами.

На виконання умов даного договору, згідно Специфікації №1 до договору, відповідач передав у власність позивача передбачений договором товар в кількості 27 тон на суму 60750,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-00004 від 19.02.15р. (а.с.16).

В свою чергу, позивач в рахунок оплати вартості поставленої картоплі та з метою надання передоплати за наступне придбання товару перерахував відповідачеві 168000,00 грн., про що свідчать платіжні доручення №1 від 12.02.15р., №2 від 18.02.15р. та №6 від 19.02.15р. (а.с. 17-19).

Однак, в подальшому, після купівлі першої партії товару, наступної поставки не відбувалося, заявок відповідачеві на поставку товару позивач не надавав, між сторонами не підписувались більш жодні специфікації на поставку товару.

Таким чином, позивачем було надмірно сплачено відповідачеві грошові кошти за картоплю в сумі 107250,00 грн. (168000,00 грн. - 60750,00 грн.).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

30.03.15р., 18.05.15р. позивач направляв відповідачеві лист №1 та претензію №1 з вимогою повернути надмірно сплачені грошові кошти (а.с.21-26).

Разом з тим, відповідач відповіді на зазначені претензії не надав, кошти позивачеві не повернув, внаслідок чого станом на день звернення з позовом до суду та на день розгляду справи в суді за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем в сумі 107250,00 грн., яку останній і просить суд стягнути в позовній заяві.

Суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі договору купівлі-продажу №3 від 12.02.15р.

Частиною 1 ст.193 ГК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Такі ж положення містить ст.526 ЦК України.

Згідно ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання.

Як передбачено статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач не повернув позивачеві надмірно сплачені кошти за договором купівлі-продажу.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів повернення коштів суду не надав, в акті звірки взаємних розрахунків суму боргу визнав (а.с.20).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Діла-Керч", 11500, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 35526388

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Контракт", 49000, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 38360035

- 107250,00 грн. - заборгованості;

- 1608,75 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено:14.03.17

Суддя Давидюк В.К.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу (рек. з пов. про вручення)